113317 (Особливості вивчення простого речення в початковій школі), страница 8

У 3 класі при розборі учні вказують у реченні підмет, присудок, другорядні члени речення, пов'язують члени речення попарно за допомогою питань, називають перелічувані слова. Розбір речення має приблизно таку схему (наприклад):

Пишається над водою червона калина.

Калина (що робить?) пишається;

калина (яки?) червона;

пишається (де?) над водою.

Або:

Мій брат працює на фабриці.

що робить?

брат працює

чий? де?

мій на фабриці

Найповніший синтаксичний розбір проводиться в 4 класі після опрацювання однорідних членів речення. Відповідно до програмних вимог розбір ускладнюється і змістом, і формою. Крім уже відомого з попередніх класів про просте речення, «учні вказують вид речення (просте чи складне), визначають однорідні члени речення, називають у реченні пряму мову і слова автора, в зв'язку з цим пояснюють розділові знаки (кому, двокрапку, лапки)» [23, с. 125].

Для письмового аналізу даються 4-6 слівні неускладнені речення. Для усного можна пропонувати більші за обсягом речення, ускладнені звертаннями та однорідними членами речення. Аналіз таких речень проводиться під безпосереднім контролем і за допомогою вчителя.

Елементи синтаксичного розбору обов'язково включаються у схеми морфологічного розбору частин мови: встановлюється залежність між словами за допомогою граматичних питань, з'ясовується синтаксична роль слова у реченні.

Як бачимо, «початковий етап навчання рідної мови є тією основою знань, умінь і навичок, без яких неможливе подальше їх вивчення. А завдяки послідовному і розгорнутому викладі, учні мають змогу міцно засвоїти основні поняття і навчитися застосовувати їх у повсякденному житті» [24, с. 12].

Таким чином, основним дидактичним засобом для формування в учнів навчальних дій, що стосуються розуміння ними речення як одиниці мови і 56мовлення, є практичні вправи, виконувані в усній і писемній формах.

Розробляючи зміст навчальних завдань для формування в учнів початкових класів поняття простого речення потрібно взяти до уваги такі найістотніші ознаки речення, на основі яких здійснюється формування його поняття, а саме:

а) речення виражає закінчену думку;

б) для речення характерна змістова та інтонаційна завершеність;

в) слова в реченні зв'язані граматично і за змістом, у реченні можуть бути головні і другорядні члени;

г) головні члени становлять основу речення.

Перелічені ознаки речення вимагають відповідно розробки таких практичних вправ, які навчали б молодших школярів порівнювати номінативні одиниці (слово, словосполучення) і комунікативну одиницю (речення), розпізнавати речення і виділяти його з мовленнєвого потоку, оформленому без розділових знаків, відрізняти завершені речення від незавершених усно і на письмі, ставити потрібний знак у кінці речень, поширювати речення другорядними членами та встановлювати граматико-смислові зв'язки між членами речення, які відповідали б заданим графічним моделям.

Читання є основною формою засвоєння набутих людством знань, здобуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації. Читання - це настільки складний процес, що його важко чи й не можливо визначити однозначно. У початковій ланці загальноосвітньої школи головною метою читання є:

а) закладання фундаменту для повноцінного оволодіння учнями текстовою навчальною інформацією;

б) розвиток мовленнєвих і пізнавальних умінь учнів;

в) виховання естетичного розвинутого читача, здатного розуміти позиції дійових осіб і автора художнього тексту, висловлювати оцінні судження про зміст та образні засоби твору.

Навчити дітей добре і виразно читати - одне з найважливіших завдань школи. В.Сухомлинський писав, що “читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ та самих себе.”

Одну з важливих вимог виразного читання становить вміння інтонувати прочитане чи декламоване. Інтонування твору залежить від розділових знаків, пауз і логічних наголосів. Поняття ці доступні розумінню учнів 6-10 років. На них слід опиратися, розвиваючи навички вміло інтонувати текст. Інтонація є обов’язковим елементом речення, тому вчитель постійно працює над розвитком у дітей уміння чути й відтворювати інтонацію розповідного, питального та окличного речення. Перше, з чим стикаються школярі, володіючи читанням - це необхідність, образно кажучи, “читати” розділові знаки. Першокласники потребують роз'яснення того, що розділовий знак у кінці речення є вказівкою зупинитися, зробити паузу. Дітей у школі (молодших класів) навчають читати спокійним тоном, з обов'язковим зниженням його в кінці речення, а також невеличкою паузою в середині, якщо речення поширене. Питальні речення навчають читати також з інтонацією закінченості, але з сильним підвищенням голосу на слові, яке містить у собі запитання. Окличні речення навчають вимовляти високим тоном, причому найвищим тоном виділяють слово, яким висловлюються почуття. Треба привчити учнів обов'язково дотримуватись цієї вимоги.

Крім того, що розділові знаки в кінці речення вказують на паузу, вони ще й допомагають зорієнтуватись, з якою метою вжите речення. Воно може ставити повідомлення або запитання, передавати спонукання чи вираз емоцій, настрою.

Удосконалення читання вголос потребує регулярного застосування вправ на вимову речень. Передусім необхідно привчити дітей правильно відтворювати речення різні за метою висловлювання та за інтонацією. Досвідчений вчитель знає, що це так просто для читача, який ще немає потрібної практики.

Однак було б неправильно думати, що учні самі здатні дійти розуміння того, як, з яким відтінком краще читати той чи інший текст. Без допомоги вчителя їм не впоратись.

Учні 1-4 класів також навчаються визначати в реченні пряму мову, слова автора, звертання. Отже, учні на кінець четвертого класу можуть уже за визначеним порядком виконувати мовний розбір речень як без прямої, так із прямою мовою.

Пропонуємо перевірні завдання до розділу “Речення “ сучасного початкового курсу рідної мови.

1 Клас

1. Графічний диктант (учні записують схеми речення під диктовку): а) Настала весна. Усе навколо зазеленіло; б) Чому стало тепло? Прийшла весна! в) Ми навчилися читати. Уже прочитали багато книжок.

Спиши речення (подані на дошці друкованими літерами): а) Ми вчимо рідну мову. Наша мова чудова; б) Україна - рідний край. А ми - українці.

2 Клас

1. Прочитай. Випиши тільки речення:

Навесні кожен прагне

А ти посадив своє дерево?

Як воно називається?

Доглядай його.

1. Зміни слова в дужках так, щоб вийшли речення.

Запиши ці речення:

Мурашка побачила на дорозі (зернина). Хотіла перенести її в свою (нірка). Але не змогла сама підняти. Тоді її допомогли інші (мурашка).

3. Прочитай і спиши. Кожне речення розпочинай з великої літери. В кінці речення став належний знак:

Багато пташок залишаєте у нас зимувати чи знаєте ви цих пташок а як допомагаєте їм узимку за цю допомогу вони віддячать вам навесні.

1. Прочитай питальне речення так, щоб одержати різні відповіді: а) Сьогодні учні ходили на прогулянку? (Ходили. Так, учні. Сьогодні. Так, на прогулянку);

б) Багато грибів з'явилося після дощу? (Так, з'явилося. Небагато. Так, після дощу).

1. Спиши, ставлячи потрібні розділові знаки у кінці розповідних, питальних і спонукальних речень. Підготуйте і прочитайте виразно записаний текст:

а) Розбудили мене сьогодні серед ночі гуси Вони у нас в сараї ночують і чого це вони раптом почали гелготати Хто їх наполохав Аж ось чую у нічному небі диких гусей Це їх родичі відлітають у вирій (За М. Стельмахом).

б) На жовтій квітці Оленка помітила білого метелика Підкралася до нього тихенько й схопила за крильця.

Мамо, поглянь, який красивий

То навіщо ж ти його мучиш

Дівчинка відпустила гарного метелика на волю. (За В. Бабенком).

1. Перебудуй спонукальні речення у розповідні і запиши:

За столом завжди сиди спокійно. Не три руками по скатертині. Не читай під час їди. Не забудь подякувати за обід.

1. Перебудуй розповідні речення у спонукальні і запиши:

Не можна гратися на проїжджій частині вулиці. Не можна ховатися від дощу під одиноким деревом. Не можна купатися під час грози.

1. Пошир речення другорядними членами:

На (якому?)...двері причепився дятел. Він добуває з-під (ч о г о?)...шкідливих комах. Тому дятел є дуже (я к и м?)...птахом.

1. Встанови зв'язок між членами речення за допогою питань. Допиши потрібні слова:

Із баштану на машині возить літо спілі дині.

Літо (що робить?)...;

возить (що?)...;

дині (які?)...;

возить (звідки?)...;

возить (на чому?)....

3 Клас

1. Прочитай завершені і незавершені речення. Доповни речення і запиши утворений текст. Добери до нього заголовок:

Повернулась із вирію... Аз нею прибули в рідні краї й жайворонки. Прилетіли вони до нас і принесли з собою....

Тепер чути їх дзвінкі голоси над степом й.... Ось знялася пташина у....... І полилися над землею.......

Примітка. Учні добирають заголовок після запису відтвореного тексту.

1. Прибудуй речення із розповідних у спонукальні (усно).

а) Юннати зустрічають перелітних птахів. Вони розвішують на деревах шпаківні;

б) Школярі висівають біля школи різні квіти. Вони зроблять свою школу привабливою.

1. За змістом розповідного речення побудуй кілька питальних. Прочитай ці запитання виразно:

а) Андрійко самостійно розв’язав складну задачу?

б) Білка зробила собі в старому дубі гніздо.

1. Встанови зв'язки між членами речення.

а) Літній дощ іде над гаєм;

б) Грає дуб на барабані пружно;

в) Білі гуси летять над лугами;

г) Стомлені лелеки повертаються до своїх гнізд.

4Клас

1. Спиши текст, поділяючи його на речення. Став потрібні розділові знаки:

У косовицю.

Як гарно влітку на лузі повітря чисте запашне під ногами м'яко стеляться шовкові трави а між ними проглядають дзвоники ромашки лугові волошки.

Зупиніться і вслухайтеся у лугові звуки стрекочуть коники тихо гудуть 61бджоли і джмелі на краю лугу видзвонює косарка.

Допиши речення, яке може бути кінцівкою цього тексту.

Підкресли спонукальне речення.

1. Об'єднай двоє речень в одне і запиши:

а) Підросли в серпні молоді лисенята. Молоді лисенятка цілими днями бавлять біля нори ;

б) Цілий день ішов літній дощ. Грамофончики кручених паничів не розкрилися;

в) Білими кулястими хмаринками зацвіла калина. До її запашних суцвіть злетілись бджоли.

1. Встанови зв'язки між членами речення:

а) До лісового струмка поспішає молодий лось.

б) Під густим деревом причаїлось маленьке зозуленя.

2.2 Перевірка ефективності запропонованої системи вправ

Розроблені навчальні завдання для формування поняття простого речення були подані у вигляді експерименту учнями початкових класів. Експеримент було проведено на базі Великокунинецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня і Малокунинецької загальноосвітньої школи І ступеня у других класах. В експериментальному класі навчається 8 учнів, у контрольному 16 учнів.

Для учнів цих класів був запропонований якісний підхід для реалізації завдань програми загальноосвітньої школи, що стосується теми “Речення”.

Розглянемо зміст вправ.

1. Конструювання речень з розрізних слів.

а) Змилувався, його, Ісус, над, нещасним, сліпим, і, зцілив.

б) Ісус, сліпого, в, Єрусалимі, побачив, однієї, суботи.

в) Жебрак, був, це, досить, чоловік, молодий.

Така вправа допомагає учням співвіднести речення з окремими словами, а також закріпити поняття про те, що речення складається зі слів.

1. Поділи речення на слова.

а) Калина верба тополя мальви - одвічні вкраїнські символи.

б) Не було села, а в ньому хата, де не палахкотіли б під вікнами мальви.

в) Мальви - це обереги нашої духовної спадщини.

Вправи такого характеру тренують учнів бачити межі слів і виокремлювати їх.

1. Поділ тексту на окремі речення.

а) Прочитай записане спочатку мовчки, а потім - уголос. Виділяй голосом кожне речення.

Як змінилося все за ніч на зелених стеблинах трави з'явились білі голочки це вночі Дід Мороз пройшов полем він заглянув у кожний вечір де дихнув - там і появилися крижані голочки. (За В. Сухомлинським.)