ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

РОЗДІЛ 2. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

2.1 Створення системи диференційованого інформування споживачів (ДІС)

2.2 Особливості інформаційного забезпечення фахівців у галузі бібліотекознавства (на прикладі бібліотек Росії)

2.3 Інформаційне забезпечення АПК

РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЇ В ОБСЛУГОВУВАННІ СПЕЦІАЛІСТІВ

3.1 Міжбібліотечний абонемент (МБА)

3.2 Реферативні ресурси

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК №1

ДОДАТОК №2

ДОДАТОК №3

2. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ІКС - консультаційна та впроваджувальна служба сільського господарства

ІКЦ - інформаційно-консультаційних регіональних (обласних) центрів

ДІС - диференційоване інформування споживачів

НТІ - науково-технічна інформація

ІАД - інформаційно – аналітичне дослідження

НІР - науково-інформаційні роботи

БД - бази даних

РДБ - Російська державна бібліотека

ВРІ - система вибіркового розповсюдження інформації

АПК - агропромисловий комплекс

2. РЕФЕРАТ

Кошляк І.П. Особливості обслуговування однієї з читацьких груп (спеціалістів):Дипломна робота. - Рівнен. держ. гуман. ун-т. - Рівне, 2005. – 56 с.

Диференційоване інформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійно діючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Система диференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана із диференціацією самих споживачів.

Основою організації системи диференційованого обслуговування читачів - cпеціалістів є закріплення підприємств, організацій і установ за всіма бібліотеками й органами НТІ у відповідності з їхньою спеціалізацією і з врахуванням можливостей координації їх діяльності.

З метою задоволення професійних запитів спеціалістів на високому професійному рівні, бібліотеки стали впроваджувати нову форму обслуговування — організацію регіональних читальних залів технічної літератури чи відділень-філій науково-технічних бібліотек. В основі формування фондів таких структурних підрозділів — оригінальні чи дублетні екземпляри, тимчасові тематичні комплекти книг з фондів науково-технічних, наукових, масових бібліотек. На їхній базі широко організовується індивідуальне і масове інформування (виставки-перегляди, дні інформації, дні фахівця і т.д.) з використанням бібліотечних та інформаційних ресурсів всіх бібліотек та органів НТІ певного регіону.

Результати вивчення професійних потреб та інформаційних запитів окремих читацьких груп узагальнюються й обговорюються на бібліотечних семінарах. Розробляються рекомендації для удосконалення диференційованого обслуговування читачів, ставляться конкретні заходи в цій області інформаційного обслуговування.

ДІС надає фахівцям бібліотечної справи інформаційні послуги. Активно використовується і система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) в режимі теледоступу. ДІС надається платним абонентам. До них належать спеціалісти, фахівці із певних галузей, науковці. Щодо систематичного інформування, то активно використовується система інформування споживачів у галузі культури, а також у галузі новинок науки та техніки в органах НТІ.

На сучасному етапі інформаційне обслуговування АПК здійснюється без деталізації знань і врахування ситуації, яка склалася у конкретних виробників на даний момент.

Мета МБА – забезпечити користувачів літературою та інформацією, що є у фондах бібліотек України та поза її межами; створити таку систему програмно – технічного обслуговування, яке б дало змогу оперативно знаходити інформацію про необхідні джерела, швидко доставляти документи користувачам в їх первинному вигляді і в електронному варіанті; у формі ксерокопій, мікрофільмів.

Інформаційні ресурси – це документи та масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних).

2. ВСТУП

Актуальність теми. Беззаперечна. В умовах розвитку науки та техніки, інформатизації всіх сфер суспільного життя та чіткої диференціації інформаційних потреб різних груп споживачів інформації, тема яка розкриває сутність, доцільність та практичну методику інформування певної групи споживачів, в даному випадку спеціалістів різних галузей — є дійсно актуальною на сучасному етапі.

Набуває актуальності проблема створення диференційованої за галузями знання та інтегрованої у межах країни системи реферування вітчизняної наукової інформації. Її завдання — дати змогу науковцям швидко і в повному обсязі дізнаватися про нові досягнення вітчизняної науки, а також інформувати вчених інших країн про розвиток української науки і техніки.

Стан наукової розробленості теми. Найголовнішими теоретичними та практичними джерелами літератури по даній темі є періодичні видання: “Вісник книжкової палати України”, “Бібліотека”, “Науково-технічні бібліотеки”, “Бібліографія”, а також інші журнали та газети із певних видів суспільної діяльності, яка пов’язана із активним використанням нової інформації, це наприклад: “Бібліотека.Наука.Культура.”, “Бібліотечний вісник ” та ін. Цікава і монографія американського вченого Майкла Бакленда "Реконструкція (перебудова) бібліотечного обслуговування". В ній викладені основні положення бібліотечно-інформаційного обслуговування в США..

Мета роботи полягає в розкритті сутності поняття “обслуговування споживачів інформації”, практичне функціонування різних видів інформаційного обслуговування на конкретних прикладах російських та українських інформаційних установ. Необхідно вказати всі особливості інформування спеціалістів різних галузей, практичну цінність для них різних видів інформаційного обслуговування; звернути увагу на певні труднощі здійснення цих видів обслуговування: об’єктивність інформації, задоволення конкретних, постійнодіючих інформаційних потреб певної групи споживачів інформації.

Завдання дослідження

• Розглянути законодавчу базу бібліотек;

• Розкрити диференційоване інформування споживачів;

• Проаналізувати особливості обслуговування фахівців у галузі бібліотекознавства ( наприкладі бібліотек Росії);

• Охарактеризувати інформаційну забезпеченість агропромислового комплексу ;

• Ознайомитися з інноваціями в обслуговуванні (інформування) спеціалістів.

Об’єктом дослідження виступає обслуговування (інформування) споживачів інформації.

Предметом дослідження являються сучасні системи обслуговування споживачів інформації, які спрямовані на задоволення конкретних, постійнодіючих та довготривалих потреб в інформації певної групи споживачів.

Теоретична та практична цінність даного дослідження полягає в тому, що обслуговування споживачів інформації, буде розглядатися в різних аспектах, на конкретних прикладах інформаційного забезпечення різних груп споживачів.

База дослідження. В даній роботі використовується досвід Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Російської державної бібліотеки, органів науково-технічної інформації.

2. РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Закон про бібліотеки і бібліотечну справу визначає загальні засади бібліотечної справи і бібліотечну систему України, встановлює вимоги до формування і збереження бібліотечних фондів, бібліотечного обслуговування з метою задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства, збагачення духовного потенціалу народу. Бібліотечна справа - складова частина інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, що включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, а також підготовку бібліотечних фахівців.

Бібліотека - це бібліотечно-бібліографічний, культурно-просвітницький і науково-допоміжний соціальний інститут, що забезпечує акумуляцію і загальнодоступність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів та інших носіїв інформації) , які містять і зберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

Бібліотеки можуть мати статус юридичної особи або входити до складу юридичної особи.

Основними напрямами бібліотечної діяльності є формування, зберігання документально-інформаційних ресурсів та бібліотечне обслуговування.

Громадяни незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, віку, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, а також підприємства, установи і організації мають право на доступ до бібліотечних фондів та одержання бібліотечних послуг. Це право забезпечується створенням мережі загальнодоступних бібліотек, заснованих на державній формі власності, та шляхом державної підтримки загальнодоступних бібліотек, які засновані на інших формах власності і забезпечують безплатне надання основних видів бібліотечних послуг.

Основні види безплатних бібліотечних послуг, а так само розмір оплати та перелік окремих видів платних послуг, що надаються бібліотеками, заснованими на державній формі власності, визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється використовувати дані про користувачів бібліотеки та їх читацькі інтереси з будь-якою метою, крім наукової.

Відносини у сфері бібліотечної діяльності регулюються Конституцією України, Основами законодавства України про культуру, цим Законом, іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до нього.

У розділі 5 Бібліотечне обслуговування закону про бібліотеки і бібліотечну справу сказано, що формами бібліотечного обслуговування є: абонемент, читальний зал, обслуговування поза бібліотекою (бібліотечні пункти, пересувні бібліотеки), а також інші форми.

Користувачами бібліотечних послуг є: юридичні і фізичні особи України, зарубіжних країн та особи без громадянства.

Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами, що встановлюються власником бібліотеки.

Типові правила користування бібліотеками затверджуються Міністерством культури України.

Правилами користування бібліотекою може передбачатися грошова застава за особливо цінні книги та об'єкти користування.

Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право: визначати зміст, напрями і конкретні форми своєї діяльності; визначати структуру бібліотеки, штати, форму оплати праці бібліотечних працівників; здійснювати співробітництво з бібліотеками та іншими установами зарубіжних країн, розпоряджатися коштами, отриманими від надання платних послуг, благодійних внесків тощо; залучати додаткові кошти для розвитку статутної діяльності та стимулювання працівників бібліотек.

Бібліотеки зобов'язані: надавати користувачам доступ до бібліотечного фонду та довідково-інформаційних матеріалів і можливість користування ними згідно із встановленими правилами; виконувати інші вимоги щодо обслуговування користувачів, встановлені правилами користування бібліотеками.

В свою чергу, користувачі мають право одержувати у користування книги, документи та інші носії інформації з бібліотечних фондів відповідно до правил користування бібліотекою; користуватися послугами довідково-інформаційного, бібліографічного характеру та отримувати інші послуги (в тому числі платні).

Користувачі бібліотек зобов'язані дотримувати правил користування бібліотекою.

Обмеження у наданні бібліотечних послуг, що стосуються доступу до бібліотечних фондів, допускаються у випадках, передбачених законодавством України.

3. РОЗДІЛ 2. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

Диференційоване інформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Система диференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана із диференціацією самих споживачів.

До диференціації СІ існує багато підходів, та найчастіше розрізнення при формуванні системи ДІС відбувається в залежності від сфери професійної діяльності СІ та інших соціально-демографічних особливостей конкретних груп споживачів, а саме: посадовий статус, демографічний, індивідуальний та ін.

За цими критеріями стратифікуються наступні великі групи СІ:

1. Керівники всіх рівнів.

2. Спеціалісти різних сфер народного господарства, науки, культури, спеціалісти технічного та гуманітарного профілю.

За характером праці: науковці, виробники-практики (інженери, винахідники, раціоналізатори), педагоги та ін.

1. Робітники та працівники сфери народного господарства (колгоспники, фермери, агрономи).

2. Викладачі, лектори, пропагандисти знань.

В результаті аналізу інформаційного забезпечення даних груп споживачів інформації постає той факт, що ДІС різних професійних груп є неоднозначним та вимагає індивідуальних прийомів роботи. Крім того, при ДІС постає першочергове завдання: вивчення інформаційних потреб спеціалістів, відображення та надання об’єктивної інформації під проблему, високих професійних вмінь та навичок інформаційного працівника та узагальненні знання ним тої галузі, яку він інформує.

2. 2.1 Створення системи диференційованого інформування споживачів (ДІС)

Диференційоване інформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності.