182372 (Оцінка інвестиційної привабливості підприємства), страница 18
Описание файла
Документ из архива "Оцінка інвестиційної привабливості підприємства", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "182372"
Текст 18 страницы из документа "182372"
- підставка повинна мати ширину не менше як 300 мм, глибину не менше як 400 мм, з регулюванням, по висоті до 150 мм та по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20°. Поверхня підставки має бути рифленою, а по передньому краю мати бортик висотою 10 мм;
- раціональна поза оператора (користувача): розташування тіла при якому ступні працівника розташовані на площині підлоги або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90°, запястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови - у межах 15-20°, а також виключені часті її повороти;
- для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на ПК, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів;
- оператор (користувач) повинен виконувати інструкцію з безпечної експлуатації ПК заводу – виробника.
Тож можемо зробити висновок, що вдосконалення і поліпшення умов праці на ТОВ "Фрінет", підвищення їх безпеки, зниження профзахворювань сприяє зростанню продуктивності праці.
4.3 Розрахунок системи освітлення у бюджетному відділі фінансового управління ТОВ "Фрінет" персональним комп’ютером
Для всіх виробничих приміщень ТОВ "Фрінет" спроектовано систему загального освітлення. Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального освітлення повинна складати не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50 лк — при лампах розжарювання. Фактичні і нормативні значення на підприємстві збігаються.
В якості джерел світла застосовують лампи розжарювання і люмінесцентні лампи.
Основні переваги ламп розжарювання – проста конструкція, порівняно невисока вартість, надійна робота. До їх недоліків слід віднести низьку світлову віддачу, незадовільний спектральний склад випромінювання, необхідність застосування спеціальних захисних пристроїв від сліпучої дії ламп. Люмінесцентні лампи в порівнянні з лампами розжарювання мають сприятливий спектр випромінювання, в чотири рази більшу світлову віддачу, тривалий термін служби і значно меншу яскравість. Проте люмінесцентні лампи потребують додаткової пускової апаратури, для них характерні висока вартість установки, пульсація світлового потоку, його зменшення при температурі нижче 1500С і вище 4000С, підвищення напруги запалення при збільшенні вологості повітря, менша надійність в роботі.
Зважаючи на діяльність ТОВ "Фрінет" усі інші небезпечні та шкідливі фактори впливу на процес праці не здійснюють. Робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві не проводять.
4.3.1 Розрахунок ламп накалювання
Для освітлення приміщень підприємства ТОВ "Фрінет", будуть використовуватися світильники типу "Астра".
Знаходимо відстань від стелі до робочої поверхні:
(4.3.1.1)
Знаходимо відстань від стелі до світильника:
, (4.3.1.2)
де 0,2 м – для низького приміщення,
0,25м – для високого.
Висота підвісу світильника над освітлюваною поверхнею:
(4.3.1.3)
Висота підвісу світильника над підлогою:
(4.3.1.4)
Значення знаходиться у межах норм.
Для досягнення найбільшої рівномірності освітлення при паралельному розташуванні світильників на підприємстві ТОВ "Фрінет" приймаємо відношення
(4.3.1.5)
тоді відстань між центрами світильників буде:
(4.3.1.6)
Знаходимо необхідна кількість світильників:
, (4.3.1.7)
де L – відстань між центрами світильників,
S – площа приміщення
(4.3.1.8)
Підставивши формулу (4.3.1.8) у формулу (4.3.1.7), отримаємо:
(4.3.1.9)
Отже, приймаємо, що в робочому приміщенні підприємства ТОВ "Фрінет", можна використовувати два світильники типу "Астра".
Знаходимо кількість рядів:
(4.3.1.10)
Отже, маємо два світильники в одному ряді, як показано на рис.4.3.1.
Рис.4.3.1. Схема паралельного розташування світильників на підприємстві ТОВ "Фрінет"
Робимо перевірку: знаходимо відстань від стіни до центру світильника:
-
при розташуванні робочого місця уздовж стіни:
(4.3.1.11)
-
при віддалені від стіни:
(4.3.1.12)
Знаходимо індекс приміщення:
(4.3.1.13)
Для світильників типу "Астра" УПМ – 15 за індексом приміщення знаходимо:
-
коефіцієнт відображення стелі ,
-
коефіцієнт відображення стіни ,
-
коефіцієнт відображення робочої поверхні ,
-
коефіцієнт світлового потоку .
Знаходимо світловий потік однієї лампи:
, (4.3.1.14)
де - нормована освітленість (номінальна або мінімальна),
- коефіцієнт запасу, який враховує експлуатаційне зниження освітленості у порівнянні з запроектованою внаслідок забруднення стелі та стін, світильники, ламп, а також зменшення світлового потоку в процесі їх експлуатації,
- коефіцієнт мінімальної освітленості, рівний відношенню середньої освітленості, враховуючи її нерівномірність і залежить від відстані між світильниками і їх типів.
За знайденим світловим потоком обираємо лампу потужністю 220 В, що має світловий потік - найближчий до розрахункового; Г215-225-300.
Знаходимо фактичну освітленість:
(4.3.1.15)
Значення повинне відрізнятися від значення на (-10...+20%).
(4.3.1.16)
Загальна потужність освітлювальної установки:
, (4.3.1.17)
де - потужність лампочки з її назви.
4.3.2 Розрахунок люмінесцентних ламп
Також проведемо розрахунок використання люмінесцентних ламп на підприємства ТОВ "Фрінет":
Відстань від стіни до світильника для ЛЛ становить:
Для ЛЛ типу ЩОД за індексом приміщення знаходимо:
-
коефіцієнт світлового потоку
.
Світловий потік ламп:
, (4.3.2.1)
де - для ЛЛ;
;
- кількість лампочок у світильнику.
За знайденим світловим потоком обираємо лампу, що має світловий потік - найближчий до розрахункового; ЛХБ .
Знаходимо фактичну освітленість та різницю між значеннями та за формулами (4.3.1.15) та (4.3.1.16).
Загальна потужність освітлювальної установки:
(4.3.2.2)
Таки чином, на досліджуваному підприємстві ТОВ "Фрінет", для освітлення приміщення можливо використовувати або лампи накалювання або люмінесцентні, в залежності від типу ламп, розраховується їхня мінімальна кількість для забезпечення необхідного рівня освітлення.
Розділ 5. Охорона навколишнього середовища
5.1 Аналіз основних джерел забруднення навколишнього середовища
Поняття забруднення навколишнього середовища досить широке. З погляду екології це поняття найчастіше розглядається у двох аспектах:
1) як процес (дія) - надходження в навколишнє середовище або виникнення в ній під впливом різних чинників, шкідливих для людини і природного середовища агентів різної природи;
2) як агент, що забруднює навколишнє середовище (наприклад, хімічна речовина).
Розрізняють біологічне, фізичне (зокрема радіаційне, світлове, електромагнітне, шумове) або хімічне забруднення. Забруднювачі навколишнього середовища - це невластиві (нові) середовищу фізичні, хімічні і біологічні агенти або характерні для нього агенти, що перебувають в обсягах, які перевищують багаторічний (фоновий) рівень їх присутності, що природно склався. Розглядають звичайно два різних за походженням види забруднення:
- природне забруднення, що виникає в результаті дії природних явищ без участі людей;
- антропогенне забруднення, пов’язане з людською діяльністю, головною складовою якого є техногенне забруднення, зумовлене діяльністю промислових виробництв.
За природою забруднювачів розрізняють забруднення:
1) біологічне (привнесення в навколишнє середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів або проникнення (природне або антропогенне) в екосистему організмів, чужих угрупованням екосистеми, яких звичайно там немає);
2) фізичне (радіаційне, теплове, світлове, електромагнітне, шумове);
3) хімічне (забруднення біосфери хімічними речовинами).
За способом утворення розрізняють первинне і вторинне забруднення. Первинне забруднення - надходження в середовище забруднювачів, що утворюються безпосередньо під час природних або антропогенних процесів у біосфері. Вторинне забруднення - утворення (синтез) шкідливих і небезпечних для навколишнього середовища і людини забруднювачів під час фізико-хімічних процесів у навколишньому середовищі, при цьому всі або деякі реагенти можуть бути самі по собі безпечними. За просторовою ознакою розрізняють глобальне (що виявляється в будь-якій точці планети як завгодно далеко від його джерела),регіональне (що виявляється в межах значних територій, але не охоллює всієї планети) і локальне (що спостерігається на невеликій території, обмеженій межами населеного пункту, підприємства) забруднення. За видами компонентів навколишнього середовища розглядають забруднення атмосфери, гідросфери або літосфери (на глобальному рівні) і забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних водоймищ та грунту (на локальному рівні). Під забрудненням атмосферного повітря слід розуміти будь - яку зміну його складу і властивостей, що негативно впливають на здоров’я людини і тварин, стан рослин і екосистем. Воно може бути природним і антропогенним (техногенним). Природне викликане природними процесами. Сюди належать вулканічна діяльність, вивітрювання гірських порід, вітрова ерозія, масове цвітіння рослин, дим від лісових і степових пожеж.
Антропогенне - це викиди в атмосферу різних забруднюючих речовин у процесі діяльності людини. За обсягом воно часто переверщує природне забруднення. За агрегатним станом викиди речовин в атмосферу класифікують на: газоподібні (діоксид сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю, вуглеводні); рідкі (кислоти, луги, розчини солей); тверді (канцерогенні речовини, свинець і його сполуки, пил, сажа, смолянисті речовини).