81740 (Паблік рілейшенз як інструмент маркетингу у діяльності комерційного банку на прикладі АКБ "Правекс-Банк"), страница 12

де Q = 385 кг – маса горючої речовини;

S = 40 м² – площа приміщення.

Таким чином, маса горючої речовини складає:

qг.в = 385/40 = 9,7 кг/ м².

Отже, час вигоряння запасів горючої речовини складає:

Твиг. = 9,7/0,015 = 646,7 (хв.)

Визначимо радіус зовнішньої межі зони можливих суцільних пожеж за формулою 3.3:

де m = 18×10⁶ Дж/кг – теплова здатність горючої речовини;

Jсв.випр. – густина потоку допомоги світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих суцільних пожеж, рекомендується приймати значення 30×10³ Вт/м².

Отже,

Визначення радіусу зовнішньої межі зони можливих окремих пожеж проведемо за формулою 3.4:

де Jсв.окр. вип. – густина потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих окремих пожеж (рекомендується значення 10×10³ Вт/м²).

Радіус зовнішньої межі зони можливих окремих пожеж складає:

Визначення можливого ступеня ураження людей. Можливий ступінь ураження людей визначається за формулою 3.5:

Мзаг.пот. = Nзаг.пот, (3.5)

де Мзаг.пот. – загальні втрати людей у разі виникнення пожежі;

Nзаг.пот – кількість людей, які у момент виникнення пожежі можуть знаходитися на відкритій місцевості в зоні можливих загальних пожеж.

В даному випадку в зоні можливих загальних пожеж можуть знаходитися всі працівники відділення. Отже, виходячи з вимог санітарних норм до розміру площі на одне робоче місце, можливий ступінь ураження людей складе 5 чоловік загублених.

Загальна питома вага втрат визначається за формулою 3.6:

(3.6)

Таким чином, на випадок пожежі в офісі, АКБ «Правекс-банк» зазнає таких втрат: 11,4% основних виробничих фундацій та 5 чоловік буде поранено або загинуть.

Перелік рятувальних і інших невідкладних робіт:

• розвідка місцевості і розробкам місць роботи рятувальників;

• витягання потерпілих людей з приміщень, що горять і задимлених;

• надання першої невідкладної допомоги;

• локалізація гасіння пожеж в місцях роботи рятувальників і в місцях можливого знаходження потерпілих людей;

• госпіталізація травмованих людей;

• евакуація персоналу;

• гасіння решти пожеж.

Основні висновки

Оператори ПЕОМ піддаються дії фізично небезпечних і шкідливих виробничих чинників, а також психофізіологічних чинників.

Виділені основні джерела небезпеки при роботі з обчислювальною технікою:

• відсутність або недолік природного світла, недостатня освітленість робочої зони;

• електричний струм, статична електрика;

• підвищений рівень шумів

• підвищений рівень вібрації;

• неправильний повітрообмін;

• небезпека пожеж:

• надлишок або недолік інформації, що поступає в кору головного мозку оператора:

• різного роду стреси, розлади нервової системи:

• монотонність роботи.

Значна частина чинників мають відношення до параметрів мікроклімату. При роботі з ПЕОМ виникають деякі специфічні чинники (активізація уваги, напруга зорового апарату, значна розумова напруга); які вносять ускладнення в стандартизацію робочих місць. В ході дипломного проектування розроблено комп’ютерне приміщення відповідно до норм, правил, приведених у додатку, і по можливості виконання всіх вимог, що пред’являються до приміщень з електронно-обчислювальною технікою. Проведено розрахунок освітлення комп’ютерного приміщення. Застосовується бічне природне і штучне освітлення. В ході розрахунків одержуємо 8 світильників з лампами ЛБ (люмінесцентні лампи), освітленість приймається 300 лк.