14647 (Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області)

Міністерство аграрної політики України

Кафедра скотарства і конярства

Дипломна робота

Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ “Горохівський буряко - радгосп” Горохівського району Волинської області

Науковий керівник:

Консультанти:

.

Львів-2010

Зміст

Вступ

1 Огляд літератури

1.1 Походження і поширення української чорно – рябої молочної породи в Україні

1.2 Екстер’єр і конституція

1.3 Молочна продуктивність

2 Характеристика господарства

2.1 Місце знаходження, природно - кліматичні умови.

2.2 Виробнича структура і господарсько – економічна діяльність

3 Матеріал та методика дослідження

4 Власні дослідження

4.1 Характеристика стада великої рогатої худоби ВАТ “ Горохівського бурякорадгоспу ”

4.2 .Екстер’єр корів різних родин української чорно – рябої молочної породи в розрізі родин.

4.3 Молочна продуктивність корів української чорно – рябої молочної породи в розрізі родин.

4.4 Характеристика відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної породи в розрізі родин.

5 Економічна оцінка результатів роботи

6 Охорона природи

7 Охорона праці

8 Цивільна оборона

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Сільське господарство – це галузь сільського господарства, яка є складовою частиною єдиного агропромислового комплексу країни. Основним завданням сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі є забезпечення населення продуктами харчування, а промисловість деякими видами сировини.

Без високо розвинутого сільського господарства не може бути гармонійно розвинутої економіки країни. Тому рентабельність сільськогосподарського виробництва насамперед визначається правильним співвідношенням галузей рослинництва й тваринництва, а також вибором певних видів і порід сільськогосподарських тварин для розведення.

Найбільш поширеною галуззю тваринництва України є молочне скотарство. Його розвиток проводиться шляхом підвищення кормової бази і поліпшення племінного потенціалу тварин, впровадження промислових технологій, що дають можливість значно знизити ще і затрати праці при утриманні й експлуатації худоби. Це дає можливість ефективно використовувати вкладення капіталу, трудові ресурси, корми.

На сучасному етапі розвиток скотарства, його дальша інтенсифікація і рівень продуктивності тварин не можливий без використання досягнень науки й практики. В Україні створено ряд нових порід молочного і молочно – м’ясного напрямків продуктивності.

Успішний розвиток молочного скотарства в Україні залежить від правильного вибору порід великої рогатої худоби й ареалу її розведення. На даний час в Україні розводиться Більше 10 порід великої рогатої худоби. Ці породи по різному пристосовуються до індустріальних технологій і мають різні племінні якості.

Сьогодні однією з найскладніших проблем є задоволення потреб людини у продукції тваринництва. За науково – обґрунтованими нормами харчування на душу населення потрібно не менше як 405 кг. молока й молочних продуктів та 85 кг. м’яса на рік. Розв’язання цієї проблеми у найкоротший строк, можливо при використання у сільському виробництві високопродуктивних порід великої рогатої худоби. Тепер в Україні найпоширенішою молочною породою є українська чорно – ряба молочна порода. Рівень продуктивності тварин, яких розводять в Україні не високий. Це залежить у значній мірі від недостатньої відселекціонованості тварин щодо умов сучасної машинної технології виробництва молока.

Найактуальнішою залишається проблема постійного формування маточного високопродуктивного стада, придатного до використання в умовах ферм і комплексів нового промислового типу.

Велика увага приділяється розведенню за лініями та родинами, так як це дозволяє не тільки закріпити наявні результати і примножити їх, але й на основі поєднання наявних споріднених груп створити нові лінії та родини з більш збагаченою спадковістю. Але першочергове значення у створенні високопродуктивного стада має його кормозабезпеченність.

Створення в породі ліній та родин, які характеризуються своїми індивідуальними якостями, роблять породу більш пластичною, і дозволяють ефективно здійснювати селекційну роботу.

Таким чином, розведення за лініями та родинами на сьогоднішній є важливим в галузі скотарства, у зв’язку з цим тема нашої дипломної роботи є актуальною, так як вона присвячена вивченню продуктивних якостей корів Української чорно – рябої молочної породи в розрізі родин в умовах ВАТ “Горохівського бурякорадгоспу” Горохівського району Волинської області.

2. 1 Огляд літератури

1.1 Походження й поширення української чорно – рябої молочної породи в Україні

В західних областях України розведення української чорно рябої молочної породи почалося в середині XIX століття. За даними Х.І. Классена (1963) вперше невелику кількість тварин цієї породи зі східних провінцій Німеччини на територію західних областей завезли в 50–60– ті роки минулого століття. Але на думку багатьох спеціалістів, це не вплинуло на формування місцевого масиву чорно–рябої породи (А.Г. Бич, 1984).

Сучасні тварини чорно рябої породи Волинської області найбільшою мірою відповідають типу голландської худоби, тому що на початку XIX століття з Голландії було завезено значну кількість чорно рябої худоби.

Проте чорно ряба худоба все таки не повною мірою задовольняє вимоги інтенсивної технології виробництва молока. Їй притаманні переваги й недолі-ки тварин голландської породи, яку протягом багатьох років використовува-ли як поліпшуючу для вітчизняної чорно рябої худоби (В.П. Буркат і ін., 1992).

Збільшення виробництва і поліпшення якості тісно пов’язано з удоскона-ленням існуючих та створення нових більш продуктивних, а також пристосо-ваних до умов машинного доїння порід, ліній, родин і стад корів на основі поліпшення спадкових якостей, створення оптимальних умов годівлі й утримання.

Для вирішення проблем підвищення продуктивності методами внутріпородної селекції необхідні десятиріччя. Тому більш радикальним є залучення генофонду спеціалізованих молочних порід зарубіжної селекції. Крім цього, слід здійснювати заходи по підвищенню продуктивності і її племінної цінності шляхом поліпшення годівлі, утримання й підвищення плодючості корів (М.З. Басовський, В.П. Буркат, В.І. Власов і ін., 1994; М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець і ін., 1995).

Починаючи із 70 років XX століття почали широко використовувати бугаїв – плідників голштинської породи, а в 1996 р., затверджено нлву породу – українська чорно ряба молочна. В породі виділено три внутріпородні типи, які відрізняються материнською основою та часткою спадковості голштинської породи: центрально–східний, західний та полісь-кий. Їх виведено схрещуванням корів чорно–рябої худоби з голштинськими бугаями. Найбільший і найпродуктивніший масив становить поголів’я центрально–східного внутріпородного типу, створене на основі місцевої чорно рябої худоби з використанням чистопородних бугаїв голштинської породи. Частка спадковості голштинської породи в межах 5/8–7/8.

Дещо дрібніша велика рогата худоба західного регіону, в основі якої гол-ландські, німецькі, в обмеженій кровності голштинські тварини. За будовою тіла тварини західного внутріпородного типу наближаються до центрально–східного, поступаючись йому продуктивністю на 10–15%. На Полісі сформо-вано тип худоби, який є похідним від білоголової української й голландської порід. У цих тварин частка спадковості голштинів невелика, а тому вони ма-ють в основному комбінований тип будови тіла (Т.В Засуха, М.В. Зубець, Й.З. Сірацький і ін., 1999).

Удосконалення племінних і продуктивних якостей корів чорно – рябої породи здійснюється за принципом крупно масштабної селекції, в основі яко-го покладено метод чистопородного розведення ( Д.Т. Віничук, П.М. Ме-режко, 1991 ).

Щоб покращити масив чорно рябої породи породи виникає необхідність упорядкування її генетичної структури й інтенсивної селекції, спрямованої на консолідацію спадковості і бажаного типу (Б.А. Павлів, З.Є. Щербатий, 1997; І.В. Мамачак, А.П. Брантюк, І.М. Довгополий і ін. 1997; З.Є. Щербатий, 1997 ).

Поряд із поліпшенням племінних і продуктивних якостей корів чорно – рябої породи методом внутріпородної селекції, в Україні у широких масшта-бах проводять схрещування її з плідниками споріднених чорно–рябих порід, яких завозили з європейських країн. Протягом останніх 20 років в Україну було імпортовано 11975 голів племінного молодняка, в тому числі 543 бугай-ці та 11432 нетелі і телиць із різних країн (М.З. Басовський, І.А. Рудик, В.П. Буркат, 1992).

1.2 Екстер’єр і конституція

Сучасна українська чорно – ряба молочна порода характеризується неоднорідністю масті і деякими відхиленнями від голландської моделі: із білою проточиною або плямою на лобі та двома білими плямами на тулубі.. Так тварини створенні на материнській основі білоголової української породи характеризується переважно чорним тулубом з білими відмітинами на череві і білою плямою на лобі.

Для тварин одержаних в Результаті схрещування місцевої чорно – рябої породи з голштинськими бугаями характерна, як правило, чорно – ряба масть, із перевагою чорних чи білих відмітин.

Тварини української чорно – рябої молочної породи характеризуються дещо короткуватим тулубом, глибокими й широкими грудьми, прямою холкою і рівною спиною, широким вирівняним задом та правильно поставленими кінцівками. Для переважної більшості корів властиве добре розвинуте вим’я чашоподібної та округлої форми і рівномірно розвинутими частками, широко розміщеними дійками циліндричної чи трохи конічної форми.

1.3 Молочна продуктивність

На формування української чорно – рябої молочної породи великий вплив здійснили тварини імпортної селекції, а саме голландської й німецької, а та-кож голштинської породи. Цей вплив позначився в першу чергу на молочній продуктивності.

На думку багатьох учених велика рогата худоба української чорно – рябої молочної породи, яка розводиться в різних зонах нашої країни, має високу молочну продуктивність (Н.Г. Дмітрієв, Н.З. Басовський, 1998; А.П. Бегучев, Т.І.Безенко, Л.Т. Боярський і ін., 1992; В.М.. Макаров, О.М. Храмцов, 1995).

Ще у 1981 році К.Й. Прозора, а пізніше Н.П. Прохоренко (1987) вказу-вали, що найбільш перспективні генотипи з питомою вагою спадковості гол-штинської породи 65 – 75 % і чорно–рябої – 38–25 %, корови таких генотипів відрізняються більш високими надоями, кращими технологічними властиво-стями вим’я і бажаним типом тілоскладу.

Продуктивність корів української чорно–рябої молочної породи в племін-них базових господарствах становить 5260 кг. молока з вмістом жиру в мо-лоці 3,86 % - за першу лактацію, а повновікових корів відповідно – 6403 кг і 3,86 %. Вони мають залозисте вим’я з чітко вираженими молочними венами, індекс вим’я – 43-45 % та швидкістю молоковіддачі 1,8–2,3 кг/хв.

У зв’язку з незадовільними умовами годівлі й утримання, що склалися сьогодні в більшості господарств, що розводять українську чорно–рябу мо-лочну породу, основою селекції має стати добір на підставі оцінки за влас-ною продуктивністю та якістю нащадків тварин, які в конкретних господар-ських умовах краще оплачують корм підвищенням виходу продукції, мають високу плодючість і відтворну здатність, що сприятиме створенню конкурен-тно–спроможної галузі молочного скотарства (М.Я. Єфіменко, В.П. Бойко, Г.С. Коваленко і ін., 1997; М.В. Зубець, В.П. Буркат, 1998).

З вище сказаного можна зробити висновок, що українська чорно–ряба молочна порода є високопродуктивною худобою молочного напрямку про-дуктивності. Вона характеризується високими надоями, але Дещо низьким вмістом жиру в молоці ( І.В. Мамчак, А.П. Брантюк, І.М. Довгополий, Д.С. Остапів, 1999 ).

Подальше вдосконалення чорно-рябої породи має відбуватися в Україні в такому напрямку: підвищення жирномолочності (стандарт породи зараз 3,6%), зміцнення конституції і стійкості до різних захворювань і стресів, поліпшення м’ясних якостей. (Ю.Д. Рубан, 2002).

2 Характеристика господарства

2.1 Місце знаходження, природно – кліматичні умови

Відкрите акціонерне товариство “Горохівський бурякорадгосп” розміщене в південно–західній частині Горохівського району Волинської області у Львівсько–Рівненському агрогрунтовому районі і підпорядковується асо-ціації “Волиньцукор”.

Центральна садиба господарства розміщена в с. Цегів, що знаходиться на відстані 3 км. від райцентру м. Горохів і на відстані 60 км. від обласного центру м. Луцьк.

В господарстві розміщені наступні типи ґрунтів: сірі опідзолені, легко суглинкові, темно сірі опідзолені, легко суглинкові, чорноземи неглибокі слабо гумусовані, чорноземи глибокі вилугувані, торфові болотні ґрунти.

Клімат території господарства визначається м’якою зміною та теплим літом. Середня температура повітря найхолоднішого місця зими січня –15 ⁰С, а найтеплішого місяця літа липня +18 ⁰С. Середньорічна кількість опадів складає 600 – 620 мм. Найменша кількість опадів проходить на лютий – квітень. Найбільша кількість опадів проходить на літній період травень – серпень. Середня висота снігового покриву за зиму становить 13 см.. Середня тривалість безморозного періоду становить 158 днів.

На території господарства кількість опадів перевищує природне випаровування, а тому рослини забезпечені вологою протягом усього вегетаційного періоду. Отже, за умовами зволоження ґрунтів і температури територія господарства характеризується помірним, достатньо вологим кліматом, сприятливим для вирощування всіх сільськогосподарських культур, а також для створення багаторічних культурних пасовищ та сіножатей.