115838 (Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах), страница 10

Вчитель веде бесіду:

• Скільки троянд зображено на першому малюнку?

• Одна.

• А на другому?

• Кілька, багато.

• А скільки кольорів троянд ви бачите на малюнку?

• Один.

Так діти приходять до висновку, що однина (множина) іменників зумовлена кількістю предметів, а однина (множина) прикметників визначається не кількістю ознак, а числом іменника, від якого залежить прикметник.

Знайомлячись з відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника. Це можна показати учням на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями допомогла учням простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками і запам'ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні. Визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника. Відмінкові закінчення прикметника збігаються з закінченням питання, на яке він відповідає.

який? - зелений

якого? - зеленого

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і їх відмінкових форм у словосполученні й реченні доцільно поєднати з систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів.

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника спрямована на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з іменником і на розвиток умінь користуватись прикметниками у різних мовленнєвих ситуаціях.

2.3 Організація, зміст та перевірка ефективності експериментального дослідження

Експериментальні дослідження відіграють важливу роль в процесі вивчення пізнавальних можливостей учнів на певному віковому етапі, при виявленні конкретних шляхів формування особистості молодшого школяра тощо.

Як зазначають психологи, особлива цінність експериментальних досліджень, що проводяться в природних умовах (на уроці, під час бесіди, гри, виконання домашніх завдань тощо) полягає у тому, що вони виключають виникнення тої напруги, яка виникає у випробовуваних тоді, коли вони знають, що над ними експериментують [71;с.60].

Нами було проведено експериментальне дослідження на базі Городищенської загальноосвітньої школи Козівського району, метою якого було визначення рівня засвоєння навчального матеріалу з теми "Прикметник" учнями 4 класів. Всього у дослідженні брало участь 26 школярів 4 класу.

Експериментальне дослідження проводилось у три етапи.

На першому (конститувальному) етапі ми збирали необхідні попередні дані. Для цього використовувались спостереження за роботою учнів під час уроків та в позаурочний час. Отримані дані дозволили скласти уявлення про загальний рівень знання учнів класу, їх інтереси та інші мотиви навчальної діяльності тощо. Отримані на цьому етапі дані допомогли розробити методику дослідження, його схему, підготувати завдання для обстежуваних.

Другий етап дослідження - формувальний. На цьому етапі реалізовано конкретну методику дослідження, яка включала ряд послідовних експериментальних серій.

Дослідження рівня засвоєння знань учнями 4 класів проводилось за допомогою карток оперативного контролю. Нижче подано зразок картки (мал.1).

Малюнок 1

Картка оперативного контролю за засвоєнням учнями теми: "Повторення вивченого в 3 класі"

Як бачимо картка містить завдання з вивченого учнями матеріалу. У нашому випадку це: "Визначити рід, число, відмінок прикметників".

З лівої сторони картки розміщено мовний матеріал, який пропонується учням для аналізу (речення з прикметниками).

З правої - виділено місця для виконання учнями завдання. Картка з виконаним завданням повинна мати такий вигляд:

Малюнок 2

Картка оперативного контролю за засвоєнням учнями теми: "Повторення вивченого в 3 класі" з виконаними завданнями

Для проведення дослідження учні класу були розподілені на дві групи: експериментальну та контрольну. Розподіл проводився за рівнем успішності учнів у навчанні. В процесі попереднього спостереження за учнями було встановлено, що серед 26 учнів класу 5 відмінників, 10 учнів, що вчаться на 7-12 балів, 9 учнів, що виявили "задовільні результати у навчанні" та 2 невстигаючі учні. Виходячи з отриманих даних, учні класу були розділені на дві групи по 13 чоловік.

Експериментальна група (ЕГ): 2 відмінники, 5 учнів, що вчаться на 7-12 балів, 5 учнів, що вчаться "посередньо", 1 невстигаючий учень.

Контрольна група (КГ): 3 відмінники, 5 учнів, що вчаться на 7-12 балів, 4 учні, які вчаться "посередньо" і 1 невстигаючий учень.

Як бачимо, сили учнів в обох групах практично рівні. Принципу розподілу необхідно обов'язково дотримуватися для того, щоб уникнути неточності у результатах дослідження. Неприпустимо, щоб у одній групі

були, скажімо, більш сильні учні, а в іншій слабші.

1 . Контроль рівня засвоєння знань учнями проводився поетапно після вивчення наступних тем:

Малюнок 3

Карта оперативного контролю за засвоєнням учнями теми: "Повторення вивченого у 3-му класі"

Перший зріз рівня знань проводився на початку роботи після вивчення учнями теми "Прикметник" в 3 класі. Їм було запропоновано виконати завдання оперативної картки №1 .Повторення вивченого в 3 класі.

Виконання роботи оцінювалося наступним чином:

1)знайти прикметники (2);

2) визначити рід прикметників (2 бали);

1. визначити число прикметників (2 бали);

2. визначити відмінок прикметників (6 бали).

Максимальна кількість можливих набраних балів 12 балів.

Це дозволило нам визначити рівень засвоєння учнями даної теми в попередньому класі. У процесі кількісного аналізу результатів оперативного контролю ми визначили 4 рівні засвоєння учнями програмового матеріалу, високий, достатній, середній та низький (табл.1).

Таблиця 1

Результати первинного зрізу знань учнів з теми "Прикметник"

Схематично це можна представити на діаграмі наступним чином.

Як бачимо, учні класу, в якому проводилось експериментальне дослідження показали в основному достатній та середній рівень засвоєння програмового матеріалу.

У процесі вивчення теми "Прикметник" робота вчителя будувалась

таким чином: з учнями КГ займались за традиційною методикою, учням ж ЕГ окрім завдань підручника пропонувались вправи, спрямовані на стимулювання пізнавального інтересу учнів. Це передусім нестандартні вправи, вправи-ігри, мовні кросворди тощо, все те, що може підвищити зацікавленість учнів матеріалом, що вивчається, а також самостійна робота учнів, виконання творчих завдань тощо.

Далі ми пропонуємо фрагменти деяких уроків з теми "прикметник", на яких були використані нестандартні вправи - "цікавинки". У наведених фрагментах уроків представлені лише ті вправи, що пропонувались учням. Тема: "Прикметник. Повторення вивченого в 3 класі".

Мета: актуалізувати знання учнів про прикметники, удосконалювати вміння вживати прикметники у власному мовленні. Збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: мовний матеріал, прислів’я, малюнки вишивок.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Самостійна робота.

Замість запропонованих підручником вправ для самостійної роботи (впр. 179), учням ЕГ можуть бути запропоновані наступні творчі завдання.

1. Прочитати текст. Виписати з нього прикметники з іменниками, в душках зазначити число, а в однині рід прикметників.

Цікаві зразки народної вишивки зібрала Олена Пчілка, українська письменниця. Вишивали за волинськими узорами діти О.Пчілки - Леся Українка і Ольга Кривлюк.

Вишивка Полісся зберегла давні узори і народні назви: хміль, лагідний хміль, лапатий хміль, дубові листочки, маленькі яблучка, кучерявий барвінок.

2. До виділених слів добери синоніми і постав їх замість крапок.

Запиши свій текст.

Вони зустрілися і подружилися в "Артеку" чорнявий, високий, тоненький, як лозинка. Ані та ..., ..., ..., наче м'ячик Юрко. Та й характери у них були різні. Юрко пустотливий, а Ані ... . їх ніколи не бачили окремо. Вони ... були ... .