176356 (Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції), страница 10

Для визначення загальної тенденції урожайності в динаміці за ряд років по окремих видах культур використаний метод вирівнювання динамічного ряду за допомогою середньої за лінійним трендом та параболою (додатки Е.1-Е.9).

Протягом досліджуваного періоду за всіма видами культур, за винятком ягідників, спостерігається тенденція до зниження рівня урожайності. При дослідженні було визначено, що метод вирівнювання за параболою точніше характеризує динаміку урожайності. За цим методом коефіцієнт варіації коливається від 20 до 80 відсотків.

Найменшими коливаннями урожайності відзначаються такі культури, як вишня, черешня та абрикос. Високий коефіцієнт зниження урожайності характерний для яблуні та персика, коефіцієнт лінійної функції в яких визначається відповідно -2,0t та -3,2t.

Найвищою урожайністю відзначались райони третьої агрокліматичної зони (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Урожайність плодових і ягідних культур в сільськогосподарських підприємствах за агрокліматичними зонами, 2003 р.

У 2003 році урожайність зерняткових у сільськогосподарських підприємствах становила 66,0 ц/га. У цій зоні порівняно з першою та другою зонами відповідно одержано на 43,7 та 32,4 ц/га більше. Водночас найвищою урожайністю кісточкових характеризується перший агрокліматичний район – 11,3 ц/га. В основному це пояснюється високими врожаями абрикосу в цій зоні. Третя зона із сприятливими агрокліматичними умовами характеризувалась високими урожаями черешні, яка в середньому досягла 9,4 ц/га, при цьому в межах кожної агрокліматичної зони спостерігалися значні коливання урожайності в районах. Так, рівень урожайності черешні в у третій зоні коливався від 2,8 до 38,6 ц/га, яблуні – від 4,2 до 222,1 ц/га, що свідчить про резерви підвищення урожайності в кожній природно-кліматичній зоні.

Строкатість урожайності та її низький рівень по окремих культурах і районах виявилися одним з основних факторів зміни обсягів валового збору плодово-ягідних культур у Запорізькій області (рисунок 2.2, додаток Ж)

У 2003 році порівняно з 1998 роком виробництво плодів і ягід збільшилось майже в 2 рази, в тому числі у Мелітопольському районі в 1,7 рази. Аналіз динаміки валових зборів показує, що в 2003 р. основне промислове виробництво було зосереджене в Мелітопольському (49,1% від загального валового збору), Михайлівському (15,7%), Веселівському (7,5%) та Запорізькому (6,9%) районах. Можна зробити висновок, що за досліджуваний період зони промислового виробництва не змінились, крім Василівського, К.-Дніпровського та Якимівського районів. У 1998 р. частка цих районів у структурі валового збору відповідно дорівнювала 8,6; 2,4 і 2,7%, в той час як у 2003 р. вона зменшилась відповідно до 0,8; 1,2 і 0,3 відсотків. Отже, негативні наслідки економічних перетворень у сільськогосподарському виробництві призвели до значного скорочення виробництва плодової продукції у сільськогосподарських підприємствах, а в деяких районах (Бердянський, Василівський, Веселівський, Гуляйпільський, Куйбишевський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький) фактично до повного його припинення.

За даними анкетування керівників сільськогосподарських підприємств, у 2000 р. 25,8% респондентів висловили думку, що садівництво в господарствах у майбутньому не перспективне. На їх переконання (74,3% респондентів) садівництво в регіоні повинно розвиватися лише у спеціалізованих господарствах, які мають можливості впроваджувати нові сорти, підвищувати інтенсифікацію виробництва та успішно конкурувати на ринку за рахунок низької ціни.

Із збільшенням урожайності плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах області на 18,5 ц/га у 2003 р. порівняно з 1998 р. валовий збір збільшився на 109,4 тис.ц. Яскравим прикладом впливу урожайності на зміну обсягів валового збору є Мелітопольський та Михайлівський райони. Так, у порівнянні з 2002 р. урожайність плодів і ягід у 2003 р. в цих районах відповідно збільшилась в 3,4 і 2,0 рази, а валовий збір – в 3,2 і 2,2 рази.

У структурі валового збору плодово-ягідної продукції у Запорізькій області найвищою є частка кісточкових культур (47,8%) і зокрема черешні та абрикосу (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Структура валового збору плодово-ягідної продукції у всіх категоріях господарств Запорізької області, 2003р.

Продовження таблиці 2.8

В структурі валового збору плодової продукції в усіх категоріях господарств у Запорізькій області яблука займають 33,7%, причому 58,5% яблук вирощують сільськогосподарські підприємства і 41,5% господарства населення.

Іншими провідними видами плодово-ягідної продукції в усіх категоріях господарств в області є черешня (10,7%) та абрикос (19,4%). При цьому в загальному обсязі виробництва в сільськогосподарських підприємствах на черешню припадає 27,1%, у господарствах населення – 72,9%, абрикос відповідно – 7,2 і 92,8%. У 2003 одержано високий урожай вишні. В структурі валового збору у всіх категоріях господарств на неї припадало 10,8%, при цьому 98,6% вишні вирощується в господарствах населення.

Як уже відзначалося, основна частка у виробництві плодово-ягідної продукції належить господарствам населення (74,6%), і крім абрикосу та вишні вони практично займають провідне місце у виробництві яблук, груш, горіхоплідних, полуниці, малини, смородини. Проте в умовах адаптації садівництва до ринкового середовища не можна віддавати перевагу виробництву плодово-ягідної продукції лише в господарствах населення. Основною причиною є не тільки відсутність в них належної техніки та матеріально-технічної бази, а й неконтрольоване застосування засобів захисту рослин, що може призвести до порушення екологічного балансу в населених пунктах і вирощування неякісної продукції, зменшення сировинної бази переробних підприємств внаслідок того, що основна частка виробництва плодів і ягід споживається безпосередньо в домогосподарствах та частково використовується для реалізації на сільських ринках.

Аналіз динаміки валового збору плодово-ягідних культур у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення вказує на тенденцію його постійного зниження ( додаток З.1, З.2).

Використання методу розрахунку рядів динаміки дало змогу зробити висновок, що в сільськогосподарських підприємствах протягом 1996-2002 роках валовий збір щорічно зменшувався у середньому на 13,7 тис. ц. Найбільший приріст був у 2000 році (77,4 тис. ц). За досліджуваний період обсяг валового збору зменшився в 2,9 рази. За середнім коефіцієнтом росту можна встановити, що середній темп зменшення обсягів валового збору дорівнював 12,5%. Аналогічна тенденція спостерігається і в господарствах населення. Загальне зниження обсягів виробництва плодів і ягід становило 539,7 тис. ц із щорічним зменшенням на 72,5 тис. ц. Значення 1% приросту за аналізований період зменшилось з 8,33 тис. ц до 29,3 тис. ц, або майже в 2,8 разів.

Ставлення до садівництва як до другорядної галузі зумовило скорочення обсягів плодово-ягідної продукції у підприємствах усіх форм господарювання, і особливо в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Однією з вагомих причин послаблення економічного розвитку садівництва в Запорізькій області виявилось неврегульованість майнових і земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження багаторічними насадженнями. В умовах реформування агарного сектора економіки врегулювання земельних і майнових питань характеризується різноманіттям форм власності в тих сільськогосподарських підприємствах, на землях яких розміщенні багаторічні насадження, ці землі залишаються з невизначеною формою власності у постійному користуванні підприємств правонаступників. Особливість цього процесу полягає тому, що залишкова вартість багаторічних насаджень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 177 від 29.01.2001 р. залишається на балансі підприємств правонаступників як майно, що не було розпайоване 97. Тенденція до подрібнення цілісних майнових комплексів неминуче призведе до значного погіршення стану справ у садівництві. Важливим постає питання орендних відносин на землях під багаторічними насадженнями. З позиції розвитку сада розмір орендної плати повинен бути як можливо менший. З іншого боку програють орендодавці. Грошова оцінка 1 га землі під багаторічними насадженнями у Запорізькій області дорівнює 17,7 тис. грн., при середньому розмірі паю 7 га. В такому випадку розмір орендної плати (3 відсотка) дорівнюватиме 3,7 тис грн. Такий розмір орендної плати стає неможливим особливо в спеціалізованих господарствах, де площа під багаторічними насадженнями встановлює 300-500 га. Важливо встановити межу, при якій буде відбуватиметься процес відтворення. З цього приводу показник норми прибутку, на відміну від показника рентабельності відображає вплив всього капіталу і включає вартість землі. За даними бухгалтерського обліку розраховані норми прибутку і рентабельності для сільськогосподарських підприємств, які вирощують плодово-ягідну продукцію (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Норма прибутку відображає частину прибутку, яка приходиться на авансовий капітал, тобто належить господарю. Таким чином, в дослідних господарствах на 1 грн. капіталу, який зосереджений на виробництві плодово-ягідної продукції приходиться від 0,4 до 6,4%.