151801 (Кабельні муфти), страница 5

Зсувають напівмуфти по кабелях на попередні місця (в бік необробленої частини) і прикріплюють провід заземлення до бронестрічок і оболонки бандажем 4 зам'якого оцинкованого дроту, а потім припаюють. Знімають розцвічувальні стрічки з паперової ізоляції, знежирюють паперову ізоляцію, протираючи її ганчіркою, змоченою в ацетоні або чистому авіаційному бензині; Зачищають сталевою щіткою ступені броні і оболонки, при цьому алюмінієву оболонку обробляють під шаром епоксидного компаунда. Накладають на зачищені ступені броні і оболонки герметизуючу підмотку 8 з двох шарів склострічки або бавовняної стрічки з густим обмазуванням кожного витка стрічки епоксидним компаундом. Підмотка накладається з напівперекриттям витків і не повинна досягати краю оболонки на 5 мм.

На оголені частини жил накладають двошарову підмотку із склострічки завширшки 16 мм з напівперекриттям витків, густо промазаних епоксидним компаундом. При цьому підмотку починають із заповнення зазору між місцем з'єднання жил і заводською ізоляцією, для чого використовують розрізану вздовж і складену вдвоє склострічку. Встановлюють на ізольованих ділянках жил ретельно знежирені розпірки 2 з епоксидного компаунда і закріплюють їх на жилах бандажем з сухих сурових ниток. Зсувають напівмуфти на ділянку з'єднання і ущільнюють смоляною стрічкою місця входу кабелів у муфту. ' ,

Виведені з горловини муфти-проводи заземлення з'єднують паянням або опресовуванням. Місце з'єднання проводів заземлення ізолюють підмоткою з бавовняних стрічок з покриттям їх внутрішніх шарів епоксидним компаундом. Промащують пластиліном щілину між напівмуфтами в місці їх сполучення, щоб запобігти витіканню компаунда. Провід заземлення вкладають вільно вздовж корпусу муфти, і прикріплюють до нього двома бандажами з м'якого сталевого оцинкованого дроту.

Заливають муфту епоксидним компаундом повільно, з незначної висоти, безперервним струменем завширшки 10-15 мм, ледь постукуючи при цьому по муфті дерев'яною рукояткою молотка, щоб прискорити вихід газових бульбашок на поверхню. Через 12 год. після заливання перевіряють, прощупуючи рукою, ступінь затвердіння компаунда; затвердіння при 20 °С відбувається приблизно через 12 год. після заливання. При більш високих і більш Низьких температурах навколишнього середовища тривалість затвердіння відповідно зменшується або збільшується.

Епоксидний компаунд доставляють на об'єкт монтажу в розфасованому вигляді і А введеним у нього наповнювачем. Здтверджувач вводять в епоксидний компаунд безпосередньо щ місці і монтажу муфт і забиття. Компаунд з введеним затверджувачем перед заливанням ретельно перемішують, а потім дають відстоятися протягом 10-15 хв. для видалення повітря. Після введення затверджувача компаунд придатний до використання протягом:

1,5 год. при навколишній температурі 11-20 °С

2 год. при навколишній температурі 21-35 °С

Під час розмішування і заливання епоксидного компаунда в форму слід дотримуватися заходів безпеки, які виключають потрапляння його в очі та на шкіру обличчя й рук, оскільки хімічні речовини, що входять до складу компаунда, токсичні (отруйні) до моменту завершення процесу полімеризації і, потрапляючи на незахищені частини тіла робітникам можуть викликати місцеві подразнення і запальні процеси, у процесі монтажу муфти СЕв (див. рис 81, б) провід заземлення 5 припаюють до бронестрічок і оболонки одного із з'єднуваних кабелів. Після цього тимчасово встановлюють на місце одну з напівмуфт, для того щоб провід заземлення, приєднаний уже до бронестрічок і оболонки одного з кабелів, приміряти до каналу, розташованого в нижній частині корпусу муфти, куди він повинен бути вкладений, а потім муфту знімають. Провід заземлення припаюють до бронестрічок і оболонки іншого кабелю. Потім накладають герметизуючу підмотку 8 на ступені броні й оболонки, а також на оголені частини жил у місці їх з'єднання, виконуючи ці операції аналогічно описаним вище операціям при монтажі муфти СЕп.

Знежирюють ізоляцію ацетоном і встановлюють на ній у відповідних місцях знежирені розпірки 2. Насувають одну з напівмуфт на місце і вкладають провід заземлення в спеціальному пазу, рюзташованому в нижній частині корпусу. Закріплюють його за допомогою виступів, а на ділянці напівмуфти, де виступів немає, тимчасово смужками 100 X 15 мм з жерсті завтовшки 0,4 мм. Після цього встановлюють на місце другу напівмуфту, а смужки тимчасового кріплення проводу заземлення видаляють.

Скріплюють обидві муфти хомутами, а в нижній частині —скобами, ущільнюють поздовжній шов пластиліном, а потім заливають муфту епоксидним компаундом згідно з вказівками, наведеними в описі монтажу муфти СЕп.

Під час монтажу муфти СЕм (рис. 81, в) надягають її циліндричну частину разом з прикріпленим до неї конусом на один кінець кабелю, а другий конус — на інший кінець кабелю. З'єднують жили кабелів, знежирюють ізоляцію, здійснюють підмотку на оголених струмопровідних частинах жил у місці їх з'єднання, встановлюють знежирені розпірки, виконуючи зазначені операції так само, як при. монтажі муфт СЕп і СЕв. На відміну від монтажу муфт СЕп і СЕв, під час монтажу муфт СЕм підмотки на ступенях броні і оболонки не роблять. V

Далі з'єднують циліндричну частину муфти з другим конусом, обколочують свинцеві манжети за допомогою підбійки до щільного сполучення їх з оболонками кабелів по всьому колу і тимчасово ущільнюють полівінілхлоридною стрічкою місце введення кабелю в муфту.

Прикріплюють дротяними бандажами ізольований провід заземлення до оболонок і бронестрічок кабелів і припаюють до них, як ї при монтажі муфти СЕп.

Припаюють припоєм ПОС-30 циліндричну частину муфти до свинцевої манжети конуса у трьох точках, віддалених одна від одної на однакову відстань (120°) по колу для забезпечення між ними електричного зв'язку.

Прикріплюють провід заземлення у двох місцях дротяним бандажем і заливають муфту епоксидним компаундом.

Після затвердіння компаунда припаюють свинцеві манжети до оболонок кабелю.

Знежирюють ацетоном оголені відрізки алюмінієвої оболонки з'єднуваних кабелів і манжети муфти на ділянці 30-40 мм, а потім вкривають їх епоксидним компаундом і двома-трьома шарами підмотки, промащеної епоксидним компаундом і накладеної з напівперекриттям витків.

Рис. 7. Епоксидна відгалужувальна муфта типу ОЕ для кабелів напругою до 1 кВ:

1 — підмотка з бавовняної стрічки, промазаної епоксидним компаундом — провід заземлення; 3 — розпірка; 4 — відгалуження жил: 5 — відгалужу вальна гільза; 6 — верхня половина форми; 7 — нижня половина форми; 8 — стяжний болт; 9 – хомут

Під час монтажу муфти типу СЕс (рис. 81, г) тимчасово встановлюють на місце половину знімної сталевої форми і примірюють, чи достатня Довжина проводу заземлення попередньо прикріпленого та припаяного до оболонки і броні одного із з'єднуваних кабелів), щоб можна було вивести його через горловину муфти. Вкладають провід заземлення, як показано на рисунку після чого форму знімають, а провід заземлення прикріплюють і припаюють до бронестрічок та оболонки іншого кабелю.

Встановлюючи форму на ділянці з'єднання, для заливання компаунда її внутрішню поверхню змащують тонким шаром трансформаторного масла або солідолу, щоб легше було видаляти форму після затвердіння компаунда.

Подальші монтажні операції виконують так само, як при монтажі муфти СЕп. Після затвердіння компаунда форму знімають. Для монтажу муфти СЕс можна застосовувати форму з пластмаси, внутрішню поверхню якої не змащують, а після затвердіння компаунда із з'єднання не знімають. А

З'єднувальні епоксидні муфти-кабелів, прокладених у тунелях, каналах та інших кабельних спорудах, захищають від механічних пошкоджень, розташовуючи їх у захисних кожухах. Кожух являє собою відрізок товстостінної металевої труби завдовжки 1250 мм і діаметром не менше 150 мм, внутрішня поверхня якої викладена двома шарами листового азбесту завтовшки 4-5 мм. Торці труби після розміщення в ній муфти закривають кришками (заглушками) з азбестоцементу завтовшки 20 мм, при цьому одну з кришок закріплюють гвинтами, а другу встановлюють без кріплення. З'єднувальна муфта повинна бути зміщена в кожусі в бік закріпленої кришки.

Під час монтажу муфти ОЕ (рий. 82) операції обробки кінців кабелів і відгалуження струмопровідних жил виконують аналогічно операціям з відгалуження в чавунній муфті Сто. Епоксидний компаунд заливають на місці роботи в знімну жорстку форму з металу або пластмаси. Встановлення і заливання знімної форми епоксидним компаундом здійснюють так само, як у процесі монтажу епоксидних з'єднувальних муфт СЕ.

4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

4.1 Міри безпеки при прокладці кабелів

При прокладці кабелю завантаження і вивантаження барабанів роблять вантажопідйомні машини. Скидання барабанів із транспортних засобів не допускається. Для безпеки працюючих при перекочуванні барабанів вживають заходів, що виключають захоплення за виступаючі частини їхнього одягу. Для цього попередньо видаляють цвяхи, а кінець кабелю надійно закріплюють на щоці барабана. При перекочуванні барабана на його шляху електромонтажникам знаходитися не дозволяється.вибирають рівні площадки, щоб у процесі робіт не відбувалося їхнє мимовільне падіння. При підйомі барабана застосовують сталеві осі наступного діаметра, мм: не менш 60 при масі барабана до 2500 кг; не менш 70 при масі до 3500 кг і не менш 75 при масі до 5000 кг. Кабельні чи домкрати візки повинні мати вантажопідйомність, що відповідає масі барабана з кабелем. При підйомі барабана на кабелерозкочувальний пристрій перевіряють справність щік і втулок. Розкочування кабелю з барабанів дозволяється робити тільки при наявності гальмового пристосування.

При прокладці кабелю робітники повинні працювати в рукавицях. Якщо розкочування здійснюється вручну, число робітників повинне бути таким, щоб на кожного з них приходилося не більш 35 кг маси кабелю. На трасах, що має повороти, перебування робітників усередині кутів повороту кабелю, а також підтримка кабелю на кутах повороту або його відтягнення вручну не допускаються. Для цієї мети в місцях повороту траси розміщають обвідні пристрої. При ручній прокладці всі електромонтажники розміщаються по одну сторону від кабелю. При розкочуванні кабелю з транспортера-кабелеукладача, що пересувається, зі спеціально обладнаного автомобіля або трубоукладача, приймати або укладати кабель повинні не менш двох робітників.

Протягання кабелів через прорізи в стінках здійснюють електромонтажники, що знаходяться по обох сторони від стіни. При цьому приймаються міри обережності, щоб уникнути влучення рук працюючих у прорізи і труби. Відстань від входу кабелю, що протаскується, у труби до крайнього положення рук робітників при штовханні кабелю повинне складати не менш 0,3 м. Підйом, кріплення і постава кабелю, маса 1 м якого складає більш 1 кг, не дозволяються з приставних сход і сходів-драбин.

Прокладка кабелів механізованим способом через канали блокової каналізації з проміжними кабельними колодязями дозволяється при наявності надійного зв'язку між працюючими (телефон, радіо, спеціальні сигналісти).

Прокладка кабелів у вибухонебезпечних приміщеннях дозволяється з дотриманням вимог спеціальних інструкцій. Перекладка кабелів, що знаходяться під напругою, дозволяється тільки після їхнього відключення.

Роботи в кабельних колодязях і тунелях виконуються не менш чим двома особами. У відкритого люка колодязя виставляють огородження. Перед спуском у колодязь перевіряють за допомогою спеціального індикатора наявність у ньому пальних і шкідливих для подиху газів. Відкритим вогнем ця перевірка не допускається. Якщо в колодязі виявлені гази, пальні чи шкідливі для подиху, їх видаляють нагнітанням чистого повітря за допомогою вентилятора, установленого зовні колодязя.

На весь період робіт у колекторах і тунелях відкривають не менш чим два люки або дверей, щоб працюючі знаходилися між ними. Через щогодини роботи в колодязі, тунелі або колекторі працюючі піднімаються на відкрите повітря на 10 хв.

Освітлення робочих місць у колодязях, тунелях і колекторах виконується переносними лампами напругою не вище 12 В чи акумуляторними ліхтарями.

При прогріві кабелю електричним струмом спостерігаючий повинний мати кваліфікаційну групу по техніці безпеки не менш ІІІ. На час чергування він повинний бути забезпечений захисними засобами і вимірювальними пристроями для контролю струму і температури. Трансформатор для прогріву кабелю забезпечується апаратом, що роз'єднує, із захистом від коротких замикань, а вторинні обмотки трансформатора, жили і броня кабелів, що прогріваються, надійно заземлюються.

4.2 Міри безпеки при монтажі кабельних муфт

При монтажі муфт найбільшу небезпеку представляють роботи з застосуванням газових пальників, термітних патронів при зварюванні, епоксидного компаунда і розчинників.

Електромонтажники, що займаються перевезенням, збереженням зріджених і стиснутих газів, а також працюючі з газосварочною апаратурою, проходять спеціальне навчання і здають іспит з оцінкою в посвідченні по техніці безпеки про допуск до зазначеної роботи.

Усі роботи, зв'язані з газовим зварюванням, виконуються в окулярах закритого типу з захисними стеклами (світлофільтрами) і в брезентових рукавицях. При роботі з газовими балонами не можна вдаряти по них щоб уникнути появи іскор і вибуху. Балони з газами захищають від дії сонячних променів і інших джерел тепла.

Газове зварювання виконують на відстані не менш 5 м від балонів з киснем і пальним газом. Вентилі відкривають чистими руками. Особливо небезпечні забруднення редукторів і вентилів кисню олією, що приводять до вибуху. При користуванні газовими балонами ємністю більш 5 л і кисневими балонами будь-якої місткості обов'язкові манометри, що повинні бути справними.

При виконанні газополумних робіт полум'я пальника направляють убік, протилежну джерелу газопостачання. У приміщеннях з великою концентрацією пропан-бутану (визначається по різкому неприємному запаху, що викликає роздратування носоглотки й око) забороняється користатися відкритим вогнем і запалювати електричне світло. Краплі пропан-бутану, що потрапили на шкіру (щоб уникнути обморожування), необхідно швидко змити водою.