164101 (Організація та методологія управління фінансовими ресурсами підприємства), страница 10
Описание файла
Документ из архива "Організація та методологія управління фінансовими ресурсами підприємства", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "финансовые науки" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "финансовые науки" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "164101"
Текст 10 страницы из документа "164101"
Таблиця 3.2
Стратегічні нормативи фінансової діяльності ТОВ "ФОЗЗI-Н"
| Стратегічні орієнтири | Короткостроковий період (2011 – 2012 рр.) | Середньостроковий період (2013 – 2015 рр.) | Довгостроковий період (2015 –2017 рр.) |
| Мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі капіталу підприємства | 0,40 | 0,50 | 0,55 |
| Коефіцієнт чистої рентабельності підприємства | 1,20 | 1,23 | 1,25 |
| Співвідношення оборотних та необоротних активів підприємства | 1:4 | 2:5 | 2:5 |
| Мінімальний рівень інвестування в розвиток, % від прибутку | 20,0 | 15,0 | 15,0 |
| Максимальний запас матеріальних запасів днях , днів | 20 | 22 | 24 |
| Максимальний період інкасації дебіторської заборгованості, днів | 20 | 18 | 16 |
Найвідповідальнішим у формуванні фінансової стратегії підприємства є розроблення фінансової політики, яка є формою реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її реалізації. На відміну від фінансової стратегії і цілому, фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення головних стратегічних орієнтирів.
В рамках розробки фінансової стратегії, зміцнення фінансового стану ТОВ "ФОЗЗI-Н" відбувається за рахунок відновлення повної стійкості підприємства шляхом обґрунтованого зниження позикового капіталу за рахунок наявних грошових коштів та заборгованості дебіторів , а також нарощування власного капіталу за рахунок реінвестування прибутку.
Серед основних запропонованих заходів реалізації фінансової стратегії оптимізації структури капіталу є такі (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3
Основні заходи стратегії оптимізації структури капіталу
| Складові фінансової політики | Заходи |
| Управління оборотним капіталом | Зміцнення фінансово-розрахунково-платіжної дисципліни, проведення претензійно-позовної роботи із покупцями і замовниками за прострочення платежів, введення заходів із збільшення рівня оплати рахунків шляхом використання прибуткового портфеля замовлень, проведення заходів щодо вдосконалення закупівельної діяльності. |
| Управління позиковим капіталом | Зменшення кредиторської заборгованості шляхом інкасації дебіторської заборгованості, реструктуризації податків, використання довгострокових позик для розширення діяльності та освоєння нових ринків збуту (участь в тендерах). |
| Управління прибутковістю | Запровадження нового проекту, спроможного забезпечити прибутковість і систематичні грошові надходження. Реінвестування прибутку у власний капітал. |
Першочерговими заходами відновлення платоспроможності та фінансової стійкості має бути спрямування наявних грошових коштів та інкасованої дебіторської заборгованості для погашення кредиторської заборгованості. Це дозволить дещо поліпшити коефіцієнти ліквідності та фінансової стійкості.
Щодо власного капіталу - потрібно нагромадити прибуток, що забезпечити підвищення частки власного капіталу в структурі пасивів до рівня 40 - 50%.
Для виміру сукупних економічних результатів, що досягаються при різному співвідношенні власного та позикового капіталу підприємства, використовується показник “ефект фінансового левериджу”. Фінансовий левередж вимірює ефект, що полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу за допомогою збільшення частки позикового капіталу в загальній його сумі.
Розрахунок ефекту фінансового левереджу дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу з позиції найбільш вигідного його використання.
Фінансовий леверидж – це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного і позикового капіталу.
Формування ефекту фінансового левериджу в ТОВ "ФОЗЗI-Н" в 2007-2009 рр. наведено в таблиці 3.4.
Ефект фінансового левериджу розраховується по наступній формулі:
ЕФЛ = (1 - Снп) x (Квра - ПК) х ЗК/СК,
де ЕФЛ - ефект фінансового левериджу, що полягає в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;
Снп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
Квра - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;
ПК - середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %;
ЗК - середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;
СК - середня сума власного капіталу підприємства.
Таблиця 3.4
Розрахунок ефекту фінансового левереджу ТОВ "ФОЗЗI-Н"
в 2007-2009 рік
| Показники | 2007 | 2008 | 2009 |
| Загальна сума капіталу (активів), тис.грн. | 355834,00 | 757039,00 | 2049402,00 |
| в т.ч. власний капітал | 13139,00 | 12351,00 | 14236,00 |
| позиковий капітал | 342695,00 | 744688,00 | 2035166,00 |
| Валовий прибуток, тис.грн. | 122809,00 | 343614,00 | 505155,00 |
| Коефіцієнт валової рентабельності активів, % | 34,51 | 45,39 | 24,65 |
| Середній рівень відсотків за кредит, % | 15,00 | 20,00 | 19,00 |
| Сума відсотків за кредит, сплачена за використання позикового капіталу, тис.грн. | 51404,25 | 148937,60 | 386681,54 |
| Сума валового прибутку з врахуванням витрат на сплату відсотків, тис.грн. | 71404,75 | 194676,40 | 118473,46 |
| Ставка податку на прибуток | 0,25 | 0,25 | 0,25 |
| Податок на прибуток, тис.грн. | 17851,19 | 48669,10 | 29618,37 |
| Сума чистого прибутку, що залишається на підприємстві, тис.грн. | 53553,56 | 146007,30 | 88855,10 |
| Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, % | 407,59 | 1182,15 | 624,16 |
| Ефект фінансового левериджу, % | 381,7 | 1148,6 | 611,2 |
Аналіз наведених даних дозволяє розрахувати ефект фінансового левериджу:
в 2007 році: ЕФЛ = (1-0,25)*(34,5-15)*
= 381,7%
в 2008 році: ЕФЛ = (1-0,25)*(45,4-20)*
= 1148,6 %
в 2009 році: ЕФЛ = (1-0,25)*(24,7-19)*
= 611,2 %
При позитивному значенні диференціалу будь-який приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде викликати ще більший приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу, а при негативному значенні диференціала приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде приводити до ще більшого темпу зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу.
Розраховані показники фінансового левериджу ТОВ "ФОЗЗI-Н" засвідчують оптимальну структуру капіталу, що пов”язане з прибутковою діяльністю підприємства.
Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує позитивний ефект фінансового левериджу. Цей ефект проявляється тільки в тому випадку, якщо рівень валового прибутку, що генерується активами підприємства, перевищує середній розмір відсотка за використовуваний кредит, як спостерігається в ТОВ "ФОЗЗI-Н" . Чим вище позитивне значення диференціала фінансового левериджу (як це має місце в 2008 році), тим вище за інших рівних умов буде його ефект.
У зв'язку з високою динамічністю цього показника він вимагає постійного моніторингу в процесі управління ефектом фінансового левериджу. Цей динамізм обумовлений дією ряду факторів.
Насамперед, у період погіршення кон'юнктури фінансового ринку вартість позикових коштів може різко зрости, перевищивши рівень валового прибутку, що генерується активами підприємства.
Крім того, зниження фінансової стабільності підприємства в процесі підвищення частки позикового капіталу приводить до збільшення ризику його банкрутства, що змушує кредиторів збільшувати рівень ставки відсотка за кредит з урахуванням включення в неї премії за додатковий фінансовий ризик. При певному рівні цього ризику (а, відповідно, і рівні загальної ставки відсотка за кредит) диференціал фінансового левериджу може бути зведений до нуля (при якому використання позикового капіталу не дасть приросту рентабельності власного капіталу) і навіть мати негативну величину (при якій рентабельність власного капіталу знизиться, тому що частина чистого прибутку, буде йти на формування позикового капіталу по високих ставках відсотка).
Нарешті, у період погіршення кон'юнктури товарного ринку скорочується обсяг реалізації продукції, а, відповідно, і розмір валового прибутку підприємства від виробничої діяльності. У цих умовах негативна величина диференціалу фінансового левериджу може формуватися навіть при незмінних ставках відсотка за кредит за рахунок зниження коефіцієнта валової рентабельності активів.
У світлі вищесказаного можна зробити висновок про те, що формування негативного значення диференціала фінансового левериджу по кожнійій з перерахованих вище причин завжди приводить до зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу. У цьому випадку використання підприємством позикового капіталу матиме негативний ефект.
В ТОВ "ФОЗЗI-Н" позитивне значення ефекту фінансового левериджу в 2007-2009 рр. викликане позитивним значенням диференціалу фінансового левериджу, що в свою чергу спостерігається прибутковістю активів підприємства. Це підтверджує вірність стратегічного рішення - досліджуваному підприємству не має сенсу нарощувати активи за рахунок залучення позикового капіталу, слід шукати внутрішні резерви фінансування.
3.2 Контролінг, як інструмент підвищення ефективності використання фінансових ресурсів
З метою забезпечення ефективної реалізації стратегії розвитку та зміцнення фінансового потенціалу в ТОВ "ФОЗЗI-Н" рекомендується впровадження контролінгу.
На початковій стадії впровадження контролінгу в процес фінанового управління в ТОВ "ФОЗЗI-Н" досить буде закріплення функцій контролінгу за близькими за економічним призначенням відділами підприємства, формування робочої групи з виконання завдань контролінгу зі співробітників, наділених відповідними посадовими повноваженнями. Такий підхід до впровадження контролінгу дозволить перебороти психологічний бар'єр, а також одержати достатнє уявлення про результативність управління грошовими потоками на підприємстві при мінімальних витратах фінансових і трудових ресурсів.
Наступний етап передбачає розробку та затвердження регламенту контролінгу фінансових ризиків: процедур складання, передачі, обробки й аналізу вихідної інформації, узгодження напрямків регулювання та оцінки результативності контролінгу.
Основне призначення регламенту контролінгу полягає в забезпеченні можливості контролювати хід виконання операцій контролінгу фінансових ризиків за критеріями строків, вірогідності та повноти відображення звітної інформації.
Чіткий організаційний і часовий регламент контролінгу дозволяє створити передумови для розмежуванні відповідальності, контролю та стимулювання виконання процедур контролінгу фінансових ризиків підприємства.
Наступним етапом організації контролінгу фінансових ризиків підприємства є складання графіка документообігу, що передбачає: визначення складу вхідних і вихідних документів; маршрутизацію документопотоку; аналіз якості організації документообігу. Така структуризація розглянутого етапу обумовлена підходом до визначення документообігу як системи декількох аналітичних елементів: маршруту, документопотоку та інформаційного об'єкта. При цьому маршрут являє собою сукупність підрозділів і посадових осіб, через які послідовно проходить документ.
Склад вхідних і вихідних документів у системі контролінгу визначається інформаційними потребами співробітників підприємства в змісті та формах одержання інформації.
