183600 (Підвищення ефективності діяльності підприємства ВАТ "Поліпромінвест" на основі використання економіко-математичних методів), страница 3

Чистий прибуток на гривню оберту:

Зниження рентабельності підприємства викликано зменшенням балансового та чистого прибутку із-зі зменшення обсягів продажу та ростом витрат на збут та інших фінансових витрат.

Із розрахунків видно, що рентабельність продажу зменшилась до 9,7% у 2007 році проти 20% у 2006 році, тобто прибуток з кожної гривні реалізованої продукції знизився на 2,3 копійки. Рентабельність основної діяльності зменшилась на кінець 2007 року на 3% по відношенню до 2006 року, таким чином прибуток, що отримується з кожної гривні витраченої на реалізацію продукції зменшилась на 3 копійки і склала 8 копійок. Зниження рентабельності продажу та основної діяльності каже про те, що керівництву підприємства слід змінити політику продажу вугілля та впровадити міри по підвищенню обсягу продаж вугілля, витрат на збут та на закупку.

Рентабельність всього капіталу підприємства за 2007 рік зменшилась на 13,5% по відношенню до минулого року та склав 2,5%, тобто прибуток з кожної гривні, вкладеної у власність у 2007 році, зменшився на 13,5 копійок.

Рентабельність власного капіталу теж знизилась. Прибуток, що приходиться на одну гривню власного капіталу, вкладеного у закупку вугілля, зменшився на 30,5 копійок та склав 14,3 копійки у 2007 році, проти 44,8 копійок у 2006 році.

Чистий прибуток на 1 гривню оберту у 2006 році склав 6 копійок, у 2007 році 1,7 копійки.

Виходячи з усього вище сказаного, можна зробити висновок, що у 2007 році діяльність підприємства була менш ефективною ніж у 2006 році.

Особливо сильно знизилися показники рентабельності спільного капіталу та власного.

1.8 Загальна оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства ТОВ „Поліпромінвест” за 2007 рік

Попередній аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства ТОВ „Поліпромінвест” за 2007 рік показав, що ріст виручки підприємства склав 44%, а ріст власності – 66% по відношенню до 2006 року, що привело до погіршення фінансового стану підприємства.

Так аналіз фінансових показників, що характеризують платіжну спроможність та фінансову незалежність підприємства, показав, що в кінці 2007 року ні один з показників не досяг нормативного значення, більш того, усі показники у динаміці мають тенденцію до зниження по відношенню до минулого аналогічного періоду.

Скорочення величини показників трапилось, перед усім, за рахунок двох різнонаправлених факторів: збільшення поточних активів на 10%, при одночасному рості поточних пасивів на 81%.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами у частині формування оборотних засобів на початок року та на кінець має відмінне значення, тобто підприємство не має власних засобів для формування оборотних активів для подальшої діяльності.

На фоні зниження показників фінансової стійкості, коефіцієнт залучення, що характеризується використанням запозиченого капіталу на 1 гривню власного, досяг у 2007 році значення 5,5 (при нормі 1,0), що в 5,5 раз більше нормативного значення, і майже в 2 рази вище його значення на кінець 2006 року. Цей факт свідчить про підвищення залежності діяльності підприємства від запозиченого капіталу, тобто про погіршення фінансової стійкості підприємства.

Все це говорить про напружений фінансовий стан підприємства, що склався, та низькій його платіжної спроможності на кінець 2007 року.

Дане підприємство не використовувало запозичені джерела на довгостроковій основі, тобто, необоротні активи, перед усім, повинні були формуватися за рахунок власного капіталу.

Показники оберту активів підприємства, що характеризують ділову активність підприємства, також знизилась на кінець року. Уповільнення оберту активів на підприємстві погано сказалась на ефективності використання майна. По відношенню до аналогічного періоду минулого року на 36,5% знизилась віддача з кожної гривні засобів, вкладених у совокупні активи, на 41,3% знизилась фондовіддача. Економічний результат уповільнення оберту оборотних засобів привів до додаткового залучення засобів у комерційний цикл у сумі 1611 тисяч гривень.

Зниження коефіцієнтів оберту трапилось у цілому за рахунок недостатнього росту об’єму продаж та великими вкладеннями у майно підприємства, та як результат це швидко сказалось на зменшенні прибутку та низькій платіжній спроможності підприємства.

Аналіз фінансових результатів показав, що підприємство отримало виручку від реалізації 17814 тисяч гривень проти 33386,4 тисяч гривень у 2006 році, та прибуток 14845 тисяч гривень проти 27822 тисяч гривень у 2006 році. Це свідчить про збільшення фінансових витрат підприємства та зниження рентабельності.

Так, так рентабельність продажу знизилась з 10% до 7,7%, чистий прибуток на 1 гривню реалізованої продукції протягом року знизилась з 6 копійок до 1,7 копійки.

Погіршення фінансового стану підприємства пояснюється існуючим станом на вугільному ринку України. Не дивлячись на те, що цей ринок переповнений підприємствами-посередника, тобто конкурентами даного підприємства, і снує тенденція до монополізації ринку. Тобто малим та середнім підприємствам дуже важко вижити в умовах витіснення. Також із-зі важкості добування вугілля на вугледобуваючих підприємствах Украйни – глибоке знаходження вугілля, зменшення запасів вугілля, тяжкий стан обладнання на шахтах тощо.

Виходячи з попередньої оцінки фінансово-економічної діяльності ТОВ „Поліпромінвест”, видно різке збільшення протягом року вкладень засобів у основні фонди, без достатнього розміру власних засобів; недостатня величина обсягу продажу; уповільнення оберту активів. Все це призвело бо того, що у кінці 2007 року у фінансовому плані підприємство знаходиться у критичному стані. Подальша його діяльність пов’язана з дефіцитом засобів.

Керівництву підприємства не слід пускати діла на самохід, а слід прийняти міри по недопущенню подальшого погіршення фінансового стану та обрати заходи по більш раціональному управлінню капіталом підприємства з ціллю підвищення ефективності фінансово-економічної діяльності.

2. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ „ПОЛІПРОМІНВЕСТ”

2.1 Рекомендації та заходи з поліпшення ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства ТОВ «Поліпромінвест»

Для виправлення існуючої ситуації на підприємтсві та для більш ефективної роботи у подальшому, керівництву підприємтсва слід прийняти міри по нарощуванню власного капіталу, перед усам, по збільшенню прибутку, так як прибуток створить базу для самофінансування, буде служити джерелом погашення обов’язків підприємтства перед банокм та іншими кредиторами, ща надасть можливість зменшити короткострокові забов’язання.

Для досягнення цієї мети потрібно вже у другій половині 2008 року провести ряд заходів, а саме підвищитиобіговість активів підприємства, для цього необхідно зменшити витрати або збільшитит обсяг продаж.

Так як підприємство займається посередницькою діяльністю, тобто прибуток отримується за рахунок різниці ціни на закуплене вугілля та ціни його продажу, то і шукати шляхи підвищення ефективності потрібно виходячи з цього. У ціну продажі включпється ціна закупки, транспортні витрати та надбавка підприємства. Формула прибутку має вигляд: ціна продажу мінус ціна закупки вугілля, де ціна прордажу – це ціна закупки плюс транспортні витрати і плюс надбавка підприємства.

Роздивимось два варіанти підвищення прибутку: один – за рахунок підвищення обсягіа продаж, другий – за рахунок зменшення витрат, третій – за рахунок підвищенні ціни на вугілля.

Підвищення обсягу продаж на данному ринку дуже ризикована справа, так як цей ринок дуже розвинутий в Україні та достатньо насичений конкурентами. Тобто знайти нових покупців дуже важко. Підприємство ризикує закупити великий обсяг продукціїї який не зможе своєчасно продати по вигідній ціні, тобто може підти на значні витрати, що приведуть підприємство до збитку. Таким чином цей шлях підвищення прибутку не є найкращим.

Другий варіант – збільшити ціну продаж на вугілля. Однак, як вже говрилось, ринок насичений конкурентами тобто надмірне підвищенні ціни призведе до втрати вже існуючих та потенціальних покупців. Тобто, цей шлях є невігідним та збитковим.

Інший варіант – зменшення витрат. Так як підприємство закупае вугільну продукцію на вугледобуваючих підприємствах по найбільш оптимальному співвідношенні ціни та якості, то знизити витрати на закупці вугілля не вдасться. Єдина можливість знизити витрати - це зинизити транспортні витрати. При зниженні витрат можливо здійснити зменшення цін на вугільну продукцію, що зробить вугілля більш конкурентноздатним. Тобто призведе до збільшення обсягу продаж. Або можна залишити цінеу стабільною, проте зменшення витрат призведе до збільшення надбавки підприємтсва, тобто до підвищення прибутку.

Таким чином, для підвищення ефективності фінансво-економічної діяльності підприємства необхідно створити та впровадити на іпдприємтстві інформаційну систему для розрахунку транспортних витрат, та указанням можливих шляхів зменшення данних транспортних витрат – для вирішення транспортної задачі.

2.2 Постановка транспортної задачі

Під назвою „транспортна задача” поєднується широкий спектр задач з єдиною математичною моделлю. Транспортна задача – у лінійному програмуванні задача про оптимальний план перевезень продукції з пунктів складування та зберігання до пунктів споживання. Розробка та застосування оптимальних схем вантажних потоків дозволяють знизити витрати на перевезення.

У загальній постановці транспортна задача складається у знаходженні оптимального плану перевезень вугільної продукції з m складів кожного з двох регіонів до споживачів. У даному випадку мова йде про 5 складів Житомирського району та 6 складів Херсонського району.

Розрізняють два типи транспортних задач: по критерію вартості (план перевезень оптимальний, якщо досягнуто мінімум витрат на його реалізацію) та по критерію часу (план оптимальний, коли на його реалізацію витрачено мінімум часу). Як вже говорилось, для підвищення ефективності роботи підприємства потрібно знизити витрати на перевезення. Тобто розглядається задача по критерію вартості.

Задача о максимальном потоці в мережі вивчається вже більше 60 років. Інтерес до неї підігрівається величезною практичною значимостю цієї проблеми. Методи рішення задачі применяются на транспортних, комунікаційних, електричних мережах, при моделюванні різноманітних процесів фізики и хімії, в деяких операціях над матрицями, для вирішення родственных задач теорії графів, і навіть для пошуку Web-груп в WWW. Дослідження даної задачі проводяться в множині найбільших університетів світу.

Транспортна задача ставиться наступним образом: мається m пунктів відправлення (складів) А₁, А₂, ..., А_m, у яких розміщені запаси вантажів (вугілля) в обсязі відповідно а₁, а_2, ..., а_m одиниць. Також мається n пунктів призначення В₁, В₂, ..., В_n, що подали заявки відповідно на b₁,b₂, …, b_n одиниць вантажу (вугілля). Відомі вартості C_ij перевезення одиниці вантажу з кожного пункту відправлення Ai до кожного пункту призначення B_j. Усі числа C_ij, що створюють прямокутну таблицю, задані. Потрібно скласти такий план перевезень (звідки, куди та скільки одиниць доставити), щоб усі заявки були виконані, а загальна вартість усіх перевезень була мінімальна.

Графічний спосіб подання транспортної задачі наведений на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 Графічний спосіб подання транспортної задачі

При умові, що сума запасів дорівнює сумі замовлень, маємо закриту модель, а при умові, коли ця рівність не виконується, - відкриту модель транспортної задачі.

Очевидно, у випадку закритої моделі увесь існуючий товар (у нашому випадку – вугілля різних марок) розвозиться повністю, та усі потреби замовників задоволені повністю, у випадку ж відкритої моделі або всі замовники задоволені і при цьому на деяких складах будуть залишки вантажу, або увесь вантаж буде відвантажений, проте потреби не будуть повністю задоволені.

У даному випадку буде використана закрита модель, так як підприємство працює по завчасному замовленню підприємствами-споживачами приблизної кількості вугілля на рік вперед. Таким чином керівництво підприємства намагається уникнути ризику не продати своєчасно вугілля та залишитися у збитках.

Умови транспортної задачі зручно представити у виді таблиці.

Таблиця 2.1 Умови транспортної задачі

Умови для даної транспортної задачі приведені у Додатку №7 для ВАТ „Житомироблпаливо” та Додатку №8 для ЗАТ „Херсоноблпаливо”.

Для вирішення транспортної задачі спочатку потрібно скласти опорний план.

2.3 Складання опорного плану

Оптимальний план – це такий план, що серед усіх припустимих має найменшу вартість перевезень.

Опорним (базисним) планом транспортної задачі називають любе її допустиме, базисне рішення. Поняття опорного плану має наглядну геометричну інтерпритацію.

Послідовність комунікацій

називають маршрутом, поєднуючим пункти ( рис. 2.2 ).

. . .

.