43277 (Вигуки сучасної англійської мови), страница 9

5) розчарування: my God!, oh my God! Наприклад: My God, are you mad? Shrieked Baby, keeping her distance as though she feared that indeed this must be the case. Speak to us, Ottilie.; «My God! I’ve been screaming with boredom at you for months and months.»;

6) зневаження, презирство: humph! Jove! o! oh! whew! Наприклад: «By Jove! That fellow smells a rat!»;

7) огидy: ha! hah! hat! ugh! Наприклад: … disgustinly: «Snoops Linchester – my hat! »; хоча вигук ugh швидше виражає неприхильність до когось. Наприклад: «You don’t think you’ll marry him then, Hazel?» «Ugh! I’d just as soon marry a – a ferret.»; Romanticism! Ha! »;

8) фізичний і душевний біль, страждання: ah! o! oh! oo! ugh! wow! Наприклад: «Wow! My shin!». Tут вигуком wow передається фізичний біль, і Her face grew set in its lines, but her eyes shone with the devotion of a martyr as she answered, «Ah… no! For my mind is made up!», в якому вигуком ah позначаються душевні страждання.

Характерно, що такі вигуки можуть вживатися замість цілого речення, на що вказують різні дослідники. Так, Г.В. Колшанський зазначає: «Взаємодія ситуації і вербальної поведінки дуже оригінально виявляється у взаємовідношенні, наприклад, мовлення і вживання вигуків, так званих фізичних вигуків. Очевидно, що подібні звуки при еліпсі «боляче» може компенсувати речення Мені дуже боляче ». Приклади аналізу прагматичного контексту дав Т.А. ван Дейк, М.Л. Макаров, Д. Уїлкінс та інші. Наприклад: Oww! That hurt! Oh! Ow! That hurt! Oh!;

9) обурення: gracious!, good gracious!, ha!, hah!, indeed!, Jove!, no!, o!, oh!, really!, say!, well! Наприклад: «Ha! I’m not a tame cat…»; Wut: «We are – ha! – going to have a pleasant meals.»; «Ah! yes, I see. But you see, sir, them’s not our geese.» «Indeed! Whose then?»; «Well, you’ve directed the escaped convict.» «No, really! »; … exasperated: «Well, really – I’ve been baptized and that sort of thing. But look here.»;

10) прикрість, гнів: ah! George! God! my God! oh my God! Jove! o! oh! I see! tcha! tch! tut! tt! well, I never! yah! yach! Наприклад: «Yach! That's what makes the medical student the most disgusting figure in modem civilization.»;… indignantly: «Ah! You insist.»; «By George, if you're going to take it like this, Molly.»;… rather savagely: «My God – I never know whether you mean a single thing you say, Sybil.»;… disgust: «By Jar! Drunk again!»; «Tcha! If you'd only had the common decency to remember what happened when you came in.»;

11) злорадість, безжалісність: Ah! Наприклад:…with devilry: «Ah-h-h! You've done your hair up…»;

12) відчай: Christ! dear! dear me! deary – my! George! God! my God! oh my God! Jove! o! oh! о God! Ah God! good God! dear God! good Lord! Наприклад: «Christ! I'm done for it!»;… clasping his temples distractedly: «Oh dear! Oh dear! Nothing ever happens to me that happens to other people.»;… with a heart – broken cry: «Oh – God – no – not that –».

3. Вигуки, що виражають різні психічні стани, приємніyou!, gracious!, good gracious!, good heavens!, hat!, go to hell!, hell!, hem!, hum!, h 'm!, I'm blowed!, mm!, Lord!, oh, Lord!; good Lord!, my!, oh my!, my-o-my!, o!, oh!, oho!, oo!, really!; oh, really!; say!, I see!; well, I never!; what oh!, why! Наприклад: Here's a whacking letter from the family solicitor. «Great Heavens! Seventy! Two hundred!»; The spectacle drew from me a quick «Oh, ah,» for I was somewhat embarrassed.; «But, Bertie, you don't mean you know these Traverses?» «They are my Aunt Dahlia.» «My gosh! ».

Вигукові висловлення say! say! see! у різних контекстах мають прагматичне значення приємної й неприємної несподіванки, сюрпризу: «І say: I am in a luck today.», де I say пов’язане з позитивними емоціями і «Their father's dead – heart failure.» «I say! » і…coldly, rising: «Yes: I see », де вигукові висловлення I say, I see пов’язані з негативними емоціями. Не всі дослідники та словники відносять такі вигуки до цього класу слів. Так, В.Ціммер, вважає, що вони належать до вторинних, похідних вигуків, і виявляє у першому say! say!) – 10 значень, у в другому – 3 значення, виходячи із вживання їх у мовленні. А вигук why вказує на велику несподіванку, наприклад, «Why, man, I thought you were dead long ago.». Зазначимо, ще раз, що вживання вигуків з контекстуально-обумовленим значенням тісно пов’язане з невербальними засобами і, насамперед, з інтонацією. Д. Шіфрін відзначає: «Зараз навряд чи знайдеться лінгвіст, який заперечує, що інтонація невід’ємна від мови. Існує школа, яка вважає інтонацію частиною граматики в широкому значенні. Інша, не менш жива традиція, розглядає інтонацію як таку, що належить не граматиці, а інформаційному потокові. Третій підхід може бути умовно названий інтонаційно-контекстуалізованим». На наш погляд, третій підхід є найбільш сприйнятним, оскільки аналіз вигуків наочно підтверджує залежність значення вигукуfreezingly now then! Пор.: «Come, now; isn't there anything you feel you'd like to say.», де вигуком сome, now виражається запрошення, а в контексті…peremptorily: «Now then! Did you hear me give you an order?», now then має значення виклику.

6. Іронії: ah!, ho!, indeed!, o!, oh!, say!, soho!, what! i сарказму: ha!, hah!, o!, oh! Наприклад: «They think that now, sir, no more trouble from them.» «Indeed.», в якому вигук Indeed передає іронію, а у прикладі «Free England! Ha! » , вигуком Ha! передається сарказм.

7. Сміху: ha-ha!, how!, частіше за все з афектом. Наприклад: «Ha-ha! Haw! That's the best – ha ha ha.»;

8. Глузування: aha!, ha!, hah!, ha ha!, really!, tut!, tt!, yach!, yah!. Наприклад: She leans her cheek on her hand and laughs at him. He turns again, angrily mocking at her: «Ha! ha! ha! What are you laughing at?»;

9. Вираження зверхності: ha!, hah! Наприклад: «На. Here's a league o'youth.»;

10. Докору: come!, oh come!, Jove!, how! now!, now then!, o!, oh!, so!, soho!, причому іллокутивна сила цих висловлень відрізняється за інтенсивністю від пом’якшеного докору come, come on, наприклад, «Well, now, that's a blooming shame, isn't it?…», до простого докору «Come on, you can do better than that!» та докору з відтінком роздратування… sharply: «How, Mrs. Pratt! Just because he's a foreigner.».

11. Побоювання: eh! Наприклад: «Eh? Eh? What's that?».

12. Справдження передчуття: aha!, course! Наприклад: «Aha! » said Uncle Vernon in a triumphant whisper. «Get out of that one, boy! As if we didn't know you get all your news from those pestilential birds!».

13. Застереження: hullo, whist. Наприклад: «Hullo! You mustn't neglect this, you know.».

14. Погрози: pardon!, beg your pardon. Наприклад: «Then there is something between you and this fellow?» «I beg your pardon! ».

Щодо таких вигуків слід зробити застереження. Вони за своїм первісним значенням належать до вигуків-експресивів зі значенням вибачення, тобто до вигуків з конвенційно-обумовленим значенням, але виголошені з певною інтонацією і в певній ситуації вони вживаються для висловлення погрози, протесту, незгоди з чимось. На підставі цього ми і розглядаємо їх в групі вигуків з контекстуально-обумовленим значенням.

15. Протесту: ah!, hang it!, look!, look here!, how!, now then!, oho!, pardon!, please!, really!, say!, what oh!, why! Наприклад: «Oh! But – I beg pardons – there's some mistake – I –».

16. Прокляття: blazes!, blow it!, George!, by God!, good heavens!, great heavens!, hang it!, go to hell!, hell!, I'm blowed! Іллокутивна сила прокляття таких одиниць, як I'т blowed!, George!, пом'якшена, в той час як у таких висловленнях, як hell! go to hell!, вона виражена найбільш інтенсивно. Пор.: «By George! It's hot» – м'яке прокляття й Не stopped. «Oh, hell! Why are we fighting again? We settled everything, didn't we? There's no need to fight any more…», де прокляття виражає більший ступінь роздратування.

17. Лайки: blazes!, Christ! deuce! Наприклад: «Perhaps you can tell me what the deuce I've come for?».

Вигукам, як і іншим лексико-граматичним розрядам слів, властиві різні прагматичні відношення. Вони можуть утворювати синонімічні ряди. Наприклад, обурення, прикрість, гнів – ah! George! God! oh my God! Jove! tut! yach! yah!; глузування, іронія, сарказм, сміх та ін.: ah! ho! indeed! o! oh! say! ha-ho! haw! really! tut!; а також антонімічні пари, пор., полегшення – утруднення: now! о! oh! whew! – well, bless me; захоплення – обурення: ah! hooray! – good gracious тощо. Як бачимо, контекстуально-обумовлені вигуки – це вигуки, які обслуговують емоційну сторону життя людини. І. Шаронов, «залежно від позиції в синтагмі», поділяє їх «на підкласи, або синонімічні групи», виділяючи чотири синтагматичні позиції. Аналізу семантики емоційних вигуків присвячена ціла низка праць, які за своїм підходом до дослідження вигуків не збігаються з нашим.

Слід підкреслити, що для вигуків характерна внутрішньослівна антонімія, тобто енантіосемія, яка полягає в поляризації значення одного й того ж слова. Наприклад, вигук ah! залежно від ситуації може виражати радість і гнів, захоплення і злорадість, захоплення і обурення та ін., вигук o! oh! – радість і відчай, захоплення і розчарування. Пор.: «Oh, Adam!» Jennifer was filled with sudden excitement. i «Oh, this is a shame!». Енантіосемія для вигуків є продуктивною в сучасній англійській мові. Наявність у вигуків з контекстуально-обумовленим значенням внутрішньослівної антонімії, зовнішнім, формальним вираженням якої є самі контексти вживання слова в його полярних значеннях, є однією з причин того, що вигуки здатні входити в різні семантичні поля. Наприклад:

«Then I say – allons! Ah, my friend, you are perfection! I want to see it. Now! May I? Come!»;

I think he recognized my thought in my eyes, for he said very quietly, manifestly for the ears of the attendant, «Ah, a sad accident! He will need very careful watching, and much attention.». Якщо в першому випадку вигуком ah передається радісне почуття – захоплення, то у другому – сумні почуття. На відміну від загальномовної енантіосемії в прагматиці, крім контексту, велику роль відіграють і паралінгвістичні засоби, а саме: інтонація, жест, міміка тощо, які разом з контекстом визначають комунікативно-прагматичне значення вигуків.

Таким чином, ціла низка англійських вигуків, що реалізує свої значення в контексті, утворює групу вигуків з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням. Вони відбивають інтенцію суб'єкта. Входячи як складовий компонент до складних мовленнєвих актів, вигуки виражають різні прагматичні значення, а вживаючись у різних контекстах, вони входять до різних семантичних полів.

Контекстуально-обумовлені прагматичні значення можуть виражати як позитивні, так і негативні емоції, причому як адресатно, так і адресантно-спрямовані. Для вигуків характерні ті самі парадигматичні відношення, що й для слів повнозначних частин мови, а саме синонімія, антонімія і як її різновид енантіосемія.

Аналізуючи вигуки, слід, на нашу думку, розглядати їх не в статиці – в системі мови, а в динаміці, тобто з точки зору вживання їх у мовленні. А в основі різних поглядів і суперечностей дослідників щодо вигуків лежить аналіз їх у статиці.

Основні положення цих параграфів викладені автором у статті.

2.3 Прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків

Однією з важливих особливостей вигуків англійської мови є їхня здатність до прагматичного варіювання, тобто вираження різних прагматичних значень «в межах тотожності слова» у різних контекстах і ситуаціях спілкування. «Варіативність», – на думку К.С. Горбачевича, – це «об’єктивний наслідок мовної еволюції, неодмінний атрибут живої літературної мови». Варіювання вигуків пов'язано з потенційною й синхронною їх прагматичною багатозначністю, зумовленою їхньою можливістю реалізувати кілька прагматичних значень у різних і одних і тих самих мовленнєвих контекстах функціонування. Це так звані вторинні прагматичні значення, які реалізуються, як правило, в синхронно багатозначних мовленнєвих актах, для яких характерні дві й більше іллокутивні сили, що й зумовлює їхнє прагматичне варіювання. Прагматичне варіювання вигуків відбувається в результаті їхнього прагматичного транспонування, тобто переносного вживання, пов'язаного з реалізацією функції, що не є для нього первісною. Взагалі «різні значення» одного й того ж слова … акумулюються у слові. Про варіанти «одного й того ж значення» … можна говорити, коли в ряду одиниць, які семантично відрізняються, регулярно виявляється «одне й те ж значення…». Словники варіювання лексичної одиниці, здебільшого, не фіксують. Але якщо й фіксують, то в словниковій статті в одній рубриці з вихідним значенням. «Процес зміни в розвитку мови, що визначається у кінцевому підсумку потребами спілкування людей, здійснюється у процесі нескінченного використання, відкидання, відбору, створення різних варіантів, словом, у ході нескінченного варіювання». Варіативність, яка виявляється під час функціонування мови, є одним з внутрішньомовних чинників розвитку й зміни мови, дія якої пов’язана з іншими внутрішніми та зовнішніми чинниками мовного розвитку.

На здатність вигуків до прагматичного транспонування впливають не тільки їхнє лексико-семантичне оточення, прагнення адресата чіткіше висловити свою думку, а й, насамперед, позалінгвістичні засоби – інтонація, що накладає додаткові відтінки значення на основне значення вигуку, супровідний висловлення жест, міміка обличчя і навіть поза.

Прагматичне варіювання в основному властиве вигукам з конвенційно-обумовленим значенням, тобто таким вигукам, розуміння яких виявляється і поза контекстом, оскільки вони, як правило, є однозначними мовними одиницями. І тільки в контексті за певних ситуацій вони можуть прагматично варіювати, не змінюючи свого первісного значення, а лише варіюючи це значення залежно від середовища спілкування, емоційного забарвлення. Наприклад, військова команда forward march має чітке значення початку стройового руху в певному напрямі. Наприклад: – Attention! About face! Forward-march!». Цей вигук може вживатися з словом quick. Наприклад: «Squad, quick march! Shouted the sergeant-major». У цьому значенні він є військовим терміном і не має ніякого додаткового забарвлення. Але, використовуючись у побутовому середовищі, він набуває при цьому додаткового значення «наказу, веління піти, вийти геть, піти куди-небудь», при цьому значення «наказу, команди» він зберігає, хоча залежно від інтонації може бути категоричним, брутально категоричним, м'яко категоричним, м'яким іронічним тощо. Наприклад:

• We must pack off to Brother Michael because we have the collywobbles!

He was very decent to say that. That was all to make him laugh. But he could not laugh because his cheeks and lips were all shivery: and then the prefect had to laugh by himself.