178692 (Резерви збільшення випуску та реалізації продукції)

Контрольна робота

З дисципліни: «Економічний аналіз»

Зміст

Резерви збільшення випуску та реалізації продукції

Практичні завдання

Список використаної літератури

1. Резерви збільшення випуску та реалізації продукції

Резерви збільшення випуску і реалізації продукції розглядаються як науково обґрунтований запас виробництва для забезпечення гарантії виконання договорів поставки і як невикористані можливості зростання і вдосконалення виробництва продукції та його кінцевих фінансових результатів. Резерви випуску і реалізації продукції виникають постійно під впливом науково-технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва, праці й менеджменту. Невикористані можливості виробництва і реалізації продукції є основним об'єктом аналітичного пошуку, оскільки визначається не лише втрачена вигода, а й оцінюються можливості та доцільність їх мобілізації.

Доцільно виділити чотири етапи дослідження резервів виробництва та реалізації продукції.

На першому етапі дають оцінку зовнішніх і внутрішніх резервів. Зовнішні резерви виробничої програми формуються зміною кон'юнктури товарного ринку (попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), станом ринків капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили та ін. Внутрішні резерви виробництва і реалізації продукції виражають можливості підприємства і пов'язані насамперед з використанням виробничого потенціалу. Вони є основною галуззю аналітичних досліджень.

На другому етапі виділяють інтенсивні та екстенсивні резерви виробництва і реалізації продукції. Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу потрібний, проте обмежується фінансовими можливостями підприємства та економічною доцільністю. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується вищим приростом фінансових результатів, соціальними та економічними передумовами. Це, зокрема, нарощування виробничої потужності для забезпечення монопольного становища на ринку, збільшення витрат ресурсів для поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції та ін. Визначальним напрямом мобілізації резервів виробництва та реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності. Інтенсифікація використання виробничих ресурсів є головною передумовою досягнення високих фінансових результатів та стійкого фінансового стану [2,294].

Сукупний вплив екстенсивних та інтенсивних факторів може бути оцінений з використанням методу ключової матриці. Перевага такої оцінки полягає в тому, що можуть бути налагоджені міжресурсні зв'язки та визначені можливості інтенсифікації.

Модель ключової матриці показана на рис. 1,

де: П – випуск продукції, тис. гри.;

ОЗ – вартість основних засобів, тис. грн.;

Т – вартість оплати праці, тис. грн.;

М – вартість витрачених матеріалів, тис. грн.;

ОЗв – віддача основних засобів, грн./грн.;

Ро – зарплатовіддача, грн./грн.;

Мо – матеріаловіддача, грн./грн.;

Оп – місткість продукції за основними засобами, грн./грн.;

Ор – зарплато-місткість продукції, грн./грн.;

Ом – матеріаломісткість продукції, грн./грн.;

Рф – озброєність праці основними засобами, грн./грн.;

Моз – озброєність основними засобами обробки матеріалів грн./грн.;

Мр – працезабезпеченість обробки матеріалів, грн./грн.;

Мр – забезпеченість роботи осн. засобів робочою силою, грн./грн.;

ОЗм – матеріалозабезпсченість роботи основних засобів, грн./грн.;

Рм – матеріалозабсзпеченість праці, грн./грн.

За властивостями моделі можна легко виділити вплив показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів (віддачі основних засобів, зарплатовіддачі) на випуск продукції, враховуючи те, що П=ОвРозМрМ

Крім того, можуть бути оцінені міжресурсні зв'язки, які характеризують умови інтенсифікації використання виробничих ресурсів.

Рис. 1. Модель ключової матриці аналізу дії екстенсивних та інтенсивних факторів виробництва

Оцінка результатів інтенсифікації охоплює таку систему розрахунків:

а) визначення динаміки показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів;

б) визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів у розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва;

в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва продукції;

г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;

д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва. Для оцінки досягнутого рівня інтенсифікації використовують табл. 1. За цими показниками інтенсифікації визначають її економічний результат (табл. 2).

Результат оцінки відносної економії ресурсів свідчить про втрачену вигоду чи приріст фінансового результату, досягнутих за рахунок інтенсифікації виробництва [2,296].

На третьому етапі дають оцінку резервів організації виробничого процесу. Раціональна організація виробничого процесу пов'язана із забезпеченням ритмічності та комплектності виробництва і збуту продукції відповідно до умов договорів поставки.

Таблиця 1. Характеристика показників інтенсифікації виробництва

Таблиця 2. Оцінка результатів інтенсифікації виробництва

*Визначено за відносною економією коштів на оплату праці

Під ритмічністю роботи підприємства розуміють випуск цехами деталей, напівфабрикатів і виробів згідно з добовими чи місячними графіками виробництва. її порушення негативно впливає на роботу суміжних підрозділів, виконання договірних зобов'язань, якість продукції та ін. Неритмічний випуск продукції протягом місяця найчастіше спричиняється використанням запасу незавершеного виробництва, відсутністю достатнього запасу, напівфабрикатів заготівельних цехів, перебоями у постачанні сировини, простоями робітників і устаткування, змінами виробничих завдань та ін. Ці причини повинні бути виявлені під час аналізу.

Ритмічність роботи підприємства визначають за днями чи декадами у межах місяця, за місяцями і кварталами з поділом на декади. Показником ритмічності є також відношення випуску продукції за першу декаду до її випуску в третій декаді попереднього місяця.

Для характеристики ритмічності випуску продукції протягом року доцільно будувати динамічні ряди за місяцями, кварталами з розподілом на декади і дні (табл. 3).

Як видно з таблиці, підприємство допускало «штурмовщину», оскільки в третій декаді випущено від 42 до 49% продукції.

«Штурмовщина» і неритмічний випуск продукції свідчать про заниження можливого випуску продукції. Аналізуючи показники, поряд з виявленням причин неритмічної роботи доцільно визначити додатковий випуск продукції за умови ліквідації відставання виробництва в першу і другу декади. Не враховують кількість чи вартість продукції, виготовленої в третій декаді за рахунок понаднормованих робіт. Один з варіантів розрахунку обсягу продукції полягає в тому, що для перших двох декад цей обсяг визначають за обсягом третьої декади. Наприклад, у третій декаді було випущено продукції на 500 тис. грн., з них на 100 тис. грн. – понаднормовані, у першій і другій – на 600 тис. грн. Отже, додатковий обсяг продукції за умови продуктивної та ритмічної роботи міг би становити (500 -100)2 – 600 = 200 тис. грн.

Таблиця 3. Характеристики ритмічності виробництва продукції підприємством зарік

Недоліком цього методу є лише те, що брати за основу третю декаду недоцільно, оскільки комплектуючі вироби та напівфабрикати надходять саме наприкінці місяця не завжди з вини підприємства. Доцільніше визначати додатковий випуск у нормо-годинах, порівнюючи нормо-години, витрачені в третій декаді і в першій та другій.

Наприклад, виробництво продукції за рік передбачало витратити 2210 нормо-годин. Планові питомі обсяги випуску продукції за декадами становлять: у першій – 32%, в другій – 33%, в третій – 35%.

На підставі фактичної питомої ваги випуску продукції за декадами визначаємо розподіл витрат праці за декадами. Фактично за першу декаду питома вага в нормо-годинах – 30%, другу – 31%, третю – 39%. Тобто, на випуск витрачено нормо-годин: