113481 (Позитивні мотиви навчання), страница 8
Описание файла
Документ из архива "Позитивні мотиви навчання", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "113481"
Текст 8 страницы из документа "113481"
голубь - голуб; степь - степ; семь - сім; печь - піч
Подібні таблиці можна виготовити:
на вживання в українській мові апострофа і відсутність його в словах російської мови:
пять - п’ять; мясо - м’ясо
на вживання твердого чи м’якого знака у словах російської мови, коли у відповідних словах української мови пишеться апостроф:
съезд - з’їзд; кровью - кров’ю
Багато порівняльних таблиць можна використати на відмінкові закінчення іменників. Наприклад:
межой - межею; ключём - ключем; в книге - в книзі; концом - кінцем
Використовуючи порівняльні таблиці, необхідно звертати увагу не лише на відмінності в обох мовах, а й на те, що є спільним в словах обох мов.
Таке наголошування на спільності рис в українській і російській мовах допомагає учням, з одного боку, усвідомити конкретно, на прикладах поняття про спорідненість, близькість двох братніх мов, а з другого, - сприяє глибшому усвідомленню граматичних ознак як тої, так і другої мови взагалі [3].
Наприклад, розглядаючи порівняльну таблицю про правопис ненаголошених в українській і російській мовах, звертаємо увагу учнів, що ненаголошені голосні як в російській, так і в українській мовах перевіряються наголосом:
село - сёла; село - села
сидеть - сидя; сидіти - сидячи
Порівняльні таблиці доцільно використовувати як під час вивчення, з’ясування нового, так і при закріпленні, особливо при повторенні вивченого [101].
2.1.8 Використання наочних засобів на уроках розвитку мовлення
Велике значення для розвитку мовленнєвої діяльності мають наочні засоби, що їх використовує вчитель, виконуючи при цьому різні дидактичні завдання:
концентрація уваги;
розвиток мислительних процесів;
розвиток пам’яті;
формування певних стандартів мовлення (побудова тексту, правильність вимови та ін.).
Спробуємо розглянути та охарактеризувати аспекти використання наочності на уроках розвитку мовлення, у випадках, коли він покращує роботу класу, а, отже, і знання учнів.
Використання наочних посібників (малюнків, схем, таблиць), багато в чому допоможе дітям зрозуміти фактичний зміст твору (1 клас). Адже школярі в цьому випадку мають змогу не лише чути голос вчителя (учня), який читає твір та бачити букви (абстрактний, знаковий елемент), але й дивитись на самих персонажів, аналізувати причинно-наслідкові зв’язки, виражально-зображувальні засоби, що їх застосував автор.
Звичайно, такий вплив відразу на декілька органів чуттів, у різноманітних формах покращить процес сприймання учнями почутого і побаченого [25; 11].
Виділивши за допомогою таких таблиць головне, вчитель забезпечить і належне розуміння основної думки твору учнями.
Сприймання покращується і за рахунок елементу цікавості, який, звичайно, присутній на уроках такого виду. Щодо уваги учнів, то треба зауважити, що за невмілого використання педагогом на уроці будь-якого засобу (чи то малюнка, чи то грамзапису) можливе зниження дитячої уваги, і тут на допомогу має прийти педагогічна майстерність учителя, його вміння вчасно запропонувати те, з чим він хоче працювати.
Діалог - це бесіда двох або більше осіб, тому уміння складати діалоги, розігрувати його потрібне для вироблення комунікативних навичок дитини. Наочні засоби є гарним помічником вчителя в плані подання тематики діалогів.
Складною темою у виховному плані є виховання етичних якостей особистості. На уроках розвитку мовленнєвої діяльності необхідно концентрувати увагу учнів на дотриманні правил етикету під час розмови (не перебивати партнера, поважати його точку зору). Дитині легше буде засвоїти ці правила, якщо вони будуть подані у цікавій формі, змодельовані на практиці. Величезні можливості ТЗН в цьому плані. Наочність в тій чи іншій формі (малюнок, опис, кінофільм) зможе цікаво запропонувати матеріал для роздумів.
Ще однією величезною проблемою дітей є використання українських форм звертання. (Оленко, Оксано, Володимире). Адже самі дорослі дуже рідко використовують такі форми в щоденному мовленні. Діти переймають від батьків використання називного, а не кличного відмінка (закінчення нульове або - а, - я). І тут вже завдання педагога не навчити, а перевчити, що в десятки разів складніше, якщо мова йде про діяльність дітей 6-10 річного віку. Для такого навчання потрібно подати матеріал в якомога компактнішій, зрозумілій та цікавій формі. Допоможуть у цьому сучасні методи і прийоми та засоби дидактики, одним з яких і є комп’ютер за умови правильного і доцільного застосовування [69].
Умілий підбір дидактичних засобів наочного характеру та поєднанням педагогічної майстерності сформують, на нашу думку, належне підґрунтя для оволодіння учнями матеріалом, сформують уміння правильно будувати зв’язні висловлення та виконати інші необхідні в цьому плані завдання.
2.2 Експериментальне дослідження обґрунтованості використання наочності для формування позитивних мотивів навчання
Проведене у 2004-2005 рр. на базі Тернопільської загальноосвітньої школи - дитячого садка № 35 експериментальне дослідження, у якому взяли участь учні 4 класів, дозволило нам отримати певні результати.
Метою дослідження було обґрунтування використання наочних засобів на уроках української мови. Для досягнення мети нами були створені експериментальна та контрольна група учнів. До першої групи (експериментальної) ввійшли учні 4-А класу, до контрольної - 4-Б класу.
Контрольний клас працював за традиційною методикою з фрагментальним використанням елементів наочного навчання. В експериментальному класі навчання на уроках української мови проводилось з обов’язковим використанням наочних посібників різного характеру (таблиць, схем, аудіо та відео наочності та ін).
На певних уроках було здійснено контроль учнів, для якого використовувались однакові завдання як у контрольному, так і в експериментальному класах.
Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дозволив визначити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, серед яких [37]:
якість знань, міцність, повнота;
рівень сформованості вмінь, копіювання зразка способу діяльності;
рівень оволодіння досвідом творчої діяльності, уміння виконувати творчі вправи, розв’язувати проблеми;
рівень самостійності учня під час виконання завдання тощо.
Для оцінювання пропонуємо чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів (початковий - І, середній - ІІ, достатній -ІІІ, високий - ІV).
Перевірка аудіативних умінь здійснювалась на основі оповідання Лариси Письменної “Андрійко та Бублик” (див. додаток И).
Навчальні досягнення учнів по класах представлені в таблиці (див. таблицю 1).
Таблиця 1.
Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
Сприймання на слух незнайомого тексту і розуміння його фактичного змісту | І | - | - |
ІІ | 10 | 17 | |
ІІІ | 65 | 63 | |
IV | 25 | 20 | |
Встановлення причинно-наслідкових зв’язків | І | - | 7 |
ІІ | 25 | 36 | |
ІІІ | 55 | 44 | |
IV | 20 | 13 | |
Розуміння основної думки та образних висловів | І | - | 5 |
ІІ | 15 | 26 | |
ІІІ | 46 | 47 | |
IV | 39 | 12 |
Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснювалась індивідуально. Учням була запропонована наступна ситуація для діалогу:
Ти хочеш придбати нову річ. Батьки вважають, що вона тобі не потрібна. Спробуй довести свою думку і переконай батьків купити те, що хочеш.
В таблиці 2 запропоновані результати учнів.
Таблиця 2.
Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
Складання діалогу на задану тему | І | - | 2 |
ІІ | 9 | 18 | |
ІІІ | 70 | 68 | |
IV | 21 | 12 | |
Використання ввічливих слів, українських форм звертання | І | - | 4 |
ІІ | 36 | 42 | |
ІІІ | 40 | 40 | |
IV | 24 | 14 | |
Дотримання правил спілкування і норм літературної мови | І | - | 7 |
ІІ | 12 | 36 | |
ІІІ | 56 | 47 | |
IV | 32 | 10 |
Уміння усно переказувати текст перевірялось за відповідним завданням: переказати текст стисло, використовуючи допоміжні слова (див. додаток І).
Результати учнів представлені в таблиці 3.
Таблиця 3.
Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
Переказування тексту розповідного характеру | І | - | 1 |
ІІ | 15 | 57 | |
ІІІ | 68 | 32 | |
IV | 17 | 10 | |
Побудова висловлювань на задану тему | І | 1 | 4 |
ІІ | 34 | 60 | |
ІІІ | 51 | 31 | |
IV | 14 | 5 | |
Лаконічний виклад матеріалу | І | - | 3 |
ІІ | 35 | 48 | |
ІІІ | 37 | 38 | |
IV | 28 | 11 |
Аналогічно перевірялись вміння письмового переказу (див. додаток Й). Результати учнів з письмового переказу занесені в таблицю 4.
Таблиця 4.
Вміння учнів | Рівень н/д | Кількість учнів експериментального класу (у%) | Кількість учнів контрольного класу (у%) |
Переказування тексту розповідного характеру | І | 1 | 4 |
ІІ | 2 | 33 | |
ІІІ | 66 | 45 | |
IV | 31 | 18 | |
Побудова висловлювань на задану тему | І | - | 6 |
ІІ | 9 | 38 | |
ІІІ | 55 | 36 | |
IV | 36 | 20 | |
Лаконічний виклад матеріалу | І | - | 5 |
ІІ | 15 | 36 | |
ІІІ | 46 | 47 | |
IV | 39 | 12 |
Оцінювання мовних знань і умінь здійснювалось за матеріалами теми “Текст” (див. додаток Ї). Перевірці підлягали знання та вміння з мови, які необхідні, передусім, для правильного використання мовних одиниць.