114297 (Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах), страница 2

Дитячий оздоровчий заклад працює за календарним планом роботи, затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій: від 6-7 років – 35 хвилин, старших 8 років – 45 хвилин.

Всі види діяльності дітей в таборі, пов’язані з фізичними навантаженнями, рухливою активністю узгоджуються з головним лікарем.

Режим дня повинен бути диференційован в залежності від віку дітей. Рекомендований режим дня:

8.00 – Під’йом

8.10 – Ранкова гімнастика

8.30 – Водні процедури

8.50 – Ранковий збір, лінійка

9.00 – Сніданок

9.30 – Робота гуртків, суспільна праця

11.00 – Оздоровчо-гігієнічні процедури, навчання плаванню

12.30 – Вільний час, заняття на вибір

13.30 – Обід

14.30 – Тиха година

16.00 – Полудник

16.30 – Заняття в гуртках, загальнотабірні заходи

18.30 – Вільний час, заняття на вибір

19.00 – Вечеря

20.00 – Загальні заходи, вогнища

21.00 – Відбій для дітей 7-9 років

22.00 - Відбій для дітей 10-16 років [13]

Зміст, форми і методи роботи визначаються статутом закладу з безумовним дотриманням потреб соціалізації дитини, громадянина України, з обов’язковим урахуванням специфіки національних і культурних, історичних традицій, загальнолюдських духовних надбань і цінностей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04 98 № 591 «Про розвиток Міжнародного дитячого центру «Артек» та дитячих оздоровчих закладів» були спрямовані заходи на забезпечення належних умов для дозвілля, відпочинку та оздоровлення дітей, їх культурного і фізичного виховання, підтримки дитячих оздоровчих закладів та на виконання Національної програми « Діти України». Ці заходи передбачали:

• забезпечення реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення;

• збільшення кількості оздоровлених категорій, насамперед, дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей;обдарованих та талановитих дітей; дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;

• забезпечення підготовки й підвищення кваліфікації працівників, робота яких пов’язана з організацією відпочинку та оздоровлення дітей;

• збереження, розвиток та максимальне використання існуючої мережі оздоровчих закладів.

Значення позашкільної освіти зростає як для окремої людини, так і для суспільства в цілому. В області збережено мережу понад 100 позашкільних закладів, до яких залучено 90 тисяч дітей та підлітків, тобто кожного четвертого учня. [5]

Подальший розвиток позашкільної освіти відбувається на основі «Регіональної Програми відпочинку та оздоровлення дітей до 2008 року» затвердженої головою Луганської облдержадміністрації від 20 травня 2003 року. [22]

Метою Програми є створення умов для якісного відпочинку та оздоровлення дітей. Основні завдання програми:

• збільшення кількості дітей, охоплених організованими формами відпочинку та оздоровлення;

• удосконалення мережі дитячих оздоровчих закладів;

• поліпшення матеріально-технічного, науково-методичного забезпечення діяльності дитячих оздоровчих закладів;

• створення сприятливих умов для реалізації соціально-педагогічних, медико-оздоровчих інноваційних проектів відпочинку та оздоровлення дітей;

• зміцнення кадрового потенціалу та підвищення престижу праці в дитячих оздоровчих закладах;

• підвищення престижу вітчизняної системи відпочинку та оздоровлення дітей.

Щодо дитячих оздоровчих закладів, які діють в різні періоди і які функціонують за різним терміном, то вони просто не спроможні охопити потрібну кількість бажаючих, що призводить до збільшення бездоглядності дітей, особливо під час літніх канікул.

Сьогодні, в умовах розбудови Української державності й розвитку демократичного суспільства, значне місце посідає створення умов для рівноправних стосунків між педагогічними працівниками і дітьми, між дітьми всіх вікових груп.

Виховна робота влітку є складовою всього виховного процесу, спрямованого на національно-культурне відродження, і вона передбачає:

• демократизацію та гуманізацію всіх заходів;

• пріоритет загальнолюдських духовних цінностей;

• органічний зв’язок з національною історією, культурою, традиціями;

• реалізацію інтересів, запитів, індивідуальних здібностей дітей;

• активний діяльнісний підхід до виховного процесу;

• використання елементів ігрової діяльності.

Оздоровчий період дає прекрасну можливість для виховання у дітей та підлітків бережливого ставлення до природи, розвитку й удосконалення екологічних знань та навичок, хисту до природоохоронної роботи. Все, що знаходиться навколо табору, може стати зоною дитячої турботи.

Літо дає простір для фізкультурно-спортивної, оздоровчої і туристичної роботи. Спартакіади, спортивні свята, міжтабірні змагання, походи допоможуть організаторам спортивної і туристичної роботи загартувати дітей та підлітків. виявити серед них перспективних спортсменів, зробити життя школярів більш різноманітним та динамічним. [15]

Для оперативного вирішення поточних питань, організації оздоровчої та виховної роботи на загальних зборах дітей і працівників може бути обраний орган самоврядування, який працюватиме у взаємодії із засновниками, адміністрацією закладу, батьками.

Відповідно до чинного законодавства в оздоровчому закладі можуть діяти осередки дитячих і молодіжних організацій. [28]

Кількість працівників та кадрові посади визначаються «Типовими штатними нормативами оздоровчих таборів (комплексів) для дітей, підлітків та учнівської молоді з цілодобовим перебуванням». При визначенні загальної кількості кожного структурного підрозділу табору перш за все керуються необхідністю забезпечення повної безпеки життя і здоров’я дітей та дотримання норм чинного законодавства.

Кількість вихователів (вожатих) встановлюється з розрахунку 2-3 одиниці на кожен загін. На кожні 2-3 загони встановлюється посада підмінного вихователя та посада помічника вихователя.

При наявності у таборі туристського клубу може встановлюватись посада інструктора з туризму.

Кількість педагогічних працівників встановлюється залежно від кількості дітей на зміну:

При наявності пляжу встановлюється посада інструктора з фізкультури і спорту на кожні 150 дітей.

Кількість керівників гуртків встановлюється з розрахунку одна одиниця на кожні 4 групи. Кількість акомпаніаторів встановлюється з урахуванням кількості гуртків, що потребують музичного супроводу, а також часу, який витрачається на супровід ранкової гімнастики, підготовку й проведення культурно-масових та спортивних заходів.

При наявності книжкового фонду встановлюється посада бібліотекаря.

Вимоги, що висуваються до тих, хто бажає працювати в таборі залежать від специфіки або типу того чи іншого табору. Проте є деякі загальні вимоги. Педагогічні працівники повинні бути здатними до:

• роботи з дітьми – зацікавити та розважити їх. Це визначається їх кваліфікацією у певній галузі, посада вихователя, вожатого займається за конкурсом;

• вміння налагоджувати дружні стосунки з іншими. Цю вимогу можна пояснити надзвичайною увагою, що приділяється так званому «духу» табору. Цей «дух» створює імідж табору та робить його неповторним та конкурентно спроможним;

• керівництва й нагляду за дітьми.

Поряд з загальними вимогами існують й певні специфічні:

• спроможність вивчити, що подобається, а що – ні, кожній окремій дитині з якою працюють;

• здатність до розкриття конфлікту в певній групі дітей та прийняття на себе відповідальності за його можливе вирішення;

• здатність до налагодження й розвитку взаємодії між колективом вихователів та колективом дітей;

• спроможність забезпечити роботу групи таким чином аби вона сприяла індивідуальному розвитку кожної дитини;

• спроможність забезпечити обговорення й вирішення особистих та групових проблем;

• здатність керувати групою дітей, що живе в одній кімнаті та окремими дітьми у всіх випадках. [23]

На посаду вожатого приймається особа, яка на момент працевлаштування досягла 18 років та має педагогічну освіту або проходить навчання в педагогічному закладі на старших курсах.

Вожатий несе особисту відповідальність за збереження життя та здоров’я вихованців свого загону.

Обов’язки вожатого:

• повинен знати кількість дітей свого загону, їх індивідуальні особливості, здібності та можливості;

• дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, правил внутрішнього трудового розпорядку, режимних моментів;

• застосовувати теоретичні педагогічні знання в практичній діяльності;

• організовувати цікаву та змістовну роботу в загоні, не забуваючи про дитяче самоврядування;

• захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насилля, попереджувати вживання алкоголю, психотропних речовин.

Вожатий в своїй роботі керується перспективним планом роботи, планом роботи на зміну. Разом з дітьми проводить збори, екскурсії походи, загонові конкурси, залучає дітей до спортивних секцій, гуртків.

На посаду вихователя приймається особа, яка має вищу або середню спеціальну освіту, з досвідом практичної роботи. В своїй роботі керується наказами, інструкціями, постановами, програмами та іншими нормативно-правовими документами, що регламентують проведення виховної роботи.

Вихователь працюючи в таборі, повинен знати як проводити виховну роботу в загоні; як складати плани роботи, графіки чергувань; правила з охорони праці, техніки безпеки та правила внутрішнього розпорядку.

Вихователь має певні обов’язки:

• повсякденно планує, організовує роботу з формування всебічно розвиненої особистості;

• створює оптимальні умови для фізичного та розумового розвитку вихованців;

• обирає ефективні форми й методи виховної роботи;

• впроваджує систему педагогічного впливу, що базується на педагогіці співробітництва, національній культурі.

Центральною ланкою організації виховного процесу є чітке планування, засноване на завданнях, що ставляться перед педагогічним колективом в залежності від контингенту дітей, які знаходяться на оздоровленні. [15]

Планування виховної роботи в таборі вимагає послідовності, системності та наступності. Починаючи планування вихователі вивчають державні документи з питань виховання підростаючого покоління, знайомляться з інструктивними матеріалами відповідних організацій, з публікаціями в пресі про організацію літнього відпочинку дітей та молоді. Велике значення має врахування визначних дат, свят, що припадають на цей період, подій, що відбуватимуться в країні й за кордоном, календаря літніх пам’ятних дат, традицій табору, місцевих умов й можливостей, вікових особливостей дітей.

Планування виховної роботи буде ефективним, якщо вихователь дотримуватиметься певних методичних вимог:

• забезпечувати на практиці єдність мети і завдань, змісту і форми виховної роботи;

• враховувати своєрідність роботи загонів і дружини;

• підтримувати ініціативу та соціальну активність дитини.

В практиці роботи дитячих оздоровчих таборів необхідно складати наступні види планів: