180915 (Господарське право), страница 2

Трудовим колективам і окремим громадянам України в цьому процесі надаються пріоритетні права, додаткові пільги.

Роздержавленню і приватизації підлягають майно державних підприємств і організацій, державний житловий фонд і земельні ділянки.

Об'єктами приватизації є підприємства з виробничими цехами, дільницями та іншими підрозділами і структурними одиницями, які можуть виділитися в самостійні підприємства, підприємства побутового обслуговування, роздрібної та оптової торгівлі, харчування, легкої, переробної та деревообробної промисловості, комерційна кредитно-фінансова мережа, сільськогосподарські підприємства, житлове і невиробниче будівництво, автомобільний і річковий транспорт, що надає послуги населенню; великі підприємства інших галузей, які передбачені програмою приватизації майна державних підприємств; житловий і нежитловий державний, комунальний і відомчий фонд; підприємства споживчої кооперації.

Приватизацію об'єктів державної та комунальної власності здійснюють спеціально створені установи — Фонд державного майна і його регіональні відділення, Фонд комунального майна і його регіональні відділення, державні комітети з земельної реформи, регіональні комітети з приватизації, місцеві комітети з земельної реформи.

Власниками державного і комунального майна є Фонд державного майна і його відділений та Фонд комунального майна і його відділення.

Покупцями державного і комунального майна можуть бути будь-які недержавні юридичні особи, громадяни, в тому числі іноземні.

Для надання послуг населенню при вкладенні прива­тизаційних сертифікатів і зменшення ризику покупці акцій створюють інвестиційні фонди, довірчі товариства та інші фінансові посередницькі структури.

Основні форми роздержавлення такі:

акціонування державних підприємств і продаж певної частини акцій громадянам та їхнім господарським об'єднанням;

оренда майна трудовими колективами, громадянами і юридичними особами України.

Приватизація може здійснюватись у таких формах:

• викуп майна, зданого в оренду з викупом;

• викуп майна трудовим колективом, безплатне пере­давання окремих підприємств, частини їхнього майна, надання інших пільг;

• купівля-продаж неподільних майнових комплексів за конкурсом або на аукціоні, фондовій біржі та іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

• ліквідація підприємств відповідно до законодавства України і продаж їхнього майна за конкурсом на аукціоні.

Процедура приватизації підприємств містить такі ос­новні елементи:

• вибір форм приватизації;

• визначення вартості майна підприємства, що приватизується;

• юридичне і організаційне оформлення статусу підприємства, що приватизується, його перетворення на господарське товариство, створення трудовим колективом організації покупців, організація аукціону, конкурсу тощо;

• визначення підприємств або їхніх частин (акцій, паїв), що продаються громадянам України виключно за при­ватизаційні сертифікати, а також частки, що продається членам трудового колективу за номінальною вартістю;

• продаж підприємств та їхніх частин (акцій, паїв) за приватизаційні сертифікати і гроші за конкурсом, на аукціоні, фондовій біржі, за підпискою та іншими спо­собами;

• здійснення посередницьких функцій довірчими това­риствами, інвестиційними фондами і холдинговими компа­ніями при розміщенні громадянами сертифікатів у об'єкти приватизації через обмін сертифікатів на свідоцтва про право власності;

• безплатне передавання соціально-побутових установ приватизованих підприємств їхнім трудовим колективам.

Початкова ціна об'єкта приватизації має встановлю­ватись, виходячи з його відновної вартості за вирахуван­ням зносу. Для окремих підприємств можливе врахування їхньої потенційної доходності, експортного потенціалу та інших ринкових факторів.

Членам трудового колективу, що вклали свою працю в розвиток підприємства, яке підлягає приватизації, нада­ють пільги з придбання акцій свого підприємства за вартістю в межах, передбачених законодавством про при­ватизацію.

Члени трудового колективу підприємства, що привати­зується, можуть придбати своє підприємство. Для цього вони створюють організацію покупців, до складу якої можуть входити працівники підприємства, пенсіонери і особи, які мають право відповідно до законодавства по­вернутися на колишнє місце роботи на цьому підпри­ємстві.

Членам трудового колективу, які стали власниками свого підприємства, надаються такі пільги:

• здійснення оплати платежів у розстрочку протягом трьох років з початковим вкладом не менше ніж 35 від­сотків;

• безплатне отримання в колективну власність об'єктів соціально-культурного і побутового призначення за умови збереження рівня обслуговування і покриття витрат на їхнє утримання (за окремим рішенням Кабінету Міністрів України).

Завданням фінансових служб підприємств державної власності є активна участь у підготовці підприємства до прива­тизації, опрацювання рекомендацій для керівництва і всього трудового колективу з метою вибору оптимальних термінів і шляхів її здійснення, розробка документації, яка передбачена приватизаційним законодавст­вом. Фінансові служби підприємств недержавних форм власності повинні постійно відслід­ковувати приватизаційні процеси в країні з метою ефективного інвестування власних коштів у приватизацію державних підприємств, оскільки таке інвестування законодавче дозволене за будь-яких форм і методів приватизації.

На сьогодні в Україні створені правові засади як самого процесу приватизації майна державних (муніципальних включно) підприємств, який, природно, зачіпає перш за все низку суто фінансових проблем, так і фінансову діяль­ність приватизованих підприємств. Основними законо­давчими актами тут є Закони України “Про приватизацію державного майна” і “Про приватизацію невеликих дер­жавних підприємств — малу приватизацію”. Останній встановлює правовий механізм приватизації цілісних май­нових комплексів невеликих державних підприємств місцевої, легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів, підприємств торгівлі, громадського харчуван­ня, побутового обслуговування населення тощо шляхом їх відчуження лише на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу. Закон України “Про приватизацію дер­жавного майна” регулює правові, фінансові та інші засади відчуження власності державних підприємств будь-яких галузей виробничої і невиробничої сфер будь-якими спо­собами, включаючи створення підприємств колективної форми власності — акціонерних товариств відкритого типу. Низка указів Президента України, постанов Кабінету міністрів, інших актів законодавчих і виконавчих органів доповнюють закони і регулюють процес приватизації. Серед них найбільш суттєві це:

Закон України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” (липень 1996 р.);

Укази Президента України від 15 червня 1993 р. “Про корпоратизацію підприємств”, від 18 лютого 1994 р. “Про єдину систему органів приватизації в Україні”, від 21 квітня 1994 р. “Про введення в готівковий обіг привати­заційних майнових сертифікатів”, від 26 листопада 1994 р. “Про заходи щодо забезпечення прав громадян на викори­стання приватизаційних майнових сертифікатів”, від 6 травня 1997 р. “Про Державну програму приватизації на 1997 рік”;

постанови Кабінету міністрів України від 15 серпня 1996 р. “Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації”, від 24 лютого 1995 р. “Про затвердження Положення про центри сертифікатних аукціонів”, від 28 березня 1996 р. “Про порядок продажу акцій відкритих акціонерних товариств за компенсаційні сертифікати через центри сертифікатних аукціонів”.

У законодавстві України закріплені такі основні принципи здійснення приватизації майна державних під­приємств:

— безкоштовна передача певної частини державного майна кожному громадянину України з використанням приватизаційних цінних паперів;

— пріоритет прав і врахування думки трудового ко­лективу підприємства, яке приватизується, щодо вибору форми власності і придбання майна свого підприємства;

— пріоритетне надання прав власності громадянам України;

— створення конкурентного середовища у процесі продажу державного майна, конкурсний відбір покупців;

— планування процесу приватизації;

— гласність і громадський контроль за ходом привати­зації.

Законодавче визначені в Україні джерела коштів, які використовуються на приватизацію майна державних підприємств.

Перш за все, у зв'язку з тим, що частина майна державних підприємств передається громадянам України безкоштовно, викуп майна підприємств, що приватизу­ється, в тому числі через придбання їхніх акцій або в інших формах, частково здійснюється за рахунок приватиза­ційних сертифікатів однакової вартості, які одержують всі громадяни. Ці кошти власник приватизаційного серти­фіката має право використати на приватизацію будь-яких об'єктів за своїм вибором (особисто вступивши в това­риство покупців або через фінансових посередників) і таким чином одержати свою частину в статутних фондах приватизованих підприємств.

Крім того, як джерела коштів для придбання майна підприємств, що приватизуються, можуть виступати:

особисті заощадження громадян України, причому, якщо громадянин має намір внести до статутного фонду підприємства, що приватизується, кошти у сумі, що перевищує законодавче встановлений максимум, він повинен подати декларацію про доходи;

частина коштів населення, що зосереджується на рахунках в Ощадному банку України від індексації гро­шових вкладів (за допомогою компенсаційних сертифі­катів);

кошти вітчизняних юридичних осіб (крім державних підприємств), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями;

кошти іноземних юридичних і фізичних осіб, осіб без громадянства.

Не мають права виступати як покупці об'єктів прива­тизації підприємства, у майні яких частка державної влас­ності перевищує 25 відсотків, підприємства комунальної власності.

Трудові колективи державних підприємств мають право накопичувати кошти для придбання (викупу) об'єк­тів приватизації. Якщо в Статуті підприємства передбаче­но, що частина прибутку використовується на створення спеціального фонду трудового колективу, кожному трудів­никові підприємства відкривається особистий рахунок, де такі кошти накопичуються. Лише персоніфіковані кошти трудових колективів державних підприємств можуть вико­ристовуватись як джерело приватизації.

Товариства покупців мають право акумулювати на своїх рахунках власні кошти своїх членів (включаючи персоніфіковані кошти з прибутку підприємств, на яких вони працюють), а також використовувати як джерело приватизації приватизаційні майнові сертифікати.

Здійснення приватизації майна державних підприємств в Україні відбувається різними способами, які враховують як міжнародний досвід приватизації, так і особливості розвитку і функціонування підприємств державної форми власності в Україні. При цьому вибір способів привати­зації, а також вибір підприємств, які підлягають першо­черговій приватизації, залежать перш за все від розміру підприємств або їхніх структурних підрозділів, що можуть бути виділені у самостійні підприємства (він визначається через вартість основних засобів, а також чисельність пра­цюючих робітників і службовців). Способи і строки прива­тизації залежать і від таких ознак підприємств, як визнання їх в установленому порядку монополістами, належність до військово-промислового комплексу (ВПК), якщо підприємство підлягає конверсії згідно з відповідною прог­рамою, залучення у процесі приватизації за рішенням Уряду України іноземних інвестицій, рівень зносу основ­них засобів, збитковість. Суттєві особливості законодавст­вом встановлені для приватизації державних підприємств агропромислового комплексу.

Підприємства і інші об'єкти, які мають загальнодер­жавне значення, приватизації не підлягають. У законодав­че затвердженому переліку таких об'єктів — підприємства по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, виробництву вибухових і сильнодіючих речовин, наркотичних, бакте­ріологічних, психотропних, отруйних засобів, підприєм­ства авіаційної промисловості, електростанції, підприєм­ства по виробництву спирту, вина, лікеро-горілчаних виробів, соляної промисловості і деякі інші об'єкти.

Приватизаційні закони, а також Державна програма приватизації майна державних підприємств передбачають такі способи приватизації:

викуп об'єктів приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів¹ або окремими покупцями (фізичними або юридичними особами);

продаж об'єктів приватизації на аукціонах;

продаж об'єктів приватизації за конкурсом;

продаж акцій державних відкритих акціонерних товариств.

Незалежно від способу приватизації передбачається можливість використання приватизаційних майнових сертифікатів та компенсаційних сертифікатів як засіб участі громадян України в розподілі державної власності.

Викуп як спосіб приватизації підприємств — цілісних майнових комплексів — застосовується лише стосовно об'єктів, первісна вартість основних засобів яких не перевищує законодавче встановленого максимуму, які не є підприємствами-монополістами, не на­лежать до ВПК, і в процесі приватизації яких не залу­чається іноземний капітал. Викуп передбачає наявність лише одного покупця об'єкта, що приватизується. Найчас­тіше ним виступає товариство покупців — працівників даного підприємства, рідше — стороння юридична або фізична особа, яка згідно з чинним законодавством має право виступати як покупець.

Більшість підприємств, що приватизується у такий спосіб, — об'єкти так званої малої приватизації: підпри­ємства переробної і місцевої промисловості, промисло­вості будівельних матеріалів, легкої і харчової промисло­вості, будівельні підприємства, підприємства окремих видів транспорту, торгівлі, громадського харчування, побу­тового обслуговування населення, житлово-експлуатаційного і ремонтного господарства.

Об'єкти малої приватизації приватизуються шляхом викупу за рішенням Фонду державного майна України, Місцевих Рад народних депутатів, а також у випадку, якщо громадян іноземних держав, осіб без громадянства, у конкурсі може брати участь товариство покупців підпри­ємства, що приватизується, причому при інших рівних умовах воно має пріоритетне право на його придбання.