178030 (Перехресна еластичність попиту та довгострокові граничні і середні витрати), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Перехресна еластичність попиту та довгострокові граничні і середні витрати", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "178030"
Текст 2 страницы из документа "178030"
Рисунок2–Крива довгострокових середніх витрат зі змінним ефектом масштабу
Спочатку, коли фірма з малих обсягів переходить до середніх, спостерігається економія на масштабі, потім деякий незначний відрізок йде з незмінними витратами, а на вищих рівнях виробництва спостерігаються витрати на масштабі. Крива довгострокових середніх витрат тут має U-подібну форму. Причиною її є змінний характер ефекту масштабу. Крива LAC не проходить вище будь-якої з кривих АТС, вона є дотичною до множини АТС, і для найменшого і найбільшого підприємств не проходить через точки мінімумів короткострокових середніх витрат, оскільки діють зростаючий та спадний ефекти масштабу. Крива довгострокових граничних LMC не огинає короткострокових кривих МС. Кожна точка на кривій LMC показує граничні витрати най економнішого варіанту підприємства для всіх можливих розмірів. Крива LMC перетинає криву LAC в точці її мінімуму. Обидві криві більш пологі, ніж аналогічні криві короткострокового періоду.
Економія і витрати на масштабі розглядаються лише у довгостроковому періоді і за незмінних цін факторів виробництва. Але зменшення середніх витрат у довгостроковому періоді не завжди спричиняється ефектом масштабу. Воно може бути викликане набутим досвідом під час освоєння технології, дешевшими джерелами сировини, тощо. Тому вірним буде твердження, що зростаючий ефект масштабу означає економію на масштабі, але зворотне твердження не завжди вірне, обернений зв'язок прослідковується не обов’язково.
Існує декілька причин виникнення економії (витрат) на масштабі, викликаної ефектом масштабу, ефектом масового виробництва:
спеціалізація праці, яка сприяє підвищенню її продуктивності, отже, і зниженню витрат на одиницю продукції;
спеціалізація управлінського персоналу, яка дозволяє на великому підприємстві використовувати багатьох спеціалістів за прямим призначенням і підвищити якість управління, що сприяє підвищенню ефективності виробництва і зниженню витрат на одиницю продукції;
технічний прогрес, перевагами якого здатні скористуватися переважно великі підприємства: їх значні фінансові можливості для закупки технологічно ефективного виробничого устаткування, можливість використовувати його на повну потужність дозволяють одержати більшу віддачу, зростання продуктивності перевищує зростання витрат;
виробництво побічної продукції з відходів основного виробництва, яке вимагає додаткових витрат, але велике підприємство, скориставшись ефектом утилізації відходів, може знизити рівень витрат на одиницю продукції в цілому;
неподільність виробництва сприяє зниженню середніх витрат за рахунок тих затрат, які зі зміною масштабу виробництва можуть зростати незначно (утримання адміністрації, видатки на опалення, телефонні розмови, бухгалтерські документи тощо).
Витрати на масштабі пов’язані з труднощами управління. Це основний фактор, вплив якого проявляється зі зростанням розмірів фірми, коли управління стає багаторівневим, апарат – численним, а вище керівництво виявляється відірваним від безпосереднього виробничого процесу; виникає проблема обміну інформацією, координації рішень, бюрократичної тяганини; зростає імовірність, що рішення, прийняті різними ланками управління, виявляється суперечливими. Ефективність рішень падає, а середні витрати виробництва зростають.
Швидке поширення і розквіт гігантських корпорацій в усьому світі ставить під деякий сумнів концепцію втрат на масштабі. Пом’якшує цей ефект запровадження комп’ютерних інформаційних і комунікаційних систем, завдяки чому витрати на одиницю продукції можуть знизитись, або, принаймні, стати постійними. Проте існують факти, які підтверджують наявність від’ємної економії на масштабі. На основі вивчення ефекту масштабу вчені створили концепцію мінімального ефективного розміру, яка допомагає встановити оптимальні розміри підприємств в окремих галузях. Мінімальний ефективний розмір це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.
Позитивний і негативний ефекти масштабу є найважнішими факторами, які визначають структуру кожної галузі і рівень розвитку конкуренції в ній. Буде галузь конкурентною чи монополізованою,– значною мірою залежить від форми кривої довгострокових середніх витрат. Однак слід зауважити, що в реальній економіці структура галузі залежить не тільки від характерних умов формування рівня витрат, а й від державної політики, ємності ринку, компетентності управління і багатьох інших факторів. Тому на практиці розміри підприємств часто перевищують теоретично обґрунтовані.
Список використаних джерел
-
Вініченко І.І., Дацій Н.В., Корецька С.О. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.–272с.
-
Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.– 416с.
-
Мініна О.В., Базілінська О.Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.– 351с.