1290 (Кредитна політика комерційного банку), страница 10
Описание файла
Документ из архива "Кредитна політика комерційного банку", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "банковское дело" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "банковское дело" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "1290"
Текст 10 страницы из документа "1290"
Для проведення розрахунку сукупного кредитного ризику слід згадати основні правила оперування з ймовірностями :
3.
4.
Застосовуючи дані формули , правила операцій з ймовірностями і враховуючи те , що кредитний ризик є результатом взаємодії декількох ризиків можна легко обрахувати ставку відсотка по кредитах з різним рівнем ризикованості .
Проблема полягає лише втому , що дуже важко точно оцінити рівні складових ризиків, тому для цього як правило використовуються вищезгадані експертні методи.
Треба також зазначити , що існує пряма залежність між ризикованістю кредитного портфеля банку та кореляцією окремих кредитних угод. Наприклад, якщо банк додає до вже існуючих кредитів у галузі електроенергетики іще один аналогічний , то він тим самим значно підвищує ризикованість всього портфеля. Виходячи з вищесказаного необхідно врахувати дану компенсацію за портфельний ризик . Математично це виглядає так :
(2.21)
Де:
- відсоток за позикою,
d – показник зміни середньозваженого ризику портфеля,
(2.22)
D0 – Середньозважений ризик кредитного портфеля без урахування даної позики,
D1 - Середньозважений ризик кредитного портфеля з урахуванням даної позики,
З наведених формул очевидно , що якщо нова позика збільшує (зменшує) середньозважений ризик кредитного портфеля ( D ) , то премія за кредитний ризик ( R - r ) за даною угодою має бути збільшена (зменшена) у співвідношенні ( 1+d ).
Наприкінці слід зазначити , що видаючи кредит слід керуватися в першу чергу здоровим глуздом і коли сукупний кредитний ризик , тобто апріорна можливість невиконання позичальником кредитної угоди складає більше 45 – 50 %, то мабуть слід відмовити цьому позичальнику і вже не розраховувати ніякі ставки відсотків.
РОЗДΙЛ 3. ЗАВДАННЯ, РОЛЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТУВАННЯ НА УКРАΪНI
Виконання кредитом ряду функцій дає можливість йому відігравати значну і багатогранну роль в економіці країни. Відомо, що кредит об’єктивно служить необхідним джерелом формування основних та оборотних коштів господарюючих суб’єктів, тобто використання кредиту, поряд з власними коштами є звичайним моментом в діяльності підприємств.
Основним кредитодавцем у нашій країні, як і в багатьох інших виступають комерційні банки. Вони здійснюють кредитування як юридичних так і фізичних осіб. Загалом обсяги надання кредитів юридичним та фізичним особам у 2004 році можна побачити на рис.3.1.
Рис. 3.1 Кредити, надані комерційними банками юридичним і фізичним особам за 2003 рік [64]
За даними (рис.3.1) видно, що кредити які надають комерційні банки фізичним особам складають 14% від загального об`єму наданих кредитів, тобто найбільша частка кредитів надається юридичним особам у розмірі 86%. Звідси випливає що кредит сприяє розвитку невеликих підприємств, тим самим він здійснює вплив на формування ринкової економіки України на засадах приватної власності та конкурентності на ринку товарів та послуг.
Банки продовжували активно нарощувати обсяги кредитування фізичних осіб, вимоги за кредитами яких з початку року збільшилися на 64% i на початок року становили 14.4 млрд. грн. Структура вимог банків за кредитами, наданими фізичним особам, за видами валют та строками на початок 2005 року зображена на рис.3.2.
Рис.3.2 Структура вимог банків за кредитами, наданими фізичним особам, за видами валют та строками на початок 2005 року [59, c.24]
Комерційні банки за порівняно короткий термін перетворилися на основу кредитної системи в Україні. За умов жорсткої фіскальної політики практично відсутнє державне інвестування економіки. У цих умовах цю функцію беруть на себе комерційні банки. Так загальний обсяг кредитних вкладень в економіку України на кінець 2004 р. становив 67,835 млрд. грн. Загальну тенденцію збільшення вкладів комерційними банками в економіку України можна побачити у табл.3.1
Таблиця 3.1
Кредити, надані банками України за 1991-2004роки [64] (млн. грн.)
Період | Усього | У тому числі за видами | |||||||||||
валют | кредитів | ||||||||||||
національної | іноземної | короткострокових | довгострокових | ||||||||||
усього | у нац. валюті | в ін. валюті | усього | у нац. валюті | в ін. валюті | ||||||||
1994 | 1558 | 1199 | 359 | 1381 | 1022 | 359 | 176 | 176 | - | ||||
1995 | 4078 | 3029 | 1049 | 3643 | 2664 | 980 | 434 | 365 | 69 | ||||
1996 | 5452 | 4102 | 1350 | 4845 | 3653 | 1192 | 607 | 449 | 158 | ||||
1997 | 7295 | 5195 | 2100 | 6522 | 4682 | 1840 | 773 | 513 | 260 | ||||
1998 | 8873 | 5117 | 3756 | 7240 | 4438 | 2801 | 1633 | 679 | 954 | ||||
1999 | 11787 | 5716 | 6071 | 9142 | 4714 | 4428 | 2645 | 1002 | 1643 | ||||
2000 | 19574 | 10568 | 9006 | 16060 | 8903 | 7157 | 3514 | 1665 | 1848 | ||||
2001 | 28373 | 15845 | 12528 | 22218 | 13034 | 9184 | 6156 | 2811 | 3344 | ||||
2002 | 42035 | 24463 | 17572 | 30185 | 18689 | 11497 | 11849 | 5774 | 6076 | ||||
2003 | 67835 | 39563 | 28272 | 37282 | 24737 | 12545 | 30553 | 14826 | 15727 | ||||
2004 | 88579 | 51207 | 37372 | 40575 | 26864 | 13711 | 48003 | 24343 | 23660 |
Збалансоване зростання активів і капіталу, поліпшення їх якості і структур и сприяють стабільному функціонуванню банків, що є важливим фактором їх позитивного впливу на розвиток економіки України.
У 2004 році ризик високих темпів зростання дещо знизився. Активи збільшувалися нижчими, ніж 2003 року, темпами. Абсолютний приріст активів та основних їх складових не перевищив відповідного показника 2003 року. Так, загальні активи збільшилися на 34.1% (у 2003 р оці — на 55.7%) і на 1 січня 2005 року досягли обсягу 141.5 млрд. грн.. (38.8% iз них — в іноземній валюті). Чисті активи банків (загальні активи за мінусом сформованих резервів під активні операції) збільшилися на 34.0% і становили 134.3 млрд. грн., або 94.9% від обсягу загальних активів.
Низькою залишається активність банків на фондовому ринку, про що свідчить зменшення частки вкладень у цінні папери в загальних активах із 6.2 до 5.8%.
Основною частиною портфеля цінних паперів банків є цінні папери на продаж — 5 689.1 млн. грн., або 69.7% від загальної суми, цінні папери до погашення становлять 2 177.1 млн. грн., або 26.7%, цінні папери у торговому портфелі — 104.3 млн. грн., або 1.3%, цінні папери, вкладені в асоційовані та дочірні компанii, — 186.6 млн. грн., або 2.3%. Великою у вкладеннях у цінні папери є також частка ОВДП та цінних паперів, що рефінансуються НБУ, — 2 703.6 млн. грн., або 33.1% ‚ вiд загальної суми вкладень у цінні папери (на початок р оку цей показник становив 37.4%).
Основною частиною активів банків (68.7%) є кредитний портфель. За 2004 рік він збільшився на 32.3% (за 2003 р. — на 57.1%) i на 01.01.2005 р . становив 97.2 млрд. грн. (45% коштів — у іноземній валюті). Збільшення відбулося в основному за рахунок зростання обсягів кредитів, наданих суб'єктам господарювання, (на 14.9 млрд. грн., або на 25.7%); кредитів, наданих фізичним особам (на 5.7 млрд. грн., або на 64.4%); кредитів, наданих іншим банкам та строкових депозитів, розміщених у інших банка; та в НБУ (на 3.2 млрд. грн., або на 48.1%).
Кредитна політика українських банків дедалі виразніше стає інвестиційно орієнтованою, що відповідає потребам розвитку економіки за інноваційно-інвестиційною моделлю. Незважаючи на відчутне уповільнення (майже втричі) темпів приросту довгострокових кредитів, ці темпи залишаються вдвічі вищими порівняно з темпами збільшення кредитного портфеля загалом (відповідно 61.8 і 32.3%). Частка довгострокових кредитів у портфелі зросла за рік із 38.3 до 46.8% (див. рис. 3.3).
Рис. 3.3 Динаміка кредитного портфеля, довгострокових та короткострокових кредитів [59, c.26]
Незначні обсяги довгострокового кредитування економіки свідчили, що українські банки надають перевагу проектам, які можуть приносити прибутки в максимально короткі терміни (слід зауважити, що економічний ефект від реалізації інноваційних проектів є "розтягнутим" у часі). Процентні ставки за кредитами комерційних банків перебувають на високому рівні, хоча і зменшилися порівняно з 1992 роком більш як удвічі.
Збільшенню обсягів довгострокового інвестиційного кредитування могла б сприяти і процентна політика НБУ, принаймні останніми роками. Облікова ставка НБУ у 2000 році знизилася до 30.6% (проти 61.6% у 1998-му).У 2001 році Національний банк знижував облікову ставку шість разів: загалом із 27 до 12.5% річних. ì 2002 році облікова ставка НБУ впала нижче 10%, а нині вона становить лише 7 відсотків річних.
У принципі це мало б стимулювати як збільшення обсягів кредитування реальної економіки, так і здешевлення інвестиційних кредитів до прийнятного рівня. Насправді ж спостерігаються протилежні тенденції.