14642 (Характеристика кабана), страница 6

При нагоні кабанів мисливці розташовуються біля просіки (дороги, галявини) з боку нагінки в лісі так, щоб можна було стріляти у звіра, який проходить через просіку. Відстань між мисливцями може бути 40–100 м залежно від рельєфу місцевості. Якщо лінія вогню тягнеться непрямою просікою, необхідно намітити можливі напрями стрільби, окремо виділяючи при цьому заборонені зони. Керівник полювання при розташуванні мисливців повідомляє кожному його номер. Бажано при загінному полюванні на кабана ставити 2–3 мисливця позаду нагінки, бо часто трапляються випадки, коли піднятий звір біля нагоничів повертає назад. У разі поранення звіра ніхто не має права покидати місце свого стояння, розшукувати поранену тварину можна лише за участю досвідченого мисливця після сигналу про закінчення нагінки.

Успіх загінного полювання на кабанів великою мірою залежить від керівника полювання, його знання території і вміння розставити мисливців у більш ймовірних місцях виходу кабанів. Важливу роль відіграє напрям вітру. При полюванні на кабана бажано використовувати собак, які допомагають не лише підняти звіра з густих хащів, а й знайти пораненого. Захоплюючим і результативним є полювання на кабанів з собаками повинні бути натренованими і беззаперечно брати кабана. Найкраще на кабанів полювати з лайкою, парою лайок та іншими породами собак, якщо вони призвичаєні працювати разом.

Зайшовши до лісу, для більшої оперативності практикують мисливців Розділяти на 2 – 3 групи. Оскільки квартальні лінії в лісі завжди розміщенні паралельно, одна група йде по одній квартальній лінії, а друга група лишається на попередній квартальній лінії.

При наявності кабанів цей метод полювання безрезультативним майже не буває.

Висновки та рекомендації

1. Лісові угіддя ДП „Лубенський лісгосп” є сприятливими для помешкання кабана дикого, який виступає на території господарства найважливішим мисливським видом.

2. Встановлено, що популяція кабана на території господарства є стабільно. Фактично чисельність (60 особин) є вищою за оптимальну (25 особин).

3. З’ясовано, що обсяги біотехнічних робіт у господарстві, спрямованих на підвищення чисельності кабана є достатніми. Вони включають: солонців – 15 шт.; підгодівельних майданчиків – 11 шт.; реміз і кормових полів – 1 га. Взимку викладається у годівниці: силосу – 10 тон; зернових відходів – 10 тон; кукурудзи в качанах – 10 тон; картоплі – 0,2 тони;

4. Ведення мисливського господарства потребує посилення охоронних заходів, спрямованих на боротьбу з браконьєрством.

З метою підвищення чисельності кабана дикого на території господарства, рекомендую збільшити кількість підгодівельних майданчиків в декілька разів.

Список використаної літератури

1. Лавов М.А. Вероятные причины расширения ареала кабана в СССР.// Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 27-28.

2. Литвинов В. Ф. Паразитные болезни лося и кабана.// Копытные фауны СССР. М., 1980, с. 174-175.

3. Лозан А.М. Социальная организация популяции дикого кабана, // Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 293-294.

4. Любченко О.В. Современное распространение кабана в средних областях европейской части СССР.//Бюлл МОИП, отд. биол., т.74. М., 1969, вып.2, с. 17-25.

5. Майнхардт Х.Б. Моя жизнь среди кабанов. М.,1983, 128 с.

6. Попов Ю.К. Попов Н.Ю. Кабан в удмурдской АССР.// Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 196-197.

7. Русаков О.С. Особенности размножения кабана в северо-западных областях СССР. // Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 199-200.

8. Русаков О.С., Тимофеева Е.К. Кабан: экология, ресурсы, хозяйственное значение на северо-западе СССР.Л.,ЛГУ, 1984, 206 с.

9. Фадеев Е.В. Кабан в европейской части СССР.//Охота и охотничье хозяйство, 1975, № 2, 16-17.

10. Червонный В.В. Индивидуальный участок обитания кабанов зимой.// Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 216-217.