14916 (Наукове обґрунтування резервів підвищення інтенсивності виробництва цукрових буряків)

Дипломна робота

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕЗЕРВІВ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Зміст

Вступ

1. Наукове обґрунтування резервів підвищення інтенсивності виробництва цукрових буряків

1.1 Резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків

1.2 Особливості галузі буряківництва

1.3 Інноваційна політика держави в цукробуряковому підкомплексі України

1.4 Логістика як інструмент розвитку підприємництва у цукробуряковому підкомплексі

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

1. Розташування, природні умови, реструктуризація та спеціалізація

2.2 Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва цукрового буряку

2.3 Економічна ефективність виробництва цукрового буряку та резерви підвищення

2.4 Організаційна та управлінська структури ПП АФ “Жуківська”

3. Бізнес-план перспективного розвитку виробництва цукрових буряків ПП АФ “ЖУКІВСЬКА” на 2008 рік

3.1 Резюме

3.2 Дослідження ринку

3.3 Маркетинг-план

3.4 Виробничий план

3.5 Організаційний план

3.6 Оцінка ризиків

3.7 Фінансовий план

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Необхідність прискорення соціально-економічного розвитку України обумовило шукати надійний та ефективний економічний механізм господарювання, який би дозволив змінити не благоприємні тенденції в розвитку економіки, надати їй певний динамізм і заохочувати ініціативу.

Особливу важливість даний процес набуває в АПК України і в тому числі, в його головному ланцюгу - сільському господарстві. При цьому прискорений шлях розвитку і нові методи господарювання в сукупності з іншими направлені на більш повне і правильне використання ресурсного потенціалу. Глибокі якісні зміни в галузі, що базуються на інтенсивному використанні економічного потенціалу країни, прискорення науково-технічного прогресу, на технічному переозброєнні і реконструкції виробництва впливають також і на галузь буряківництва.

Бурякоцукрове виробництво є однією з провідних галузей АПК України. Рівень розвитку буряківництва значною мірою визначає стан економіки аграрно-продовольчого комплексу та активність формування вітчизняного ринку цукру. Розвиток бурякоцукрової галузі є стратегічним напрямком зміцнення вітчизняної економіки, оскільки буряківництво і переробна промисловість забезпечують робочі місця для сільського населення, є джерелом наповнення бюджету держави через податки, зростання внутрішнього валового доходу, а в цілому - економіки країни.

Кризові явища в економіці негативно позначились на розвитку раціонального цукробурякового виробництва, вже протягом десяти років зберігається стала тенденція щорічного спаду обсягів виробництва в галузі.

Дійсно, стан, що склався із виробництвом продукції даної галузі, цілком достовірно можна назвати катастрофічним. Головними причинами спаду є, насамперед, нееквівалентність цін на продукцію сільського господарства і промислові товари.

Слід зазначити, що враховуючи важливість вирішення цих проблем, питання підвищення ефективності буряківництва висвітлені в працях вітчизняних науковців: B.C. Глуховського, А.Г. Коломіїця, А.Г. Мацебори, М.В. Роїка, Н.Я. Шаповала та інших. Проте проблеми буряківництва в господарствах Сумської області і конкретно в Буринському районі висвітлені недостатньо. Тому нами і була вибрана тема дипломної роботи "Наукове обґрунтування виробництва і реалізації цукрових буряків з розробкою бізнес-плану на перспективу (на прикладі ПП АФ “Жуківська” Буринського району Сумської області").

Актуальність даної роботи полягає в тому, що бурякоцукрове виробництво в Україні занепало, а воно приносить високі прибутки як товаровиробникам так і державі в цілому. Якщо виробництво даної культури поставити на належний рівень, то з 1 га цукрових буряків можна отримати 1000 грн. чистого прибутку

Оскільки дана галузь занепала, то постала необхідність зацікавити сільськогосподарських товаровиробників у виробництві даної культури.

Мета дослідження полягає у вивченні специфічних особливостей і закономірностей становлення і розвитку буряківництва, пошуку ефективних організаційних і технологічних напрямків інтенсифікації цієї галузі.

У відповідності з метою були визначенні такі завдання:

а) дослідити теоретичні та практичні розробки галузі буряківництва;

б) проаналізувати економічний стан підприємства та галузі буряківництва у ПП АФ “Жуківська” Буринського району;

в) визначити основні напрямки підвищення ефективності галузі буряківництва і розробити технологічну карту вирощування цукрових буряків за інтенсивною технологією;

г) обґрунтувати правові та законодавчі основи галузі буряківництва.

В процесі дослідження використовувалися економіко-статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний методи та інші методи.

1. Наукове обґрунтування резервів підвищення інтенсивності виробництва цукрових буряків

1.1 Резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків

Основна причина низької урожайності цукрових буряків -екстенсивні форми ведення виробництва, великі посівні площі під цукрові буряки. Необхідно більш інтенсивно використовувати площі під цю культуру в зонах з добрими природно-економічними умовами.

Гомелюк В.О. пропонує спосіб підготовки ґрунту, який сприяє підвищенню продуктивності цукрових буряків і зниженню матеріальних витрат на їх вирощування за рахунок розподілу технологічних операцій на осінні та весняні роботи, їх виконують в наступній послідовності. З осені необхідно внести мінеральні добрива на глибину, що перевищує загортання насіння в 5-6 разів, з одночасним формуванням гребенів, ранньою весною зрізають їх на глибину загортання насіння з одночасним внесенням гербіцидів глибоким рихленням ґрунту між гребнями з наступним посівом в над поверховий шар. Результати дослідів показали, що через виключення ранньовесняного закриття вологи, шлейфування, суцільного внесення гербіцидів, передпосівної культивації зменшуються витрати гербіцидів та добрив, економія матеріальних та енергетичних засобів складає 20-25%.

Формування з осені гребнів сприяє інтенсивному накопиченню вологи, а весною - прискореному дозріванню ґрунту в зоні гребнів. Це дозволяє в більш ранні строки провести шлейфування, передпосівну культивацію, посів без закриття вологи, суцільне внесення гербіцидів, що безумовно проводжує продовження рівня вегетації, знизить матеріальні та енергетичні витрати. Глибоке (на 10-20% см) рихлення між гребнями з одночасним їх зрізанням до вологого шару ґрунту, товщина якого дорівнює глибині загортання насіння відносно рівня поверхні поля, що забезпечить оптимальні водно-повітряні і температурні умови для розвитку рослин, особливо в початковий період росту, запобігає утворенню ґрунтової кірки, що полегшує догляд за посівами. Гребеневий посів сприяє прискореному проростанню насіння та росту рослин, скорочує період доступу кореневої системи в зону акумулятивних поживних речовин, локально внесених з осені, що значно підвищує продуктивність цукрових буряків.

Велику увагу необхідно приділяти строкам посіву і глибині загортання насіння. Строки висіву визначаються фізичною зрілістю ґрунту, коли температура на глибині 10 см досягає 5-6°С і верхній шар добре кришиться. Запізнення з сівбою на один день зменшує урожайність коренеплодів на 5-7 ц/га, а вихід цукру на 1-2 ц/га, на 5-6 днів відповідно на 7-9 ц/га.

Відомо також, що чим глибше загорнуте насіння, тим нижче його польова схожість і сходи більш пізні і нерівномірні. Тому найбільш доцільно насіння загортати на глибину 2 см, але волога в цьому шарі ґрунту буває або ранньою весною, або після дощу. Рихлення в даному випадку здійснюється безпосередньо перед сівбою.

Велике значення має вирівняність поля, гребні і впадини не повинні перевищувати 2-3 см. в іншому разі з'являються рідкі сходи, що ускладнює догляд за посівами.

Чітке дотримування сівозміни - один із найбільш важливих факторів в досягненні високої урожайності цукрових буряків.

За літературою для підвищення продуктивності цукрових буряків в районах традиційного буряківництва рекомендовано зменшення долі культури в сівозміні до 25%, забезпечуючи її повернення на поля не раніше чим через 3 роки. Найкращим посередником для цукрових буряків є озима пшениця, яка йде після багаторічних трав першого року використання.

На сьогоднішній день необхідно, щоб насіння одноросткового буряка, підготовлені до висіву були:

- чітко відкалібровані;

- підігнані відповідно до пунктирних рядкових сівалок;

- оброблені захисними та стимулюючими речовинами;

- стійкі до різних захворювань;

- високоякісні при достатніх обсягах.

Більшість господарств, які вирощують цукровий буряк використовують високоякісне насіння, яке дає сходи до 90-95%. Для цього провідні вчені з буряківництва пропонують наступні сорти та гібриди: Білоцерківський 45, Веселоподолянський 29, Уладівський 55, МС гібрид Ювілейний, Львівське - Верхнянський МС 31, Український МС - 70. Використання такого високоякісного насіння зобов'язує використовувати його найбільш раціонально, сіючи на 1 га 150-200 тис. штук. За нормальних умов це забезпечує одержання 7-8 рослин на один метр дожини рядка, що практично виключає необхідність формування густоти посіву вручну.

Необхідно вирощувати ті сорти та гібриди, у яких великий збір урожаю з одиниці посівної площі культури, так як підвищення урожайності дозволить різко зменшити площі під цукровий буряк і використовувати ці землі для вирощування інших культур. Набагато зменшаться витрати палива, інших матеріальних засобів на обробку посівів, скоротиться потреба в тракторах, транспорті, робочій силі, відповідно зменшаться витрати на оплату праці. Держава отримає від цього народногосподарський ефект.

В умовах господарювання вартість отриманої продукції повинна повністю окупити всі витрати, в тому числі і на добрива. Тому дози добрив розраховують з урахуванням виносу рослинами поживних речовин і наявності їх у ґрунті до сівби цукрових буряків.

Н.М. Давиденко зазначає, що серія дослідів, проведених в різних ґрунтово-кліматичних регіонах України, свідчить, що застосування комплексного суспензійного добрива з мікроелементами забезпечує стабільний позитивний результат підвищення урожайності рослин і покращує якість цукрових буряків. Кількісний вміст мікроелементів можна корегувати під час регулювання розчину препарату.

Значний економічний ефект дає впровадження у виробництво інтенсивних технологій, які передбачають концентрацію посівів, організацію спеціалізованих механізованих ланок, застосування збирально-транспортних загонів.

Технічні засоби, які використовують сьогодні, не дають можливості повністю виключити ручну працю при формуванні густоти посівів, догляді за посівами, збиранні коренеплодів. Механізація буряківництва забезпечує економію суспільної праці, сприяє виконанню робіт в сприятливі агротехнічні строки, відкриває можливості для застосування більш продуктивних машин і знарядь. Важливі умови раціонального використання комплексу машин - оптимальні розміри посівних площ.

Велике економічне значення має концентрація посівів буряків в сировинних зонах цукрових заводів. На думку В.М. Векленко оптимальна тривалість сезону переробки цукрових буряків складає 100-110 діб. Отже, кількість сировини, яка надходить на цукровий завод повинна бути такою, щоб підприємство переробило його за вказаний період. З урахуванням цього і формують сировинні зони цукрових заводів. Відповідно з потужністю переробного підприємства визначають об'єм заготовок, для всіх підприємств, які входять в зону заводу. В умовах ринкової економіки питання створення належної сировинної бази вирішують цукрові заводи, які вимушені працювати в умовах жорсткої конкуренції, яка обумовлена значною кількістю цих заводів в межах області.

Численні дослідження, проведені в різних зонах буряківництва показують, що перехід до пізніх строків збирання при деякому скороченні її тривалості - серйозний резерв підвищення урожайності коренеплодів і збільшення збору цукру.

М.М. Зуєв вважає, що тільки за рахунок осінніх приростів урожаю і цукристості коренеплодів при умовах зменшення об'ємів і строків збору і підвищення якості зберігання можна очікувати збільшення збору урожаю в 1,2-1,3 рази, а вихід цукру на заводі в 1,3-1,4 рази з кожного гектару посівів цукрових буряків.

Застосування передових способів організації роботи транспорту при вивезенні буряків сприяє ритмічності роботи цукрових заводів. На думку Терніна В.І. тільки завдяки впровадження поточного способу збору на пятидесятивідсотковій площі посівів виникає можливість збільшити валовий збір сировини на 2-3 ц/га, або в середньому на Україні на 1,5 млн. тон і додатково виробити 170 тис. тон цукру.

Під час човникового способу перевезення буряків у 2-3 рази підвищується продуктивність праці водіїв збиральних агрегатів, зменшуються витрати палива. Підвищення виробництва цукрових буряків залежить від розвитку селекції та насінництва. Головне завдання селекції - створення сортів, які забезпечать отримання найбільшої кількості цукру з одиниці площі і з одиниці маси сировини під час переробки. Підвищення цукристості на 1% забезпечує додатково 0,9-1,0 млн. тон цукру в рік. В цьому випадку скорочуються витрати сировини, витрати засобів на виробництво цукрових буряків, а також площі під культурою. В перспективі необхідно добиватися такої якості, яка дозволить мати вихід цукру 15-16 % і питомі витрати сировини не більш 7 тон на 1 тону цукру.

Використання прогресивних форм організації праці в умовах приватної власності на землю та майно забезпечує матеріальну зацікавленість членів ланки в досягненні високих кінцевих результатів, а отже підвищує економічну ефективність виробництва цукрових буряків.