145196 (Митне оформлення товарів), страница 3

На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон визначається Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.

Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.

Митні правила мають бути опубліковані не пізніш як за 45 днів до дати введення їх у дію. У разі, якщо зазначені правила не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності. Якщо такі правила будуть опубліковані невчасно, датою набрання чинності вважатиметься сорок шостий день з моменту офіційної публікації.

Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Так, Верховна Рада України визначає:

головні напрями митної політики України;

структуру системи органів державного регулювання митної справи;

розміри мита та умови митного обкладення;

спеціальні митні зони та митні режими на території України;

перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.

Кабінет Міністрів України забезпечує:

здійснення митної політики України відповідно до законів України;

встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури;

координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи;

проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України;

подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України.

Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна митна служба України приймає нормативні акти тільки відповідно до Митного кодексу та інших законів України.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Система митних органів України складається з Державної митної служби України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів. Митні органи України, здійснюючи митну політику, розв'язують такі головні завдання:

Митне регулювання ЗЕД підприємств:

захист економічних інтересів України;

контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів за участю України стосовно митної справи;

використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;

здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю відповідних міністерств;

створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;

боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;

ведення митної статистики.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.

Митний контроль - це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

Держава зацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать:

одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів;

правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні

Митний контроль містить сукупність заходів спостереження за об'єктами контролю, перевірки фактичного дотримання митних норм і правил, реагування на встановлені правомірні і неправомірні дії і бездіяльність контрольованих осіб, що мають відношення до переміщення товарів через митний кордон. Сукупність цих заходів залежить від конкретних ситуацій, але в загальному вигляді це - організаційно-управлінські заходи, пов'язані з реалізацією законів та інших нормативних актів про організацію і здійснення митного контролю за визначеними об'єктами, управлінням ними.

Перевірка документів і відомостей, необхідних для митних цілей, полягає у вивченні документів, установленні відповідності їх оформлення і заповнення встановленим правилам і нормам. Ця форма митного контролю може передувати іншим формам митного контролю: огляду, обліку і т.д. Проте в окремих випадках митний контроль може обмежитися тільки перевіркою документів.

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило, діляться на такі групи: транспортні, торгові, митні, інші.

До транспортних документів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні відомості, передатні відомості, багажні, інші.

До торгових документів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні аркуші, інші.

До митних документів належать документи, що видаються митними органами або оформляються за їх участю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасового зберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митної вартості (ДМВ); вантажна митна декларація (ВМД); свідчення про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення під митним контролем і т.п.

Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць і є його повсякденною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота з виконання митного контролю та митного оформлення потребує належної організації. Всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби України та відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи кілька спеціально створених підрозділи.

В статті Лисичко О.Н. „Перспективи наближення української митниці до європейських стандартів” [64] аналізуються основні заходи, що були здійснені з початку 2005 року в плані реорганізації української митниці для полегшення процедури перетину кордону. Так, з 30 квітня 2005 р. введено в дію Порядок митного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". Підготовлено проект наказу про створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва (протягом однієї доби, раніше затримки сягали до 10 днів). Також суб'єктам ЗЕД надано можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів.

Проведено об'ємну роботу з удосконалення порядку декларування товарів. Зокрема розроблено проект постанови КМУ, який передбачає надання Держмитслужбі права на визначення порядку анулювання ВМД, спрощено порядок заповнення граф ВМД, відмінено подання декларації зобов`язання. З метою максимального сприяння сумлінним суб'єктам ЗЕД у 2005 році 16 з них внесено в реєстр сумлінних вітчизняних підприємств (проти 3 у 2004 році). Готується до затвердження наказ про внесення до цього реєстру ще 11 суб'єктів ЗЕД. Передбачається максимальне спрощення критеріїв оцінки підприємств резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення. На сьогоднішній день переглянуто базу нормативних документів і скасовано 122 накази та 334 розпорядчих листи ДМСУ як такі, що стримували розвиток ЗЕД.

За поданням ДМСУ 27 серпня 2005 року Урядом схвалено проект постанови, яким відмінено вимоги подання копії ВМД з країни експорту. Також завершується погодження з міністерствами та відомствами проекту нормативного акту ДМСУ, що передбачає зменшення кількості оригінальних примірників декларації митної вартості з трьох до одного.

Згідно з наказом ДМСУ № 314 від 20.04.2005 р. „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів декларант подає митному органу документи й потрібну кількість їх копій, наведені нижче: [8]

1. Документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів та інших предметів.

Це такі документи:

Договір про проведення декларування на договірній основі - документ, що підтверджує наявність договірних відносин із суб'єктом підприємницької діяльності, який переміщує товари та інші предмети. Вимагається при зверненні до митного органу підприємства, що здійснює декларування на договірній основі.

Свідоцтво на право здійснення декларування на договірній основі підтверджує повноваження підприємства, що здійснює декларування на договірній основі, дається ДМСУ України.

Кваліфікаційне свідоцтво особи, уповноваженої на декларування підтверджує повноваження особи, що безпосередньо декларує товари митному органу. Додатково надається паспорт цієї особи. Видається митницею після складання даною особою іспитів. Використання регламентується Наказом ДМСУ від 22.07.97 № 340 "Про затвердження Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору".

Лист-узгодження - документ, що використовується для здійснення декларування товарів та митного оформлення поза місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД. Видається митним органом за місцем акредитації суб'єкта господарської діяльності. Не видається при імпорті підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів).

2. Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Облікова картка - це документ, який підтверджує поставлення на облік (акредитацію) суб'єкта ЗЕД у митних органах України. Вимагається при здійсненні будь-яких операцій у митних органах. Використання регламентується Наказом ДМКУ від 31.05.96 № 237 "Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах". Облікова картка заноситься в графу 44 ВМД за кодом 9020. [11]

3. Вантажна митна декларація, заповнена згідно з обраним митним режимом.

Вантажна митна декларація - письмова заява, яка містить у собі відомості про товари та інші предмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів. Оформлюється на бланках встановленої форми МД-2, МД-3, МД-8. Не складається на товари фактурною вартістю до 100 $ США (за винятком товарів, що підлягають експортному контролю та імпортних товарів, на які встановлено акцизний збір).

4. Декларація митної вартості за формою ДМВ-1, ДМВ-2, ДМВ-3. Це заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких застосовується митний режим. Використовується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03 р. № 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" та згідно з Наказом ДМСУ від 02.12.03 р. № 828 "Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості". [15]

5. Товаротранспортні й інші товаросупровідні документи.

1). Документи, які супроводжують транспортні засоби. Свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким переміщуються вантажі, у якості товаротранспортного документа може використовуватись: міжнародна автомобільна накладна (CMR) - вноситься в графу 44 ВМД за кодом 2730; авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна; коносамент (Bill of Lading); інші встановлені документи.

Документи, що підтверджують витрати на доставку товарів застосовуються в комерційній практиці для оформлення відповідних угод та використовуються декларантами для визначення митної вартості товарів. В якості таких документів можуть використовуватися:

документ, що визначає відносини сторін в угоді по наданню послуг по доставці товарів від місця відправлення до місця призначення;

рахунок-фактура від виконавця угоди доставки, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, а також предмет платежу;

банківські платіжні документи, що підтверджують факт сплати послуг по доставці у відповідності до виставленого рахунку-фактури.