50433 (Інформаційна система "Облік мобільних терміналів"), страница 4

Пропоновані сучасними умовами вимоги до систем керування можуть бути задоволені лише за допомогою сучасних засобів автоматизації керування. Досвід показує, що в наш час для рішення цих завдань не обійтися без допомоги комп'ютерної техніки, що дозволяє в найбільш зручній формі зберігати й представляти користувачам їхню службову інформацію, що цікавить.

Інформаційні технології мають велике значення для менеджерів по обліку мобільних терміналів, тому що основу їхньої праці становить саме інформація. Менеджер здійснює свою діяльність за допомогою різної оргтехніки: персонального комп'ютера, ксерокса, факсу, зручної електронної записної книжки, телефону. І чим зручніше й досконаліше буде ця техніка тим ефективніше кінцевий результат праці.

Стосовно професійної кваліфікації обслуговуючого персоналу, розроблена програма не вимагає глибоких знань у комп'ютерній галузі. Робота з системою обліку й аналізу розрахунків з постачальниками вимагає лише наявності базових навиків у роботі з ОС Mіcrosoft Wіndows 95 (Mіcrosoft Wіndows 98 чи Mіcrosoft Wіndows NT). Операторові повинні бути знайомі наступні поняття й навики:

– використання меню «Пуск» («Start») для виклику програм;

– прийоми роботи з вікнами;

– робота з меню;

– використання керуючих елементів діалогу;

– стандартні діалоги;

– налаштування операційної системи Mіcrosoft Wіndows 95 (Mіcrosoft Wіndows 98, Mіcrosoft Wіndows NT) з допомогою панелі управління.

Програмне забезпечення – це сукупність програм для реалізації розробленої системи на базі використання засобів обчислювальної техніки. [4]

Однією з складових частин програмного забезпечення є операційна система, яка призначена для розширення функціональних можливостей обчислювального обладнання, контролю й управління процесами обробки даних, автоматизації роботи програмістів. Wіndows 98, яка використовувалась при розробці та тестуванні комп'ютерної системи обліку й аналізу розрахунків з постачальниками й підрядниками являє собою високопродуктивну, багатозадачну й багатопотокову 32-розрядну операційну систему з зручним графічним інтерфейсом і розширеними мережевими можливостями. Операційна система розроблена фірмою Mіcrosoft (США). Важливою її особливістю є 32-розрядна архітектура, яка забезпечує більш високу продуктивність системи, знімає багато обмежень на системні ресурси.

Безпечний режим, що застосовується в Wіndows 9x/NT, підтримує роботу системи у випадках збою прикладної програми, що є досить вагомою перевагою над іншими ОС, захищає прикладну програму від випадкового втручання одного процесу в інший, забезпечує певну стійкість до вірусів [5].

Система «Облік мобільних терміналів» розроблена за допомогою середовища Borland Delphі7. Незважаючи на появу нових систем управління базами даних, Delphі всі ще залишається однією з найбільш популярних програм у цій області. Це, передусім, пов'язано з тим, що при створенні нових версій, Borland зберігає сумісність з попередніми версіями.

В Delphі7 реалізовані всі атрибути реляційних систем управління базами даних. У базі даних підтримується цілісність даних за допомогою первинних ключів і зв'язків між таблицями.

Delphі7 складається з окремих компонентів, які використовуються для зберігання інформації, її відображення й редагування.

Всі дані зберігаються в базі даних, яка складається з таблиць, відношень між таблицями, індексів і процедур. Кожна таблиця має унікальне ім'я й зберігається в окремому файлі, назва якого співпадає з назвою таблиці.

Надзвичайно зручним і корисним засобом доступу до бази даних є представлення даних. Представлення даних дозволяють об'єднати дані таблиць і відображати їх у більш зручному вигляді. Є можливість вибрати потрібні поля таблиць, об'єднати декілька полів в одне поле, обчислити підсумкові значення, задати нові імена полів таблиці.

Загальну структуру програмного забезпечення можна умовно поділити на наступні модулі:

– інтерфейс;

– блок обчислень;

– СУБД;

– блок формування звітів.

До інтерфейсу входять меню, форми (для уведення, відображення та редагування інформації). За допомогою саме цих модулів відбувається обмін інформацією між системою й користувачем.

Блок обчислень складається з програм і процедур, за допомогою яких над даними виконуються необхідні дії, проводяться розрахунки.

Система управління базою даних складається з власне СУБД (спеціальні бібліотеки та інші засоби Delphі) та бази даних, яка, у свою чергу, включає в собі набір таблиць і файл бази даних. У файл бази даних входить інформація про зв'язок таблиць, процедури, представлення даних та інша додаткова інформація [6]. У блок формування звітів можуть входити програми, процедури, запити й звіти.

2.1.2 Завдання, розв'язувані за допомогою системи

Із всіх завдань, розв'язуваних даною системою можна виділити ряд основних завдань – необхідність яких обов'язкова для будь-якої інформаційної системи подібного роду. До таких завдань ставляться:

– облік продукції вступник у зону складського комплексу.

– можливість постійного контролю стану складського комплексу (наявність вільних, зайнятих осередків і т.д.)

– ідентифікація користувачів системи.

– формування необхідної документації.

2.1.3 Обробка даних

У проектованій системі кожна із представлених функцій реалізована відповідним програмним модулем, кожний з яких має можливість виконання ряду операцій, таких як коректування інформації, пошук даних, формування звітів. Процеси заповнення, коректування й пошуку даних будуть реалізовані однотипним способом у всіх модулях. При додаванні й редагуванні даних буде застосовуватися контроль правильності уведення користувачем інформації, шляхом її порівняння з необхідним типом, діапазоном зміни можливих значень, маскою уведення й т.д. При заповненні некоректної інформації використана система повідомлень, що повідомляють, автоматично видаваних для попередження й допомоги користувачу. Для додавання й редагування даних розроблені екранні форми з усіма необхідними полями уведення, а також поясненнями й керуючими елементами (наприклад, кнопками), призначеними для вироблення керуючих впливів (збереження, скасування змін) і навігації (переміщенню) по БД. Для забезпечення пошуку даних також використані екранні форми, що дозволяють задавати різні значення (діапазони значень) інформації, що цікавить, з контролем допустимості значень умов пошуку. Пошук інформації можна буде робити як по окремих полях таблиць, так і по сукупності полів, на часткове, або повний збіг умов пошуку, без обліку регістра букв для зручності користувача, для чисельних полів і полів типу «дата» буде реалізована можливість вказівки діапазонів зміни значень і т.д. У кожному із програмних модулів системи передбачається наявність всіх необхідних звітних форм для формування й печатки документів установленої форми. Всі звіти генеруються автоматично, використовуючи вибірки інформації із БД.

2.1.4 Вихідна інформація системи

Вихідна інформація інформаційної системи класифікується на наступні види:

– інформація про надходження терміналів на склад;

– інформація про видану зі складу продукції;

– інформація про наявність терміналів на складі.

Інформація про наявність терміналів на складі, складається з наступних параметрів:

– номенклатурний номер;

– виробник;

– модель;

– ціна термінала;

– кількість;

– постачальник;

– дата продажу;

2.1.5 Вимоги до системи

Загальні вимоги. Розроблювальна система повинна являти собою закінчений програмний продукт, що реалізує автоматизацію процесу керування складським комплексом у встановленому обсязі завдань. Для забезпечення ефективної роботи система повинна мати дружній графічний інтерфейс із користувачем, зрозуміле призначення функцій і наочний результат обробки інформації, надійно функціонувати в існуючому програмному оточенні й умовах експлуатації, мати засоби захисту від збоїв і відновлення. Система повинна бути відкритої для подальшого масштабування й нарощування функціональних можливостей окремих програмних модулів. Необхідним й обов'язковим є наявність убудованої інтерактивної довідкової інформації з роботи із системою й програмної документації на систему: технічне завдання, опис програми, вихідний текст програми, керівництва системного програміста й користувача.

Вимоги до видів забезпечення й компонентам. По технічному забезпеченню: персональний комп'ютер, з достатнім обсягом оперативної пам'яті, наявність дискових накопичувачів (НЖМД, НГМД) для зберігання БД, документів й їхніх архівних копій, принтер для печатки документації.

По програмному забезпеченню:

1) системне: операційна система, драйвера для убудованих і зовнішніх пристроїв;

2) прикладне: програми діагностики апаратних засобів й антивірусного захисту.

По інформаційному забезпеченню: інформаційне забезпечення процесу керування рухом терміналів можна представити наступною схемою:

Рис. 2.1 Інформаційне забезпечення процесу керування рухом терміналів

2.2 Опис функціональної структури інформаційної системи обліку терміналів

Структуру завдань, розв'язуваних системою можна представити наступною схемою рис. 2.2.

Рис. 2.2. Структурна схема завдань системи

Для виконання завдання ідентифікації користувачів, необхідно щоб система могла:

– дозволяти роботу із системою тільки зареєстрованим користувачам.

– забезпечувати гнучке настроювання доступності процедур системи для кожного окремого користувача.

– забезпечувати збереження інформації в базі дані системи про користувача й зміни, ним зроблених.

Реалізація описаних вище процедур системи забезпечується роботою першої функції , виконання якої забезпечує: , , , .

Для виконання завдання обліку продукції, що надходить у зону складського комплексу, необхідно щоб система могла:

– забезпечувати можливість уведення інформації про надходження продукції на склад.

– забезпечувати можливість коректування уведеної інформації.

– забезпечувати перегляд наявної інформації.

– контролювати правильність уведення інформації.

– автоматично зберігати уведену інформацію.

– забезпечувати можливість видалення інформації.

– забезпечувати формування необхідної документації й висновок її на печатку.

Реалізація описаних вище процедур системи забезпечується роботою функції , виконання якої забезпечить: , , , .

Для виконання завдання формування необхідної документації, необхідно, щоб система виконувала:

– пошук інформації для складання звітів.

– перегляд сформованих звітів.

– створення запитів для зв'язку звітів з даними.

– заповнення форми звіту.

– генерацію звітів.

– настроювання загального виду звіту. Печатка й збереження звітів у різних форматах.

Підфункція здійснює:

Підфункція реалізується за допомогою пунктів: , , , .

Підфункція реалізується в системі за допомогою підфункцій: .

2.3 Інформаційна структура бази даних

Проектування бази даних починається з виявлення атрибутів і підбора даних. Проектована база даних буде містити об'єктне відношення документів приходу й об'єктне відношення документів відвантаження зі складу.

Аналіз інформації, що повинна утримуватися в акті про прихід продукції на склад, показує, що варто виділити наступні атрибути:

1. Виробник;

2. Модель;

3. Кількість;

4. Ціна;

5. Сума;

6. Дата.

Всі необхідні дані з вхідних документів заносяться у бази даних. На основі інформації з вхідних документів формуються результатні документи.

У базі даних таблиці зв'язані між собою; це дозволяє за допомогою єдиного запиту знайти всі необхідні дані (які можуть перебувати в декількох таблицях). Будучи зв'язаної по засобом загальних ключових полів, інформація в базі даних може поєднуватися з безлічі таблиць у єдиний результуючий набір. Запису в таблицях не впорядковані. Проте будь-який запис у конкретний момент часу має цілком певне фізичне місце розташування у файлі бази даних, хоча воно й може змінюватися при зміні інформації, що зберігається в базі даних.

2.4 Опис програми, форм, звітів

Файлом, що запускає інформаційну систему «Облік мобільних терміналів» є здійсненний файл PR.EXE. Розглянемо дії користувача при роботі з системою. Оператор системи обліку і аналізу розрахунків з постачальниками (менеджер) запускає програму на виконання (виконувальний файл PR.exe), або з командної стрічки, або за допомогою ярлика, який викликає цей файл. На екрані з’являється головне вікно програми, яке виглядає наступним чином:

Рис. 2.3 Екранна форма головного вікна програми