43120 (Американські фразеологізми), страница 3

д) за контрастом: hell on earth антонімічне heaven on earth;

е) розгортання образу вихідного фразеологізму : to be nuts (to fall off one’s nut);

ж) контамінація gild the lily від gild refined gold and paint the lily.

Другим способом формування фразеологізму, за Куніним, є утворення фразеологічної одиниці від перемінного словосполучення шляхом його змінення:

through thick and thin (through thicket and thin wood).

Третя група включає фразеологізми-кальки: «утворення фразеологічної одиниці від іншомовного фразеологізму шляхом його калькування:

it goes without saying від французького cela va sans dire».

Нарешті, четверта, остання група за Куніним, включає фразеологізми з літературних джерел (у такому випадку в етимологічних примітках зазначається «шекспірівське», «дікенсівське» тощо) [21, c.15].

Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють на організовані за моделями словосполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад’єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні тощо). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що майже кожен дослідник має можливість запропонувати свою власну типологію або вдосконалити класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.

1.2.2 Класифікації, специфічні для американської фразеології

На думку Г.С. Гринь [13], американські фразеологічні одиниці «є мікросистемою, елементам якої властиві полісемія, складні антонімічні та синонімічні стосунки, належність до певних семантичних груп» [13, c. 13]. Ця ідея стає базисом її власної типології.

За її спостереженнями, полісемія американської фразеології розвивалася двома шляхами:

розвиток багатозначності на базі загальноанглійської основи;

ускладнення смислової структури фразеологізму в процесі його функціонування в американському варіанті англійської мови.

Більшість багатозначних фразеологічних одиниць мають два значення, які виникли внаслідок паралельних первісних метафоричних зрушень. Це такі вирази, наприклад, як to face the music – 1) стійко переносити неприємності, спокійно зустрічати критику; 2) відповідати за скоєне (аналогічно рос. «расхлебывать кашу»). Але серед них вирізняються також окремі одиниці, що мають більше трьох значень, наприклад: to come up to the chalk – 1) ставати на старт (спорт.); 2) бути на висоті, виконувати свої зобов’язання; 3) суворо дотримуватися правил, вимог; 4) енергійно діяти, бути у формі. Спостереження показують, що не всі значення однаково поширені, не всі мають однакову валентність, проте усім їм властива та чи інша стилістична функція.

Багато фразеологічних одиниць утворюють синонімічні ряди. Наприклад, значенню «діяти прямо, вільно, відкрито» відповідають в американському варіанті англійської мови наступні фразеологізми:

to come on a straight shoot – to come from the shoulder – to cut the string.

Найчастіше синоніми належать до різних сфер вживання. Так, багато синонімічних фразеологічних одиниць мають однакове значення: «бути п’яним». Проте такі вирази, як “to bend (to crook, tip) one’s elbow (little finger)”; “to feel no pain; to have snakes in one’s boots”; “to have one’s pots on”; “to dip the bill (beak)”; “to whoop things up”; “to have a bun on”; “to hit the big spots”; “to carry a (heavy) load”; “to get a can on”; “to hit the bottle (sauce, booze, red eye)” належать до розмовного стилю. Фразеологізм “to be on a bender” є вульгаризмом. А таку фразеологічну одиницю, як “to get (have, have taken) one’s load”, авторка класифікації відносить до діалектизмів або американського сленгу [13, c.20].

Дослідниця також наводить численні приклади складних синонімічних рядів, де кожен фразеологізм має декілька значень, кожне з яких утворює власний синонімічний зв’язок з подібними значеннями інших фразеологізмів.

Наступний тип зв’язку, який утворюють фразеологічні одиниці, – це антонімія. Дослідження, виконані Альохіною А.І. та Г. Гринь Г.С. [13, c.30], показують, що антонімія фразеології американського варіанту англійської мови є менш розвинутою, аніж синонімія, проте вона існує і має певні закономірності. Більшість фразеологічних одиниць, що перебувають у відношеннях антонімії між собою, є однозначними. Так, антонімами є, наприклад:

to spill the beans (розбовтати, роздзвонити секрет усім) – to button up (one’s) lip (зберегти таємницю);

to lay down (to bury) the hatchet (the tomahawk)(укласти мир, припинити ворожнечу) – to take up the tomahawk (розпочати війну проти когось);

to keep one’s shirt on (бути спокійним, зберігати рівновагу) – to go up in the air (нервувати, дратуватися).

Існує, також, невелика група багатозначних фразеологічних одиниць, які мають антонім для одного чи більше своїх значень. Так, наприклад, фразеологізм to sit on one’s hands має для першого свого значення «зустрічати скупими оплесками» два антоніми “to get (give) a big (good) hand”, “to bring down the house” (викликати овацію, гучні оплески), а для другого «нічого не робити, байдикувати» наводиться наступний антонім “to come up to the chalk”, який лише другим своїм значенням є антонімічним до вищенаведеного.

Згідно з класифікацією фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови Г.С.Гринь [13, c.36-41], виділяються такі семантичні групи фразеологізмів.

Семантична група «говоріння»:

to tell the world – «розповісти усьому світу; категорично стверджувати»;

to talk wet – «верзти нісенітницю»;

to swap lies – «пліткувати» [13, c.36].

Семантична група «дружні стосунки»:

to stay until the last dog is hung – «залишатися поруч до кінця»;

to take a shine to smb. (smth.) – «відчути симпатію, сподобатися»;

to die dog for smb. – «бути абсолютно відданим комусь, готовим померти за когось» [13, c.36].

Семантична група «пересування»:

to show leg – «втекти»;

to take the airline - «піти найкоротшим шляхом»;

to burn one’s road – «швидко їхати» [13, c.37].

Семантична група «волевиявлення»:

to beat smb. out of one’s track – «примусити когось змінити свій план дій»;

to have the say – «керувати, командувати» [13, c.37].

Семантична група «намір»:

to go back on one’s track – «відмовитися від своїх намірів»;

to salt the cow to catch the calf – «досягти мети кружним шляхом, манівцями» [13, c.37-38].

Семантична група «почуття», яка, у свою чергу, розподіляється на підгрупи:

а) «занепокоєння»:

to cause a headache – «викликати занепокоєння, примусити поміркувати, потребувати великих зусиль»;

б) «бажання»:

to hitch one’s wagon to a star - «бути амбіційним»

в) «страждання, терпіння, туга»:

to have no kick left (in) – «бути без сил, не в змозі більше терпіти»;

to get oneself into a spot – «доскочити лиха, опинитися у скрутному становищі» [13, c.38].

Семантична група «радість, задоволення, успіх»:

to run away with a show – «мати великий успіх»;

to be hitting on all four (six) cylinders – «бути у чудовій формі»;

to run one’s face – «досягти успіху завдяки привабливій зовнішності, приємним манерам» [13, c.38-39].

Семантична група «недружелюбність, ворожість, жорстоке ставлення»:

to give smb the ha, ha – «висміяти когось»;

to get one’s hammer out – «ставитися з ворожістю» [13, c.39].

Семантична група «інтелектуальна діяльність»:

to have a cylinder missing – «несповна розуму; дивак, божевільний»;

to get on to the ropes – «детально дізнаватися про обставини справи»;

to put smb. wise to smth. – «навчити когось ума-розуму; відкрити очі комусь на щось» [13, c.39].

Семантична група «смерть»:

to go home in a box – «померти або бути вбитим»;

to cross (go over) the Great Divide – «піти з життя, померти» [13, c.40].

Семантична група «гнів, роздратування, помста»:

to hit the ceiling – «розгніватися до нестями»;

to get someone’s Indian up (sl.) – «роздратувати когось»;

to have it in for (coll.) – «бажати помсти» [13, c.40].

Семантична група «брехня, безчестя»:

to put up a job on smb. – «розіграти, надурити когось»;

to hang the landlady (sl.) –- «з’їхати вночі з квартири, нічого не сплативши»;

to feel smb. on soft corn (sl.) – «говорити компліменти комусь» [13,c.40-41].

Г.С. Гринь також робить цікаві зауваження щодо походження окремих груп фразеологізмів, які, не досягаючи рівня чіткої типології, можуть бути використані як база для наступних досліджень. Так, за спостереженнями Г.С. Грінь, низка фразеологічних одиниць, що відображують складний механізм діяльності урядових та законодавчих органів, утворила похідні значення, наприклад:

to throw the book at someone – 1) «винести комусь максимальний термін ув’язнення» (спочатку вживалося у кримінальному середовищі, характеризуючи жорсткого суддю);

2) «дуже суворо покарати когось» (це похідне значення розвинулося згодом і стало дуже часто вживатися починаючи з 50-х років минулого століття) [13, c.43].

Також, ціла низка фразеологізмів (зараз фразеологізмів-історизмів, які здебільшого є застарілими і рідко вживаними) походить від історичних подій та понять, пов’язаних з Громадянською війною між північчю та півднем США 1861-1865 рр.:

to don (wear) the gray – «служити в армії на півдні США»;

to bridge the bloody chasm – «подолати відчуження між північчю та півднем»;

to go down the river – «бути проданим на південь» (про негрів-рабів);

to be all right on the goose – 1) «бути прихильником рабства негрів»;

2) «дотримуватися традиційної точки зору» [13, c.44-45].

Низка фразеологічних одиниць завдячує своїм походженням сфері бізнесу, ділових стосунків. Такими є, наприклад:

to go into red – «приносити дефіцит, бути збитковим» (про якусь справу);

to bet one’s bottom (last) dollar out smth – «ризикнути усім, поставити все на карту»;

to get in on the ground floor – 1) «вигідно вкласти гроші»;

2) «зайняти вигідну позицію» [13, c.45].

У першому розділі нашої роботи наводилися приклади фразеологізмів, пов’язаних з побутом індіанців: to sing Indian, to turn Indian, to see Indians тощо [13, c.45].

Надзвичайно продуктивною виявилася група фразеологічних одиниць, що завдячує своїм походженням популярним спортивним іграм, зокрема бейсболу. Вони ввійшли у повсякденне мовлення, утворивши декілька похідних значень.

to change one’s base – «відступати, тікати»;

to be at bat (slang) – «керувати, виконувати головну роль»;

to be off one’s base – «бути не в собі, божевільним»;

to hit the dirt – 1) стрибнути вниз із товарного потягу (сленг волоцюг);

2) швидко втікати до бомбосховища або впасти на землю, щоб врятуватися від бомби або кулі [13, c.47].

Як уже зазначалося, існує також класифікація фразеологізмів-американізмів О.Швейцера, згідно з якою розрізняються часткові американізми та повні американізми [45, c.143-144]. У першому випадку загальноанглійське значення залишилося первинним, а американське є вторинним, таким, що розвинулося на основі першого (прикладами можуть бути фразеологічні звороти dark horse – «темна конячка, невідомий кінь на змаганнях» – «маловідомий кандидат на виборах» або roaring forties – «сорокові широти Атлантичного океану» – «центральний район Нью-Йорка» ). Повний американізм властивий лише американському варіанту англійської мови (to come right with a bang – блискуче пройти, мати великий успіх, big time – великий, значний, to be on the (water) wagon – обстоювати тверезий спосіб життя, не вживати алкогольних напоїв, lone wolf – людина, що діє самостійно, не шукаючи сторонньої допомоги).

1.3 Соціологічний аспект дослідження фразеології американського варіанту англійської мови

Перш за все слід зазначити, що питаннями соціальної диференціації мовних одиниць займається така галузь мовознавства, як соціолінгвістика, що вивчає «вплив суспільних явищ і процесів на виникнення, розвиток, соціальну та функціональну диференціацію й функціонування мов, а також зворотний зв’язок мови і соціуму» [32, c.568]. Згідно з О.Швейцером, термін «соціолінгвістика» був запроваджений у 1952 р. американським дослідником Х.Каррі в його роботі «Projection of socio-linguistics: the relationship of speech to social status» [44, c.3], хоча напрям дослідження взаємовпливу мови й суспільства вже існував протягом тривалого часу під назвами «соціологічна лінгвістика», «соціологія мови» тощо. Соціологічний напрям у мовознавстві враховував ідеї Просвітництва, психологічного напряму в мовознавстві, марксистської філософії, філософії позитивізму, однак його завдання чітко скеровані на соціальну природу мови, її комунікативну функцію, відношення мови й суспільства, поведінки соціально заангажованого індивіда. За інформацією термінологічної енциклопедії «Сучасна лінгвістика» (2006), на сьогодні дослідники виокремлюють три основні течії соціолінгвістики. Перша орієнтована на соціологію (досліджує норми мовного вживання, мету вибору варіантів мови, диглосію, теорію кодів залежно від соціальних детермінант). Друга спрямована на лінгвістику та вивчає неоднорідність мовної системи з огляду на соціальні параметри, а також зв’язок мовних змін із соціальними умовами. Третя течія має метрологічне спрямування. Проте ці напрями не є ізольованими, навпаки, як правило, конкретне дослідження поєднує надбання усіх існуючих наукових течій [32, c.568-569].

Опрацьовуючи практичний матеріал нашого дослідження, ми будемо спиратися на теоретичні підґрунтя соціолінгвістики, зокрема її вчення про соціолект. Під соціолектом розуміється сукупність «соціально маркованих лексем та словосполук певної суспільної групи (професійної, наукової та ін.) у межах національної мови» [32, c.568]. Термін «соціолект» уведений в обіг соціолінгвістики з метою уникнення багатозначності термінів «жаргон», «арго», «сленг», «соціальний діалект». Соціолект розглядається «як додаткова лексична система для певних форм існування, що репрезентує паралельну експресивно-оцінну, найчастіше стилістично знижену синонімію позначень загальновідомих понять і належить певній соціальній субкультурі» [32, c.568]. На відміну від жаргону, соціолект містить і так званий «інтержаргон» – загальну лексику, яка в масовій свідомості значно послабила зв’язки з первинними сферами вживання, не втрачаючи при цьому своєї стилістичної маркованості. На відміну від арго – таємної, конспіративної форми існування мови замкнених соціально-професійних груп, соціолект зрозумілий пересічним мовцям. Він є надбанням відкритих соціально-професійних груп, характеризується стилістичною зниженістю, пейоративністю і не виконує функції утаємниченості, умовності, відмежування.

Соціолект вважається дослідниками «динамічною лексичною системою, яка є нетривкою в часі й може проникати до літературної мови» [32, c.568]. Шляхом такого проникнення вважається низка переходів від корпоративного жаргону до інтержаргону, далі – до просторіччя, розмовної лексики та літературної мови. Засобами проникнення корпоративного жаргону до інтержаргону є засоби масової комунікації (газети, журнали, телебачення та Інтернет), також тексти художньої літератури, при чому жаргонізацію художньої літератури в усьому світі в цілому пов’язують з утратою високого стилю, який був властивий літературі ще на початку ХХ ст.

Для адекватного аналізу фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови необхідно враховувати той факт, що становлення Standard American English відбулося не відразу, а послідовно і для пересічних американців досить болісно. Надзвичайну важливість для розвитку американського варіанту сучасної англійської мови мали пуристичні тенденції, закладені на початку ХІХ ст. американським лексикографом Дж.Пікерінгом та його послідовниками. Вони виступали за повну імітацію американським варіантом британського варіанту англійської мови: «Не можна не визнати, що в ряді випадків ми відхилилися від стандарту писемного та усного мовлення, якого зараз дотримуються в Англії. Це не означає, що відхилення такі великі, що наше мовлення стало незрозумілим для англійців. Ідеться лише про те, що в багатьох випадках мало місце нівечення мови, що викликало осуд, жаль та співчуття вчених людей Англії. Як правило, ми повинні уникати всіх тих слів, які славетні британські автори відзначають як незнайомі їм…» [46, c.22-23]. У результаті, діти в американських школах навчалися за англійськими підручниками з граматики та лексики, користувалися словниками, укладеними британськими лексикографами, і це посилювало розрив між повсякденним спілкуванням та «правильною» мовою, породжувало внутрішній конфлікт, який блискуче описаний в романі Курта Воннегута «Сніданок для чемпіонів»: