151801 (Кабельні муфти)

ЗМІСТ

1. Вступ

2. Теоретична частина

1. Загальні відомості про кабельні лінії

2. Розміщення кабельних ліній

3. Механічна частина

3.1 З'єднування і відгалуження кабелів у чавунних муфтах

3.2 Заземлення кабелів

3.3 Монтаж чавунних з'єднувальних муфт

3.4 З'єднування кабелів у свинцевих муфтах

3.5 З'єднування кабелів у епоксидних муфтах

4. Техніка безпеки

4.1 Міри безпеки при прокладці кабелів

4.2 Міри безпеки при монтажі кабельних муфт

4.3 Протипожежна профілактика при монтажі кабельних мереж

5. Список використаної літератури

1. ВСТУП

Рівень технічного розвитку будь-якої країни в наш час визначається в основному станом її енергетики, потужністю електростанцій і виробництвом електроенергії. Високий розвиток електроенергетики дає змогу переозброювати всі галузі народного господарства, широко впроваджувати електричну енергію в такі її провідні галузі, як промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт.

Для забезпечення і безперервного зростання промислового виробництва будуються нові й реконструюються існуючі заводи й фабрики. Будівництво і реконструкція будь-якого промислового підприємства, а також спорудження житлових будинків, шкіл, лікарень, театрів тощо неминуче пов'язані з виконанням значних обсягів електромонтажних робіт.

Монтаж електричного устаткування сучасного промислового підприємства являє собою складний комплекс робіт. До цих робіт входить монтаж: загальнозаводських і цехових розподільних і трансформаторних підстанцій; кабельних і повітряних передавальних електричних мереж великої протяжності і різних напруг; цехових комплектних розподільних пристроїв і пультів керування; підйомно-транспортних пристроїв (ліфтів, вантажних підйомників, мостових кранів, електротельферів тощо); внутрішньоцехових силових й освітлювальних електропроводок; технологічного електроустаткування; пристроїв автоматичного керування, регулювання і контролю процесів виробництва.

Вся електроенергія, вироблювана на електростанціях, передається споживачам різного призначення по повітряних і кабельних лініях. Повітряні лінії забезпечують передачу великих потужностей на значні відстані. Вони дешевше кабельних. Однак повітряні лінії піддаються дії різних факторів (несприятливі погодні умови, висока щільність забудови території, забруднення атмосфери промисловими відходами й ін.), що обмежують область їхнього застосування.

По кабельних лініях передається більш 30% електроенергії, вироблюваної в Україні. Біля половини її використовується промисловими підприємствами, іншу витрачають комунальні підприємства і побутові споживачі.

Розвиток електроенергетики в нашій країні забезпечує високі темпи і масштаби капітального будівництва, реконструкції і технічного переозброєння підприємств і супроводжується безупинним збільшенням обсягів електромонтажних робіт. Електромонтажні роботи з кабельних мереж займають значну питому вагу в загальному обсязі електромонтажного виробництва.

До складу робіт з монтажу кабельних ліній входять підготовка трас, прокладка кабелів, монтаж сполучних і кінцевих муфт. Характер робіт залежить від прийнятого способу розміщення кабелів у кабельних спорудженнях і виробничих приміщеннях. Відкриті прокладки кабелів, що в останні роки застосовують повсюдно, зменшують залежність підготовчих робіт від стану будівельної частини приміщень і споруджень.

Найбільш трудомістка робота при монтажі кабельних ліній – прокладка кабелів, проведена вручну або за допомогою механізмів, пристосувань і оснащення. Ручну прокладку, що супроводжувалася значними фізичними зусиллями електромонтажників, заміняють механізованою. В останні роки створені ефективні кабелераскаточні механізми, налагоджено їхнє заводське виготовлення, почато впровадження комплектних технологічних ліній для прокладки кабелів у різних виробничих умовах.

Кабельна промисловість постійно удосконалює виробництво електричних кабелів з одночасним використанням нових матеріалів (пластичні маси, синтетичні каучуки, що просочують склади із синтетичних матеріалів). Тому все частіше застосовують нові типи кабельних муфт і закладень на основі стрічок, що самосклеюються, термозвужувальних трубок, еластомера, циклоаліфатичних епоксідних компаундов і інших матеріалів, що відповідають найвищим вимогам.

2. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Загальні відомості про кабельні лінії

Кабелі прокладають на опорних конструкціях, лотках (у виробничих приміщеннях, тунелях); по стінах будинків і споруд; у траншеях і блоках (по території підприємства або міста).

Монтаж кабелів у траншеях найпоширеніший і найлегший у виконанні, оскільки при цьому основна робота зводиться до риття траншей та вкладання в них кабелів. Недоліком цього способу є можливість механічного пошкодження кабелів, які знаходяться в землі, і нещасних випадків з людьми під час виконання земляних робіт на кабельній трасі або поблизу неї.

Більш надійно захищеною є кабельна лінія, розташована в блоках з азбестоцементних труб або бетонних блоків, проте таке прокладання кабелів складніше і веде до суттєвого збільшення вартості лінії. Крім того, внаслідок менш сприятливих умов охолодження допустимі струмові навантаження кабелів, що знаходяться в блоках, нижчі, ніж у кабелів, прокладених відкрито або в землі.

Незалежно від способу прокладання кабелю трасу вибирають так, щоб відстань між початковою і кінцевою точками лінії була найкоротшою.

Монтаж кабельних ліній здійснюють згідно з проектно-технічною документацією, в якій зазначають трасу лінії, а також геодезичні позначки траси лінії, що дають змогу оцінювати різниці рівнів її окремих ділянок (таблиця 1).

Необхідність дотримання наведених у таблиці 1 допустимих різниць рівнів зумовлена процесами переміщення просочувального розчину, які відбуваються в кабелі. Жили кабелю нагріваються струмом. При цьому відбувається розрідження і необоротне переміщення розчину, яким просочений кабель. З усіх матеріалів, що входять до конструкції кабелю, просочувальний розчин має найбільший коефіцієнт об'ємного розширення, і тому при нагріванні струмопровідних жил у кабелі створюється надлишковий тиск, який може за певних умов призвести до розтягування його оболонки і збільшення її об'єму до небезпечної величини.

Таблиця 1

Допустимі різниці рівнів між найвищою і найнижчою точками розташування на трасі кабелів напругою 1-10 кВ

Примітки:

1. Наведені в таблиці допустимі різниці рівнів стосуються випадків, коли на кабелях не застосовують спеціальні пристрої (наприклад, епоксидні або стопорні муфти), які обмежують можливість переміщення просочувального розчину.

2. Різниці рівнів для кабелів напругою 1 кВ з алюмінієвою оболонкою та ізоляцією із заздалегідь просоченого паперу не обмежуються.

Крім того, в кабелі, прокладеному похило або вертикально, під дією сил гравітації стікає просочувальний розчин, внаслідок чого в нижній частині кабелю накопичується надлишкова кількість просочувального розчину, а у верхній можуть утворюватися пустоти, які заповнюються газовими включеннями. Внаслідок такого переміщення просочувального розчину погіршується ізоляція у верхній частині кабелю, а в нижній зростає тиск — створюється загроза розтягання і навіть розриву оболонки кабелю. Слід також дотримуватися передбачуваних проектом і приписуваних директивними вказівками мінімальних відстаней від кабельної лінії до найближчих будівель, підземних споруд та різноманітних комунікацій (водопровід, газопровід, каналізація, труби теплофікаційної мережі тощо).

2.2 розміщення кабельних лініЙ

Відстань між кабелем і фундаментами будинків повинна становити не менше 0,6 м, а між силовими кабелями і кабелями зв'язку — 0,5 м. Прокладання кабелів паралельно трубопроводам по вертикалі не допускається.

Дозволяється розміщувати кабелі паралельно трубопроводам у горизонтальній площині за умови, що відстань між кабелем і трубопроводами становитиме, не менше: 0,5 м — у разі прокладання паралельно трубопроводам усіх призначень, крім нафтопроводів, газопроводів і теплопроводів; 1,0 м — у разі прокладання паралельно нафтопроводам і газопроводам.

Кабелі, які знаходяться на відстані від трубопроводів меншій від зазначеної вище (але не менше 0,25 м), повинні бути захищені азбестоцементними або гончарними трубами.

Кабелі, що розташовуються паралельно теплопроводам, повинні бути віддалені від останніх не менше ніж на 2 м. Ця відстань може бути зменшена за умови, що теплопровід має ізоляцію, яка забезпечує нагрівання ґрунту в місці проходження кабелю не більше ніж на 10 °С будь-якої пори року.

Кабель, який перетинає теплопровід, повинен бути віддалений від останнього не менше ніж на 0,5 м. При цьому теплопровід на ділянці перетинання плюс по 2 м в кожний бік від крайніх кабелів повинен бути ізольований так, щоб температура ґрунту не перевищувала найвищу літню температуру більше ніж на 10 °С і найнижчу зимову —більше ніж на 15 °С.

Перетинання кабелем електрифікованих залізниць і тих, які підлягають електрифікації, повинні бути виконані в ізолюючих блоках і трубах. Ділянка перетинання повинна бути віддалена від стрілок, хрестовин та місць приєднання до рейок відсмоктувальних кабелів не менше ніж на: 3 м — для трамвайних ліній і не-електрифікованих залізниць; 10 м — для електрифікованих залізниць.

У випадку перетинання кабельними лініями трубопроводів, у тому числі нафтопроводів, відстань між кабелем і трубопроводом повинна становити не менше 0,5 м. Допускається зменшувати цю відстань до 0,25 м за умови прокладання кабелю в трубі, яка виступає в кожний бік не менше ніж на 2 м.

Роботи з прокладання кабельних ліній повинні виконуватися в мінімальні строки і на ділянці робіт повинні бути забезпечені безпека руху транспорту й перехожих, а також нормальна діяльність підприємств. Тому до початку робіт слід ретельно вивчити технічну документацію, оглянути трасу кабельної лінії і намітити пункти складування необхідних матеріалів, інструментів, пристроїв та механізмів, а також місця руху перехожих і переїзду транспорту через трасу, з тим щоб можна було своєчасно підготувати необхідну кількість загорож, сигнальних знаків та пішохідних містків.

На трасу повинні бути доставлені всі основні й допоміжні матеріали.

Кабельну лінію слід прокладати з таким розрахунком, щоб визначений комплекс робіт виконувався протягом одного робочого дня. Так, після завершення робіт з риття траншей, укладання в них кабелю і наступного засипання не повинна залишатися невикористаною розрита траншея або незасипаною траншея з укладеним в неї кабелем.

3. МЕХАНІЧНА ЧАСТИНА

3.1 З'єднування і відгалуження кабелів у чавунних муфтах

З'єднування струмопровідннх жил кабелів здійснюють у спеціальних кабельних муфтах, які застосовують у випадках, коли довжина кабельної лінії перевищує будівельну довжину окремого кабелю. На кабельній лінії завдовжки 1 км допускається встановлення не більше шести муфт. До з'єднань у кабельній муфті висувають вимоги герметичності, вологостійкості, механічної та електричної міцності, а також протикорозійної стійкості.

Кабельні муфти класифікують: за напругою (до 1 кВ, на 6, 10 або 35 кВ); за призначенням (з'єднувальна, відгалужу вальна або кінцева); за габаритами (нормального габариту або малогабаритна); за матеріалом корпусу (Ч — чавунна, С — свинцева, Е — епоксидна); за формою виконання (Оу — У-подібна, От—Т – подібна, Ок— хрестоподібна); за місцем встановлення (для внутрішнього* або зовнішнього встановлення); за кількістю фаз (кінцева трифазна або чотирифазна) та за рядом інших ознак.