178795 (Роль контролінгу в системі управління підприємством), страница 2

При створенні служби контролінгу на підприємстві необхідно враховувати такі основні повноваження служби:

1. одержувати необхідну інформацію з бухгалтерії, фінансового відділу, планово-економічного відділу, відділу збуту й служби матеріально-технічного постачання.

2: організовувати за допомогою інших економічних служб збір додаткової інформації, необхідної для аналізу.

1. впроваджувати нові процедури збору аналітичної інформації на постійній основі.

2. швидко доводити інформацію до вищого керівництва підприємства.

3. повинна бути незалежною від інших фінансово-економічних служб.

На першому етапі існування служба контролінгу може бути групою з 3-4 чоловік, що виконує роль аналітичної служби й забезпечує керівників (у першу чергу директора з економіки, фінансового директора, комерційного директора) оперативною інформацією про стан витрат на підприємстві, періодично складає розгорнуті аналітичні звіти, прогнозує показники фінансово-економічного стану підприємства, проводить економічну експертизу управлінських рішенъ пов'язаних з витратами й прибутком, налагоджує методику планування в планово-економічному відділі.

Принципова відмінність_служби контролінгу від інших фінансово-економічних служб полягає у вирішенні стратегічних завдань поліпшення економічної роботи.

2. Структура служби контролінгу

У службі контролінгу, що складається з 3-4 ствробітнтків (контролерів), у кожного є свої посадові обов'язки в той же час повинен дотримуватися командний принцип роботи: значне аналітичне завдання співробітники служби контролінгу виконують всі разом, допомагаючи один одному.

Досвід впровадження контролінгу на великих підприємствах показує, що раціональним є такий склад служби контролінгу:

• Керівник служби контролінгу;

• контролер-куратор цехів(підрозділів);

• контролер-спеціаліст із управлінського обліку;

• контролер-спеціаліст з інформаційних систем.

Керівник служби контролінгу — найбільш кваліфікований фахівець із достатнім досвідом роботи на підприємстві, ознайомлений з роботою бухгалтерії й планового відділу на підприємстві. Керівник служби контролінгу несе відповідальність за вихідні документа, аналітичні розрахунки й прогнози перед своїм безпосереднім керівником -заступником директора з економіки (фінансовим директором).

Контролер-куратор цехів(підрозділів) - — кваліфікований спеціаліст, знайомий з організацією роботи й проблемами всіх цехів підприємства, що розуміє суть роботи й технологічні аспекти роботи кожного цеху (підрозділу).

Обов'язки контролера-куратора цехів (підрозділів):

• розробка форм і збір аналітичної інформації

• обробка й аналіз отриманих даних, розробка нормативів витрат по підрозділам;

• прогнозування виручки, витрат і прибутку за допомогою методик контролінгу;

• експертиза управлінських рішень, пов'язаних з витратами підрозділів.

Контролер-спеціаліст із управлінського обліку - фахівець, здатний до аналітичного мислення, що володіє інструментами контролінгу.

В обов'язки входить робота з бухгалтерією з метою одержання аналітичних даних з облікових регістрів. Основною вимогою, пропонованою до такого фахівця, є теоретичне й практнчне знання бухгалтерского обліку на підприємстві.

Обов'язки контролера-спеціаліста з управлінського обліку:

• розробка процедур передачі даних з бухгалтерії в службу контролінгу;

• контроль за збором і аналізом фактичної облікової інформації в службі контролінгу;

• розробка пропозицій по оптимізації облікового процесу в бухгалтерії з позиції аналітичної служби;

• економічна експертиза управлінських рішень.

Контролер-спеціаліст по інформаційним системам — кваліфікований фахівець із відділу автоматизації, детально знаючий документообіг на підприємстві й здатний поставити завдання автоматизації контролінгової роботи.

Збір аналітичної інформації повинен бути максимально автоматизований, щоб уникнути перекручувань, помилок зловживанъ.

Обов'язки контролера-спеціаліста з інформаційних систем:

• оцінка доцільності автоматизації контролінгової роботи на окремих етапах;

• розрахунки й обгрунтування витрат на автоматизацію контролінгової роботи;

• розробка форм для автоматизованого збору інформації;

• оптимізація документообігу на підприємстві,

•оцінка якості функціонування існуючих систем автоматизації фінансово-господарської діяльності й вироблення пропозицій щодо поліпшення роботи цих систем.

3. Впровадження контролінгу на підприємстві

Загальна послідовність робіт по впровадженню системи контролінгу на підприємстві.

1. Комплексне дослідження існуючої системи планування і обліку витрат на підприємстві. обстеження системи обліку витрат по всім елементам витрат

дослідження системи планування витрат

дослідження системи документообігу, пов'язаного з формуванням витрат обстеження інформаційної системи підприємства.

1. Розробка методичних положень для збору даних службою контролінгу на підприємстві.

2. Впровадження системи збору даних для служби контролінгу (організаційні і методичні аспекти)

3. Розробка методичних положень для перетворення системи планування на підприємстві

4. Розробка положень по оптимізації бізнес-процесів і документообігу на підириємстві.

При будь-якому варіанті впровадження робота системи контролінгу повинна базуватися на експертній діагностиці фінансово-економічного стану підприємства.

Контролінг - нове явище в організації, тому його впровадження може викликати опір. Щоб перебороти опір, швидко домогтися перших результатів, а потім затвердити на підприємстві стабільно працюючу систему, варто проаналізувати труднощі, які можуть виникнути, їхні причини й заходи протидії.

Розглянемо вплив соціально-психологічних факторів. Опір змінам може бути індивідуальним і груповим.

Активність опору впровадженню контролінгу залежить від таких факторів:

• ступінь невідповідності культури й структури влади змінам;

• тривалість періоду впровадження зміни, погрози втрати престижу й влади;

• відданість працівниив інтересам організації;

• сила культурно-політичних традицій у підрозділах підприємства.

Відповідно до теорії новацій, при поширенні будь-якого нововведения спочатку його сприймає група ранніх новаторів, що орієнтуються на зовнішні джерела інформації. Група, об'єднана певною ідеєю, завжди має більший вплив в організації саме через неї процес поширюється на всіх інших співробітників фірми.

Контролінг – це нова концепція управління в рамках сучасного менеджменту. Однією з основних передумов його виникнення та швидкого розповсюдження була необхідність об’єднання воєдино різноманітних аспектів управління діяльністю в організаційних системах. Контролінг забезпечує інтегроване управління підприємством, тобто управління "під єдиним кутом зору", що стає можливим завдяки наявній широкій методичній та інструментальній базі.

Контролінг в сучасному розумінні постає як провідна функція менеджменту, він будує взаємозв’язки між іншими окремими функціями - плануванням, координуванням, контролем, обліком та аналізом.

Мета контролінгу – правильна оцінка господарських ситуацій для прийняття вивірених управлінських рішень.

Контролер турбується про те, щоб кожен міг контролювати себе самостійно в аспекті додержання доведених керівництвом цілей.

Перш за все така оцінка відбувається з точки зору своєчасного та якісного виконання менеджерами та іншими співробітниками своїх завдань, виходячи із стратегічного та оперативного планів розвитку підприємства

Контролінг – методика управління, визначена цілями.

З точки зору комплексного підходу до управління контролінг виступає як певний набір інструментів. Використовуючи основні показники діяльності (оборот, витрати, прибуток тощо), кожний окремий інструмент має вплинути на ефективність управління і в інтеграції з іншими сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства вцілому, реалізації досягнення встановлених цілей.

Походження поняття "контролінг" вказує на латинські терміни "contra" і „rotulus", що відповідає у французькій „contre-r_le", в англійській - "countre-roullour" і в перекладі означає "зустрічна роль". Пізніше, базуючись на цьому трактуванні, виникає назва посадової особи, яка і відігравала таку "зустрічну роль" при управлінні грошовими та товарними потоками.

Історичний розвиток контролінгу відбувався наступним чином:

15 ст.– вперше згадується посадова особа "Controller auf Accounts" при дворі англійського короля.

Завдання: перевірка правильності проведень грошових та товарних потоків;

1778 р. (США) – американський конгрес вперше дозволив державним службам застосувати посаду "контролер".

Завдання: відповідальність за рівновагу державного бюджету та нагляд за використанням бюджетних коштів.

1880 р. (США) - першою з приватних ввела посаду контролера залізнична компанія "Atchison, Topeka&Santa Fe Railway System".

Завдання: Орієнтація посади переважно на виконання завдань у фінансовій сфері.

1892 р. (США) - General Electric Company першою з промислових компаній ввела посаду контролера

з 1930 р. (Німеччина / США) – банкрутство багатьох компаній внаслідок Світової економічної кризи та неімовірних інфляційних стрибків підкреслило особливе значення зовнішньої звітності, яка до цього часу не сприймалася як окремий інструмент для аналізу. Тепер пропонується використати її разом з інструментарієм планування та перетворити на діючий засіб майбутньо-орієнтованого управління підприємством.

1931 р. (США) – заснування Інституту контролерів Америки / "Controller’s Institute of America"/ як фахової організації. З цього часу цей заклад мав великий вплив на загальне становлення контролінгу та його подальший розвиток. З 1962 р. – переіменовано на Financial Execution Institute.

З часом і в інших країнах починає розвиватися власне бачення та розуміння контролінгу. Проте піонером в розвитку систем контролінгу стала Німеччина, модель якої застосовується в багатьох країнах Європи, що безперечно підвищує ефективність діяльності західних компаній.

Контролер надає супроводжуючу підтримку менеджменту в процесі здійснення управління, орієнтованого на досягнення встановлених цілей

Це означає, що:

• контролер піклується щодо прозорості результатів діяльності, фінансів, процесів та стратегій, завдяки чому сприяє підвищенню ефективності;

• контролер координує окремі цілі та плани в рамках єдиної системи та розробляє орієнтовану на майбутнє звітність;

• контролер організовує процес контролінгу таким чином, щоб кожен з носіїв управлінських рішень міг діяти цілеорієнтован;

• контролер гарантує оперативне постачання необхідної інформації;

• контролер розвиває та підтримує систему контролінгу

Контролер виступає як внутрішній консультант менеджерів, він діє як навігатор на шляху досягнення основної мети підприємства

Щоб закріпити на практиці фаховий портрет контролера на підприємствах мають бути створені вихідні рамкові умови. Однією з них є специфічний засіб мислення фахівця з контролінгу, для якого характерним є:

• чітке визначення та постійна робота в напрямку реалізації узгоджених загальних цілей підприємства та цілей за окремими підрозділами;

• зустрічне управління в умовах багатостороннього співробітництва та командної співпраці;

• врахування побічних факторів впливу на процес управління;

• розуміння підприємства як відкритої для навчання системи;

• орієнтація на кругообіг завдань.

Здається логічним, що одночасово з поширенням контролінгу в Україні буде зростати зацікавленність сферою завдань фахівців з контролінгу / контролерів. Ця сторінка допоможе Вам ознайомитися з напрямками діяльності (завданнями) контролерів у Німеччині, відповідно до Кодексу стандартів обліку витрат та результатів Федерації.

Аналізуючи теперішній стан сільськогосподарського виробництва неможливо не сказати про негативний вплив системи реформування на нього. Зміна форми власності і господарювання, занадто довгі строки проведення реформ та лише теоретичне введення їх в дію призвели до ситуації наслідком якої є: «зниження обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, руйнування виробничого потенціалу, фінансова неспроможність підприємств. Протягом трансформаційного періоду рівень сільськогосподарського виробництва в Україні знизився майже вдвічі, тоді як в світі він виріс в 1,2 рази». Але такий стан був викликаний не тільки зовнішніми факторами, але й внутрішніми. Все це може свідчити про недоліки в системі управління як в цілому по підприємству, так і по його структурним підрозділам. Такий істотний фактор зумовлений відсутністю на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу.

На сьогоднішній день існує багато теорій про зарубіжний досвід удосконалення системи управління на підприємстві за допомогою системи контролінгу. В практиці українських підприємств найчастіше це обмежується тільки описом системи. А чому б на основі аналізу системи управління та досвіду зарубіжних систем не розглянути можливість організації системи контролінгу на підприємствах України, зокрема на агропромислових?