13536 (Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно), страница 7

Зниження приросту вегетативної маси в період від закінчення формування рослиною листків до викидання волоті пов’язане з відтоком асимілянтів на створення генеративних органів. Покращення цього показника після цвітіння кукурудзи відбувається переважно за рахунок збільшення маси качанів.

4.3. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на елементи структури врожаю

Важливим показником при вирощуванні кукурудзи на зерно є структура врожаю. Розвиток продуктивних органів кукурудзи показано в таблиці 4.6.

Спостереження показали, що зміна густоти посіву та способів сівби мали значний вплив на розвиток продуктивних органів кукурудзи, зокрема на кількість рослин з качанами та без них, кількість їх на 100 рослин та загальну їх кількість.

Таблиця 4.6

Вплив густоти стеблостою на кількість початків у посіві

кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)

Дані таблиці свідчать про те, що при густоті стеблостою 80 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см та при її збільшенні кількість рослин без качанів збільшується від 2 до 8 %. Не виявлено безплідних рослин на варіантах 60 і 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см та 60 тис. при ширині 45 см. Найбільша кількість рослин з одним качаном була на варіанті 100 тис. рослин/га х 45 см, а найменша 120 тис. рослин /га х 70 см і відповідно становила 97 і 92 %. На контролі – 89%, що на 3-8% менше від інших варіантів. Однак більша кількість рослин з двома початками була на контролі – 11% та при густоті 60 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см – 7 %, при густоті 80 тис. рослин/га їх кількість становила – 3 і 5% відповідно.

Якщо говорити про кількість початків на 100 рослин то найбільша їх кількість була на контролі і варіанті 60 тис. рослин/га х 45 см – 111 і 107 штук відповідно. Із збільшенням густоти посіву їх кількість зменшується до 92 шт. Оберненою була залежність кількості початків на одиниці площі, так найвищий показник спостерігався при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см, що більше від контролю на 9,6 тис. рослин/га штук, найменша кількість була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см – 52,0 тис./га штук качанів.

Як ми бачимо, кращими виявились ті варіанти, де були створені оптимальні умови для росту кукурудзи, тому частка продуктивних рослин залежала від кінцевої густоти посіву. Індивідуальна продуктивність рослин подана в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на структуру рослин кукурудзи у фазі воскової стиглості (середнє за 2005-2006 рр.)

З даних таблиці видно, що по мірі загущення посівів маса рослин на 1м² збільшується. Відносно цього показники структури врожаю також збільшується. При цьому по мірі збільшення густоти, відсоток листя в урожаї дещо збільшується: на посіві з міжряддям 70 см – з 21 до 25%, при 45 см – з 19 до 24 %.

Але вміст стебел в урожаї має тенденцію до зменшення по мірі загущення посівів і зменшується з 33 до 31 % та з 33 до 30% відповідно. Качани по мірі загущення збільшували свою масу з 1753 до 1908 штук на 1 км. кв. при міжрядді 70 см, на посівах з міжряддям 45 см показники були дещо вищі – з 1927 до 1946 г.

Дослідження, які були проведені на протязі 2002-2003 рр. В.С.Панькіним і О.О. Павлюком [71] на полях Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавілова встановлено залежність наростання листової поверхні у кукурудзи при загущенні посівів по всіх досліджуваних гібридах. При зміні густоти від 50 до 70 тис./га кількість качанів також збільшується з одиниці площі, але не пропорційно до кількості качанів на 1 рослину та елементів структури. Суттєву прибавку врожаю зерна середньостиглих гібридів показав варіант з густотою 50 тис./га і становила 16 %.

Спостерігаючи за зміною маси качана та його структурою (табл. 4.8 і 4.9) можна відмітити слідуюче, існує пряма залежність зміни продуктивності від просторового і кількісного розміщення рослин в агроценозі.

Таблиця 4.8

Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на довжину і масу початку та масу зерна в початку (середнє за 2005-2006 рр.)

Так, зміна довжини початку коливається від 18,4 см до 20,5 і різниця становить 2,1 см. В даному випадку зіграла роль оптимальна площа живлення та кількісне і просторове розміщення рослин. Певної закономірності немає. Що не можна сказати про масу початку. Вона зменшувалась із збільшенням густоти посіву. Різниця до контролю де був найбільший показник становила від 6 до 71 г. Маса зерна з 1 початку була вищою на контролі на 4 г. від густоти 80 тис./га, найменшою була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см і становила 100 г. Це пояснюється тим, що загущення призводило до затінення тієї частини стебел де розміщувалися початки, а за нестачі освітлення та конкуренції рослин між собою початки виявилися неповноцінними.

Таблиця 4.9

Структура початків кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (2005-2006 рр.)

Дані таблиці 4.9 свідчать про те, що розвиток початків на варіантах де робилися загущення посіву уповільнювався від нестачі світла і поживних речовин. Оптимальне розміщення рослин в посіві це 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см, на цьому варіанті було відмічено найвищу кількість зерен в ряду – 38, рядів у початку – 17,0 шт. і кількість зерен у початку – 646 штук, що на 52 штуки більше від контролю. Між тим найнижча кількість зерен у початку була на варіанті з густотою 120 тис. рослин/га при міжрядді 45 см і становила 544штук, що нижче від контролю на 50 шт.