162100 (Розвиток банківського кредитування), страница 7

Кредити, надані за фізичним особам, протягом 2007-2008 років зростали вищими темпами, ніж кредити, надані суб’єктам господарювання (3,5 рази порівняно з 2,8). Динаміка процентних ставок банків України за кредитами наведена на рис. 1.

Такий великий попит на кредити не відповідав реальним можливостям позичальників щодо обслуговування та погашення отриманих кредитів, оскільки позичальники не завжди могли об’єктивно оцінити наслідки інфляції, ризик безробіття, зростання цін, зменшення доходів.

Разом з тим, більшість кредитів, наданих фізичним особам, були призначені для придбання товарів іноземного виробництва (авто, побутової техніки, мобільних телефонів тощо), тобто відбувалося приховане фінансування іноземних виробників.

Рис. 1. Динаміка процентних ставок банків України за кредитами (з урахуванням овердрафту), %.

Стрімке зростання обсягів кредитів, наданих фізичним особам, і відповідне зростання частки таких кредитів у загальній сумі кредитів, що спостерігалося протягом 2007-2008 років, у будь-який момент могло стати серйозним випробуванням для банків, оскільки населення є економічно незахищеним прошарком з точки зору стабільності отримання доходів.

Незважаючи на проблеми з ліквідністю, які виникли наприкінці 2008 року, комерційні банки продовжували кредитування юридичних осіб у національній валюті. Одним із заходів, спрямованих на нейтралізацію впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, було передбачене постановою Правління Національного банку України від 11.10.2008 №319 обмеження обсягів кредитів, що можуть надаватися банками в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки.

Заборгованість за кредитами суб’єктів господарювання за 2008-2009 роки у національній валюті зросла на 27 млрд. грн., або на 14%. В іноземній валюті (доларовий еквівалент) обсяг кредитів суб’єктам господарювання скоротився на 2,5 млрд. дол. США, або на 7%.

Зниження попиту на вітчизняну продукцію на світових ринках та зменшення попиту на внутрішньому ринку призвело до погіршення фінансового стану суб’єктів господарювання, а в окремих випадках до їх дефолту і, як наслідок до неповернення кредитів банкам.

На початок 2009 року скоротилися і обсяги кредитів, наданих фізичним особам: у національній валюті майже на 3 млрд. грн. (4%) і в іноземній валюті (доларовий еквівалент) на 1,1 млрд. дол. США (4%). Унаслідок девальвації гривні щодо долара США та євро зменшилася спроможність позичальників погашати свою заборгованість перед банками, насамперед за кредитами в іноземній валюті, що спричинило зростання проблемних кредитів у фізичних осіб.

З метою більш виваженого підходу громадян до питання про отримання кредиту Національним банком України було підготовлено і розміщено на офіційній сторінці Національного банку в мережі Інтернет «Пам’ятку позичальника банку за споживчим кредитом», у якій особлива увага зверталася на ризики, пов’язані з отриманням кредиту в іноземній валюті.

Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 №406 внесено зміни до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, згідно з якими:

• суттєво підвищено коефіцієнти резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає джерел надходжень валютної виручки;

• посилено вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальників фізичних та юридичних осіб, у кредитних договорах з якими немає письмової згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про них;

• підвищено вимоги щодо якості прийнятого забезпечення.

Зазначеною постановою банки зобов’язано резервувати кошти на окремому рахунку в Національному банку України в розмірі резерву, сформованого за кредитними операціями з позичальниками, у яких немає джерел надходжень валютної виручки.

На наш погляд, запроваджені зміни сприяють стримуванню видачі нових кредитів в іноземній валюті позичальникам, у яких немає джерел надходження валютної виручки, підвищенню якості та ліквідності застави, що приймається банками під забезпечення за кредитами, а також формуванню банками достатніх обсягів резервів за кредитними операціями.

У зв’язку зі значним відпливом коштів з банківської системи, що негативно вплинуло на стан банківської системи, насамперед, на капіталізацію банків, а також на виконання вимог Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№639/VI від 31.10.2008), з метою фінансового оздоровлення банків, зокрема, шляхом їх капіталізації, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 №405 був затверджений Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків, у якому визначені особливості фінансового оздоровлення банків в умовах запобігання негативним наслідкам фінансової кризи, згідно з якими:

• спрощено процедури та скорочено терміни погодження статутів банків і реєстраційних процедур банків;

• установлено спрощені порядки збільшення статутного капіталу за рахунок коштів акціонерів (учасників) банку та інвесторів і реорганізації банків за рішенням власників;

• визначено процедури капіталізації банків за участю держави та заходи щодо фінансового оздоровлення банків в умовах запровадження тимчасової адміністрації.

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2008 №413 «Про окремі питання діяльності банків» були визначені подальші кроки Національного банку, спрямовані на забезпечення стабільної роботи банків, а саме, банки зобов’язано:

• уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками;

• спрямувати не менше 50% отриманого в 2008 році чистого прибутку до резервного фонду на покриття непередбачених збитків;

• ужити заходів щодо скорочення адміністративних витрат та обмеження виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків;

• банкам рекомендовано переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов’язань за такими кредитами.

Ураховуючи складнощі з погашенням кредитів, наданих банками підприємствам-товаровиробникам, Національний банк України прийняв рішення про надання банкам змоги послабити вимоги до таких позичальників, зокрема, банкам дозволено самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію кредитів, наданих товаровиробникам, і до 01.10.2009 визначати клас позичальників без урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків за умови, що їх фінансова діяльність є задовільною.

Розглянемо, яких заходів ужив Національний банк України для оздоровлення банківської системи (підвищення капіталізації, забезпечення ліквідності, сплата проблемних кредитів (особливо у валюті), виявлення проблемних банків та вирішення відповідних проблем.

З метою зниження ризиків кредитування, у тому числі кредитування в іноземній валюті, юридичних і фізичних осіб, Національним банком ще, починаючи з 2004 року, вносились відповідні зміни до нормативно-правових актів (або розроблялися нові). Внесено зміни до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Постановою Правління Національного банку України від 15.08.2004 №411: підвищено коефіцієнти резервування за кредитами в іноземній валюті за позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки; зменшено перелік прийнятного забезпечення за кредитними операціями з нерезидентами, а також з резидентами фізичними особами за кредитними операціями в іноземній валюті.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2007 №83: запроваджено поняття «портфеля однорідних споживчих кредитів», визначений порядок його формування і встановлені підвищені коефіцієнти резервування під такі кредити, диференційовані в залежності від стану обслуговування позичальником боргу (без урахування застави); встановлено умову включення до портфеля однорідних споживчих кредитів тільки тих кредитів, інформація щодо позичальників за якими розміщена в бюро кредитних історій; підвищено коефіцієнти резервування (залежно від ступеня ризику) за кредитними операціями в іноземній валюті як позичальників, які мають надходження в іноземній валюті, так, в більшій мірі, і тих, які не мають надходжень в іноземній валюті.

Постановою Правління Національного банку України від 06.07.2007 №248 запроваджено більш жорсткі критерії визначення кредитоспроможності позичальників, зокрема, встановлено гранично допустиме співвідношення основних (встановлених Національним банком України) та додаткових (які визначаються банками самостійно) показників під час оцінки фінансового стану позичальників.

Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 були затверджені Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Зазначеними Правилами банки було зобов’язано перед укладенням і під час укладання кредитного договору надавати споживачу повну інформацію про сукупну вартість кредиту з урахуванням усіх супутніх послуг (у тому числі на користь третіх осіб) та розмір місячних платежів. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки повинні були попереджати споживачів під підпис про можливі валютні ризики. Це давало змогу позичальникам зважити свої фінансові можливості і реально визначати свою платоспроможність, що передусім зменшувало ризики неповернення кредитів.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2007 №58 було внесено зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні в частині здійснення розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) з урахуванням валютного ризику та ризику довгострокової ліквідності, пов’язаного з перевищенням обсягів активних операцій банку зі строком погашення більше 1 року над пасивними операціями з аналогічним строком до погашення. Ці зміни передбачали покриття регулятивним капіталом зазначених ризиків та спонукали банки збільшувати регулятивний капітал залежно від розміру таких ризиків.

Впровадження розглянутих норм сприяло тому, що починаючи з серпня 2007 року тенденція до зростання кредитування фізичних осіб в іноземній валюті більш високими темпами в порівнянні з кредитуванням у національній валюті змінилася на протилежну і в першому півріччі 2008 року кредити, надані фізичним особам в національній валюті, зростали значно вищими темпами ніж в іноземній (за 6 місяців 2008 року темпи приросту кредитів відповідно становили 33% і 19%, за відповідний період 2007 року 18% і 47%).

Оскільки в Україні переважна частина ресурсів залучена банками на короткостроковий термін (за станом на 01.01.2009 зобов’язання з терміном погашення до 1 року становили 76%, в національній валюті 83%), а кредити, особливо на покупку житла, земельних ділянок тощо, надавались банками на 5, 7, 10 і більше років, значною проблемою для банківської системи стала відсутність довгих ресурсів для таких тривалих вкладень, тобто розбалансування між активами і пасивами за строками погашення.

Для запобігання подальшому зростанню такої розбалансованості Національний банк України вніс зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні в частині включення довгострокових активних операцій банків, які здійснені з перевищенням строків розміщення над строками залучення коштів, під час розрахунку адекватності/платоспроможності капіталу (постанова Правління НБУ від 17.12.2007 №458). Впровадження таких змін сприяло тому, що за період 2008-2009 років відбулося скорочення додатного ГЕПу більше 1 року на 19 млрд. грн.

Намагаючись вирішити проблему недостатності довгострокових ресурсів, комерційні банки зверталися за ресурсами до зовнішніх ринків (насамперед, це були банки з іноземним капіталом). В результаті, значними темпами зростали суми зобов’язань українських банків перед нерезидентами. Зокрема, за станом на кінець 2009 року зобов’язання перед нерезидентами становили 32% загального обсягу зобов’язань (на кінець 2008 року 29%). Із них, 55% становили кошти з терміном погашення більше 1 року.

Таким чином, зовнішні запозичення стали основним джерелом кредитування фізичних осіб в іноземній валюті. Такий стан справ свідчив про зростання кредитного та валютного ризиків в банківській системі, особливо під час здійснення кредитних операцій з фізичними особами, що негативно вплинуло на виконання банками своїх зобов’язань перед клієнтами, в тому числі нерезидентами.

2.2 Актуальні напрями банківського кредитування

У 2009 році спостерігалась тенденція до зростання кредитів, наданих сектору нефінансових корпорацій іншими депозитними корпораціями (банками), що було зумовлене зростанням кредитів у національній валюті, спрямованих у поточну діяльність. Порівняно з 2008 роком залишки за кредитами збільшились на 4,7 млрд. грн., або на 1,0%, до 457,5 млрд. грн. Водночас, незважаючи на зростання обсягів кредитування з початку 2009 року, спостерігалося постійне уповільнення темпів їх приросту у річному обчисленні до 32,9% порівняно з 36,5% на кінець 2008 року. На наш погляд, причиною такої динаміки було зменшення ресурсної бази комерційних банків.

У розрізі валют спостерігалась висхідна динаміка кредитів, наданих сектору нефінансових корпорацій у національній валюті (рис. 2). За 2009 рік залишки за гривневими кредитами збільшились на 5,8 млрд. грн., або на 2,3%, до 258.6 млрд. грн. Перевага надавалась короткостроковим кредитам (3,9 млрд. грн.), що певною мірою пояснювалось зменшенням депозитів, залучених іншими депозитними корпораціями на довгостроковий період. У річному обчисленні темпи приросту залишків за кредитами у національній валюті залишилися на рівні кінця 2008 року 37,7%.

Рис. 2. Кредити нефінансовим корпораціям за видами валют.