106866 (Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст.), страница 10
Описание файла
Документ из архива "Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст.", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "музыка" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "музыка" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "106866"
Текст 10 страницы из документа "106866"
Варіанти відповідей
-
Так, хочу послухати і поспівати;
-
Ні, вона мені не подобається;
-
Люблю тільки слухати;
-
Люблю тільки співати;
Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
a | 55% | 60% |
b | 0 % | 12% |
c | 45 % | 28 % |
d | 0% | 0% |
Запитання №3
Чи знаєте ви, яка музика вокальних жанрів побутувала в давнину у вашому краї?
Варіанти відповідей
-
Думаю, що знаю;
-
Так, я знаю, мені про це розповідали;
-
Ні, я цього не знаю, хотів би дізнатися.
Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
a | 40% | 44% |
b | 25% | 28% |
c | 35 % | 28 % |
Запитання №4
Назвіть відомих співаків, які жили і працювали на Буковині у ХІХ ст.
Варіанти відповідей
-
Знає;
-
Не знає.
Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
a | 40% | 40% |
b | 60% | 60% |
Запитання №5
Назвіть відомих композиторів, авторів багатьох вокальних творів, які жили і працювали на Буковині у ХІХ ст.
Варіанти відповідей
-
Знає;
-
Не знає.
Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
a | 10% | 32% |
b | 90% | 68% |
Запитання №6
Назвіть найвідоміші вокальні твори, які були написані на Буковині у ХІХ ст.
Варіанти відповідей
-
Знає;
-
Не знає.
Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
a | 15% | 32% |
b | 85% | 68% |
Запитання №1 констатує, що в учнів, які були опитані переважає помітна зацікавленість до такої частини уроку музики, як слухання музики - на це є свої суб'єктивні і об'єктивні причини. Це дає нам поштовх до прищеплення дітям любові до вокальної музики Буковини.
Друге запитання було побудоване так: „ Чи любите ви слухати і виконувати мелодії рідного краю? Якщо так, то чи хотіли би ви почути їх на уроці музики?" Більше ста респондентів - це 95 % учнів хотіли б співати і виконувати мелодії свого краю. Даний результат засвідчує, що тут уже не може йти мови про недоцільність чи нав'язливе використання краєзнавчого матеріалу. І доказом може послужити результат запитання №5, що 80% дітей не знають історії розвитку музичного мистецтва свого регіону, і хотіли б про це дізнатися.
На запитання № (у анкеті) " Назвіть найвідоміші вокальні твори, які були написані на Буковині у ХІХ ст." - більше половини 72%) дітей відповіли "не знаю".
Дана ситуація не повинна ігноруватися в першу чергу з боку самих педагогів. Діти мають знати про свою історію, культурне та мистецьке надбання краю, повинні усвідомлювати що вони є носіями великої спадщини, і зобов'язані нести відповідальність за неї. Це виховує почуття гордості за славне минуле їх предків, спонукає для подальшого культурно - мистецького творіння, яке буде сприяти надалі духовному піднесенню наступних поколінь, виховання національно - свідомого народу, утвердження держави і нації.
Отже, для дослідження в якості контрольного класу був обраний 7-А; в якості експериментального 8-А.
2.2. Методика формуючого експерименту
Для проведення наступного етапу експерименту (формуючого) ми розробили комплекс уроків та позакласних заходів, які були побудовані на основі музично-краєзнавчого матеріалу за темою даної дипломної роботи.
Фрагмент перщого уроку музики
(слухання музики)
Тема: слухання народних буковинських пісень «Лелочку-менжівочку», «За пана».
Мета: навчити дітей розпізнавати за мелодичною та ритмічною побудовою твору буковинські пісні; вміти давати характеристику тому чи іншому мелодичному відрізку, що характеризує гуцульський колорит; розвивати музичну пам'ять, слух, почуття ритму, сприяти розвитку музичних смаків учнів на основі поданих (місцевих) пісень; виховувати почуття відповідальності за збереження музичних скарбів, що передалися минулими поколіннями, гордості за свій славний край, духовні і матеріальні цінності; усвідомлення себе носієм великої культурно-мистецької спадщини.
Обладнання: баян, магнітофон, наочність.
Хід заняття.
- Діти Ви знаєте, що живете в прекрасному краї в якому ще п'ятсот років тому назад поселилися і мешкають до сьогодні люди. На цій території проживало біля дванадцяти національностей (українці, поляки, євреї, угорці, молдовани, румуни, чехи ... ) Така поліетнічність залишила свій слід в архітектурі, мові, а також мала значний вплив на культурно-мистецьку сферу регіону. Яскравим прикладом цього може послужити музика, яка сформувалася і виникла під впливом різних культур, що несе в собі ту автохтонність, передає красу, мелодійність, і викликає симпатії серед сьогоднішнього слухача. Вона зацікавила багатьох фольклористів не тільки з України, але й дослідників музичного фольклору Росії, Польщі, Румунії та багатьох інших країн далекого і близького зарубіжжя. Фактом цьому сьогодні може послужити нещодавня експедиція з Петербурга на чолі професора Мацієвського, а також до 15-ї річниці Незалежності України в Києві був випущений компакт-диск буковинських мелодій, зафіксовані також відомості про збирання музичного фольклору нашими дослідниками зі Львова, які побували на Путильщині зокрема у нашій місцевості (осінь 2001р.).
Ми сьогодні послухаємо дві буковинських пісні, які мені довелось записати від "музиканта-самоука" Вівтірюка Михайла з смт Путила.
- В: Ви знаєте цю людину ?
- Д: Ні не знаємо, але знаємо де ця місцевість .
- В: Зараз ми послухаємо першу пісню " Лелочку-менжівочку" і зразу після неї так звану "За пана". Ви маєте відповісти, що тут вам сподобалось, чи є контрасти між творами, який характер, ритм, мелодія, і згадати, чи чули ви де-небудь цю музику ?
- Слухання.
В: Чи впізнали ви цю музику?
- Д: Ми впізнали другу пісню "За пана", її співають на весіллі, грає ця музика, яку ми. Музика пісні легка, темп помірний, ритм притаманний гуцулці.
- В: Так, правильно, цю пісню танцюють переважно на весіллях, вона має моменти театралізованих сценок. А мелодію пісні ви не чули ніде?
- Д: - Я бачив по телевізору; слухав на магнітофоні.
Висновки: для більшості дітей пісня " Лелочку-менжівочку " була зовсім невідомою. Вони під час слухання музики засвоїли дві буковинські пісні - це розширило їх кругозір, сприйняття місцевого музично-вокального мистецтва та культурного надбання краю.
Фрагмент другого уроку музики
( вивчення пісні)
Тема: Вивчення пісні "Ой у полі, у полі" на слова Ю.Федьковича.(народний варіант мелодії)(Див. дод.).
Мета: навчити дітей володіти своїм голосом, виспівувати шістнадцяті ноти, які подані в пісні, стежити за правильним звукоутворенням, диханням, фразуванням; розвивати вокально-творчі можливості, зокрема вміння правильно художньо відтворювати і передати образ і зміст пісні, а також увагу, пам'ять, мислення, сприйняття та емоційну чутливість; виховна: на основі слів пісні виховувати повагу і гордість за своє славне минуле своїх предків, вміння цінити те що було зроблено до нас, відповідно тексту приводити навчально-виховні приклади любові до своєї Вітчизни, матері, рідних.
Обладнання: баян, наочність, класна дошка з роздатковим матеріалом.
Література: збірник поезії Ю.Федьковича видавництво "Дніпро", - Київ-1990р., збірник "Пісні Буковини" Музична Україна , - К. 1990р.
Хід заняття. ( Робота над піснею )
Вчитель: Діти, ми сьогодні вивчимо нову пісню "Ой у полі , у полі "- слова написані нашим земляком Юрієм Федьковичем , який народився 8 серпня 1843 року у с. Сторонець-Путилові. Навчався Ю.Федькович у приватного вчителя в сусідньому селі Киселицях, а пізніше в німецькій нижній школі в м. Чернівцях. Згодом потрапляє на службу до армії, починає писати поезію, поеми . Він є збирачем народних пісень, а також являється сам творцем "дум і співанок". Юрій Федькович був талановитою людиною, у своїх поезіях висловлював важке життя горян, яке було зумовлене різними окупаційними режимами. І.Я.Франко назвав його: "Буковинським соловієм ".
В пісні "Ой у полі, у полі" - яка живе серед народу і до нині, оспівується про трагічні події загибелі сина на війні, за яким мати побивається і тужить.
Ця пісня літературного походження, тому, що автор в цієї пісні є, хоч сам народ про це не здогадується. А зараз вивчимо перший куплет.
- Ілюструю пісню (І куплет), а решта прочитую.
Діти, я зараз проспіваю першу фразу, ви повинні повторити її ( я підігрую на інструменті)
Добре дітки, молодці, давайте засвоїмо наступні такти пісні . Працюю над правильним звукоутворенням, чистотою інтонування, диханням. Звертаємо увагу дітей на вокальну позицію, темп. Засвоюємо складні моменти в мелодії, які потребують правильної підтекстовки слів.
Розібравши мелодичну лінію пісні, ми повторюємо ще раз І куплет, що сприяє кращому сприйняттю і вивченню слів та мелодій твору.
Висновки: Дітям було дуже цікаво дізнатися про те, що їхній земляк Юрій Федькович збирав і сам створював пісні, які не забулися до сьогодні. Вони з великою охотою вивчали пісню і намагалися передати ті переживання, які описані в поезії.
Фрагмент третього уроку музики
Тема: Ознайомлення з біографією відомого буковинського композитора С. Воробкевича.
Мета: ознайомити дітей з біографією відомого буковинського композитора С. Воробкевича, визначати наявність у змісті засобів музичної виразності, що характеризує його музику; розвивати почуття ритму, гармонії, сприяти розвитку формування музично-естетичних смаків; виховувати повагу до культурної-мистецької спадщини свого краю.
Обладнання: баян, магнітофон, наочність.
Хід заняття.
Сидір Воробкевич (1836—1903) — видатний подвижник національної культури, який поєднав у собі дар композитора, письменника, фольклориста, педагога, диригента, громадського діяча. Саме багатогранність його рідкісного таланту, своєрідне бачення світу були визначальними в творчих здобутках митця.
Музика С. Воробкевича доступна кожному, оскільки вона грунтується на фольклорному мелосі. Пісню народну композитор називав «талісманом», що відкриває таємниці минулого, і закликав уважно вивчати її, бо це — історія народу. Через те його пісні, такі як «Над Прутом у лузі», «Заграй ми, цигане старий», «На чужині погибаю», швидко набули популярності — народ сприйняв їх, як свої. Тогочасна преса відзначала: «Вони гомоніли скрізь по нашім краї завдяки гарній музиці автора — і під бідною селянською хатою, і серед міської інтелігенції».
- Пропоную послухати вам пісню Воробкевича «Задзвенімо разом браття».
- Запитую в учнів, яке враження справила на них музика, чим сподобалась, чи дає вона уявлення про духовну силу народу і велич наших славних пращурів.
Учні: Ми дуже любимо слухати таку музику, вона нам подобається, вона велична мелодійна захоплююча.
Висновки: Діти зацікавились розповіддю про Сидора Воробкевича більшість дітей не знали про цю людину. Безумовно значне враження справили на них його твори, вони дістали неабияке моральне задоволення від почутої музики.