42066 (Проблеми юридичної терміносистеми в англійській мові), страница 3

Інші 2 методи - це словотворення в якому композиція, семантичний спосіб та деривація займають провідне місце, а також запозичення з інших мов: mortgage, budget (French). Оскільки процес запозичення є досить поширеним у кожній галузі, найчастіше терміни стають Інтернаціоналізмами price list - прайс-лист, off-shore zone - офшорна зона.

Важливою особливістю термінів торгівлі порівняно з іншою частиною словникового складу є те, що вони найчастіше стають предметом контролю та дослідження в мові [5, c.14].

Зазвичай словники розглядають значення термінів в семантичній структурі домінанти ряду 10, c.15]. Той факт, що одне із значень є термінологічним, прослідковується коли в словнику у дужках визначено поле, в якому даний термін може вживатися: expert (management), free gift (marketing), exchange permit (finance), free gift (marketing'), exchange permit (finance).

Розділ ІІ. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі

2.1 Поняття семантичного (термінологічного) поля

Семантичне поле (за іншою термінологією, лексико-семантична група) є складна функціональна системно-структурна одиниця лексико-семантичного рівня. Елементами семантичного поля є слова, що в плані змісту мають свою особливу семантичну структуру, а в плані виразу виявляються лексемами. Відношення між елементами семантичного поля зумовлені його відмінностями як окремого цілого. Лексичні значення слів становлять основу відношень у семантичному полі. Взаємозв'язки між елементами семантичного поля виявляються як відношення ідентичності (тотожності) і диференційності (розрізнення або протиставлення). Ці відношення між лексичними значеннями слів здійснюються за допомогою найменших і неподільних (елементарних) лексичних значень (семантичних диференційних рис). Саме тому останні є основні поняття при аналізі елементів і одиниць лексично-семантичного рівня.

Загалом у семантичному полі лексичні значення виявляються трьома типами:

1) семантичні диференційні риси, що становлять елементарні, неподілені семантичні одиниці, їх можна назвати також диференційними лексичними значеннями;

2) основні лексичні значення, які являють собою поєднання семантичних диференційних рис;

3) додаткові лексичні значення (семантичні диференційні риси словотвору). [39, с.26]

У плані виразу кожна система виявляється певною лексемою. Семема (осн. лексичне значення) є основною, базовою одиницею лексично-семантичного рівня. Семантична диференційна риса словотвору (часткове лексичне значення) надає особливого відтінку основному лексичному значенню в плані його модифікації, суб'єктивної оцінки та ін. Часткове лексичне значення характеризує окрему групу семем (основних лексичних значень) і виявляється певним афіксом. Поєднаність семем (а також семантичної диференційної риси словотвору), граматичних значень і категорій у плані змісту і лексеми в плані виразу становить слово [39, c.76].

Семантична структура слова парадигматичне в плані змісту становить:

1) граматичні значення і категорії;

2) основне лексичне значення (семема), що є поєднанням

часткових лексичних значень (сем).

Синтагматично-семантична структура слова в плані виразу являє собою зміст слова, який має також і різні додаткові лексичні значення, залежні від контексту і ситуації мовлення.

Лексичне значення (семема) слова являє собою елемент функціональної лексично-семантичної одиниці - семантичного поля, становлячи в ньому точку перетинань семантичних відношень.

Відношення ідентичності і диференційності семантичного поля, що перетинаються в семемах слів, здійснюються за допомогою сем (семантичних диференційних рис). Лише одна сема у лексичному значенні певного слова належить тільки йому, а всі інші семи є в семемах слів семантичного поля [41, c.67].

Семантичне поле визначається своїми елементами (простими й складними), диференційними рисами, семемами, а також відношеннями між ними. Елементи семантичного поля виявляються відношеннями ідентичності й диференційності незалежно від контексту або ситуації мовлення. Відношення між складними елементами в семантичному полі здійснюються за допомогою простих, неподільних елементів, тобто елементарних семантичних одиниць (сем).

Термінологічне (семантичне) поле - це сукупність термінів чи груп і підгруп термінів, яким притамані загальні (інтегральні) семантичні ознаки, обумовленні лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами, що відносять їх до визначеної понятійної сфери. Кожна понятійна сфера містить велику кількість полей, груп, підгруп, які представляють собою різноманітні елементи і знаходяться у суворому ієрархічному підпорядкувані. Так, сфера торгівлі включає понятійні поля: trade (торгівля), money (гроші), capital (капітал), кожне з цих полей в свою чергу розділяється на понятійні групи і підгрупи. Наприклад, для того щоб розкрити понятійну сутність терміна trade, необхідно використати такі категорії, як price (ціна), barter (обмін), value (вартість).

Мовна репрезентація даного понятійного поля представлена відповідними термінологічними одиницями: однослівними і неоднослівними термінами. Вони, ніби, накладаються на понятійну систему, створюючи таким чином "лексико-семантичну карту торгівлі" [41, c79]. У повній відповідності з планом змісту вимальовується і план вираження: термінологія торгівлі. Вся система термінів у відповідності з понятійним апаратом організовується у термінологічні (семантичні) поля, групи, підгрупи (ряди), домінантою яких є ключові терміни, що називаються категоріальні поняття торгівлі і утворюють центр даної термінологічної сукупності.

Схематично таке понятійно - термінологічне співвідношення може бути представлене таким чином:

план змісту:

предмети, явища торгівлі;

система наукових понять;

понятійні поля, групи, ряди;

план вираження:

слова - терміни;

термінологічний ЛСВ;

термінологічна система;

термінологічні (семантичні) поля, групи, ряди.

2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля

Розрізнення понять ядра і периферії як структурних частин семантичної системи дуже важливе для побудови адекватної семасіології лексико-семантичних груп (ЛСГ) - галузі науки про змістовний бік словника природної мови, яку, на нашу думку, треба відрізняти від семасіології слова. Таке розмежування аналогічне розмежуванню трьох "синтаксисів": словосполучення, простого і складного речення. У зв'язку з цим цікавим є дослідження системних якостей і властивостей тих лінгвістичних феноменів, які позначаються термінами "ядро" і "периферія" і розмежовуються найчастіше залежно від статусу в будь-якій цілісності, чи то фонетична система мови, морфологічна категорія чи лексико-семантична група.

Аналіз висловлювань, що стосуються проблеми визначення термінів "ядро" і "периферія" свідчить про те, що їх використання пов'язане у більшості випадків з необхідністю позначити ті частини досліджуваних об'єктів, які співвідносяться як системні й асистемні, регулярні і нерегулярні, головні і факультативні, розрізняються в конкретній дослідницькій практиці за ознакою зручності - незручності, скінченості - нескінченості опису. Принцип номінації являє собою певну стратегію наукового пошуку: "... важливо орієнтуватися перш за все саме на центр. Далеко не завжди можна дати визначення, яке було б цілковито дійсним і для периферійних зон об'єкта дослідження, де його ознаки стикаються з ознаками суміжних явищ". Подібна позиція виявляється і у визначенні периферійних елементів як аномальних, а також виборі для їх називання термінів "фон", "ореоли", які характеризуються інтегральним значенням другорядності. Цілком справедливою видається думка про те, що "визнання співвідношення центру і периферії загальним принципом організації і функціонування мови протистоїть метафізичній моделі мови як абсолютно впорядкованої системи". Існуюча в деяких дослідженнях перевага "ядроцентризму" - наслідок внутрішньосистемної замкненості суб'єкта пізнання. В цьому випадку необхідність звернення до аналізу міжсистемних зв'язків і відношень сприймається як такий фактор, що заважає. Ідеалізацію "системного" ядра протилежну "хаотичній" периферії можна подолати, діалектичне "зняти", якщо розглядати ядерну і периферійну зони ЛСГ як рівноправні, але різнофукціональні структурні частини семантичної системи. Зазначимо, що така позиція передбачає погляд "від цілого до частини", тобто в центрі уваги виявиться саме семантична система, цілісність, а не множинність її складових - семем (лексично-семантичний варіант, рівний за змістом окремому значенню слова) [41, c.122]. Йдеться про перенесення акценту з аналізу окремої семеми (включеної у системні відношення) на семантичну цілісність, що відбиває певну сферу явищ об'єктивного світу і задовольняє потреби спілкування конкретно-історичного мовного колективу, на систему, відносно якої окрема семема виступає як елемент. Таке системне дослідження не передбачає відмови від опису семантики слова. Навпаки, воно дозволяє виявити системні "надіндивідуальні" властивості семеми - її цінність, співвідносну з філософською категорією системної якості, - властивості, які не виявляються поза системним підходом. "Діючими особами" опису ЛСГ як системи стають більш, ніж окрема семема і навіть синонімічний ряд, семантичні спільності. Найважливішими серед них є ядерна і периферійні зони - структурні частини ЛСГ, взаємодія яких багато в чому визначає її "будову" і "поведінку".

Метою опису ЛСГ як системи є, по-перше, встановлення "будови" - набору елементів і структури, "сітки" цінностей; по-друге, дослідження "поведінки" - зміни системи у відповідь на вплив "середовища", тобто дослідження функціонування і розвитку семантичної системи (а не множинності окремих семем). Урахування взаємодії ЛСГ із "середовищем" принципово важливе, воно дозволяє подолати внутрішньосистемність опису. Принципово важливим видається обґрунтування адекватності вибраного нами семемного критерію розмежування ядра і периферії ЛСГ. Не можна визнати відповідною природі об'єкта - лексико-семантичної групи - ієрархію критеріїв, в якій на передній план висунуто так звані "суто мовні" ознаки, а значення виявляється неголовним: Більша простота морфологічного складу, більша широта сполучуваності, більша психологічна важливість для носія мови, більша питомість: "Значення центрального терміна не може бути вужче будь-якого іншого слова, крім головного слова - теми для даного семантичного поля".

Ядерність або периферійність семеми похідна від ступеня її приналежності семантичній системі. Ступінь приналежності конкретної семеми залежить від її місця в ієрархії сем, що лежить в основі всіх семантичних відношень у межах ЛСГ. Саме ієрархія сем, які формують значення семем-елементів досліджуваної групи, дозволяє знайти "точку відліку", відмовитися від приблизності визначень. Місце у ієрархії сем (або похідної від неї інтерпретована семемою лише вищого рівня), семантичним статусом семеми, віднесеністю до ядра чи периферії і визначається цінність конкретної семеми, її системна якість, її участь у формуванні будови і поведінки системи [41, c.134].

У сфері торгівлі найчастіше вживаним терміном є слово "trade". Воно є загальним значенням, для номінації сукупності торгових процесів, підтвердження цього ми знаходимо у словнику New Webster’s Dictionary and Thesaurus - "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods", тому в мовленні ця лексична одиниця замінює інші іменники даного лексико-семантичного поля.

Найближче за значенням до "trade" є термін "commerce". Семантичне поле "trade" включає commerce, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, swap, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiation.

Семантичне поле ж "commerce" має наступні компоненти: trade, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiating. []

На основі аналізу семантичних компонентів слів "trade" та "commerce". можна стверджувати, що дані терміни є складовими семантичного ядра слова "торгівля", проте у Українсько-Англійському словнику за редакцією Балли термін "commerce" має наступне значення " (оптова) торгівля, комерція", цей факт підтверджується і на основі словника New Webster's Dictionary and Thesaurus, у якому слово "commerce" тлумачиться як "the exchange of goods, esp. on a large scale", словника Encarta Dictionary - "the large-scale buying and selling of goods and services".

Звідси стає зрозумілим, що і термін "commerce" лежить частково на периферії, так як додає терміну “торгівля" нового відтінку, а саме кількісний компонент.

Безпосередньо до семеми "trade", що характеризується змістом "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods", приєднується група слів, яким властивий ідентифікуючий потенціал і які виступають як семантичні типи, інваріантні смисли, що членують, конкретизують загальну ідею "trade". Приналежнісь до ядра чи периферії прямо залежить від семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичному полі. Розглянемо кожний семантичний компонент лексеми “trade", з метою відокремлення ядерних елементів від периферійних:

commerce - trade in goods and services: the large-scale buying and selling of goods and services; traffic - exchange by barter or by buying and selling; barter a system of exchanging goods and services for other goods and services rather than using money; truck - exchange, barter or trade; dealing - conduct toward or treatment of other people, especially in business matters; transaction - a business deal that is being negotiated or has been settled; exchange - to give something and receive something different in return; swap - to trade or exchange one thing or person for another; interchange - exchange of things; reciprocity - a relationship between people involving the exchange of goods, services, favors, or obligations, especially a mutual exchange of privileges between trading nations or recognition of licenses between states; business - commercial activity involving the exchange of money for goods or services; marketing - selling of products or services; merchandising - the promotion of a product by developing strategies for packaging, displaying, and publicizing it; mercantilism - trade and commerce; the principles and methods of commerce; commercialism - the principles and methods of commerce; bargaining - discussion in order to reach an agreement about a sale, contract etc; negotiation - official discussions between the representatives of opposing groups who are trying to reach an agreement, especially in business or politics.