176690 (Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення), страница 9

Рис. 2.7. Структура прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності, % [99]

Також значний приріст іноземного капіталу спостерігався в таких видах економічної діяльності як будівництво, операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, на підприємствах промисловості (Рис.2.7.) (а саме, у харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів, металургії та обробленні металу, хімічній та нафтохімічній промисловості і машинобудуванні), на підприємствах оптової торгівлі і посередництва у торгівлі, транспорту та зв’язку. Темпи зростання ПІІ в невиробничі сектори економіки в кілька разів перевищували показники промисловості. Зокрема, якщо темпи приросту ПІІ в фінансовій діяльності становили 111,1%, в сфері операцій з нерухомістю – 67,9%, то в обробній промисловості - лише 15,8% (машинобудуванні – 19,4%, хімічній промисловості – 15,4%, металургії та обробленні металу – 12,2%, харчовій промисловості – 8,8%). Найбільш привабливими для іноземних інвесторів в 2006 р. були фінансова діяльність (31,9% надходження ПІІ, або 1273,6 млн. дол.), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (18,0%, або 717,3 млн. дол.), торгівля та послуги з ремонту (14,4%, або 576,5 млн. дол.). Сукупно на ці сектори економіки припадає 64,3% ПІІ в Україну в 2006 р

Росіяни ж мають інші пріоритети інвестування: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість, металургія, машинобудування і фінансовий сектор. При цьому, найбільше російського капіталу вкладено в Полтавську (67% всіх іноземних інвестицій в регіон), Рівненську області, АР Крим, міста Київ та Севастополь, а також індустріальні регіони (Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку і Харківську області).

Протягом 2004 року в економіку країни спрямовано 89,3 млрд. грн. капітальних інвестицій, з яких 85% становили інвестиції в основний капітал, а ще 10% — витрати на капітальний ремонт. У 2003 році капітальні вкладення склали 51 млрд., а в 2002 році — 37 млрд. грн. Водночас питома вага іноземних інвестицій в загальному обсязі інвестицій протягом останніх чотирьох років становила в середньому 12%. Тобто на кожних неповних 9 грн. внутрішніх інвестицій нерезидентами вкладалася лише 1 грн. [4, 14].

В Україні спостерігається несприятлива тенденція у сприйнятті представниками владних структур іноземних інвестицій в економічний розвиток, зокрема, на регіональному та місцевому рівні. Завищуються очікування щодо доцільності та ефективності використання іноземних інвестицій, у той час як цифри свідчать про протилежне. Перш ніж визначати пріоритети джерел інвестування в місцевому економічному розвитку, необхідно усвідомити наявність принципових відмінностей мотивації іноземних та внутрішніх інвесторів.

Таблиця 2.6

Прямі інвестиції в Україну та з Україниза видами економічної діяльності [106](тис. дол .США)

При аналізі даної таблиці можна сказати, що обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну та обсяги прямих інвестицій з України станом на 01.01.2007 складають 21185962,97 тис. дол. США та 221503,80 тис. дол. США відповідно, це свідчить про привабливість українських галузей для іноземних інвесторів (Домінуючими галузями економіки для іноземних інвесторів є Фінансова діяльність, обсяг на 01.01.07р. складає 2419822,67 тис. дол. США та оптова торгівля - 2263995,38 тис. дол. США). Найменш приваблива галузь для іноземних інвестицій - це лісове господарство та пов'язані з ним послуги 7663,04 тис. дол. США (Табл.2.6.).

Територіальна диференціація залучення прямих іноземних інвестицій в Україну є досить значною, що обумовлено чисельними об’єктивними та суб’єктивними факторами. Регіональний розподіл іноземних прямих іноземних інвестицій відображений в табл. 2.7

Таблиця 2.7

Прямі іноземні інвестиції в регіони України [99](тис. дол. США)

Із загальної чисельності регіонів України 14 мають обсяг прямих іноземних інвестицій, менший 1%(Табл.2.8.). Це Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області та м. Севастополь. Частку від 1 до 5% загального обсягу ПІІ мають АР Крим, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська області. Найвищі обсяги ПІІ — у Дніпропетровській області — 10,1% (за рахунок продажу “Криворіжсталі”) та в столиці — 24,2%. [51,85]