177863 (Особливості ефективності використання основних фондів на підприємствах України: особливості та проблематика)

Особливості ефективності використання основних фондів на підприємствах України: особливості та проблематика

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………….…… 3

1. Сутність основних виробничих фондів…………………………………..... 7

1.1. Основні етапи формування системи управління операційними оборотними активами…………………………………………………………… 7

1.2. Економічна сутність основних фондів……………………………….…. 11

1.3. Класифікація та структура основних фондів…………………………... 12

1.4. Методи оцінки основних фондів………………………………………... 20

1.5. Знос і амортизація основних фондів………………………………......... 25

2. Ефективність використання основних засобів на ТОВ "Агропромислова компанія"……………………………………………………………………….. 33

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства……………………. 33

2.2. Основні виробничі фонди ТОВ "Агропромислова компанія"………… 36

2.3. Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємстві.. 37

3. Шляхи поліпшення використання основних фондів…………………….. 40

3.1. Шляхи відтворення використання основних фондів…………………… 40

3.2. Шляхи поліпшення використання основних фондів…………...……… 44

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..… 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..… 47

ВСТУП

Процес функціонування будь-якого господарюючого суб’єкта як на мікро- , так і на макроекономічному рівні не можна уявити без використання основних засобів. Навіть, починаючи з першого етапу життєвого циклу, створення, підприємства головним управлінським завданням постає питання відносно того, де саме буде розміщено фірму (земельна ділянка), яку необхідно звести будівлю, яке устаткування придбати тощо.

На перший погляд може здатися, що основні засоби використовуються насамперед на підприємствах, які займаються виробництвом товарів, а для тих, що надають послуги, засоби праці не є такими важливими. Але це не так, адже основні фонди - це не лише верстати та споруди. До них відносять і всю електронно-обчислювальну техніку, без якої зараз не можна уявити роботу будь-якого підприємства, і невиробничі основні фонди, які дуже часто не відносять до основних засобів. При виготовленні продукції обов’язковою умовою є залучення необхідних виробничих фондів та ефективне використання з метою забезпечення максимальної їх віддачі, тобто обсягу виготовлених товарів чи наданих послуг на одиницю вартості основних засобів. Отже, головна проблема в процесі експлуатації останніх полягає в розробці такої системи управління ними, яка б дозволила підвищити ефективність використання основних засобів у виробництві. Це завдання є досить складними, але його вирішення створить умови для динамічного розвитку підприємства і народного господарства в цілому.

На сьогодні залишаються важливими здобутки всіх дослідників проблеми ефективного використання основних засобів, але на даному етапі економічного розвитку необхідно враховувати ще один важливий аспект, пов’язаний зі становленням ринкових відносин. Роль та потреба підвищення ефективності використання основних засобів в народному господарстві не зменшилася, а навіть зросла, перейшовши в розряд питань стратегічної важливості.

Для розробки ефективної політики управління основними фондами доцільним є врахування та оцінка здобутків всіх вчених-дослідників цієї проблеми, що дасть змогу на основі критичного аналізу прийняти правильне та найбільш оптимальне рішення. А тому метою курсової роботи є з’ясування теоретико-методичні аспектів використання основних засобів і розроблення напрямків управлінських рішень щодо підвищення ефективності експлуатації основних фондів.

Отже, основні засоби є однією з головних ланок в ланцюжку виробничо-господарської діяльності підприємства. Саме тому ефективне їх використання забезпечить покращення економічних показників функціонування як окремих галузей, так і народного господарства в цілому.
Необхідно зазначити, що поняття “основні засоби” розглядати як окрему категорію почали лише на сучасному етапі економічного розвитку. В історично найперших працях економістів взагалі розглядалася лише категорія капіталу, до якої як одну із складових включали основні засоби.
Фізіократи (Кене Ф., Тюрго А.) взагалі вважали, що єдиною формою продуктивного капіталу є капітал, задіяний лише в сільському господарстві. Величезний внесок у трактування сутності даної категорії вніс фундатор економічної науки А. Сміт, який відносив до продуктивного капіталу також і той, що був задіяний у сфері матеріального виробництва. Але найголовнішим було те, що він вперше поділив капітал на основний і оборотний. До основного капіталу він відносив машини і різні знаряддя праці, промислові і торгівельні будівлі, склади, будівлі на фермах, “поліпшення землі” (розчищення, осушення, внесення добрив), “людський капітал” – капіталізована цінність “придбаних і корисних здібностей усіх жителів, або членів суспільства”. Так, для Д. Рікардо домінуючою ознакою основного капіталу є його довговічність, міцність, повільна зношуваність. Крім того, дану категорію він розглядає як частину багатства країни, яка використовується у виробництві, і приводить у рух працю. Цікавим є трактування капіталу Марксом. Він розглядає цю категорію як засіб експлуатації робітника. Що ж стосується основного капіталу, то його він відносить до постійного, який в свою чергу, розглядає як вартість засобів виробництва.

Проаналізувавши особливості трактування даної категорії кожним з дослідників, ми дійшли висновку, що до головних ознак основних засобів відносять тривалість їхнього використання та властивість часткового перенесення вартості на готову продукцію. Такі критерії є обов’язковими в українському підході до тлумачення основного капіталу, що обумовлено вимогами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Враховуючи історичний аспект визначення сутності категорії “основні засоби” (як складової капіталу), доцільно розпочати дослідження особливостей використання останніх з руху капіталу в цілому. Використання функціонуючого капіталу обумовлене його постійним рухом як в межах діяльності окремих суб’єктів господарювання, так і в економічній системі країни в цілому, що супроводжується зміною його форм, тобто визначає процес обороту капіталу.

А тому дана робота спрямована на підвищення ефективності використання основних засобів у товаристві з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", яке є об’єктом дослідження, його забезпеченість необхідними основними засобами, їх раціональним використанням.

Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що в нашій країні на підприємствах використовуються основні засоби ще виробництва радянських часів. Нової техніки багато господарств не в змозі придбати в зв’язку з тим, що велика ціна на об’єкти основних засобів. А це призводить до того, що продукція підприємства набуває високої собівартості.

Предметом дослідження є основні засоби, які сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції, зниженню собівартості та зростанню прибутку, аналізі ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства.

Основна мета даної роботи полягає у дослідженні ефективності використання основних фондів на підприємстві.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

- розглянути економічну сутність основних фондів підприємства;

- дослідити особливості діяльності діючого підприємства;

- проаналізувати ефективність використання основних фондів підприємства.

У реалізації цілей стратегічного плану підприємства особлива роль належить плану технічного і організаційного розвитку – плану підвищення ефективності виробництва.

Завдання курсової роботи – це вивчення та аналіз стану забезпечення підприємства основними засобами, їх склад та структура, методи оцінки, порядок нарахування амортизації на підприємстві з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", визначити шляхи покращення ефективності виробництва.

1. Сутність основних виробничих фондів.

1.1. Основні етапи формування системи управління операційними оборотними активами.

Активи підприємства потребують постійного управління. Це управління здійснюється в різноманітних формах і різних функціональних підрозділах підприємства. Різноманітність видів та елементів оборотних активів підприємства визначає необхідність їх попередньої класифікації з метою забезпечення цілеспрямованого управління ними (таблиця 1).

Таблиця 1

Система управління операційними оборотними активами – це частина фінансової стратегії підприємства, суть якої полягає у фінансовому забезпеченні своєчасного їх оновлення і високої ефективності використання.
Дана система управління формується на базі таких основних етапів:

- аналіз операційних оборотних активів підприємства в майбутньому періоді;

- оптимізація загального обсягу і складу операційних оборотних активів підприємства;

- забезпечення своєчасного відновлення операційних оборотних активів підприємства;

- формування принципів і оптимізація структури джерел фінансування операційних оборотних активів підприємства.

1. Аналіз операційних оборотних активів підприємства в майбутньому періоді.

Даний аналіз проводиться з метою вивчення динаміки загального їх обсягу і складу, ступеня придатності, інтенсивності оновлення та ефективності використання. На першому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу операційних оборотних активів підприємства – темпи їх росту порівняно з темпами росту обсягу виробництва і реалізації продукції, обсягу операційних оборотних активів, загальної суми оборотних активів. У процесі цього аналізу вивчається зміна коефіцієнта участі операційних оборотних активів у загальній сумі операційних активів підприємства. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:

, де

КУОВА – коефіцієнт участі оборотних активів у загальній сумі операційних активів підприємства;

ОВА – середня вартість операційних оборотних активів підприємства в аналізованому періоді;

ОА – середня сума оборотних активів підприємства в аналізованому періоді.

На другому етапі аналізу вивчається склад операційних оборотних активів підприємства і динаміка їх структури. У процесі цього вивчення розглядається співвідношення основних засобів і нематеріальних активів, що використовуються в операційному процесі підприємства; у складі основних засобів аналізується питома вага рухомих і нерухомих їх видів, які у виробничій діяльності характеризують, відповідно, активну і пасивну їх частини; у складі нематеріальних активів розглядаються окремі їх види.

На третьому етапі аналізу оцінюється стан оборотних активів за ступенем їх зношеності (амортизації). У процесі такої оцінки використовуються наступні основні показники:

1. Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується за такою формулою:

, де

КЗоз – коефіцієнт зносу основних засобів;

Зоз – сума зносу основних засобів підприємства на визначену дату;

ПВоз – початкова вартість основних засобів на визначену дату.

2. Коефіцієнт придатності основних засобів. Для його розрахунку використовується така формула:

, де

КПоз – коефіцієнт придатності основних засобів;

ЗВоз – залишкова вартість основних засобів підприємства на визначену дату;

ПВоз – початкова вартість основних засобів підприємства на визначену дату.

На четвертому етапі аналізу визначається термін обороту операційних оборотних активів. Він розраховується за такою формулою:

, де

ПОова – термін обороту операційних оборотних активів, років;

ОВАпв – середньорічна сума усіх операційних оборотних активів, що використовуються підприємством за початковою вартістю;

Зова – середньорічна сума зносу усіх операційних оборотних активів, що використовуються підприємством.

На п’ятому етапі аналізу вивчається інтенсивність відновлення операційних оборотних активів у попередньому періоді. У процесі вивчення використовуються такі основні показники:

1. Коефіцієнт вибуття операційних оборотних активів характеризує частину операційних оборотних активів, що вибувають, у загальній їх сумі і розраховується за формулою:

, де

КВова – коефіцієнт вибуття операційних оборотних активів;