63510 (Організація локальної обчислювальної мережі агентства нерухомості), страница 3

Існує два основні підходи до побудови локальних мереж: мережі типу «клієнт-сервер» і однорангові мережі.

Мережі, в яких комп’ютер одночасно може бути клієнтом і одночасно виконувати функції серверу для інших називаються одноранговими. В таких мережах виділені сервери не використовуються.

Існує багато способів зв’язати персональні комп’ютери в єдиний обчислювальний комплекс. Найпростіший полягає в тому, щоб з’єднати їх через послідовні порти. В цьому випадку є можливість копіювати файли з жорсткого диска одного комп’ютера на інший, використовуючи файлові менеджери або стандартні засоби операційної системи.

Технологія «клієнт-сервер», яка широко застосовується при роботі з базами даних в мережі, відома вже давно і найчастіше застосовувалась у великих організаціях. Сьогодні, з розвитком Інтернет, ця технологія все частіше приваблює погляди розробників програмного забезпечення, оскільки в світі нагромаджено величезну кількість інформації по різноманітних питаннях і найчастіше ця інформація зберігається в базах даних.

В моєму проекті буде використовуватися архітектура «клієнт-сервер», тому, що у мережі постійно знаходиться адміністратор, який слідкує за комп’ютерною мережею. Персональний комп’ютер адміністратора може виступати в ролі сервера.

3.5 Мережні ресурси

Наступним важливим аспектом планування мережі є спільне використання мережних ресурсів (принтерів, факсів, модемів).

Перераховані ресурси можуть використовуватися як в однорангових мережах, так і в мережах з виділеним сервером. Однак у випадку однорангової мережі відразу виявляються її недоліки. Щоб працювати з перерахованими компонентами, їх потрібно встановити на робочу станцію або підключити до неї периферійні обладнання. При відключенні цієї станції всі компоненти й відповідні служби стають недоступними для колективного користування.

У мережах із сервером такий комп'ютер існує по визначенню. Мережний сервер ніколи не вимикається, якщо не вважати коротких зупинок для технічного обслуговування. Таким чином, забезпечується цілодобовий доступ робочих станцій до мережної периферії.

На підприємстві є десять принтерів: у кожнім відособленім приміщенні. Адміністрація пішла на витрати для створення максимально комфортних умов роботи колективу.

Для цього існує кілька способів:

• підключення до робочої станції - принтер підключається до тієї робочої станції, яка перебуває до нього ближче всього, у результаті чого дана робоча станція стає сервером друку. Недолік такого підключення в тому, що при виконанні завдань на друк продуктивність робочої станції на якийсь час знижується, що негативно позначиться на роботі прикладних програм при інтенсивнім використанні принтера. Крім того, якщо машина буде виключена, сервер друку стане недоступним для інших вузлів.

• Пряме підключення до сервера - принтер підключається до паралельного порту сервера за допомогою спеціального кабелю. У цьому випадку він постійно доступний для всіх робочих станцій. Недолік подібного рішення обумовлений обмеженням у довжині принтерного кабелю, що забезпечує коректну передачу даних. Хоча кабель можна простягнути на 10 і більш метрів, його слід прокладати в коробах або в перекриттях, що підвищить витрати на організацію мережі.

• підключення до мережі через спеціальний мережний інтерфейс - принтер обладнується мережним інтерфейсом і підключається до мережі як робоча станція. Інтерфейсная карта працює як мережний адаптер, а принтер реєструється на сервері як вузол ЛОМ. Програмне забезпечення сервера здійснює передачу завдань на друк по мережі безпосередньо на підключений мережний принтер. У мережах із шинною топологією мережний принтер, як і робочі станції з'єднується з мережним кабелем за допомогою конектора, а при використанні «зірки» - через концентратор.

• Підключення до виділеного сервера друку - Альтернативою третьому варіанту є використання спеціалізованих серверів друку. Такий сервер являє собою мережний інтерфейс, скомпонований в окремому корпусі, з одним або декількома розніманнями (портами) для підключення принтерів. Однак у цьому випадку використання сервера друку є непрактичним.

У моєму випадку самим підходящим способом підключення мережевого принтера є підключення до мережі через спеціальний мережний інтерфейс.

Для кожної з задач визначається ефективний трафік ПЕГ ПО формулою:

(3.1)

Де - середній час заняття завданням мережі,

- загальне часу роботи мережі,

Пн - у разі повного заняття мережі завданням номінальна пропускна здатність мережі, у разі фіксованого трафіку - його значення. Загальний мережевий трафік визначається за формулою:

(3.2)

ΣПЭi - сума мережевих задач. (Обмін файлами + Мережева друк і т.д.)

КСТ - коефіцієнт службового трафіку (0.05-0.07).

КЗ - коефіцієнт запасу (1,2-2.0).

NK - кількість комп'ютерів в мережі.

NC - кількість серверів в мережі.

ТСРС - середній час виконуваного завдання одного сервера.

Розраховується коефіцієнт використання мережі кісп, = "Побщ / Пном, який повинен знаходитися в межах (0, ЗЧ-0, 6). [6, c. 373]

Для розрахунку трафіку мережа розбивається на логічні сегменти за допомогою комутаторів. Сумарний трафік перераховується для кожного логічного сегменту Для кожного логічного сегмента уточнюється коефіцієнт використання мережі, як зазначено вище.

Загальний мережевий трафік для всієї мережі:

53,85 55,75 / 2 = 54.8 (Мбіт / с).(3.3)

Коефіцієнт використання всієї мережі:

(0,557 +0,557) / 2 = 0,557З(3.4)

отриманого результату можна сказати, що загальний коефіцієнт використання мережі знаходиться в нормі.

4. Вибір та обґрунтування апаратних і програмних засобів комп'ютерної мережі підприємства

Для об'єднання комп'ютерів у мережу необхідне спеціальне мережеве обладнання та програмне забезпечення. З обладнання до компонентів мережі крім власне комп'ютерів (робочих станцій і серверів) відносяться кабелі з конструкціями для їх прокладання та відповідними кабельними роз'ємами, комутатори, мережеві карти.

Для того, щоб комп'ютер можна було увімкнути в мережу, він повинен бути обладнаний мережевою картою (адаптером). Тип мережевої карти визначається мережевим програмним забезпеченням і типом кабелів, які використовуються для об'єднання комп'ютерів у мережу.

Комутатори обираються Cisco Catalist WS-CE500-24TT (рисунок 4.1).

Даний комутатор використовує кодування трафіку. Цей комутатор має досить широкі температурні межі застосування, що дозволяє встановлювати його в кабінеті адміністраторів мережі або у будь-якій іншій без використання додаткових засобів охолодження.

Комутатор Cisco Catalist WS-CE500-24TT має додатково 2 порти для передачі даних на швидкості 1000 Мбіт/с, які можна використовувати для підключення до серверів (це забезпечує більш швидкий обмін інформації сервера з робочими станціями).

Рисунок 4.1 - Комутатор Cisco Catalist WS-CE500-24TT

Таблиця 4.1

Основні характеристики комутатора Cisco Catalist WS-CE500-24TT

На робочих станціях буде використовуватися ОС Windows XP.

На сервері - Windows Server 2003.

Windows XP (кодова назва при розробці - Whistler; внутрішня версія - Windows NT 5.1) - операційна система сімейства Windows NT від компанії Microsoft. Назва XP походить від англ. experience (досвід). Назва увійшло в практику використання, як професійна версія.

На відміну від попередньої системи Windows 2000, яка поставлялася як в серверному, так і в клієнтському варіантах, Windows XP є виключно клієнтською системою. Її серверним варіантом є випущена пізніше система Windows Server 2003. Windows XP і Windows Server 2003 побудовані на основі одного і того ж ядра операційної системи, в результаті їх розвиток і оновлення йде більш-менш паралельно. Надійність ОС дозволяє використовувати Windows XP в якості основи для задач, що вимагають саме цієї властивості. Вона ідеально пристосована для роботи в якості робочої станції, де потрібна підвищена стійкість і висока продуктивність.

Будучи істинно 32-х розрядної системою, Windows XP працює в 32-х бітовою лінійної моделі пам'яті, яка дозволяє адресувати 4 Гб (понад 4-х мільярдів байт) пам'яті.

Windows XP використовує метод багато-задачності, що гарантує адекватний розподіл ресурсів процесора протягом всієї роботи системи. Це також запобігає монопольний захоплення процесора додатком і зупинку системи в тих випадках, коли програма працює нестабільно або раптово припинило роботу. Це дозволяє Windows XP працювати навіть тоді, коли інша операційна система остаточно б зависла.

Файлова система (NTFS) Windows XP вдосконалена і гранично надійна. Використовуючи транзакції, Windows XP має можливість скасувати незавершену або неправильну операцію запису, що виникає у разі збою апаратного або програмного забезпечення (наприклад, раптове відключення електроживлення під час запису файлу). Завдяки такому підходу файлова система Windows XP набагато менш схильна до руйнування при різних нештатних ситуаціях.

Windows Server 2003 (кодова назва при розробці - Whistler Server, внутрішня версія - Windows NT 5.2) - це операційна система сімейства Windows NT від компанії Microsoft, призначена для роботи на серверах. Вона була випущена 24 квітня 2003.

Windows Server 2003 є розвитком Windows 2000 Server і серверним варіантом операційної системи Windows XP. Спочатку Microsoft планувала назвати цей продукт «Windows. NET Server» з метою просування своєї нової платформи Microsoft. NET. Однак згодом ця назва була відкинуто, щоб не викликати неправильне уявлення про. NET на ринку програмного забезпечення.

Windows Server 2003 в основному розвиває функції, закладені у попередній версії системи - Windows 2000 Server. На це вказувала і версія NT 5.2 ядра системи (NT 5.0 для Windows 2000). Нижче наведені деякі з найбільш помітних змін у порівнянні з Windows 2000 Server.

Windows Server 2003 - перша з операційних систем Microsoft, яка поставляється з установленою оболонкою. NET Framework. Це дозволяє даній системі виступати в ролі сервера додатків для платформи Microsoft. NET без встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.

Windows Server 2003 включає в себе наступні покращення для Active Directory - служби каталогів, що вперше з'явилася в Windows 2000:

Можливість перейменування домену Active Directory після його розгортання.

Спрощення зміни схеми Active Directory - наприклад, відключення атрибутів і класів.

Поліпшений користувальницький інтерфейс для управління каталогом (стало можливо, наприклад, переміщати об'єкти шляхом їх перетягування і одночасно змінювати властивості декількох об'єктів).

Поліпшені засоби управління груповою політикою, включаючи програму Group Policy Management Console.

За заявами Microsoft, у Windows Server 2003 велика увага була приділена безпеці системи. Зокрема, система тепер встановлюється в максимально обмеженому вигляді, без будь-яких додаткових служб, що зменшує поверхню атаки. У Windows Server 2003 також включений програмний міжмережевий екран Internet Connection Firewall. Згодом до системи був випущений пакет оновлення, який повністю зосереджений на підвищенні безпеки системи і включає декілька додаткових функцій для захисту від атак. Відповідно до американського стандарту безпеки Trusted Computer System Evaluation Criteria (TCSEC) система Windows Server 2003 відноситься до класу безпеки C2 - Controlled Access Protection.

1. Комп’ютерна база локальної обчислювальної мережі

Очевидно, що продуктивність ЛОМ не в останню чергу залежить від комп'ютера, який використовується як сервер. У цьому випадку, як завжди, існує можливість вибору між готовими серверами, пропонованими виробниками й постачальниками комп'ютерної техніки, і серверами самостійної зборки. При наявності певного досвіду, самостійно зібраний під замовлення сервер може скласти альтернативу готовому продукту. Велика розмаїтість компонентів не дає можливості назвати конкретні види «заліза» для закупівлі й зборки. Тому варто звернути увагу на наступні моменти.

На питання про використання шини, відповідь однозначна - PCI. Крім високої продуктивності (за рахунок 64-бітної розрядності шини), PCI - компоненти допускають програмне конфігурування. Завдяки останній обставині, можливі конфлікти між апаратними ресурсами, що підключають, майже завжди запобігають автоматично.

У сервері повинні використатися, як мінімум, вінчестери й відповідні адаптери SATA. Новітні диски даного стандарту при частоті обертання шпинделя 7200 про/хв забезпечують максимально високу швидкість передачі даних практично незалежну від завантаження дискової підсистеми.

Ідеальним корпусом буде спеціальний корпус для сервера, який оснащений потужними блоками живлення, додатковими вентиляторами, знімними заглушками й захисною передньою панеллю. Як більше економічне рішення припустиме використання корпусів типу Big Tower, що пройшли сертифікацію фірми-виробника материнської плати.

Швидкісний привід DVD-ROM не тільки заощадить час при установці ОС і прикладного ПЗ, але й виявиться надзвичайно корисним при роботі із централізованою довідковою системою.

Тому що всі підключені до мережі робочі станції будуть постійно звертатися до сервера, одним з його найважливіших компонентів є продуктивна 32-х або 64-х бітна мережна карта. Вона повинна ефективно управляти інформаційним обміном, тобто мати співпроцесор, що приймає на себе основні функції центрального процесора по обробці даних які постачаються на сервер. Для забезпечення додаткової надійності можна використати 2 і більше мережні карти одночасно.