Слід зазначити, що на відміну від винаходу, який є результатом творчості, комерційна таємниця є не лише певним ідеальним об'єктом, результатом творчості. Для того, щоб результат творчості став комерційною таємницею як об'єктом правової охорони і як об'єктом права інтелектуальної власності необхідна наявність додаткових умов, які містяться у ч. 1 ст. 505 ЦК:

• це має бути інформація, яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з таким видом інформації;

• вона повинна мати комерційну цінність;

• є предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності.

Таким чином, винахід при додержанні цих умов стає таким об'єктом права інтелектуальної власності як комерційна таємниця. Хто ж є суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на неї?

Ч. 2 ст. 506 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

З цієї норми виходить, що оскільки роботодавець приймає рішення про збереження винаходу як конфіденційної інформації, то він буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, якщо інше не встановлено в договорі між роботодавцем і винахідником.

Тобто має місце конкуренція норм, оскільки ч. 2 ст. 429 ЦК презюмує спільну приналежність майнових прав. Отже, яку норму необхідно застосовувати?

На мою думку, в цьому випадку діє норма ч. 2 ст. 506 ЦК, оскільки ст. 429 ЦК регулює відносини з приводу об'єкта, створеного у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто ця стаття регулює відносини стосовно тих об'єктів права інтелектуальної власності, які за своєю суттю є результатом творчості, створюються. Як зазначалося вище, комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності є інформацією, що має певний статус (відповідає певним вимогам) і не завжди ця інформація може бути результатом творчості, оскільки ч. 2 ст. 505 ЦК говорить, що комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Тобто комерційна таємниця є особливим видом об'єктів права інтелектуальної власності як і, наприклад, зазначення походження товару.

Отже, ч. 2 ст. 505 ЦК є спеціальною нормою стосовно визначення суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, а тому саме роботодавець буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на винахід, що зберігається як конфіденційна інформація.

Після закінчення створення службового винаход автори повинні повідомити про це роботодавця в письмовій формі. Розробляється повідомлення про створення об’єкта промислової власності.

При передачі прав на службовий винахід розробляється договор між роботодавцем і автором про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору.

4. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТІВ ЗАЯВКИ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

4.1 Вимоги щодо оформлення документів на корисну модель

Відповідно до статті 1 Закону корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель відповідає умовам патентоздатності,якщо вона є новою і промислово придатною.

4.1.1 Оформлення документів

4.1.1.1 Склад заявки

Заявка повинна містити:

- заяву про видачу патенту України на корисну модель;

- опис корисної моделі;

- формулу корисної моделі;

- креслення (якщо на них є посилання в описі);

- реферат.

4.1.1.2. Оформлення документів заявки

- Документи заявки, а саме: заяву про видачу патенту, опис і формулу корисної моделі, креслення і реферат подають у трьох примірниках. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - у трьох примірниках.

- Усі документи заявки на винахід (корисну модель) слід оформляти таким чином, щоб можна було зберігати їх тривалий час і безпосередньо репродукувати в необмеженій кількості копій.

- Документи заявки друкують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм. Кожний документ заявки починають на окремому аркуші, при цьому другий і наступні аркуші нумерують арабськими цифрами. Кожний аркуш використовують лише з одного боку з розміщенням рядків паралельно меншому боку аркуша.

Мінімальний розмір полів аркушів опису, формули, реферату становить, мм:

ліве - 25;

верхнє - 20;

праве і нижнє - 20.

Креслення виконують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм.

Мінімальний розмір полів аркушів креслень становить, мм:

ліве - 25;

верхнє - 25;

праве - 10;

нижнє - 15.

- Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Текст опису, формули винаходу (корисної моделі) і реферату друкують через 2 інтервали або через 1,5 інтервалу при комп'ютерному наборі з висотою літер не менше ніж 2,1 мм.

- Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні символи, математичні і хімічні формули допускається вписуватичорнилом, пастою або тушшю чорного кольору.

• Бібліографічні дані джерел інформації в документах заявки наводяться таким чином, щоб можна було знайти це джерело інформації.

4.1.1.3 Графічні зображення

- Графічні зображення (власне креслення, схеми, діаграми) виконують відповідно до правил креслення, на щільному, білому, гладкому папері чорними чіткими лініями і штрихами, які не витираються, без розтушовування і розмальовування.

- Масштаб і чіткість зображень вибирають такими, щоб при репродукуванні з лінійним зменшенням розмірів до 2/3 можливо було розпізнати всі деталі. Висота цифр і літер має бути не менше 3,2 мм. Цифрові та літерні позначення мають бути чіткими, товщина їх ліній повинна відповідати товщині ліній зображення. Цифри та літери не слід брати в дужки та лапки.

- На кресленнях використовують переважно прямокутні (ортогональні) проекції (у різних видах, розрізах й перерізах), в окремих випадках допускається також використання аксонометричної проекції. Кожний елемент на кресленні виконують пропорційно всім іншим елементам, за винятком випадків, коли для чіткого зображення елемента необхідне розрізнення пропорцій.

- Розміри на кресленнях не позначають, їх наводять, за потреби, в описі.

Креслення виконують без будь-яких написів, за винятком необхідних слів, таких як "вода", "пара", "відкрито", "закрито", "розріз за А-А".

- Окремі фігури розміщують таким чином, щоб аркуші були максимально заповненими і креслення можна було читати при вертикальному розташуванні довших боків аркуша. Якщо фігури, що розміщені на двох і більше аркушах, являють собою частини єдиного креслення, то їх розміщують таким чином, щоб це креслення можна було скомпонувати без пропусків будь-якої із зображених на різних аркушах фігур. На одному аркуші креслення можна розміщувати декілька фігур, при цьому слід чітко відмежовувати їх одну від одної.

- Елементи фігур позначають арабськими цифрами відповідно до посилань на них у описі винаходу (корисної моделі). Одні й ті самі елементи на декількох фігурах позначають одними й тими ж цифрами. Позначення, про які не згадують в описі винаходу (корисної моделі), на кресленнях не проставляють і навпаки

- Якщо графічні зображення представлені у вигляді схеми, то при її виконанні застосовують стандартизовані умовні графічні позначення. Якщо схема представлена у вигляді прямокутників як графічних позначень елементів, то крім цифрового позначення безпосередньо в прямокутник, якщо це можливо, вписують і назву елемента. Якщо розміри графічного зображення елемента не дозволяють цього зробити, то назву елемента можна зазначити на виносній лінії (за потреби, у вигляді напису під цим елементом). На схемах одного виду допускається зображення окремих елементів схем іншого виду (наприклад, на електричній схемі допускається зображення елементів кінематичних, гідравлічних схем тощо).

- Кожне графічне зображення нумерується послідовно арабськими цифрами (фіг. 1, фіг. 2 тощо) незалежно від виду цього зображення (креслення, схема, діаграма тощо) і нумерації аркушів відповідно до черговості наведення їх у тексті опису. Якщо опис винаходу (корисної моделі) пояснює лише одне графічне зображення, то воно не має нумерації

4.1.1.4 Загальні вимоги до змісту документів заявки

- Заявку складають українською мовою. Якщо опис і формулу винаходу (корисної моделі) викладено іншою мовою, то для збереження дати подання їх переклад повинен надійти до Укрпатенту протягом двох місяців від дати подання заявки.

- Матеріали заявки не повинні містити висловів, креслень, малюнків, фотографій та будь-яких інших матеріалів, що суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі, зневажливих висловлювань стосовно винаходів (корисних моделей) та результатів діяльності інших осіб, а також відомостей і матеріалів, які вочевидь не стосуються або не є необхідними для визнання документів заявки такими, що відповідають вимогам Правил.

- У формулі, описі, рефераті і пояснювальних матеріалах до опису використовують, як правило, стандартизовані терміни і скорочення, а за їх відсутності - загальновживані в науковій і технічній літературі. При використанні термінів і позначень, що не є загальновживаними, необхідно пояснити їх значення при першому вживанні в тексті. Усі умовні позначення слід розшифровувати.

- У описі, формулі винаходу (корисної моделі) та рефераті необхідно зберігати єдиність термінології, тобто одні і ті самі ознаки в зазначених документах повинні називатися однаково. Вимога єдиності термінології стосується також умовних позначень і розмірності фізичних одиниць, які використовуються в матеріалах заявки. Назва винаходу (корисної моделі), за потреби, може містити символи латинської абетки та цифри. Використання символів інших абеток, спеціальних знаків у назві не допускається. Одиниці вимірювання фізичних величин переважно вживаються в одиницях діючої Міжнародної системи одиниць.

- Заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель) слід подавати українською мовою за формою, яка наведена в додатку 1 до Правил. Якщо відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у відповідних графах, то їх наводять на додатковому аркуші за тією самою формою із зазначенням у відповідній графі заяви - "див. на окремому аркуші".

4.3 Опис

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

МКВ⁶С25СЗ/10

Винахід належить до області електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн із боковим підводом струму.

Відома машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера з бічним підводом струму (а.с. СРСР № 187316), що складається із самохідного шасі, поворотного столу, робочого органу на шарнірній підвісці, механізмів повороту і подання, механізму підйому на -ЗО...+ 15°і захвату.

Основними вимогами, що запропоновані до поданих машин є швидкодія, яка пов'язана з оперативним настроюванням робочого органу на захват штирів та їх швидке виймання, щонайменші габарити та безпека у роботі.

Недоліками поданої машини є мала швидкодія, яка пов'язана з обмеженим регулюванням робочого органу у вертикальній площині, великі габарити, низька безпека роботи оператора.

Найближчим до технічного рішення, що заявляється, є машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера з боковим підводом струму (а.с. СРСР № 330206).

Машина містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розташовані робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмогідроперетворувачь, гідропривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом.

Повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється за допомогою гідравліки.

Відома машина дозволяє робити налагодження робочого органу в горизонтальній і вертикальній площині, уздовж фронту робіт -перпендикулярно електролізеру.

Проте, машина має малу швидкодію, пов'язану з недостатньою оперативністю настроювання робочого органу і повільним ходом упору робочого органу, великі габарити і небезпечна в роботі, бо повернення робочого органу у вихідне становище здійснюється гідравлікою, що небезпечно в умовах електролізних цехів.

В основу теперішнього винаходу поставлена задача створення машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, де за рахунок введення нових вузлів: пневмогідроперетворювача, який виконаний у вигляді циліндра, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну, і зворотного клапану, що керується, а також новому виконанню вузлів машини (клапанного розподільника і насоса) і зв'язків між вузлами і їхнім новим розташуванням, дозволило збільшити швидкодію, зменшити габарити і підвищити безпеку роботи оператора.

Для цього, у теперішній машині для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера, що містить самохідне шасі, поворотну платформу, де розміщені робочий орган із захватом, закріплений на опорно-направляючому пристрої, пневмопривід, гідровузол, що складається з насоса і клапанного розподільника, механізм повороту платформи і механізми подачі і підйому робочого органу, гідравлічні і пневматичні магістралі і сидіння для оператора, до того ж насос через клапанний розподільник сполучений з робочим органом, відповідно до винаходу, машина забезпечена пневмогідроперетворювачем, а клапанний розподільник -зворотним клапаном, що керується, до того ж пневмогідроперетво-рювач через клапанний розподільник підключений до насоса.

Також, у машині, відповідно до винаходу, пневмогідроперетворювач виконано як циліндр, внутрішня порожнина якого, за допомогою поршня розділена на пневматичну і гідравлічну.

Крім того, у машині, відповідно до винаходу, насос виконаний плунжерним з двох гідравлічних порожнин та пневматичної частини .