179562 (Товарне виробництво: загальні економічні основи, мета та еволюція), страница 2

Проте викладений погляд на подальшу еволюцію розвинутого товарного виробництва не єдиний. У західній економічній літературі розвинуте товарне виробництво характеризується як індустріальне, а починаючи з 60-х років XX століття — як постіндустріальне суспільство. Перехід від індустріального до пості постіндустріального суспільства, на думку вчених-економістів — це всесвітньо-історичний стрибок від панування матеріального виробництва до панування сфери послуг, нематеріального виробництва.

Це суспільство характеризують як постекономічне, постматеріальне:

1) в індустріальному суспільстві провідна роль належала матеріально-речовим елементам виробництва, а людина була живим придатком машини, в постіндустріальному суспільстві провідна роль повною мірою переходить до людини, вона стає безпосереднім носієм інформаційно-інтелектуальної технології;

2) в індустріальному суспільстві уречевлена праця панувала над людиною, у постіндустріальному –– головна роль переходить від уречевленої, минулої праці до безпосередньої живої праці. За цих умов долається відчуження людини і її праці і на зміну приходить вільна особистість, для якої характерне переміщення її ціннісної орієнтації від матеріального добробуту до рівня життя і як результат –– матеріальне багатство, яке віками було панівною формою багатства, поступається багатству людської особистості. Вважається, що теорія постіндустріального суспільства розкриває історичний процес розвитку цивілізації, що вона є методологічним ключем для аналізу сучасного світу.

Проте такий аналіз буде неповним, якщо не врахувати процес глобалізації, який набрав сили в останні 25 років і який створив для людства безпрецедентні можливості для подальшого розвитку, але водночас висунув серйозні проблеми. Аналіз цього явища підводить до висновку, що воно стало реальністю, з якою слід рахуватись і до якої треба вносити корективи та вдаватись до заходів впливу з тим, щоб забезпечити й економічне зростання, і досягнення соціальних цілей. Відмовитись від участі в глобалізації не може собі дозволити жодна країна, щоб не бути відкинутою на узбіччя соціального прогресу.

Процес глобалізації розглядається як результат розвитку продуктивних сил та інтернаціоналізації всіх сфер соціального життя, налагодження безпосередніх сталих зв'язків між суб'єктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою частиною процесу, який відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах, коли світова економіка стає єдиним ринком, єдиною виробничою зоною. Це означає перехід від системи переростання відкритого національного господарства, і тому жодна країна не має права упустити шанс зайняти відповідну "нішу" в цьому господарстві. Особливо це стосується країн, які відносно недавно стали на шлях ринкових перетворень.

Висновки

Передумови щодо виникнення і подальшого розвитку товарного господарства створюються в глибоку давнину, вони зв'язані з процесом суспільного поділу праці, який пройшов декілька етапів:

Перший етап –– від землеробства відокремлюється тваринництво (скотарство), що відбиває наслідки дії загального економічного закону — закону економії робочого часу. Спеціалізована праця приносить кращі результати ніж універсальна. Це, в свою чергу, веде до більш-менш регулярного виготовлення такої кількості продукції, яка перевищує власні потреби виробника і його родини. Так закладаються матеріальні підвалини для регулярного обміну результатами праці землероба (зерно, овочі) на результати праці скотаря (м'ясо, шкіри).

Другий поділ праці –– від землеробства і тваринництва відокремлюється ремісництво, яке (знову ж таки шляхом обміну продуктами –– результатами праці землероба і скотаря) поглиблює розвиток товарного господарства, зміцнює його позиції. Правда, обмін здебільшого має прямий характер (продукту на продукт), тобто відбувається шляхом так званого бартеру.

Третій значний суспільний поділ праці виділяється прошарок людей (купці), які безпосередньо вже не займаються виробництвом, а лише торгівлею з метою звільнення від цієї функції всіх інших.

Крім загального поділу праці відбувається частковий (виділяються окремі галузі, підгалузі і т.д.), а в межах окремої виробничої одиниці (майстерні, фабрики, заводи) ––одиничний поділ праці, коли виробництво застосовує предметну, подетальну, агрегатну, технологічну спеціалізацію. Матеріальна основа товарного виробництва загальний та частковий поділ праці. Основою вважається приватна власність на засоби виробництва, а інші форми власності похідні від неї.

Товарне виробництво являє собою таку суспільну форму господарства, в умовах якої продукти виготовляються не для власного споживання виробником та членами його родини, а для споживання іншими виробниками, тобто воно спрямоване на задоволення суспільних потреб, і реалізація цих продуктів відбувається на ринку шляхом купівлі-продажу.

Риси товарного виробництва:

• суспільний поділ праці;

• товарне господарство — господарство відкритого типу;

• охоплює всі сфери життєдіяльності людини (праця теж товар);

• опосередковані зв’язки між виробником та споживачем;

• економічна свобода у виборі товарів та партнерів;

• виробництво для обміну в розрахунку на вигоду;

• економічна конкуренція виробників.

Генезис (процес виникнення, походження товарного виробництва) обумовлений такими явищами, як, суспільний поділ праці та економічна уособленість (відокремленість) виробників, появою та розвитком приватної власності, зокрема приватної власності на засоби виробництва. Товарне виробництво являє собою якісно нову форму суспільного виробництва –– форму відкриту, динамічну, постійно націлену на задоволення суспільних потреб, бо тільки таким чином може бути реалізована мета виробників суспільного продукту — отримання прибутку (доходу). Ця мета товарного виробництва може бути реалізована за умови зниження витрат виробництва на основі самовдосконалення, використання досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду. Відбуваються докорінні зміни в самому продукті як результаті виробництва; він набуває нових властивостей –– стає товаром.

В історичному аспекті прийнято виділяти два етапи еволюційного розвитку товарного виробництва, яким відповідають два його основних типи — просте і розвинуте (загальне/ капіталістичне/ підприємницьке).

Просте товарне виробництво –– виробництво, що ґрунтується на загальному, галузевому поділі праці за умови, що виробник є власником засобів виробництва і працівником, ручна праця, мета: задоволення власних потреб виробника.

Розвинене товарне виробництво ґрунтується на операційному, одиничному поділі праці та праці найманих працівників, відділених від засобів виробництва, використовується складна технологія, збільшення обсягу виробництва, жорстка конкуренція та стихійність, криза надвиробництва, мета: отримання прибутку.

В класичному вигляді розвинуте товарне виробництво (товарне виробництво вільної конкуренції) існувало до 60-70 рр. XIX ст., а далі перейшло через поширення монополістичних об’єднань у монополістичну стадію розвитку. Монополістичні об’єднання створюють загрозу для існування конкуренції –– основної умови діяльності товарного (ринкового) виробництва, тому держава обмежує та контролює діяльність монополістичних об’єднань.

Державно-монополістична або стадія регульованого капіталізму (кінець XIX - початок XX ст.) з’являється через монопольне становище держави в деяких економічних галузях.

У західній економічній літературі розвинуте товарне виробництво характеризується як індустріальне, а починаючи з 60-х років XX століття — як постіндустріальне (постекономічне, постматеріальне) суспільство. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства — це стрибок від панування матеріального виробництва до панування сфери послуг, нематеріального виробництва. Тут провідна роль належить людині, а не засобам виробництва; живій праці, а не уречевленій; провідним є багатство людської особистості, а не матеріальне багатство.

Отже, і подальший розвиток товарного господарства в розвинутих країнах в напрямку становлення постіндустріального суспільства, і процес глобалізації свідчать про те, що еволюція товарної форми господарства триває.

Список використаної літератури

1. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії. –– К.: Вища школа, 1995.

2. Економічна теорія /Під ред. Предборського В. А. –– К.: Кондор, 2003 –– 492 с.

3. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1978.

4. Маршалл А. Принципы экономической науки. В 3 т. Пер. с англ. –– М.: Прогресс, 1993.

5. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. –– Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993.

6. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник. /Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко. –– К., Вища школа, 1997.

7. Ніколенко Ю.В., Лемківський А. В., Євтушенський В. А. Основи економічної теорії. Підручник: У 2 кн. –– К: Либідь, 1998. –– 272с.