17134 (Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів), страница 6

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються господарству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первинна вартість об'єктів основних засобів, забов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів. Первинна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первинною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первинна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості. Первинна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Первинна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на подібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. Первинна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первинна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.[37]

Відновлена вартість об'єктів основних засобів формується в результаті переоцінки (індексації). Останні індексації основних засобів проводились станом на 1 травня 1992 року, 1 серпня 1993 року, 1 липня 1994 року, 1 травня 1995 року, 1 квітня 1996 року.

Згідно Положення (стандарту) 7, підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Справедлива вартість - це сума, за якою можуть бути здійснені обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена первинна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первинної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.[35]

З тим, що частину основних засобів, перш за все виробничий і господарський інвентар, слід виключити зі складу основних засобів і включити до складу МШП, з Бражаускасом В. погоджується Астахов В. Вони вважають, що підвищення рівня первинної вартості основних засобів значно спростить організацію їх аналітичного та синтетичного обліку. При цьому більш об'єктивно будуть обчислюватись показники використання основних засобів, в першу чергу фондовіддача, а також загальний показник - рівень рентабельності.

До 1 липня 1997 року основні засоби мали три види оцінки: первісну, залишкову і відновлювальну. Але в Положенні (стандарті) 7 дається визначення ще й ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).[35]

2.3 Первинний та зведений облік руху основних засобів

Документальне оформлення руху основних засобів в СК "Авангард" проводиться на основі типових форм первинної документації.

Усі об'єкти закінченого будівництва приймають в експлуатацію державні приймальні комісії з попереднім прийманням їх робочими комісіями підприємства. Робоча комісія, приймаючи закінчений об'єкт, зобов'язана оглянути його, перевірити, а в разі потреби провести випробування. Державна приймальна комісія на основі актів робочої комісії та інших документів після огляду об'єкту складає "Акт приймання - передачі основних засобів" (ф. ОЗ-1). У ньому зазначають дані актів робочої комісії, відповідність об'єкта технічним умовам, результати випробування, висновкикомісії, кошторисну вартість об'єкту.

Оприбутковують придбані основні засоби (трактори, комбайни, господарський інвентар та інше) за рахунками - фактурами постачальників і "Актами приймання - передачі основних засобів" (ф. ОЗ-1). Акт складає комісія, призначена керівником підприємства.

Основні засоби, виготовлені у власних ремонтних майстернях, оприбутковують за "Актами приймання - передачі основних засобів" (ф. ОЗ-1).

За цими ж документами оприбутковують виявлені необлічені основні засоби.

При безоплатній передачі основних засобів спочатку складають акт технічного стану об'єкта, що передають, на основі якого оформляють акт прийняття - передачі основних засобів у зазначеному вище порядку.

При проведенні реконструкції окремих об'єктів основних засобів в СК "Авангард" складають "Акт приймання - здачі відремонтованих і реконструйованих об'єктів" (ф. ОЗ-2). За відсутністю в господарстві таких бланків, ці документи складають у довільній формі, на пристосованих бланках.

Первинні документи, після їх затвердження керівником підприємства, передають в бухгалтерію. Там їх перевіряють, таксують, корегують і використовують для запису їх даних у регістри бухгалтерського обліку.

Основні засоби вибувають з СК "Авангард" з різних причин: внаслідок повного зносу і непридатності для подальшої експлуатації, у порядку безоплатної передачі іншим підприємствам, реалізації, стихійного лиха, передачі міжгосподарським підприємствам у порядку пайової участі.

Модернізація і переустаткування можуть вплинути на ліквідацію окремих частин інвентарного об'єкта. Витрати інвентарного характеру списують з балансу після закінчення строку їх погашення.

З балансу підприємства списують майно, яке обліковують у складі основних засобів, і яке морально застаріло, а також ті, що повністю втратили своє виробниче призначення внаслідок фізичного зносу, аварії, стихійного лиха, якщо їх відновити неможливо або економічно недоцільно і вони не можуть бути реалізовані.

За наказом керівника підприємства створюють постійно діючу комісію, яка підготовляє постійний матеріал для списання основних засобів з балансу.

Списання основних засобів оформляють такими документами: "Акт на списання основних засобів" (ф. ОЗ-3), "Акт на списання машин, устаткування і транспортних засобів" (ф. ОЗ-4), "Акт на вибракування тварин з основного стада" (ф. ОЗ-5), "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів" (фф. МШ-4, МШ-8).

В актах на списання майна зазначають причину вибуття, дають опис технічного стану основних частин, вузлів, деталей, конструктивних елементів, вказують балансову вартість, суму нарахованого зносу, рік введення в експлуатацію, кількість і вартість проведених ремонтів. Крім того, визначають результат від ліквідації об'єкта. Після затвердження актів керівником підприємства будівлі, споруди, устаткування і машини розбирають і ремонтують, інвентар та інше майно ліквідують. У цей час заповнюють реквізити актів на фактичну ліквідацію об'єктів.

Матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, оприбутковують по цінах можливого використання. В бухгалтерії дані затверджених актів використовують для записів про вибуття основних засобів в інвентарних картках, інвентарних описах. Вони також є підставою для здачі на склад запасних частин, агрегатів, металобрухту, інших цінностей, отриманих в результаті ліквідації. Бухгалтерія визначає результат від ліквідації основних засобів.

При передачі основних засобів безкоштовно їх списують з балансу тільки після одержання письмового повідомлення про зарахування на баланс іншого підприємства.

2.4 Синтетичний і аналітичний облік наявності і руху основних засобів

Всі основні засоби, які надходять на підприємство, закріплюються за матеріально-відповідальними особами.

Для контролю за збереженням і рухом основних засобів і правильному їх використанні кожному інвентарному об'єкту присвоюють свій цифровий номер, який називається інвентарним номером.

Інвентарні номери привласнюють окремим об'єктам на весь період перебування їх в господарстві. При вибутті об'єкту із підприємства інвентарний номер іншим об'єктам не присвоюється.

Всі основні засоби, які знаходяться в експлуатації, закріплюються за підрозділами підприємства. Закріплення основних засобів відбувається в інвентаризаційних описах основних засобів (ф. інв - 1) і інвентаризаційних описах (ф. № 162).

В господарстві існує діюча схема по обліку основних засобів, яка наведена у додатку А.

Основними регістрами аналітичного обліку основних засобів в господарстві є інвентарні картки. Зміст і форма інвентарних карток залежать від виду основних засобів. Будівлі і споруди в господарстві обліковуються в інвентарних картках форми № ОЗ- 6, машини, обладнання, інструменти, виробничий і господарський інвентар - в формі № ОЗ- 7.

Вказані інвентарні картки відрізняються в основному зворотною стороною, яка використовується для короткої індивідуальної характеристики об'єкта. На титульній стороні інвентарних карток всіх видів вказують найменування і інвентарний номер об'єкта, рік виготовлення (народження), дату і номер акта про прийняття, місце знаходження, повну вартість, норму зносу, шифр витрат (для віднесення сум зносу), суму зносу на дату переоцінки або надходження об'єкту. Потім в картці відмічають дату і вартість кожного капітального ремонту (ф. № ОЗ- 6 і ф. № ОЗ- 7), внутрішнє переміщення об'єкту і причину вибуття.

Інвентарні картки складають в бухгалтерії на кожний інвентарний номер в одному екземплярі. Облік однотипних предметів, що мають однакову технічну характеристику і надійшли на підприємство, в одночас відображаються в інвентарній картці групового обліку основних засобів (ф. № ОЗ-9) з виділенням в ній окремих інвентарних номерів по кожному об'єкту.

Інвентарні картки заповнюються на підставі первинних документів (актів приймання - передачі, технічних паспортів), які передаються в технічний відділ контори підприємства.

Для контролю за збереженням інвентарних карток, їх реєструють в описі інвентарних карток по обліку основних засобів (ф. № ОЗ- 7).

По місцезнаходженню (експлуатації) основних засобів для контролю за їх збереженням ведуть інвентарні списки основних засобів (ф. № ОЗ- 9). В них записують номер і дату інвентарної картки, інвентарний номер об'єкта, його повне найменування, первісну вартість і дані про вибуття (переміщення) - дату і номер документа і причину вибуття. Облік об'єктів основних засобів по їх місцезнаходженню здійснюється в розрізі відповідальності тих осіб, які відповідають за збереження цих засобів.

В бухгалтерії підприємства інвентарні картки формуються в інвентарну картотеку, побудовану в розрізі класифікаційних груп по видах основних засобів. На основі інвентарної картотеки на кожну класифікаційну групу основних засобів ведуть картку обліку руху основних засобів (ф. № ОЗ- 8). В картці на кожний місяць відмічають наявність основних засобів на початок місяця, надходження і вибуття основних засобів, суму зносу і витрати на капітальний ремонт.

Різноманітність регістрів аналітичного обліку не сприяє підвищенню інформаційної місткості. В інвентарній картці, яка застосовується, не передбачено ряду реквізитів.

Вона не дає уяви про вид надходження основних засобів (за рахунок власних коштів, безкоштовно отриманих, або ж орендованих), відсутня інформація про кількість і суму матеріалів, поступивших після ліквідації. За даними карток обліку руху основних засобів складають оборотну відомість, оборот і залишки якої щомісячно звіряють з даними синтетичного обліку.

Синтетичний облік основних засобів в СК "Авангард" здійснюють на активному балансовому рахунку 10 "Основні засоби" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Цей рахунок основний, інвентарний. По дебету рахунків обліковують наявність основних засобів на початок звітного періоду і їх надходження за звітний період, а по кредиту - вибуття.

На рахунку 10 відображаються також суми індексації (переоцінки) основних фондів.

При зарахуванні до складу основних засобів придбаних, збудованих і виготовлених в господарстві основних засобів в бухгалтерії роблять запис на дебеті рахунка 10 і кредиті рахунка 15.

По надходженню основних засобів складається така кореспонденція (таблиця 2.4.1):

Таблиця 2.4.1

Узагальнена кореспонденція рахунків по надходженню основних засобів

При переведенні неправильно зарахованих МШП до складу основних засобів, що були в експлуатації, враховують не тільки їх початкову вартість, а й суму зносу. Про первинну вартість об'єкта роблять запис по дебету рахунка 10 і кредиту рахунка 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" і одночасно суму зносу, нараховану за період експлуатації, відображають по дебету рахунка 132 "Знос інших оборотних активів" і кредиту рахунка 131 "Знос основних засобів".