95090 (Розповсюдження та діагностика фантомної вагітності у сук в умовах приватної клініки), страница 2

Тічка - виділення слизу з статевих органів, унаслідок їх морфологічних змін. Слиз утворюється слизовою оболонкою присінку піхви, шийки, тіла і рогів матки та містить відносно велику кількість мукополісахарідів (муцинів), котрі мають велике біологічне і захисне значення в житті тварин в нормі і при патології.

Тічка починається раніше і закінчується пізніше статевої охоти. Сучки під час тічки заплигують на інших собак, допускають заплигування на себе, але коітусу (статевого акту) не допускають до настання статевої охоти.

У статевому циклі без запліднення розрізняють чотири стадії: проеструм, еструс, метоеструм, анеструм.

Проеструм - період початку тічки (передтічка). Тривалість цієї стадії 5-9 діб (2-22 діб). На цій стадії фолікулами яєчника продукуються естрадіол і естрон. Підвищення концентрації естрогенів у крові призводить до гіперплазії тканин і статевих органів самки, спостерігається збільшення, набухання та гіперемія статевих губ, а також кров’янисті виділення з піхви, що є результатом діапедезу з капілярів ендометрію. Шийка матки привідкрита.

Підвищення концентрації естрогенів також викликає секрецію статевих феромонів.

Естрогени сприяють розсмоктуванню в яєчниках жовтих тіл, що збереглися від попередньої овуляції.

Еструс - власне тічка. В цей період тривалістю 6-12 діб (2-21 діб) собака має характерну поведінку. Вона відчуває сильне статеве збудження (libido secsualis). Охотно підпускає до себе самця, звичайно рефлекторно відводячи хвіст в сторону. Така поведінка обумовлена дією лютеїнізуючого гормону (лютеїнізація фолікулів починається з середини проеструма). Виділення з піхви стають прозорими і менш об’ємними. Канал шийки матки відкритий, слизова оболонка гіпермійована та покрита слизом.

З дев’ятої по 12-у добу до початку тічки кожні три години під впливом лютеїнізуючого і з участю фолікулостимулюючого гормону, проходить овуляція. Яйцеклітини знаходяться в фалопієвій трубі і готові до запліднення протягом восьми діб після овуляції, але вже через дві-три доби їх здатність до запліднення різко знижуеться [13].

Метоеструм (диеструм) - післятічковий період. Цей період триває 30-60 діб та характеризується припиненням статевого збудження, зменшенням виділення слизу з піхви, появою в ній лейкоцитів, співпаданням припухлості статевих губ.

Збільшення рівня прогестерону, що виділяється жовтим тілом, яке утворилося на місці ооциту що овулюював, обумовлює ріст і розвиток слизової оболонки матки і епітелію молочних залоз, а також подовження і скрчування рогів матки.

До 20-25 доби починається активна секреція залоз ендометрію та продовжується близько одного місяця.

Анеструм - період спокою. Це перехід від одного статевого циклу до другого. Характеризується зниженням рівня прогестерону, продовжується 6 місяців. В цей час слизова оболонка статевих органів зволожена не значно [26].

Жовті тіла, поступово атрофуючись, замінюються білими тілами, під дією фолікулостимулюючого гормону починають розвиватися нові фолікули.

Табл №1. Найважливіші функції статевих органів самиць.

Запліднення.

Запліднення самок м'ясоїдних (в’язка, спаровування) відбувається за допомогою статевого акту (коїтус). Статевий акт - прояв комплексу безумовних і умовних рефлексів, що забезпечує виведення сперми із статевих органів і введення її в статеві органи самиці (запліднення) [2].

Статевий акт стає можливим при прояві усіх безумовних рефлексів (статевого інстинкту) : загального статевого збудження, ерекції, обіймального, злягального і еякуляції. У собак статевий акт триває 45 хв. внаслідок утиску збільшених кавернозних тіл голівки статевого члена самця набряклими кавернозними тілами присінку піхви у самиці(замок) [19].

У самців і самок статевий інстинкт проявляється з настанням статевої зрілості.

У м'ясоїдних матковий тип природного запліднення, при якому сперма поступає безпосередньо в порожнину матки.

Спермії в порожнині матки під час тічки зберігають життєдіяльність до 3-4 діб, а здатність до запліднення - впродовж 15-20 годин.

Яйцеклітина, що вийшла з фолікула, що лопнув, потрапляє в розширену частину яйцепровода і зберігає здатність до запліднення в середньому впродовж 5-6 годин.

Процес запліднення відбувається в передній третині яйцепровода, де утворюється нова клітина (зигота) в результаті злиття сперміїв з яйцеклітинами. Впродовж наступних 2-2,5 діб зигота просувається в порожнину матки.

Злучка (в'язка, спаровування) буває ручною і вільною. При ручній злучці індивідуально підбирають самицю самцеві. Вільна при безпривязному утриманні тварин у сільській місцевості, а також у бродячих собак. Злучку собак проводять на 8-10-й день від початку тічки, і через 1-2 діб злучку повторюють [15].

2.3 Фізіологія вагітності

Вагітність(graviditas) - фізіологічний стан організму самки в період плодоносіння. Вона починається з моменту запліднення і закінчується народженням зрілого плоду.

У собак , як правило, вагітність багатоплідна.

За перебігом розрізняють:1) вагітність фізіологічну з нормальним станом організму матері і плодів і, 2) вагітність патологічну з порушенням фізіологічних процесів в організмі матері і плодів, що розвиваються.

У зв'язку з ранньою імплантацією зародка у сук, відзначається ранній токсикоз вагітності, який проявляється на початку вагітності зниженням апетиту, загальною слабкістю, незначною слинотечею і нерідко блювотою.

2.4 Причини виникнення фантомної вагітності

На даному етапі розвитку акушерства як науки, причини виникнення фантомної вагітності до кінця не вивчені, але існують деякі теорії які пояснюють можливі варіанти виникнення даного стану організму суки. Одні спеціалісти пропонують теорії що пояснюють даний стан як патологію яка потребує обов’язкового лікування, інші інтерпретують даний феномен як фізіологічний стан самки який, в тій чи іншій мірі, проходить під час кожного естрального циклу. Найбільш вірогідною, є теорія що пояснює псевдовагітність як «відгук» минулого предків собак, для яких цей стан був можливістю виживати у дикій природі.

Справа у тому що у диких тварин роду собачих які живуть зграями, завжди є домінуюча самка яка повинна постійно виходити на полювання для забезпечення зграї їжею, і якщо самка народжує цуценят то вона на деякий час повинна припинити полювання для годування потомства. Тому в процесі еволюції у таких тварин виробився особливий тип поведінки, при якому у статевозрілих самок зграї синхронізувався статевий цикл. При цьому після тічки, якщо домінантна самка завагітніла і народжувала потомство то у решти самок зграї, незалежно від того народжували вони чи ні, починалася лактація, і вони могли вигодовувати потомство основної самки в той час коли вона могла повноцінно брати участь у полюванні [18].

Інші спеціалісти підтримують думку, яка пояснює фантомну вагітність як патологію що виникає у разі зниження рівня прогестерону в середині метеструсу (період відновлення). Що викликає підвищення в крові рівня пролактину у невагітних сук [14].

2.5 Клінічні прояви

Симптоми фантомної вагітності у собаки проявляються по різному. Іноді, якщо вони мало виражені, починаючий собаковод може так і не зрозуміти або не помітити їх. Собака починає нервувати, скавчати, вити, відмовлятися від їжі, звичайних вправ, іноді проявляється немотивованою агресією. При цьому збільшення молочних залоз незначне, іноді майже непомітне, виділень з петлі може і не бути, або зовсім малі, турбота про псевдоцуценят неяскрава, з швидким перебігом, гніздо теж може не будуватися, або дуже незначні спроби. Часто недосвідчені власники не розуміють такої поведінки у їх улюбленців. Як правило, легка форма фантомної вагітності проходить сама пособі через дві-три неділі.

Більш яскрава форма несправжньої вагітності у собаки - виражене збільшення молочних залоз і поява лактації (молока), ріст живота як при звичайній вагітності у собаки, налаштування гнізда, виділення з петлі, псевдоперейми та потуги і всі вищеописані психічні зміни, але більш яскраві та сильні [12].

Власне, всі ці ознаки притаманні і нормальній вагітності. Якщо собаку не в’язали, то власник одразу може виявити, що це несправжня вагітність. Трудніше, коли була проведена в’язка. Самою яскравою відмінністю буде те, що під час фантомної вагітності у собаки немає рухів плодів в черевний порожнині. Але розрізнити справжню і псевдовагітність можна і по іншим ознакам. При фантомній вагітності собака більш занепокоєна, схвильована і напружена. Гніздо налаштовується з фанатичним ентузіазмом. Будь яка іграшка що потрапила в поле зору, приймається за цуценя. Сука починає турбуватися про псевдоцуценят з неймовірною силою. Вона імітує годування псевдодітей (зносить іграшки у гніздо і приймає позицію для годівлі цуценят), облизує їх кожну хвилину, відмовляється покидати гніздо. Може показатися, що сука починає божеволіти на фоні материнства. В будь-якому випадку, якщо була проведена в’язка, але хазяї не впевнені що відбулося запліднення, необхідно провести діагностичні дослідження по підтвердженню вагітності.

Фантомна вагітність може реєструватися у собак всіх порід. Але одні собаки можуть переносити цей стан після кожного естрального циклу, інші можуть взагалі ніколи його не відчути [17].

2.6 Методи діагностики

У більшості випадків псевдовагітність діагностують виключно за клінічними проявами, при відсутності в’язки.

• Влаштування гнізда

• Материнська турбота над неживими об'єктами

• Вироблення молока

• Черевне розтягування

• Зрідка симуляція пологової діяльності.

Але іноді застосовують і інші методи діагностики, особливо у тих випадках коли проводили в’язку, але з тих чи інших причин запліднення не відбулося. В таких випадках можна проводити інші діагностичні дослідження [4].

На пізніх стадіях фантомну вагітність від справжньої можна відрізнити за результатами пальпації черева самки. При фізіологічній вагітності будуть відчуватися рухи плодів у збільшених рогах матки, що відсутнє при фантомній вагітності, але слід зауважити, що і вцьому випадку, роги матки можуть бути дещо збільшеними за рахунок рідини що може в них накопичуватися [9].

Можливе застосування УЗД діагностики.

Останнім часом ультразвукову діагностику (сонографію) з успіхом використовують у ветеринарній медицині. Введення в клінічну практику ультразвукових досліджень дозволяє безкровним методом вивчити морфофункціональний стан внутрішніх органів у нормі та при патології.

Вітчизняна промисловість випускає такі ультразвукові апарати, як "УЗД-4", "УЗД-5", "УДА-724", "ЕХО-11". Крім них, у медичній практиці використовуються і зарубіжні апарати: "Ultima-Pro-ЗО", "Microlmager 1000", "Aloka SSD 210 DX", "Echo-Trace SSD-2", "Scanner LSC 700", "SIM 7000 Challenge", "Concept 2000", "Ansonics" (стаціонарні); "AMI USTRA-SCAN 900", "Concept MC", "Linear Scanner Mod. 200, 450,480", "Shimadzu SDL 32" "100 Vet" (портативні).

Зазначені апарати - це здебільшого транспортабельні установки, обладнані монітором і пристроєм для фотографування. Дослідження на тварині проводять ультразвуковими головками (сканерами), які з ультразвуковим приладом з'єднують зондами. Головки бувають лінійні, випуклі, секторні та лінійні ректальні. У ветеринарній медицині використовують головки із частотою випромінювання ультразвукових хвиль від 2,25 до 10 мГц. Для дослідження внутрішніх органів у великих тварин користуються зондами з ультразвуковими головками 2,25; 2,5; 3,5; 5 мГц, частіше - 3,5 мГц. Для дослідження внутрішніх органів у дрібних тварин та поверхневих тканин у великих тварин (шкіра, м'язи, зв'язки, кістки) використовують зонди із частотою хвиль ультразвукової головки 5; 7,5 та 10 мГц. Для дослідження поверхневих тканин використовують головки із нижчою частотою випромінювання ультразвуку [28].

Суть ультразвукового сканування полягає в тому, що ультразвукові хвилі неоднаково поглинаються тканинами організму та відбиваються від них. Ступінь поглинання і відбиття ультразвукових хвиль залежить від щільності тканин, у яких вони поширюються. Тканини з більшою щільністю дають ехопозитивні сигнали, і такі ділянки на моніторі є світлими.