183142 (Концепція ощадливого виробництва), страница 2

Через те що цільові витрати ощадливого виробництва будуть набагато нижчі, ніж затрати конкурентів, з’являється вибір. Підприємство може зробити наступне:

• знизити ціни (що фактично веде до збільшення продаж і утилізації вільних ресурсів);

• добавити в продукт додаткові функції (що також збільшує продажі);

• створити додаткову цінність (і робочі місця) через поліпшення обслуговування;

• розширити дилерську и сервісну мережі (що знову-таки збільшує продажі, хоч і не миттєво);

• спрямувати прибуток на розробку нової продукції (що збільшить продажі в майбутньому);

• переглянути існуючу систему мотивації персоналу;

• підвищити рівень компетентності персоналу.

3. Застосування концепції ощадливого виробництва в Україні

ощадливий виробництво компанія перспектива

В останні роки в Україні, як і в країнах колишнього Радянського Союзу, істотно зріс інтерес до питань менеджменту, управління підприємствами, перетворенням організаційних структур компаній. На жаль, цей інтерес виявився тільки останнім часом.

У світовій практиці за останній час було створено безліч нових концепцій і методів менеджменту: реінжиніринг бізнес-процесів (BPR), Загальне Управління Якістю (TQM), збалансована система показників (BSC), статистичне управління процесами (SPC), коучинг, моделі міжнародних стандартів ІСО 9000, ІСО 14000, ХАССП, «П'ять S», «Шість сигм» та багато іншого. На жаль, країни пострадянського простору не мають своїх розробок у цій галузі. Ні традицій, шкіл, досвіду попередників, немає налагоджених систем менеджменту. Тому українським управлінцям належить багато що освоїти з зарубіжних методик, щоб вижити і зберегти конкурентоспроможність.

На даному етапі культура нашої країни в цілому дуже далека від поняття «ощадливість. Конкурентна перевага українських підприємств може бути забезпечене тільки високою якістю і низькими витратами. Тому сьогодні потрібно переглянути всю організацію виробництва з тим, щоб виключити всі види втрат.

Найсерйозніша проблема впровадження ідеології Lean на українських виробництвах – бар'єр у свідомості людей. Ідеологія бережливого виробництва передбачає, що людина, яка приходить на підприємство, повиненна робити те, що необхідно на даний момент, бути універсальним солдатом: сьогодні працювати на одній ділянці, завтра на інший і т.д. В Україні багато людей вважають, що якщо вони мають певну спеціальність, то не повинні займатися більше нічим іншим, не хочуть вчитися, перебудовуватися.

Важливою частиною мотивації ощадливого виробництва є система оплати праці. Найчастіше в Україні використовується відрядна система оплати, яка не відповідає принципам бережливого виробництва, тому що вводячи таку систему, керівництво перекладає відповідальність за ефективну організацію праці на плечі операторів. Дуже складно при побудові бережливого виробництва знайти грамотного керівника. В управлінні виробничим персоналом існує своя специфіка. Звідси й особливості, що виникають в процесі підготовки керівників для виробництва.

Висновок

Проаналізувавши ситуацію, що склалася в Україні, можна сказати, що в нашій країні вже з'явилися реальні можливості для застосування концепції ощадливого виробництва, хоча вони досить обмежені. Lean production вже впроваджують деякі підприємства, що стало наслідком усвідомлення важливості менеджменту якості. Великим кроком вперед є той факт, що керівники компаній розуміють необхідність здійснення обдуманих і систематизованих дій для поліпшення роботи підприємства. Однак поширення концепції Lean обмежується фінансовими проблемами фірм і неповним усвідомленням важливості застосування системи. Деякі керівники намагаються впровадити лише окремі елементи системи, сподіваючись отримати значний результат. Деякі з них недостатньо відповідально і скрупульозно стежать за її впровадженням, через що зазнають фінансові збитки. Необхідно завжди пам’ятати, що цінність товару або послуги визначає споживач, це те, за що споживач готовий заплатити гроші, тобто цінні для нього характеристики продукту. С точки зору споживача, виробник існує для задоволення його, споживача, потреб. Виробник основним завданням має отримати прибуток. Дуже часто виробники забувають, що джерелом прибутку є саме споживач, і для збільшення прибутку застосовують методи, які ніяк не пов’язані з інтересами споживача, в результаті чого відстань між баченням характеристик продукту споживачем і виробником постійно зростає.

Таким чином, можна підсумувати, що для успішного впровадження вищезазначеної системи керівництво компанії повинно дуже серйозно ставитися до нововведень, ставити цілі постійного поліпшення, цікавитися досвідом подібних вітчизняних і закордонних підприємств. Тільки в цьому випадку використання принципів ощадливого виробництва дасть значні результати.

Перелік використаної літератури:

1. Монден Я. «Тоета»: методы эффективного управления: Сокр. Пер. с англ./ науч. ред. А.Р. Бенедиктов, В.В. Мотылев. – М.: Экономика, 1989. – 288 с.

2. Вумек Джеймс П., Джонс Дэниел Т. Бережливое производство: Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании / Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004.

3. Лисицин В.Д., Лисенко О.І., Вовк Ю.С. Роль «ощадливого виробництва» в діяльності підприємства – Вісник НТУУ «КПІ» – 2009

4. http://tz-partners.com.ua/

5. Джордж Л. Майкл. «Бережливое производство + шесть сигм. Комбинируя качество шести сигм со скоростью бережливого производства» – М: Альпина Бизнес Букс, 2008

Размещено на Allbest.ru