30645 (Планування розслідування кримінальних справ), страница 3

- за часом побудови - первинні і послідуючі;

- по відношенню предмету доказування - виправдальні та обвинувальні¹⁵. /1/

Г .В. Арцишевський у свою чергу пропонує таку класифікацію:

а) пошукові і перевірочні - в залежності від того , чи маються у момент висунення версій певні дані, що дозволяють підозрювати конкретну особу (осіб) у причетності до події, що перевіряється. Якщо такі дані є, то версія відноситься до числа пошукових . Класифікацію за цією ознакою автор вбачає особливо важливою тому, що вона відображає одне з найважливіших завдань розслідування - розкрити зло­чин , встановити осіб , що його вчинили.

б) проміжні і завершальні - в залежності від того , чи охоплюється висуненим
припущенням слідчого всі або частина основних обставин , які підлягають доказу­
ванню.

в) які мають кримінально-правове або доказове значення - що залежить від обста­вин , які потрапляють в поле зору при висуненні версій . Ці обставини і будуть
мати кримінально-правове чи доказове значення.

Крім того , Г.В. Арцишевський заперечує класифікацію версій на загальні і часткові. Пояснюючи це тим, що версія не може пояснювати частину обставин , що з’ясовуються . Версія на його думку узагальнює , пов’язує і дає попередню

правову і доказову оцінку максимально широкому колу обставин і фактів , а у

випадку їх не протиріччя - всій сукупності вихідних даних. Часткова версія на таке не спроможна, тому і не може називатись версією. Тому він їй дав назву - часткове припущення¹⁶.

Л.Я. Драпкін запропонував виходячи із обґрунтованості та логічного взаємозв’язку , поділити версії на основні та контр версії¹⁷. При цьому, на його думку, базою для висунення основних версій слугує фактичний матеріал ,яким володіє слідчий на даному етапі розслідування, фундаментом контр версії буде являтись логічне заперечення основної версії. Наприклад, основна версія : «Розбійний напад на інкасатора вчинили особи, які знали маршрут і час його руху» , контр версія: «Напад вчинено випадково»

Інколи в юридичній літературі пишуть про версії «підозрюваного», «обви­нуваченого», «свідка», «захисника» та інших учасників кримінального процесу. Наголошуючи на тому , що у відповідності до закону слідчий зобов’язаний розгля­нути клопотання підозрюваного , обвинуваченого , їх захисників , а також потерпі­лого і його представника , цивільного позивача , цивільного відповідача або їх представників про виконання будь-яких слідчих дій і задовольнити їх, якщо обставини, про які заявлені клопотання , мають значення для справи (ст. 129 КПК України). Але також можна погодитись і з думкою А.А.Закатова про неправомір­ність класифікації таким чином на підставі того , що версії - це тільки припущення , які висуваються особами, правомочними здійснити їх перевірку ¹⁸, що можна підтвердити статтею 114 КПК України , у якій зазначено, що при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування досудового слідства і про

[ провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно , за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Розділ II. Висунення версій

2.1 Фактичні підстави висунення версій

Виникнення версій по конкретній справі являє собою діалектичний стрибок у пізнавальному процесі, самостійний і чітко визначений етап мисленнєвої діяль­ності слідчого.

Це не означає , що версії висуваються слідчим по кожній справі лише один раз . У процесі розслідування можуть з»являтися нові, додаткові версії, уточню­ються та конкретизуються раніше висунені. По мірі накопичення нових фактів і свідчень слідчий знову розмірковує над зібраним матеріалом, оцінює його з точки зору перевіряємих версій і можливостей нового пояснення події, що сталася.

Висунення версій - це досить важливий та відповідальний крок слідчого у розслідуванні злочину: від того як продумані та обґрунтовані версії, залежить успіх розкриття злочину.

Зміст версії у кожному конкретному випадку залежить від характеру злочину, Що розслідується, фактичних даних, якими володіє слідчий, його практичного досвіду _, спеціальних знань , спостережень¹⁹.

Розглянемо рекомендації загального характеру , пов’язаних з питанням про фактичне обґрунтування слідчих версій.

1 . Версія повинна бути реальною , тобто обґрунтованою лише тими фактами і відомостями, якими володіє слідчий. Для висунення версій необхідна передусім конкретна інформація про перевіряємо подію , хоча б мінімальна фактична база, на якій версія повинна ґрунтуватися. Тільки у такому випадку версія буде обґрунтованою, реально можливою. У відриві від конкретних вихідних даних версія частіше за все формулюється абстрактно і може лише дезорієнтувати слідчого.

Кожна версія будується на основі конкретних фактів , встановлених по кримінальній справі, але в той же час спирається на досвід оперативної і слідчої * роботи , наукові знання. Виходячи з цього слід вважати , що одним з найважливіших умов побудови версій являється творче відношення оперативного працівника і слідчого до своєї роботи , вміння аналізувати і узагальнювати досвід ,систематичне вдосконалення знань.

Оскільки версії - це пояснення , що ґрунтується на припущенні, а не докази, кримінально-процесуальний закон не називає обов’язкових джерел і способів отримання фактичних даних для побудови версій. Відомості, на основі яких будуються версії, можуть бути отримані з різних джерел. Ними можуть бути : - джерела доказових фактів, передбачені ст. 65 КІЖ України (покази свідків, потерпілого , підозрюваного , обвинуваченого, висновки експерта, речові докази , протоколи слідчих та судових дій та інші документи ) , а також матеріали архівних кримінальних справ;

джерела інформації, що використовуються в оперативній роботі (повідомлення

агентури, апарату розвідки і т.п.), дані, зосереджені в криміналістичних, слідчих, оперативно-розшукових обліках.

Для висунення версій може також використовуватись поведінка обвинува­ченого , підозрюваного , свідка, потерпілого при проведенні слідчих дій , а також поведінка осіб , за якими встановлено оперативне спостереження.

Найбільш повна інформації може бути отримана одночасно із декількох джерел , що зазвичай досягається поєднанням слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, широким використанням науково-технічних засобів і методів, залученням сил громадськості, використанням слідчих, криміналістичних та оперативних обшуків , вивченням архівних справ і справ оперативного обліку²⁰.

Обґрунтовані версії по справі будуються в результаті вивчення фактів , встановлених при проведенні таких невідкладних слідчих дій, як огляд місця події, обшук, допит потерпілого , свідків, а також при проведенні судових експертиз. При цьому слід встановити походження кожного факту і його зв’язок з подією злочину, робити логічні висновки по суттєвим питанням розслідування.

Слідчій практиці відомі випадки , коли розслідування злочинів заходило у глухий кут тільки тому, що слідчий не оцінив чи поверхнево оцінив значення окремих фактів, встановлених їм по справі, і не міг у зв’язку з цим побудувати обгрунтовані версії. Зазвичай більш досвідчений слідчий , виявивши ці недоліки попереднього аналізу , без особливих складнощів розкривав злочин.

Н априклад: громадянка А., одинока жінка , після отримання заробітної плати та грошової премії два дні не виходила на роботу. Коли відкрили її квартиру , то у спальні на ліжку лежав її труп. На шиї вбитої була рана, нанесена більш за все ножем. Лице знівечене , на руках та долонях виднілись порізи. При огляді було виявлено відсутність дорогого годинника і грошей потерпілої. Обстановка у кімнаті свідчила про те, що злочинець щось шукав.

Висунувши версію про те, що у даному випадку вбивство було вчинено з

метою пограбування сторонньою особою, слідчий вів розслідування в цьому напрямку і не досяг успіху. Інший слідчий , прийнявши справу до свого провадження, аналізуючи документи першочергових слідчих дій , звернув увагу на обставини, які логічно не мали зв’язку з висунутою версією: окрім грошей та годинника зло­чинцем більше нічого викрадено не було , хоча під час пошуків інші речі просто не могли не потрапити в поле зору злочинця; пошук, судячи по слідам , носив детальний та тривалий характер , проводився у шафах , на полицях столу, в валізах , у зв’язку з чим складалось враження, що метою пошуку були не цінності, а інші речі - документи , переписка і т.д. Все це дало змогу висунути версію, що вбивство було вчинено на ґрунті особистих відношень. Версія у подальшому підтвердилась²¹.

Як тут не згадати героя оповідань Артура Конан Дойля -Шерлока Холмса . Майже у кожній новелі настає такий момент , коли зібрані усі факти , необхідні у шфаиньому випадку для часткового вирішення проблеми. Ці факти часто здаються дивними, непослідовними і у цілому не пов’язаними між собою. Висунення версій Шерлок Холмс починав з детального аналізу фактів. По задуму Еонан Дойля , він володіє здатністю уважно і точно помічати у навколишньому середовищі такі явища, поряд з якими ми зазвичай проходимо , не помічаючи їх. Поряд з ним всі інші люди майже завжди здаються неуважними і незграбними. «Дедуктивний метод» Холмса - це глибокий логічний аналіз всіх обставин справи , у тому числі і незначних. «Вам відомий мій метод ,- говорить він своєму другу Ватсону,- він базується на співставленні всіх малозначних фактів». Мисленню він віддає дуже велике значення . «Справжній мислитель , побачивши один єдиний факт у всій його повноті, може вивести з нього не тільки весь ланцюг подій, що призвели до нього, а також і всі наслідки , що виходять з нього.» І він порівнює свою роботу з дослідженнями відомого французького зоолога Жоржа Кювьє, засновника палеонтології: «Як Кювьє міг описати правильно цілу тварину , на основі однієї кістки , так і дослідник , детально вивчивши одну ланку у серії подій, повинен вміти точно встановити всі окремі ланки , як минулі, так і попередні²².

2. Версія може ґрунтуватися не лише на достовірно встановлених фактах , але враховувати і неперевірену інформацію.

При побудові слідчих версій можуть використовуватись різні відомості. Поряд з доказами , отриманими у результаті проведення слідчих дій , для побудови версій можуть використовуватись також відомості із непроцесуальних джерел, зокрема дані, отримані у результаті проведених оперативно-розшукових заходів, дані, що надійшли від громадськості, із анонімних листів і телефонних іцзвінків, чутки.

Допустимість такої широкої інформаційної бази пояснюється тим,що версії діляться на припущеннях , а виходячи з них висновки до їх перевірки носять

умовний характер . В якості припущення версія не може бути покладеною в основу остаточного висновку про винність чи невинність особи у вчиненні злочину, але повинна враховувати можливо широке коло відомостей про перевіряєму подію. При цьому слід мати на увазі, що відомості - це інформація , що виходить від людей. А людям властиво не тільки помилятися , але і цілком свідомо брехати. З цього випливає те, що завжди слід пам’ятати про необхідність попередньої пере­вірки відомостей, що надійшли від непроцесуальних джерел. Основним прийомом перевірки даних , отриманих не процесуальним шляхом , слугує передусім співставлення їх з іншими фактами , встановленими шляхом проведення слідчих дій.

Наприклад : з червня на місцевості між селами Ожогіно і Калинівка було виявлено труп зґвалтованої та задушеної 25-річної Малосієвої Світлани , незаміжньої, жительки села Калинівка . Труп знаходився у купі старої соломи , на півдороги між селами . Світлану останній раз бачили живою ввечері 31-го травня у оселі Ожогіно , куди вона приїхала як завжди рейсовим автобусом з роботи , щоб йти звідти пішки в село Калинівку , що в двох кілометрах від с. Ожогіно . Ввечері 31-го травня у Світлани були при собі нові туфлі у взуттєвій коробці, наручний годинник та сумочка. Цих речей біля вбитої не було. Лише в семи десяти метрах від трупу, в лісі, була знайдена зім’ята м’яка кришка від взуттєвої коробки. Біля купи cоломи лежало два недопалки від цигарок. Складалося уявлення про те, що злочинець бачив, як Світлана виходила із села Ожогіно і йшла у своє село ,знав її маршрут, врахував малолюдність дороги і вийшовши одразу ж за потерпілою, злочинець або наздогнав її в дорозі, або , обійшовши боковою стежиною , очікував іі біля дороги. Потерпіла скоріш за все знала ґвалтівника, що і спонукало його, боячись відповідальності за зґвалтування , вбити потерпілу.