46819 (Апаратно–програмний комплекс GSM-МТМ), страница 6

4. Економічний розрахунок

4.1 Розрахунок економічної вигоди при використанні комплексу

Для розрахунку економічної вигоди використаємо граничні тарифи радіомереж операторів УМЗ та Київстар:

Сума заощаджена на дзвінках через комплекс виражається наступною формулою:

(1)

де - заощаджена сума (грн)

- середній час розмови за день

- кількість користувачів комплексу

-кількість днів

- різниця між дзвінком без комплексу та з використанням комплексу (табличні дані)

Статистика, яка накопичена у результаті використання комплексу показує, що кожний користувач комплексу телефонує додому принаймі один раз на день, кількість користувачів комплексу становить 30, тоді протягом місяця кількість заощаджених коштів становитиме у середньому

N = 30*1*30(2,88-1,28) = 1440 (грн/міс)

Зрозуміло, що при підключенні до комплексу мобільного телефону з іншим стартовим пакетом, сума заощаджених коштів буде іншою.

5.2 Розрахунок собівартості програмного комплексу

Основним завданням техніко-економічного обгрунтування дипломного проекту є визначення величини економічного ефекту від використання основних та другорядних результатів, які одержані в даній дипломному проекті. Оцінка ефективності прийнятого рішення повинна бути комплексною і враховувати всі його аспекти.

Проведемо оцінку витрат праці на розробку програмного забезпечення для комплексу, при цьому виходимо з того, що розмір вихідного тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці та час розробки програмного продукту:

де — кількість вихідних команд в тисячах.

В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту програм складає приблизно 1800 рядків. Тоді:

Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

Тоді ми отримуємо, що продуктивність праці розробників:

277,8

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою:

де — строк розробки програмного продукту;

— коефіцієнт вірності постановки завдання;

— час розробки алгоритму;

— час настройки та тестування;

— час на підготовку тексту;

— час на розробку документації.

Останні величини обчислюються по наступним формулам:

де К — залежить від ступеня підготовки програміста;

— кількість рядків програми (в тис.).

Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).

Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:

Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

де — середня кількість робочих днів у рік.

Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

де — витрати електроенергії за одну годину;

— вартість 1 кВт/год електроенергії;

— час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комплекса на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (бугалтера, що буде обробляти інформацію про дзвінки 200 грн.) складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комплексів, що реалізовують зв’язок:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:

де — собівартість години роботи на комп’ютері;

— час необхідний для розробки програмного продукту.

Підставляємо значення й одержуємо:

Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:

Загальні витрати на виконання дипломної роботи:

Підставляємо дані й одержуємо:

Визначення ціни на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:

де В — витрати на виконання дипломного проекту;

P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 30;

K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,1.

Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:

Річний економічний ефект від програми обробки дзвінків визначається за наступною формулою:

де: — витрати на розв’язання задачі традиційними методами;

— періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 12;

— приведені витрати.

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — трудомісткість на обробки дзвінків з комплексу, вимірюється в годинах;

— заробітна плата виконавця за одну годину.

Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:

Для визначення параметру використовується наступна формула:

де: — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

— собівартість години роботи на комп’ютері;

— продуктивність праці розробників програмного забезпечення;

— нормативно-галузевий коефіцієнт ( ).

— ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:

Тоді річний економічний ефект дорівнює:

6. Охорона праці

6.1 Загальні положення

Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорони праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.

6.2 Експлуатація комплексу у автономному режимі

Вміст шкідливих речовин, не попвинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку “Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест” №3086-84 від 27.08.84р. Для озону концентрація не повинна перевищувати 0.03 мг/м3. Температурні норми повинні бути від 100 до 250. Приміщення де експлуатується комплекс не повинно бути запилене, вологість повітря не більше 55%. Комплекс необхідно розміщувати щонайменьше за два метри від робочого місця оператора, або в окремій кімнаті.

6.3 Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ