115646 (Особливості проведення занять з образотворчого мистецтва в учнів першого класу), страница 8

Ми бачимо, що такий стиль роботи виключить пасивне та незацікавлене спостереження, активізує процес сприйняття, забезпечить реалізацію виховних можливостей у плані формування естетичного смаку шляхом використання творів образотворчого мистецтв, допоможе дітям навчитися сприймати і словесно виражати свою оцінку, допоможе сформувати здатність естетичного бачення.

Серед тем, запропонованих для вивчення образотворчого мистецтва є такі, розкрити які можливо лише за допомогою картин, репродукцій, діафільмів чи слайдів («Яка буває графіка», «По снігу на оленях» та ін.). Робота вчителя на такому уроці повинна бути побудована таким чином, щоб діти не лише ознайомилися з виразністю певного виду мистецтва, стилем художника, але й емоційно змогли пережити їх, спробувати уявити «що там за кадром», обґрунтувати своє судження (на відповідному віковому та індивідуальному рівні) відносно кольорової гами, композиційного центру, сюжету картини в загальному. Зробити це учні зможуть лише тоді, коли матимуть необхідні знання, володітимуть термінами та навичками сприйняття та оцінювання.

Уроки-бесіди у чистому вигляді для дітей шестирічного віку як правило не проводяться, але робота з творами мистецтва відбувається на кожному уроці (методисти рекомендують використовував 3-4 репродукції, оскільки більшу кількість дітям шестирічного віку важко сприймати)за описаною вище методикою.

Висновки

Навчання дітей шестирічного віку потребує врахування важливих психологічних закономірностей їх розвитку. Інтелектуальна сфера дитини цього віку потребує систематичного навчання. У школу приходить дитина, не лише фізично готова до навчання, але й психологічно. Фізична підготовка характеризується добре сформованою руховою сферою, гнучкістю, витривалістю, спритністю та ін.. Під час навчання у школі фона продовжує розвиватися, набуваючи ще й інших якостей. Щодо психологічної готовності, то її компонентами є інтелектуальна, особистісна та вольова готовність.

Соціально-психологічна адаптація є процесом активного пристосування до нових умов. Співвідношення з середовищем до якого необхідно пристосуватися досить складне, оскільки не лише середовище впливає на особистість, але й вона сама змінює соціально-психологічну ситуацію. Для дітей шестирічного віку схарактеризовано три рівні адаптації до школи: високий, середній, низький. Останні дві групи дітей потребують допомоги вчителя та батьків. Цьому сприяють: адекватна самооцінка власного становища, правильні методи виховання у сім’ї, відсутність у ній конфліктних ситуацій, позитивний статус дитини серед однолітків, навчально-ігрова діяльність, відсутність авторитарних методів керівництва навчально-виховною діяльністю школярів.

Шестирічна дитина має у своєму репертуарі усі основні види людської діяльності – спілкування, гра, трудова діяльність, навчальна та ін.. основною дошкільною діяльністю є гра. Особливістю цього періоду її життя є зміна провідної діяльності, тобто гра поступово переходить у навчання. Важливе місце у житті дитини відводиться художній діяльності, особливо образотворчості.

Шестирічна дитина захоплюється різними іграми: рольовими, рухливими, дидактичними. Завдяки грі вона розвивається розумово, емоційно, фізично.

Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу. Завданнями уроків образотворчого мистецтва є: формування емоційно-почуттєвої сфери дитини, вміння споглядати, сприймати та відтворювати побачене, почуте у власних роботах; набуття графічних знань, умінь та навичок, які забезпечать розуміння мови образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, естетичне ставлення до мистецтва та навколишнього світу.

Уроки образотворчого мистецтва – основний засіб отримання знань про мистецтво та культуру, розвитку творчих здібностей дитини, її естетичного світогляду. У початковій школі вони мають чітку градацію: урок малювання з натури, урок тематичного малювання, уроки-ліплення, уроки декоративно-прикладного мистецтва, уроки-бесіди. Для учнів шестирічного віку малювання з натури та уроки-бесіди у «чистому вигляді» не проводяться. Це пов’язано з їхніми психологічними особливостями. Окрім вищеназваних уроків, для розвитку уяви та фантазії дітей доцільно прилучати їх до конструювання. Вміння конструювати формуються на заняттях з паперопластики, в позаурочній діяльності.

Позакласна робота з образотворчого мистецтва налічує значну кількість різнопланових занять: гуртки, виставки, ранки та ін.. На жаль, у гуртках займається незначна кількість дітей шестирічного віку. Особливість гурткової роботи полягає у поглибленому вивченні образотворчого мистецтва, що забезпечує учням більш конкретні знання про мистецтво та красу навколишнього світу, дозволяє реалізувати власні творчі здібності, розвинути їх графічні, колористичні, композиційні уміння та навики.

Знання про мистецтво, художні техніки, відчуття кольору, зорове сприйняття, композиційна культура, художні здібності формуються у процесі практичної діяльності учнів. У першому класі діти отримують первинне уявлення про видовий поділ образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, знайомляться з основними та похідними кольорами, з хроматичною та ахроматичною гамою, вивчають розбіл та затемнення кольору тощо. Основною лінією програми є «Колір та форма», тобто діти повинні засвоїти, що все, що нас оточує має форму, колір і за допомогою різноманітних матеріалів це можна зобразити на листку паперу.

На уроках графічної та колористичної грамоти діти виконують предметні та сюжетні малюнки використовуючи різноманітні художні матеріали та техніки. Метою цих уроків є збагачення емоційно-почуттєвої сфери, дитини; розширення знань про видовий та жанровий поділ мистецтва, мову малюнка, тобто можливості вираження форми через колір, лінію, крапку, пляму; формування колористичних та композиційних умінь, умінь та навичок координувати дії ока та руки,збагачення естетичного досвіду.

Уроки декоративного малювання сприяють засвоєнню знань про основні виразні засоби жанрів декоративно-прикладного мистецтва таких як: стилізація, метр, ритм тощо, дають уявлення дітям про культуру народу, культурні традиції різних регіонів України. Уроки ліплення дають змогу усвідомити обсяжність пластичних форм, співвідношення частин та цілого, композиційні прив’язки скульптурних форм, в загальному скульптуру, як вид образотворчого мистецтва.

Важливими для формування знань про мистецтво, його виразні засоби, творчість майстрів, розвитку умінь сприймати, відчувати, виражати власну думку(оцінювати) є бесіди про мистецтво та робота над мистецькими творами. Співпраця вчителя та учнів, діалог – сприятиме вирішенню програмових вимог щодо умінь, знань та навичок, які повинні набути діти у процесі вивчення образотворчого мистецтва.

ДОДАТКИ

Додаток 1

УРОК

Тема. Багатство барв навколишнього світу. Практична робота «Барвистий калейдоскоп».

Мета:

1. Ознайомити учнів із колірною гамою природи на прикладах

пейзажного живопису, навчити їх бачити прекрасне в навколишній

дійсності, у творах мистецтва.

1. Розвивати сприйняття кольорів, образне мислення.

2. Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи, почуття поваги до своїх робіт та робіт художників.

Обладнання: матеріали: гуаш, пензлі, папір, альбом з шаблонами; зоровий ряд: репродукції пейзажів Б. Щербакова «Зимовий ранок», «Повінь на Сороті», А. Куїнджі «Березовий гай», І. Левітана «Золота осінь», зображення лугових і польових квітів (мак, цикорій, кульбаба, льон); музичний ряд: 77. 7. Чайковський «Порироку»; літературний ряд: А. Лопатіна «Хто землю прикрашає», І. Суриков «Перший сніг», В. Бичко «Осінь», М. Сингаївський «Травневі усмішки», А. Костецький «Де літо живе».

Хід уроку

I. Організація уваги

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Сьогодні ми повинні навчитися бачити прекрасне у навколишньому світі.

Гуляючи в лісі, відпочиваючи біля моря, ви, напевно, неодноразово милувалися незвичайним візерунком на крилах метелика або дивною формою обточеного водою каміння, а може, задивлялись на хмари, які вечірнє сонце розфарбувало у червоний колір. Пригадайте та розкажіть про ті випадки, коли вас зачаровувала краса навколишнього світу. (Відповіді дітей.)

Так само захоплювалися природою й художники, поети і композитори та передавали її красу за допомогою музики, фарб і слів. Погляньте, як митці зображували різні пори року.

Перший сніг

Білий сніг пухнастий

Падає, кружляє І на землю тихо

Стелиться, лягає.

І на ранок поле

Білим-білим стало,

Ніби пеленою

Все його заслало.

Темний ліс накрила

Шапка-чарівниця,

І деревам нині

Ще солодше спиться.

Дні такі короткі,

Світить сонце мало.

Ось прийшли морози,

І зима настала.

І. Суриков

Травневі усмішки

Вийшов травень з лісу,

Лугові вклонився,

Од вітрів і сонця

Луг зазеленівся.

Вийшов травень з гаю,

Нивам усміхнувся.

Потім на стежині,

Як хлопчак, роззувся. А до нього трави

У полях прослались.

А до нього з гаю

Птиці озивались.

А за ним у лузі

Зацвітали квіти.

Травень вчився босим

По землі ходити.

М. Сингаївський

Осінь

Непомітно з'явилася осінь –

День коротшим стає щодоби.

Глянь: берізки уже – злотокосі,

І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби – дзвінкі журавлі,

Не страшні їм тепер заметілі

На далекій південній землі.

В. Бичко

Де літо живе

У павука хатинка –

Тоненька павутинка.

У коника веселого – Між травами оселя.

У ластівки швидкої –

Під нашим підвіконням.

А тепле й ніжне літо,

Волошками повите,

Посріблене дощами,

Живе в очах у мами.

А. Костецький

Читання кожного вірша супроводжується демонстрацією репродукцій, музикою.

III. Оголошення теми уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Читання казки вчителем.

Хто землю прикрашає?

Дуже давно наша Земля була пустельним і розпеченим небесним тілом: не було на ній ані рослинності, ані води, ані прекрасних барв. І от одного разу задумав Бог оживити Землю, розсипав по ній величезну кількість насіння життя та попросив Сонечко зігріти його своїм теплом, а Воду – напоїти живлющою вологою.

Сонечко взялося зігрівати Землю, Вода напувати, але насіння не проростало. Виявилося, що воно не хотіло рости сірим, адже навколо нього простягалася тільки сіра безбарвна Земля, а інших барв не було. Тоді Бог звелів різнокольоровій Райдузі-дузі піднятися над Землею і прикрасити її.

І з того часу Райдуга-дуга з'являється щоразу, коли Сонечко світить крізь дощик. Встає вона над Землею і дивиться, чи гарно Земля прикрашена.

Ось галявинки в лісі. Схожі одна на одну, як сестри-близнючки. Вони і є сестри. У всіх один ліс-панотець, у всіх одна земля-матінка. Сестри одягають кольорові сукні, красуються в них та запитують у Райдуги:

– Чи я найбіліша за всіх у світі?

– Чи я – найрум'яніша?

– Чи я – найблакитніша?

Перша галявинка вся біла від ромашок. На другій – сонячній – галявині розцвіли маленькі зірочки-гвоздички із червоними іскорками в серединках, і стала вся галявинка рум'яно-рожевою. На третій, оточеній старими ялинами, –розквітли незабудки, і стала галявина блакитною. Четверта — вся бузкова від дзвіночків.

Одного разу побачила Райдуга-дуга чорні рани-пожарища, сірі витоптані плями, розкидані ями. Хтось порвав, випалив, витоптав різнобарвну сукню Землі. Просить Райдуга-дуга Красу небесну, Сонце золоте, Дощі чисті допомогти Землі вилікувати рани, пошити їй нову сукню. У відповідь Сонце послало на Землю золоті посмішки. Небо – блакитні. Веселка-дуга подарувала Землі жовті, зелені та червоні посмішки. А Краса небесна перетворила їх на квіти й трави. Пройшлася вона Землею та прикрасила її квітами.

Знову починають посміхатися людям різнобарвні галявинки, луки й сади. Ось блакитні посмішки незабудок – для вірної пам'яті. А золотаві посмішки кульбаб – для щастя. Червоні посмішки гвоздичок – для радості. Бузкові посмішки дзвіночків – для любові. Щоранку зустрічає Земля людей та простягає їм усі свої посмішки. Беріть, люди!

А. Лопатіна

2.Бесіда за текстом казки.

– Які посмішки дарують Землі різні квіти? Чиї посмішки вам подобаються найбільше і чому?