163294 (Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства), страница 9
Описание файла
Документ из архива "Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "финансовые науки" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "финансовые науки" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "163294"
Текст 9 страницы из документа "163294"
3 187,9 млн. гривень - за неосновним.
Тобто, загальний отриманий дохід складає 62 412,5 млн. гривень.
На нашу думку, цей показник відповідає показнику ФОП за 2002 рік у обсязі 62 509,7 млн. гривень (без військовослужбовців і прирівняних до них осіб), який поданий Урядом у Пояснювальній записці до проекту Закону про Державний бюджет України на 2004 рік. Відхилення складає лише 0,2 відсотка.
Достовірність вищенаведених даних підтверджує також той факт, що розбіжність у показниках фактично отриманого податку за 2002 рік між даними ДПА і Держказначейства складає 3 відсотка, що пояснюється врахуванням у даних ДПА проведених податковими органами остаточних розрахунків із платниками (у тому числі повернення надміру сплаченого податку), в той ж час як органами ДКУ фіксується сума станом на 1 січня (без такого повернення).
Отже, розбіжностей у показниках обсягу оподатковуваного доходу фізичних осіб (ДПА) та фондом оплати праці (Мінекономіки) за 2002 рік та підстав для збільшення на 8,1 млрд грн. показника ФОП, врахованого у макропоказниках економічного та соціального розвитку України у 2004 році, немає.
Через цей фактор показник доходів місцевих бюджетів, який враховується при визначенні міжбюджетних трансфертів, завищено на 1.1 млрд. гривень
Соціальна податкова пільга.
Розрахунок обсягу податкових пільг, які отримують платники по окремих категоріях (100, 150 і 200 відсотків базової податкової соціальної пільги) має здійснюватися на основі даних про кількість таких пільговиків (зокрема у минулих роках), а також загальної чисельності працюючих та тих, хто фактично отримує щомісячний заробіток нижче 530 гривень.
Оскільки у Пояснювальній записці, що надана Кабінетом Міністрів України, відсутній розрахунок втрат податку від застосування податкової пільги, надаємо розрахунок таких втрат із зазначенням джерела інформації (використана інформація за 2002 рік).
Загалом, основні параметри розрахунку наступні:
1 | Кількість працівників, всього (чол) | 18 072 353 |
2 | Частка тих, хто отримує дохід до 500 гривень, (%) | 75,0 |
3 | Частка тих, хто отримує дохід від 500 до 530 гривень, (%) | 1,75 |
4 | Частка отримувачів пільги, (%) (4=2+3) | 76,75 |
5 | Кількість отримувачів пільги, (чол) (5=4*1) | 13 870 531 |
з них: | ||
6 | отримувачі 150% податкової пільги, (чол) (106,5 грн) | 1 678 775 |
7 | отримувачі базової податкової пільги, (чол) (71 грн) | 12 191 756 |
8 | Втрати по базовій пільзі, (грн) (8 = 7 * 71грн * 12 міс * 13%) | 1 350 358 886,53 |
9 | Втрати по пільзі у 150% від базової, (грн) (9 = 6 * 106,5 грн * 12 міс * 13%) | 214 064 713,25 |
Всього втрат, (грн) | 1 564 423 599,78 |
Слід зазначти, що показник втрат податку з доходів фізичних осіб, які мають право на 200 відсотків базової податкової пільги, пропонується прийняти у запропонованому Урядом обсязі, оскільки кількість таких пільговиків – мізерна, враховуючи їх перелік.
Межа застосування податкової пільги прийнята ДПА на рівні 530 гривень (проти 510 гривень, які враховано у розрахунках Уряду) і визначена відповідно до рішення, прийнятого Кабінетом Міністрів України на засіданні 27 серпня 2003р., щодо надання Верховній Раді України пропозиції встановити на 2004 рік прожитковий мінімум у сумі 356,04 гривні на людину. При цьому показник прожиткового мінімуму на працездатну особу має підвищитися з 365 гривень у 2003 році до 379,81 гривні у наступному році. Таким чином, має збільшитися і рівень порогу доходу фізичної особи для застосування податкової пільги з 510 гривень до 530 гривень.
Отже, загальна сума втрат від застосування соціальної податкової пільги за розрахунками може скласти 1 564,5 млн. гривень, що на 570,6 млн. гривень більше показника, врахованого Урядом.
Проблема виходу частки фонду оплати праці з тіньового сектору
На думку експертів, прогнозний обсяг виходу з тіньового сектору значної (до 4 млрд. гривень) частки до цього часу приховуваного доходу є завищеним з декількох причин.
Так, лише зменшення загального фіскального тиску на фонд оплати праці - шляхом зниження ставки податку на доходи, - не може бути достатнім стимулом для такого кроку з боку платників податків (як роботодавців, так і робітників). Зокрема, залишаємий значний рівень відрахувань до соціальних фондів, не введення персоніфікованого медичного та незавершеність реформи пенсійного забезпечення не спонукають платників декларувати свої фактичні (реальні) доходи.
Закладені у Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб” окремі норми, які б сприяли виходу з тіньового обороту певних доходів, (зокрема оподаткування процентів, операцій з нерухомістю, спадщини та дарунків) вступають у дію лише з 2005 року. Крім того, норма статті 5 щодо застосування податкового кредиту почне впливати на надходження з 2005 року.
Така ситуація навпаки може спровокувати платників до подальшого застосування нелегальних способів уникнення оподаткування, у тому числі до конвертації коштів в готівку для виплати реальної винагороди працівникам “у конвертах”.
Водночас існування порогу заробітної плати, до якої діє податкова соціальна пільга, провокує на свідоме заниження роботодавцем офіційного рівня доходів своїх працівників з метою зменшення рівня нарахувань на ФОП, що буде підтримано також працівниками з метою отримання податкової пільги і збільшення отримуваної винагороди (доходу, що є у розпорядженні працівника). Так, при заробітній платі у 530 гривень в місяць працівник сплачує 59,67 гривень податку. При збільшенні заробітної плати лише на 5 гривень (до 535 гривень), податок збільшується на 9,88 гривень.
Як один з ймовірних способів ухилення від оподаткування може стати і дроблення роботодавцями своїх підприємств з метою виділення за „основним місцем роботи” заробітку у 530 гривень та отримання там податкової пільги.
Найбільш вагомим фактором, який може вплинути на збільшення прогнозного обсягу податку на 2004 рік, на думку експертів є можливе затримання виплат заробітної плати наприкінці 2003 року, про що свідчить досвід застосування аналогічного законодавства у Російській Федерації. Так, можна імпирично оцінити обсяг затриманого для виплат у кінці 2003 року фонду оплати праці з метою його оподаткування вже у 2004 році за нижчою ставкою. Фактично, у Росії обсяг такого “зсуву виплат” склав трохи менше 25 відсотків до місячного ФОП і продовжувався два місяці.
На нашу думку, в Україні такий обсяг теж не перевищить середньостатистичний у Росії, тому додаткові надходження можна прогнозувати у обсязі не більше 400 млн. гривень, а не 525 млн. гривень, як вказано у прогнозі Уряду:
([{ФОП без в/с за 2003р}: 12 * 2] * 25% * 13%) = 73850,8 : 12 * 2 * 0,25 * 0,13 = 400 млн.грн) (2.2.1)
Оскільки Урядом у Пояснювальної записки до проекту закону не надані пояснення щодо розрахунків (механізмів) отримання до бюджету сум податку за рахунок скорочення тіньового сектору, аналіз проведено за методикою експертів .
Виходячи із наведеного аналізу вважаємо, що прогнозний показник податку з доходів фізичних осіб через цей фактор завищено на 162,3 млн. гривень.
Додаткові надходження, передбачені Законом про оподаткування доходів фізичних осіб
Низка положень Закону про оподаткування доходів фізичних осіб мають на меті розширення податкової бази в порівнянні з положеннями Декрету про прибутковий податок з громадян, найбільш значущими з яких є:
-
дохід у вигляді дивідендів (стаття 4.2.12) – додатковий податок оцінений у 77,7 млн. гривень
-
довідково: населенням за 2002р. отримано близько 520 млн. гривень у вигляді дивідендів. З урахуванням темпів зростання прибутку прибуткових підприємств за 2003-2004 роки українці таких дивідендів можуть отримати 597,8 млн. гривень. За ставкою 13% податку буде сплачено 77,7 млн. гривень.
-
залучення до оподаткування доходів фізичних осіб – платників єдиного податку, які надають послуги іншій особі протягом більш ніж одного місяця, як заробітної плати (стаття 1.8 Закону) – оцінити вплив даного нововведення досить важко, оскільки відсутня відповідна статистика. Але можна припустити, що дана норма зачепить в першу чергу високооплачуваних робітників, які надають послуги своїм роботодавцям як підприємці, а не як наймані працівники – а таких не так вже й багато.
Інші додаткові джерела є за своїм характером несуттєвими, не зможуть якимось чином вплинути на надходження від податку на доходи фізичних осіб і Урядом у своїх розрахунках не враховані (зокрема, сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, оподаткування хабарів, викрадених чи знайдених скарбів, не зданих державі, утримання податку з сум, які виплачуються за зданий фізичною особою брухт чорних або кольорових металів тощо).
Висновки експертів підтверджується і кінцевою перевіркою щодо прогнозної на 2004 рік ефективної ставки податку.
Так, якщо брати за основу розрахунок Уряду, ефективна ставка податку до офіційно поданого показника фонду оплати праці становить 14,04 відсотка, за розрахунками експертів – 11,9 відсотка.
2.3. Проблема детінізації доходів громадян в контексті змін щодо оподаткування доходів громадян
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції вважає, що реформування системи оподаткування доходів громадян має забезпечити:
по-перше, зростання реальних доходів громадян, їх купівельної спроможності та розширення платоспроможного попиту в країні як необхідну умову економічного зростання;
по-друге, створення умов для зростання частки заробітної плати у структурі собівартості продукції, що є одним із чинників розвитку інноваційно-інвестиційної моделі економіки;
по-третє, легалізацію доходів громадян та збільшення інвестиційної можливості економіки.
Незважаючи на те, що частка прибуткового податку з громадян в структурі доходів бюджету України зростає, вона порівняно з іншими країнами є низькою.
Частка цього податку до ВВП за період з 1999 по 2002 рік зросла з 3,4 відс. до 4,9 відсотка. Це співвідношення в країнах ОЕСР в середньому складає 7%.
Низька частка прибуткового податку з громадян у структурі доходів бюджету є результатом поєднання високого рівня оподаткування доходів громадян та значного рівня нарахувань на фонд заробітної плати, які мають бути сплачені підприємцями (при виплаті однієї гривні зарплати підприємець має сплатити до бюджету, пенсійного, соціального та інших фондів до 85 коп.). Це негативно позначається на стимулах до збільшення заробітної плати, податок утримується з доходу, меншого за рівень прожиткового мінімуму. Тобто, при оподаткуванні не враховується необхідність забезпечення мінімальних потреб людини. Через це відсутня мотивація до підвищення мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму. Внаслідок цього питома вага заробітної плати у собівартості продукції є низькою (у 2001 році – 12,8 відс.). Тому від реформування системи оподаткування доходів громадян Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції очікує також швидкого наближення мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму.
Існуюча прогресивна шкала оподаткування, стримуючи зростання заробітної плати, призводить до її тінізації. Тіньова економіка живиться, передусім, за рахунок тіньової заробітної плати. Виходячи з оцінки обсягів тіньової економіки, реальні доходи громадян насправді значно вищі, ніж ті, що декларуються для сплати податку.
Довідково. Аналіз структури надходжень прибуткового податку з громадян за видами доходів свідчить, що прибутковий податок сьогодні - це фактично податок на заробітну плату працюючих в економічному секторі, що є "прозорим" для податкових органів, але він не справляється зі значних масивів доходів осіб, які ігнорують фіскальну систему держави. Питома вага податку з оплати праці робітників і службовців у 1999 році становила 92,5 відс., у 2000 році - 93,6 відс., у 2001 році - 94,5 відс., у 2002 році – 94,3 відс. загальної суми прибуткового податку, що був сплачений громадянами протягом відповідного року. Водночас у структурі грошових доходів населення України, що фіксуються органами офіційної статистики, питома вага оплати праці становила у 2001 році лише 50 відс., у 2002 році – 42,5 відсотка.