178170 (Політекономія), страница 3

Час виробництва – це тривалість перебування капіталу у сфері виробництва, а отже, створення вартості та, передусім, додаткової вартості. Час виробництва охоплює період від моменту надходження на підприємство засобів виробництва до створення певного виробу та його транспортування на склад.

Час виробництва складається із таких періодів: 1) робочого періоду – часу, коли відбувається процес праці та процес зростання вартості (цей період є найважливішим); 2) часу перерв у праці – обідньої перерви, простоїв та ін.; 3) час, протягом якого в окремих галузях предмети праці зазнають впливу природних (бродіння вина, визрівання врожаю та ін.) і штучних процесів (штучне сушіння лісоматеріалів); 4) часу перебування засобів виробництва в якості запасів (наприклад, на складі підприємства).

Скорочення часу виробництва прискорює процес перенесення вартості основного капіталу (або основних фондів) на новостворений товар, зменшуючи при цьому моральне зношування устаткування, підвищує ефективність використання речових і особистих факторів виробництва. Засобами скорочення часу виробництва є впровадження дво- і тризмінної роботи техніки, покращення форм і методів організації виробництва, застосування прогресивних систем заробітної плати (при яких стимулюється економія матеріалів, догляд за технікою, раціоналізаторські пропозиції), політика прискореної амортизації, посилення інтенсивності праці, покращення матеріально-технічного постачання, впровадження нових технологій, принципово нових предметів праці із наперед заданими властивостями та ін.

Час обігу капіталу – тривалість перебування капіталу у сфері обігу, тобто час перетворення грошової форми капіталу на складові продуктивного капіталу (передусім, основний та змінний капітал), а із товарної – в грошову. Час обігу капіталу складається з: 1) часу надходження на склад готової продукції до її реалізації і 2) часу закупівлі на отримані кошти нових засобів виробництва та робочої сили. Після виготовлення виробів вони надходять в оптову або роздрібну торгівлю (час транспортування) і після цього підлягають реалізації. Завдяки маркетинговій діяльності великі фірми реалізують свою продукцію на чітко визначених ринках у заздалегідь запланованих обсягах і у зазначені строки, що дозволяє їм обходитись без складських приміщень або звести до мінімуму такі витрати.

У процесі обігу капіталу відбувається не тільки зміна форм вартості, але й збільшення вартості, у т. ч. додаткової вартості.

Час обороту капіталу скорочується під впливом маркетингової діяльності, використання досконаліших технічних засобів транспорту, зв'язку, розрахунків, вдосконалення форм і методів торгівлі, державного регулювання пропорцій між попитом і пропозицією та інших чинників. У протилежному напрямі діє погіршення економічної кон'юнктури, зниження реальної заробітної плати, посилення конкурентної боротьби та інші чинники.

З'ясування механізму обороту капіталу дає змогу визначити витрати виробництва, які лежать в основі цін, та величину прибутку..

5. Задача 2

У першому цеху за день можна виготовити 150 кг печива або 220 кг вафель. У 2-му цеху – 180 кг печива або 200 кг вафель. Визначити: 1. побудувати криву виробничих можливостей; 2. визначити альтернативну вартість 1 кг печива, якщо виробляється 380 кг вафель; 3. представити графічно точки виробництва (ефективного та неефективного).

Рішення

Таблиця можливих комбінацій

Список літератури:

1. Башнянін Г.І. та ін. Політична економія. – К.: Ельга. Ніка-Центр, 2002. – 527 с.

2. Кукурудза І.І. актуальні проблеми політичної економіки. Матеріали до лекцій і семінарів. Черкаси, Вид відділ ЧНУ ім. Б. Хмельницького. – 2002. – 184 с.

3. Мочерний С.В. Політична економія. –К.: Знання-Прес, 2002. – 687 с.

4. Політекономія: Підручник для студентів вищ. навч закладів / Ю.В. Ніколенко, І.Я. Бобров, К.Т. Кривенко та ін.; / За заг. ред. Ю.В. Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – 411 с.

5. Політична економія. / За заг. ред. Г.А. Оганяна. – К.: МАУП, 2003. – 520 с.