Чіткіші відмінності між групами відмічені у показниках живої маси. Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що скороспілість і інтенсивність формування відтворних здібностей зв'язані зі швидкістю зростання.

3.4 Визначення ефективності різних форм організації штучного осіменіння корів і телиць

Ми вивчали дві форми організації штучного осіменіння корів: загальноприйняту (контроль), засновану на осіменінні корів у пунктах, і запропоновану (дослід), засновану на осіменінні корів і телиць у місцях їхнього утримання.

Після доставки дослідних тварин на пункт штучного осіменіння і їх фіксації в станку у всіх корів було відмічено загальне напруження і судорожні скорочення мускулатури задніх кінцівок. При доторкуванні рукою до хвоста і обробці зовнішніх статевих органів, тварини приймали напружену позу з сильно вигнутою спиною. Загальна напруга мускулатури підсилювалась і відмічалось значне скорочення гладкої мускулатури статевих органів, що ускладнювало введення руки і інструмента в статеві шляхи.

Після введення в цервікальний канал піпетки з контрольною рідиною проводили інтенсивний масаж шийки матки, при якому спостерігали пульсуючі нейтральні коливання рідини у піпетці. Через 35-45 секунд інтенсивного масажу всмоктуючі антиперистальтичні скорочення матки вдалось викликати тільки у 3-х корів (13%), через 45-90 секунд - у 5-ти корів (31%), через 90-120 у 3- х корів , через 120-150 секунд у 7-ми корів (30%), у останніх 5-ти корів (21%) не вдалось викликати антиперистальтичних скорочень навіть після інтенсивного і більш довготривалого масажу шийки матки і клітора. Результати цих досліджень, наведені у таблиці 20, говорять про те, що примусова доставка тварин у стані еструсу на пункти штучного осіменіння порушує моторну функцію статевого апарату самиці, яке супроводжується значним напруженням гладкої мускулатури і призводить до порушень процесу запліднення самиць.

Таблиця 20 – Характеристика форм організації штучного осіменіння

Дослідження моторної функції статевих органів самиць за випробуваною методикою може слугувати вірогідним критерієм для визначення фізіологічної реакції самиці на технологічні маніпуляції, пов'язані із штучним осіменінням корів та телиць.

Одержані результати дають підставу вважати, що при проведенні маніпуляцій осіменіння корів у пунктах, головними стресорами є: примусове вилучення корів в охоті із загального гурту, їх фіксація і примусове переведення до пункту з застосуванням стимуляції їх руху фізичними засобами, фіксація корови у стаціонарному станку, незвична обстановка пункту штучного осіменіння та інше. А вважаючи ту обставину, що при двократному осіменінні всі ці маніпуляції повторюються, відповідно цьому подвоюється і стресове навантаження на самиць в охоті.

Відомо, що при інтенсивній дії різних стрес-факторів, організм тварин мобілізує захисні механізми для відновлення гомеостазу. Як правило, така стабілізація відбувається за рахунок другорядних функцій. Тому при стресах одним із перших спостерігаються розлади у статевій системі.

Статеві залози стимулюються гонадотропними гормонами передньої долі гіпофізу. При мобілізації захисних механізмів гіпофіз у стані стресу збільшує секрецію адренокортикотропного гормону, необхідного для підтримки життєдіяльності організму, що призводить до зниження виробки гонадотропних гормонів. Це пов'язано з тим, що в такий критичний період потреба в них організму різко знижується. До їх числа відносяться у першу чергу статеві гормони (ФСГ, ЛГ, ЛІТ). В результаті стресу статеві залози різко знижують свою активність, що в свою чергу гальмує фолікулогенез, овогенез і лютеогенез та блокує синтез естрогенів і прогестерону.

Окрім цього, в крові тварин яких ми осіменяли у пункті штучного осіменіння виявлено підвищений рівень еозинофілів, а у тварин, яких осіменяли в стійлах рівень еозинофілів у межах норми. Це свідчить про те, що виробка кортикостероїдних гормонів під час стресу провокує підвищення рівня еозинофілів і зниження запліднюючої здатності тварин.

Один з найважливіших заходів підвищення запліднювальної здатності маточного поголів'я – це профілактика або зниження негативних наслідків стресів при штучному осіменінні тварин. Заходи профілактики наслідків стресів базуються на 2-х принципах, це:

1)створення оптимальних умов експлуатації тварин при максимальній оптимізації навколишнього середовища;

2)застосування хімічних і гормональних препаратів, вітамінів, антибіотиків для активного впливу на перебіг стресових реакцій.

Ми вважаємо, що слід надавати перевагу першому принципу. На нашу думку усунення стресів при штучному осіменінні можна досягти за рахунок переводу тварин на однократне осіменіння і застосування більш досконалої організації і технології осіменіння корів і телиць у місцях їхнього утримання.

Для визначення ефективності штучного осіменіння самиць у місцях їхнього утримання з використанням спеціального обладнання у порівнянні з осіменінням у пункті формували по дві групи корів і телиць (дослідні, контрольні).

Контрольну групу корів осіменяли двічі в одну охоту: перший раз зразу після виявлення корів в охоті а другий, - через 10-12 годин після першого. Корів осіменяли асептичним способом у пункті штучного осіменіння. При цьому фіксували тварин від радіального переміщення за допомогою обслуговуючого персоналу ферми.

Дослідних корів осіменяли один раз через 8-12 годин від початку охоти за принципом „ранок-вечір", при цьому як у контрольних, так і дослідних корів охоту визначали візуальним способом під час прогулянок на вигульних майданчиках за рефлексом нерухомості. У дослідних корів додатково уточнювали оптимальний час осіменіння за стадією розвитку фолікула шляхом ректальної пальпації. Дослідних корів виявляли в охоті на вигульних майданчиках. Після прогулянок корови самостійно займали свої місця в стійлах, де їх спочатку фіксували біля годівниць ланцюговими прив’язями. Сперму розморожували в умовах пункту штучного осіменіння за загально прийнятою методикою. Сперму розбавляли і розфасовували у поліетиленові ампули асептично. Об'єм дози становив 1 мл з вмістом 15-16 млн. активних сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом. Інструменти зі спермою для мано- і ректоцервікального осіменіння комплектували в умовах лабораторії внутрішньогосподарського пункту, безпосередньо після взяття і розбавлення сперми бугаїв.

Підготовлені інструменти зачохлювали і переносили в поясі-патронташі до місця осіменіння корови або телиці водночас з переміщенням фіксатора.

Безпосередньо перед осіменінням корову додатково фіксували за допомогою портативного станка. Для цього станок з'єднували замками на водогінній трубі стійлового обладнання, або ж на металевій перекладині і опускали на тварину з таким розрахунком, щоб її тулуб її знаходився між штангами. Штанги опускали до зависання їх на лямці з аплікаторами. В цей час аплікатори лямки подразнювали шкіру ерогенної зони в області останнього поперекового хребця тварини, що викликало у неї рефлекс нерухомості.

Цей ефект оснований на фізіологічному явищі, яке полягає у тому, що при пальпації шкіри в указаній зоні тварина заспокоюється, прогинає спину и приймає позу, зручну для штучного осіменіння. Після заспокоєння самиць, обробляли зовнішні статеві органи і коровам вводили сперму мано-цервікальнім, а телицям – ректо-цервікальним способами.

Після осіменіння розмикали замки за допомогою важелів затворів, станок знімали з тварини. Після цього його переміщували по проходах корівника до пункту штучного осіменіння.

У досліді і контролі враховували витрати часу на одне осіменіння і, заплідненість тварин після першого осіменіння, а також слідкували за поведінкою тварин під час їхнього осіменіння.

Порівняльні дані по заплідненню тварин в залежності від місця осіменіння та рівень еозинофілів в крові представлено у таблиці 21.

Таблиця 21 – Порівняльна характеристика осіменіння корів в стійлах і у пункті штучного осіменіння

Як видно з отриманих даних, відсоток запліднення корів при одноразовому осіменінні склав 84%, що на 14% було вище у порівнянні із загальноприйнятим двократним осіменінням.

Таким чином, однократне осіменіння корів з уточненням оптимального часу введення сперми у статеві шляхи самці має перевагу перед двократним осіменінням за економією високоцінної сперми у два рази, затрат праці на одне запліднення у два рази при одночасному підвищенні заплідненості на 14%.

Підвищення заплідненості ми пояснюємо зниженням стресових реакцій у тварин за рахунок виключення додаткового осіменіння, яке вважаємо фізіологічно необґрунтованим і недоцільним для подальшого використання.

В досліді проведено осіменіння 50 корів. За результатами ректальних досліджень запліднилось після першого осіменіння 42 корів (84%).

В контрольній групі осіменено 50 корів. Заплідненість після першого осіменіння становила 35 корів, або 70%. Різниця за заплідненістю досягла 14% на користь осіменіння корів в стійлах з використанням запропонованої технології. Таким чином, використання запропонованої технології осіменіння корів у стійлах в порівнянні з існуючими технічними рішеннями забезпечує:

- усунення факторів, що викликають негативні стресові реакції у тварин;

- можливість дотримання техніки безпеки при штучному осіменінні корів в стійлах;

- усунення необхідності осіменіння корів в стаціонарних пунктах, що дає змогу знизити витрати робочого часу при проведенні штучного осіменіння в 5,5 разів;

- забезпечується підвищення заплідненості корів майже на 14% і раціональне використання сперми високоцінних бугаїв;

- компактність, зручність і безпечність запропонованого обладнання в експлуатації та можливість легко переміщувати його безпосередньо до місць утримання корів в охоті, що значно полегшує роботу техніків і забезпечує енерго- і, ресурсозбереження при штучному осіменінні корів і телиць;

- використання фіксаційного станка може бути з успіхом застосовано при клінічних обстеженнях корів, діагностиці їх вагітності, гінекологічних обстеженнях, лікуванні маститів і при інших зооветеринарних обробках;

- безстресова технологія осіменіння забезпечує високу ефективність при штучному осіменінні стресочутливих порід корів.

4 Охорона праці та довкілля

4.1 Охорона праці в галузі

Законодавство України про охорону праці, яке складається із Закону та інших нормативних актів, має широку сферу дії. Воно поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видів діяльності на усіх громадян, які працюють, включаючи учнів і студентів під час виробничої практики.

На підприємстві повинні бути розроблені наступні нормативні акти з питань охорони праці:

1. 1. Положення по систему управління охороною праці на підприємстві; Положення про службу охорони праці на підприємстві; Положення про навчання з охорони праці на підприємстві; Положення про розробку нормативних актів з охорони праці; Положення про забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, миючими та дезінфікуючими засобами; Положення про організацію атестації робочих місць на підприємстві; Положення про організацію медичних оглядів на підприємстві; Положення про організацію безкоштовної видачі молока та рівноцінних йому продуктів працівникам, які працюють із шкідливими хімічними речовинами; Положення про організацію розслідування нещасних випадків на підприємстві; Положення про спеціальне навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки; Загальнооб’єктна інструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві.

Законодавство України про охорону праці встановлює високий рівень життя і здоров’я працівників в процесі трудової діяльності.

Забезпечення здорових та безпечних умов праці покладається на власника (адміністрацію). Керівник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місті відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників гарантованих законодавством пор охорону праці.

Що стосується правової бази, то на власнику лежить обов’язок розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах господарства. Він встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території господарства. Ці правила повинні відповідати основним вимогам, які встановлені державним актом. При відсутності вимог, які потрібно виконувати для забезпечення безпечних нешкідливих умов праці на певних роботах, керівник зобов’язаний вжити, погоджених з органами державного нагляду, заходів, що забезпечують безпеку працівників.