145225 (Організація та ефективність використання митних складів при експорті-імпорті товарів), страница 13

- при декларуванні частини товарів, що входять до однієї партії, за тимчасовою або неповною деклараціями;

- при декларуванні товарів відповідно до митного режиму імпорту, що прибули від одного відправника на адресу одного одержувача в межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) в морський (річковий) пункт пропуску через державний кордон України на одному судні, але вивозяться за межі зони митного контролю морського (річкового) пункту пропуску автомобільним чи залізничним транспортом;

- при декларуванні продуктів переробки, що утворилися в результаті переробки партій товарів (товарів, переробка яких не була здійснена), що надходили за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) від одного відправника на адресу одного одержувача і переробка яких здійснювалась за одним дозволом на розміщення товарів у митному режимі переробки.

Одна ВМД на кілька партій товару може на бажання декларанта оформлюватися в таких випадках:

- при декларуванні відповідно до митного режиму транзиту товарів, що одночасно надходять на прикордонну станцію за місцем увезення товарів на митну територію України з однієї станції відправлення, розташованої за межами України, від одного відправника на адресу одного одержувача на одну станцію призначення, розташовану за межами України, незалежно від кількості залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;

- якщо партії товарів переміщувалися через митний кордон на підставі однієї періодичної або загальної митної декларації;

- при декларуванні товарів одного найменування у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) й одного митного режиму, які перевозяться залізничним транспортом від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення й одночасно прибувають на станцію призначення на адресу одного вантажоодержувача, незалежно від кількості оформлених залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;

- при декларуванні товарів як консолідованого вантажу під час розміщення його на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедицій-на організація, у митному режимі митного складу;

- при випуску товарів із митного ліцензійного складу за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом);

Висновки розділу 3

Застосування митного режиму контролю - “митний ліцензійний склад” дозволяє реалізувати наступні режими в імпортній та експортній діяльності підприємств України в міжнародних термінах Інкотермс- 2000:

- експортні "C"-терміни, які вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CІF і CІP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "C"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.

Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами CІF і CІP.

- імпортні "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Відповідно до "D"-термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар очищеним для імпорту в країну призначення. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення його для імпорту й оплати мита.

ВИСНОВКИ

Митний ліцензійний склад – це режим митного контролю, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212 Митного кодексу України).

Основні завдання митних ліцензійних складів це:

- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.

Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу.

- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні ліцензовано 276 митних ліцензійних складів (МЛС).

Як показала діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (23,19%), Центральна(9,78%), Південна(8,7%), Дніпропетровська(5,43%), Східна(5,07%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування та закриті 20 митних ліцензйних складів (МЛС), які працювали у 2007 році, що становить складає рівень річної плинності 7,24%.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні затверджений перелік 1667 підприємств-декларантів (ТЕО – транспортно-експедиційних організацій), свідоцтва яких перереєстровані на 2008 рік.

Як показала діаграма географічного розподілу підприємстмитних декларантів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (24,90%), Південна(11,88%), Східна (5,88%), Приморська (5,16%), Дніпропетровська(4,92%), Центральна (4,50%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування 196 підприємств - митних декларантів, які працювали у 2007 році, що складає рівень річної плинності декларантів 11,76%.

Як показав спільний аналіз діаграм, питома вага МЛС географічно, за виключенням 1 місця, не співпадає з питомою вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України.

Сьогодні набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) є одним з ключовим завдань економічної політики країни. Необхідність вступу до СОТ зумовлюється декількома ключовими чинниками. По-перше, у стратегічній перспективі відкриття національних ринків для міжнародної конкуренції означатиме притік нових технологій та менеджменту, внутрішніх інвестицій, кращий вибір товарів і нижчі ціни для споживачів, а також стимул для розвитку нових форм бізнесу в Україні. По-друге, хоча правила СОТ накладатимуть жорсткі зобов'язання на уряд, але вони також забезпечуватимуть захист і компенсацію від дискримінаційних і свавільних торгівельних обмежень, що можуть бути нав'язані іншими членами СОТ. По-третє, членство у СОТ означатиме приєднання до системи майже загальноприйнятих правил торгівлі, за якими діють 150 країн світу і які охоплюють більше 95% світової торгівлі та більше двох третин торгівлі України.

Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов’язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

В дипломній роботі досліджено основні результати впливу тарифів та цінової конкурентноздатності товарів в Україні за період 1996–2006 років.

При аналізі порівнювалися три показники:

1. Діючий імпортний тариф для країн, яким Україною надано режим найбільшого сприяння (РНС), в кожному із проаналізованих років (1996– 2006 рр.), у відсотках;

2. Різниця цін внутрішніх та зовнішніх в кожному із проаналізованих років (1996–2006 рр.), у відсотках;

3. Очікуваний зв’язаний тариф, що буде максимальною межею захисту українського ринку відповідного товару після вступу до СОТ, у відсотках.

Зв’язаний тариф - це тариф, який буде зафіксовано як максимальну межу захисту ринку, вище якого Україна прийме зобов’язання не підвищувати ставку імпортного тарифу на певний товар у відповідності з домовленостями на переговорах про вступ до СОТ.

Висновки стосовно сільськогосподарської продукції, відповідно, є наступними:

- при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних сільськогосподарських виробників з діючими та зв’язаними тарифами після вступу до СОТ - високі митні тарифи не впливають на ціни вітчизняних сільськогосподарських виробників, які залишаються низькими, часто навіть нижчими за зовнішні ціни.

- це відображує той факт, що Україна є нетто-експортером більшості первинної продукції сільського господарства та харчової промисловості.

Висновки стосовно промислових товарів - при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних виробників промислових товарів з тарифами діючими та зв’язаними - для більшості проаналізованих промислових товарів цінова різниця була від‘ємною, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняної продукції була вищою за закордонні товари, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості.

Застосування дослідженого у дипломній роботі митного режиму контролю - “митний ліцензійний склад” дозволяє реалізувати наступні режими в імпортній та експортній діяльності підприємств України в міжнародних термінах Інкотермс- 2000:

- експортні "C"-терміни, які вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CІF і CІP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "C"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.

Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами CІF і CІP.

- імпортні "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Відповідно до "D"-термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар очищеним для імпорту в країну призначення. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення його для імпорту й оплати мита.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації теоретичних та нормативно-практичних результатів впровадження митного режиму “митний ліцензійний склад” в практику митних режимів контролю Державної митної служби України та використання цього митного режиму в експортно-імпортній діяльності підприємств.