161069 (Методика оцінки кредитоспроможності позичальників), страница 10

Одеса

На шляху інвестиційної діяльності відомих іноземних рітейлерів зустрічаються – інституційні ризики, складна система оформлення прав на землю, бюрократизація місцевих органів влади і невизначеність регуляторних процедур. У німецької мережі Metro Cash&Carry постійно були проблеми з регіональною владою, які доводилося вирішувати навіть на президентському рівні.

Іноземні рітейлори – представники непродовольчої і змішаної групи товарів можуть розраховувати на успіх. У них на руках такі козирі, як великі знижки, досвід роботи за новими торговими технологіями і уміння організувати ефективну сервісну підтримку. Найбільша європейська мережа з продажу будматеріалів Praktiker AG, який є підрозділом німецької Metro, вже заявила про наміри до 2008г. створити в Україні 7 магазинів, будівництво яких варто - $ 100-140 млн.

Вітчизняні рітейлори з побоюванням жорсткої конкуренції чекають анонсований вихід на ринок інших іноземних мереж: німецьких – Media Markt, KarstadtQuelle AG, Kaufhoff і OBI; американського Wall Mart, іспанської ZARA, французьких – Carrefour, Tati і Auchan; шведських ІКЕА і H&M; норвезької Dressman і інших. Британська Dixons Group вже підписала договір про придбання до 2011г. контрольного пакету акцій російської компанії "Ельдорадо" (яка контролює 18,3% київського ринку електроніки і побутової техніки). Могутня австрійська компанія Immoeast Immobilien Anlagen AG (яка володіє 102 комерційними об'єктами в Східній Європі загальною площею 1,3 млн. квартири м.) з метою виходу на український ринок планує провести рекордну для Віденської біржі емісію акцій на суму – 3 млрд. євро. А йорданська компанія Universal Star Co два місяці тому продала київський торговий центр "Піраміда" площею 16,700 квартири м. лондонським інвестиційним компаніям 1849 PLC і Real Estate Advisors за $ 25 млн.

Миколаївська обласна асоціація фахівців з нерухомості (МОАФН), яку очолює директор агентства нерухомості «Чумацький Шлях» П. Мойсол, провела чергове засідання. Учасники засідання обговорили питання, які цікавлять як ріелторов, так і рядових городян. Один з них – перспективи ринку нерухомості міста Миколаєва.

Слід відзначити, що в даний час в місті діють 50-60 агентств нерухомості, які надають послуги в покупці-продажу житла і інших об'єктів.
Із зростанням конкуренції однозначно ставиться питання про вироблення цивілізованих правил взаємостосунків в цій сфері. На сьогоднішній день ріелторськая діяльність в Україні не регламентується ніякими законами. Плани по законодавчому врегулюванню діяльності агентств нерухомості існують з початку 90-х років. У 1999 році був виданий Указ президента України про ріелторськой діяльність, що передбачає врегулювання відносин у сфері здійснення операцій з нерухомістю. Але проект закону про ріелторськой діяльність, поданий на розгляд Верховної Ради президентом, парламент відхилював.

Ріелтори не обійшли увагою і питання, яке цікавить миколаївців: чи може змінитися вартість житла? Ця тема в грудні минулого року обговорювалася на засіданні прес-клубу реформ. Тому миколаївцям вже знайома точка зору одного з учасників круглого столу, керівника агентства нерухомості «Номінал» і члена МОАФН І. Руденко. Кожен учасник засідання висказав свою точку зору. Але всі вважають, що в Миколаєві сьогодні немає підстав говорити про зниження вартості житла. У 2006 році міська інспекція ГАСКа прийняла 29 житлових об'єктів загальною площею 79 812 квартир м. З них 11 багатоповерхових будинків. Для півмільйонного міста це показники невисокі, хоча миколаївські будівники за підсумками 2006 року і піднялися на 12 місце по Україні. У місті продовжується будівництво перспективних житлових районів - «Сонячний» і «Волосіні 2». Цей процес розрахований не на один рік.

Тому говорити про те, що миколаївський ринок нерухомості перегрітий, передчасно. І. Руденко відзначила: «Можливо, ринок нерухомості і перегрітий, але ще немає того, хто зможе його остудити».

Голова МОАФН П. Мойсол вважає, що зростання вартості квадратних метрів житла взаємозв'язане з рівнем інфляції в Україні і до даного показника слід додати ще 5-10%. Тенденції на ринку нерухомості повинна показати весна, що наближається.

На думку директора УТБ «Миколаївська нерухомість 2000» І.Біоносенко, зростанню цін сприяє іпотечне кредитування, яке активізується з приходом нових філіалів банків до р. Миколаєва. Банки не можуть допустити зниження цін на нерухомість, під яку вони видають кредити. У Миколаєві вже більш півсотні філіалів банків, а в місто «рвуться» і інші.
Не дивлячись на уповільнення зростання середнього класу, в місті не зменшується число осіб, охочих відкрити свій бізнес. А це збільшує число потенційних позичальників банків на придбання нерухомості.

У поточному році «вимальовуються» перспективи роботи з Державною іпотечною установою. Хоча і більш жорстко, але продовжує працювати програма по забезпеченню молоді кредитами. Питання про введення податку на нерухомість також залишається дискусійним. Можна припустити, що даний податок дозволить стимулювати процес ефективнішого використовування об'єктів нерухомості. Проте розраховувати на його введення в 2007 році і навіть в 2008 році проблематично.

На думку ріелторів, збільшення вартості комунальних послуг лише сприятиме зростанню цін на квартири, особливо на їх оренду. Якщо раніше припускали, що самотні люди, пенсіонери позбавлятимуться від зайвої площі, тобто продаватимуть великі квартири, те рішення судів про заборону виселяти квартиронаймачів за несплату комунальних послуг припинить цей процес. Принаймні, масового продажу трикімнатних квартир в Миколаєві сьогодні не спостерігається. Січень, званий ріелторами за уповільнені операції «п'яним місяцем», на відміну від минулих років, виявився на превеликий подив активним для ринку нерухомості. Як то кажуть, все тече, все міняється. Істинне положення справ з вартістю житла покаже час.

Ще один з найпопулярніших видів споживчих кредитів - кредит на купівлю автомобиля - є певним балансом інтересів кредитора і позичальника. Банки захищені від ризику неповернення наявністю автомобіля як ліквідної застави. Проте висока конкуренція вимагає від банкірів все далі йти назустріч клієнту, покращуючи умови кредитів. А значить, ризикувати.

Один з прикладів такого ризику - експрес-кредитування. Рішення по такому кредиту ухвалюється протягом однієї години, а з документів необхідні тільки паспорт і права. Проте, деякі банки "страхуються" наданням такого кредиту тільки на покупку автомобіля вітчизняного виробництва. Це один з найбільш ризикових на справжнім момент кредитів, вільно поширених в автосалонах, що продають вітчизняні автомобілі. Простота оформлення, пакет документів, що складається з одного-двох документів, швидкість оформлення привертають недбайливих позичальників, не дивлячись на високі ставки по цьому виду автокредитування, оскільки несумлінний позичальник у принципі віддавати кредит не збирається. Зростанню неповернень, на жаль, багато в чому сприяють неохайні менеджери ділерів, одержуючі відсотки від реалізації автомобілів, яких не турбує, чи буде повернений банку кредит чи ні.

Ризик неповернення автокредитів більшість банкірів оцінює спокійно - 1-2%. Зрозуміло, зберегти таку оцінку дозволить зміцнення інфрастуктури цього ринку. Позитивну роль зіграє упровадження супутніх структур у вигляді кредитних бюро і колекторних агентств, сприяючих зниженню ризиків при видачі кредитів і роботі з проблемною заборгованістю.

Отже, якщо банкіри відчувають себе в секторі автокредитування досить безпечно, то чого слід чекати їх клієнтам? Самі представники банків упевнені, що до насичення ринку ще далеке. Беручи до уваги темпи зростання продажів автомобілів на українському ринку минулого року, можна сміливо говорити те тому, що бум автокредитування продовжиться. Про це свідчать те, що у більшості українців, що мають середній достаток, з'явилася можливість придбати автомобілі в кредит. За прогнозами, в кредит продаватиметься не 20-30% нових машин як зараз, а 60-80%.

Найближчими роками об'єм кредитування швидко ростиме. Ставки по автокредитах знижуватимуться через реальне зниження вартості ресурсів. Крім цього банки оптимізуватимуть і інші умови видачі кредитів, наприклад, розмір первинного внеску зменшуватиметься. Таким чином, узяти автомобіль в кредит буде простіше.

Проте більшість банкірів зниження ставок не обіцяють, рахуючи рівень 9% річних у валюті пороговим. Потрібно сказати, що вже зараз багато банків дісталися до якоїсь межі, нижче за яке ставки найближчим часом не опустяться, - це 9% річних. Крім того, термін п'ять років також зараз є максимальним. На більший термін банки поки не готові видавати автокредити.

Що стосується якостей процедури видачі кредитів, то багато претендентів нового автомобіля стикаються із специфічним "пакетом" послуг: автомобіль певної марки в певному салоні можна купити на кредит в певному банку і з обслуговуванням у встановленій страховій компанії. Деколи у клієнта створюється враження, що частина послуг йому нав'язується, причому по досить високій ціні. Проте банкіри упевнені, що чекати "розформовування" цього "пакету" не доводиться, - для самих банків подібні пропозиції є ще однією страховкою. Пакетні продукти є компромісом інтересів автосалону, банку, страховика і в більшості випадків вигідні для позичальника.

Банкіри вважають, що давати кредити на покупку уживаних автомобілів дуже ризиковано. Тому вартість таких позик вища, ніж на нові машини, а процедура їх оформлення складніша.

Основний ризик при видачі кредитів на придбання автомобілів полягає у тому, що застава недостатньо ліквідна. Тобто у разі неповернення позики у банку немає гарантії, що забезпечення (уживану машину) можна буде вдало продати.

Тому, згідно умовам більшості фінустанов, перший внесок по кредиту на покупку автомобіля, що був в експлуатації, досягає 25-30%. Це на 5-10% більше, ніж при видачі позики на придбання нової машини.

Середні ж ставки по позиках на придбання уживаного автомобіля і нового, як правило, не відрізняються. Але комісії і витрати на оцінку уживаної машини додатково «накидають» 1-1,5% до її вартості. Крім того, за умов більшості банків, на момент закінчення кредитного договору вік автомобіля не повинен перевищувати семи-восьми років.

Особливо фінустанови неохоче дають гроші на покупку уживаних машин вітчизняного виробництва і країн СНД. Більшість банків не надає таких кредитів, побоюючись швидкого зносу цих автомобілів і втрати їх вартості. Якщо позика все ж таки видається, первинний внесок може вирости до 30% (в порівнянні з 20-25% на іномарки). Термін, на який надається позика, у випадку з вітчизняними засобами пересування знижується до трьох років (на іномарки звичні п'ять-шість років).

Процедура оформлення документів на кредит відрізняється, залежно від того, де ви купуєте автомобіль — в салоні, що працює за програмою Тrade-in (обмін старих машин на нові), або у фізичної особи.

У салонах продаються тільки 2-3% всіх уживаних автомобілів, і їх вартість тут на 1-5% дорожча. У більшості салонів укладені генеральні угоди з банками, у тому числі і про кредитування на покупку автомобілів, що були в експлуатації. Ви приходите і вибираєте машину, яка вам подобається. Після цього наші фахівці відділу продажів уживаних автомобілів готують необхідну для фінустанови документацію. Як правило, вони роблять власну характеристику автомобіля з вказівкою його ринкової вартості. Але деякі банки присилають своїх представників, щоб ті підтвердили оцінку.

Зі всіма документами покупець йде в банк. Там їх уважно вивчають, і у разі позитивної відповіді видають позичальнику на руки гарантійний лист. З ним він приходить в салон і робить передоплату. У різних банках вона складає 20-30% від вартості машини. Потім в салоні виписують рахунок, надають договір і інші документи для реєстрації автомобіля на покупця.

Після того, як банк упевниться у наявності свідоцтва про реєстрацію, він оплачує залишок суми, і покупець може забрати машину. Між продавцем і покупцем повинен бути присутнім елемент довіри. Спочатку машина оформляється на покупця, потім банк може укласти з ним договір про надання кредиту і лише після цього видати гроші. Діє принцип «вранці стільці — увечері гроші».

Більшість же операцій по покупці уживаних автомобілів полягає між фізичними особами. І вітчизняне законодавство вимушує здійснювати їх, в основному, по «сірих» схемах. Якщо врахувати, що продавець машини повинен заплатити 13% підхідного податку від його вартості, а також 3% перерахувати до Пенсійного фонду, то стає зрозумілим, чому в більшості випадків ціна автомобіля при оцінці співробітниками ДАІ істотно занижується (природно, по проханню покупця).

Це є каменем спотикання для банків, які надають кредити на покупку уживаних машин. Більшість з них ставить умову, щоб в договорі купівлі-продажу або довідці-рахунку указувалася реальна вартість автомобіля. Але знайти людей, готових добровільно віддати 16% до бюджету, не так вже легко.

Втім, деякі фінустанови вже зуміли знайти вихід з цієї ситуації. Вони розробили програму кредитування, при якій сума видаваної позики не залежить від ціни автомобіля, вказаної в договорі купівлі-продажу або довідці-рахунку. Вартість, яка фігуруватиме в договорі, для нас не принципова, навіть якщо ціна операції буде 1 грн. Весь пакет документів оформляється в банку, оцінка машини робиться силами управління споживчого кредитування . Потім їх фахівець разом з учасниками операції виїжджає до нотаріуса, укладає необхідні договори, супроводжує, при необхідності, до органів ДАІ. У його присутності продавець одержує гроші і пише необхідну розписку про те, що вони одержані в повному об'ємі, і розрахунок вироблений.

Таким чином, щоб уникнути кредитних ризиків необхідно диверсифікувати кредитний портфель банку та обмежити кількість кредитів на нерухомість та автомобілі.

РОЗДІЛ ІІІ. ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ