176722 (Історія та тенденції розвитку економічного аналізу)
Описание файла
Документ из архива "Історія та тенденції розвитку економічного аналізу", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "176722"
Текст из документа "176722"
УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з курсу
“Економічний аналіз”
на тему:
“Історія та тенденції розвитку економічного аналізу”
Виконала студентка 3 курсу 2 групи факультету заочної освіти
скорочений термін навчання спеціальність “Облік і аудит”
Фасоль Наталі Юріївни
Науковий керівник –
доктор економічних наук
професор В.С. Рудницький
Львів - 2005
1. Історія розвитку економічного аналізу в епоху капіталістичного і домонополістичного капіталізму
Здійснюючи загальні підходи до вивчення історії розвитку економічного аналізу, можна сказати, що економічний аналіз сам по собі не розвивався, він розвивався в тісному взаємозв’язку з бухгалтерським обліком і поетапно.
Свого першочергового розвитку економічний аналіз зазнав, як свідчить історія, ще в бронзовому віці. В даний період економічний аналіз носив примітивний характер. Аналізовані показники були натуральні, абсолютні. Аналіз проводився нерегулярно.
Проте дедалі розвиток аналізу удосконалювався, тобто здійснювалась оцінка достовірності складних звітів, звіти оприлюднювались, а також фінансові агенти несли відповідальність за достовірність звітів.
Період залізного віку та в епоху середньовіччя був переломним у розвитку економічного аналізу. В дані періоди почали застосовуватись і аналізуватись різноманітні документи, проте переважали усні свідчення.
В епоху капіталістичного укладу значний внесок в аналіз зробив Лука Пачолі відомим Трактатом про рахунки.
ХІХ – початок ХХ століття характеризується теорією калькуляції, що створило передумови для виникнення нового напрямку економічного аналізу – функціонального.
Значний внесок в розвиток даного напрямку зробив такий вчений, як І.Ф.Шерр.
ХХ століття характеризується подальшим розвитком економічного аналізу і значним у цей процес є вклад російських вчених: П.М. Крижанівський, А.З. Попов, І.Г. Максимов. І.Г. Максимов сформулював потребу і завдання попереднього аналізу, розробив рекомендації щодо використання результатів аналізу доходності окремих господарських операцій.
Потреби ринкової економіки зумовлювали подальший розвиток аналізу.
Поглибився коефіцієнтний фінансовий аналіз, у облікову практику були запроваджені кошториси і все це були праці Ф. Гюглі.
Важливим досягненням бухгалтерського обліку у ХХ столітті є те, що фахівці даного напрямку описали потребу в аналізі господарської діяльності.
Тобто розвиток економічного аналізу здійснювався постійно з нарощуванням темпів і обсягів. Були в його розвитку, як періоди підйому, так і періоди занепаду, що характеризувалось станом економіки.
2. Основні тенденції економічного аналізу
Науково-технічна і технологічна революції призводять до виникнення нових виробів, послуг, виробництв і галузей, а в зв’язку з цим і виникатимуть нові об’єкти економічного аналізу, буде зростати значення функціонально-вартісного аналізу.
У зв’язку з широким розповсюдженням електронно-обчислювальної техніки ХХІ вік стане епохою виникнення та розповсюдження без паперової бухгалтерії.
Економічний аналіз буде відігравати значну роль у ХХІ столітті між зростаючими зовнішніми і внутрішніми інформаційними потоками, у контролі і управлінні виробництвом, фінансами і кредитом, соціальною сферою. Зростатиме роль аналітичних процедур у ризикоорієнтованому аудиті та менеджменті.
Отже, необхідним є вдосконалення методології та організації аналізу інвестиційної та фінансової діяльності на мікро-, мезо- та макрорівні.
Вільна конкуренція, свобода вибору, які основні умови ринкового середовища, подальше розповсюдження світових економічних тенденцій приведуть, що в Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою відбуватиметься перенасичення ринку товарами, роботами та послугами.
Вищевказані тенденції вимагатимуть удосконалення фінансового менеджменту.
Застосування кластерної моделі.
Кластери – це об’єднання підприємств малого та середнього бізнесу, навчальних закладів, контролюючих та регулюючих інституцій за територіальною ознакою.
Проте проблемою кластерної моделі є те, що для потреб нових виробничих систем використовуються не всі показники звітності.
Отже необхідна певна переорієнтація, переосмислення та конкретизація показників звітності, виходячи з вимог повноцінного інформаційно-аналітичного забезпечення кластерної моделі.
В кластерних моделях суб’єктом стратегічного управління є неурядові громадські організації-координатори.
Тобто в майбутньому потрібно вдосконалити інформаційне забезпечення аналізу кластерних моделей і оптимізувати їх менеджмент.
Інтенсифікація також в майбутньому наукових досліджень соціально-економічного аналізу.
3. Розвиток економічного аналізу в Україні
Дослідження економічного аналізу на Україні, як свідчить історія розвитку були ускладнені із-за двох причин:
-
особливостями історичного розвитку України;
-
відсутністю достатнього числа літературних джерел;
І як свідчать особливості історичного розвитку України економічний аналіз в Україні розвивався поетапно, дуже повільно і з багатьма ускладненнями.
Перше зародження, як такого аналізу відбулось в Київській Русі в ХІ столітті н.е. і пізніше – в Галицько-Волинському князівстві.
Другим етапом розвитку вважається період після татаро-монгольського нашестя.
Третім етапом розвитку вважається період виникнення у кінці ХΥ століття Запорізької Січі.
Усі ці вище перераховані періоди розвитку економічного аналізу були примітивними.
Далі однією з перших в історії України практичних спроб аналізу фінансів на рівні держави була діяльність гетьмана І.Мазепи.
Проте в цілому аналіз продовжував залишатись оперативним. В дальнішому взагалі відбувся занепад розвитку коли Україна втратила ознаки незалежної держави і підпорядковувалась царські Росії.
І тільки ХХ століття стало вагомим періодом у розвитку аналізу. Проте і в даний період були свої ускладнення, а саме: різноманітні видання здійснювались у видавництвах Москви, Ленінграду і звичайно на російській мовою.
В такому напрямку і здійснювався розвиток економічного аналізу в колишньому СРСР, а тому окремо розвиток аналізу в Україні виділити неможливо.
Значного розвитку економічний аналіз зазнав в 80-ті роки ХХ століття.
У 90-х роках ХХ століття тенденція розвитку економічного аналізу посилилась в зв’язку з переходом до ринкових відносин в Україні. Почалося становлення національної школи економічного аналізу представниками якої є П.І.Гайдуцький, В.М.Іваненко. Сформувались і розвиваються певні напрямки досліджень, наприклад так як:
-
Теорія економічного аналізу.
-
Фінансовий аналіз.
-
Стратегічний аналіз.
Проте ХХ століття вимагає подальшого удосконалення існуючої методології економічного аналізу.
Завдання 1
Місячний посадовий оклад економіста - 350 грн. при тривалості робочого дня 8 годин. За графіком він має відпрацювати 22 дні, один з яких святковий, що не збігається з вихідним, а фактично йому був наданий листок непрацездатності на 4 дні, один з яких передсвятковий. З фонду матеріального заохочення економісту нарахована премія в розмірі 20% фактичного заробітку. Нарахувати місячну заробітну плату економісту.
Розв’язок
-
22 – 1 = 21 – день – робочий.
-
21 – 4 = 17 днів – відпрацював економіст.
-
350 : 21 = 16,67 грн. – денна заробітна плата.
-
16,67 · 17 = 283,39 грн. – заробітна плата згідно посадового окладу
-
грн. – премія в розмірі 20 %.
-
283,39 + 56,68 = 340,07 грн. – місячна заробітна плата економіста.
Завдання 2
Робота двох підприємств, що виробляють однакову продукцію у межах об’єднання, характеризується даними, наведеними в табл.. 16.
Таблиця 16
Підприємство | Попередній період | Звітний період | ||
обсяг виробництва, грн. | чисельність працюючих, чол. | обсяг виробництва, грн. | чисельність працюючих, чол. | |
№ 1 | 2 040 000 | 560 | 1 950 000 | 480 |
№ 2 | 2 500 000 | 495 | 3 540 000 | 620 |
Розрахувати індекси зміни продуктивності праці робітників кожного підприємства та загальний процент підвищення продуктивності праці на двох підприємствах.
Розв’язок
-
Продуктивність по підприємству № 1:
а) за попередній період
грн./чол.
б) за звітний період
грн./чол
-
Продуктивність по підприємству № 2:
а) за попередній період
грн./чол.
б) за звітний період
грн./чол
-
Індекс зміни продуктивності праці по підприємству № 1:
-
Індекс зміни продуктивності праці по підприємству № 2:
-
Процент підвищення продуктивності праці:
а) по підприємству № 1
1,115 х 100% = 111,5%;
111,5% - 100% = 11,5%
б) по підприємству № 2
1,13 х 100% = 113%;
113% - 100% = 13%
Завдання 3
На ділянці працює 12 робітників. Інтервал обходів при проведенні моментних спостережень – 5 хв. Спостереження здійснювалися за дві години до закінчення зміни (з 15 до 16 год.). Коефіцієнт використання фонду робочого часу- 0,85. Результати спостереження наведено в табл.8.
Таблиця 8
Результати моментних спостережень за діяльністю робітників цеху з 15 до 16 год.
(людино-моментів)
Явища, що помітні при проведенні спостережень | Поточний час, години-хвилини | |||||||||||
15.05 | 15.10 | 15.15 | 15.20 | 15.25 | 15.30 | 15.35 | 15.40 | 15.45 | 15.50 | 15.55 | 16.00 | |
Робота | 7 | 10 | 11 | 9 | 10 | 8 | 11 | 8 | 8 | 7 | 10 | 9 |
Перерви з організаційно-технічних причин | 3 | - | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | - | 3 | 2 | 1 | 1 |
Перерви, залежні від робітників | 2 | 2 | - | 2 | - | 2 | - | 4 | 1 | 3 | 1 | 2 |
Визначити:
-
кількість обходів при проведенні спостереження;
-
фактичний коефіцієнт завантаженості робітників;
-
втрати, робочого часу одного і всіх робітників протягом години і зміни;
-
можливе підвищення продуктивності праці при ліквідації втрат робочого часу.
Розв’язок:
-
60 : 5 = 12 обходів – при проведені спостереження.
-
108 : 144 = 0,75 – коефіцієнт завантаженості робітників.
-
12 · 0,15 = 18 год. – втрати робочого часу всіх робітників протягом 1 год.
12 х 8 · 0,15 = 14,4 год. – втрати робочого часу всіх робітників протягом зміни
1,8 : 12 = 0,15 год. – втрати робочого часу протягом зміни одного робітника.
-
можливе підвищення продуктивності праці при ліквідації втрат робочого часу на 15%.
Завдання 4
Провести узагальнюючу рейтингову оцінку фінансового стану комерційного банку на основі показників, які включені департаментом безвиїзного нагляду НБУ до системи “Camel”.
Показники | Одиниця виміру | Варіант ІІ |
Якість капіталу | бали | 1 |
Якість активів | бали | визначити самостійно |
Відношення вартості класифікованих активів до капіталу | % | 20 |
Якість менеджменту | бали | 3 |
Дохідність | бали | визначити самостійно |
Коефіцієнт прибутковості | % | 0,75 |
Вкажіть:
-
характеристики банків за сукупним визначеним у відповідності із завданням рейтингом;
-
порядок визначення якості активів;
-
порядок оцінки доходності і ліквідності банку згідно стандартизованої системи “Camel”;
-
рекомендації з покращення фінансового стану банку згідно завдання.
Розв’язок
-
Рейтингова оцінка встановлюється на підставі таких критеріїв.
Рейтинг 1 (сильний) – банки, у яких:
-
нормативи платоспроможності і достатності капіталу набагато перевищують 8 і 5% відповідно;
-
показники капіталу кращі, ніж в інших;
-
за результатами інспекторських перевірок якість активів відмінна.
Рейтинг 2 (задовільний) – банки, у яких:
-
нормативи платоспроможності і достатності капіталу перевищують відповідно 8 і 5%;
-
показники капіталу є одним з найкращих;
-
за результатами інспекторських перевірок якість активів є задовільною або середньою.
Рейтинг 3 (посередній) – банки, у яких:
-
показники основного і сукупного капіталу відповідають нормативам;
-
середнє положення проміж інших банків за показниками капіталу;
-
середня якість активів, що визначено в ході перевірок.
Рейтинг 4 (граничний) – банки, які:
-
виконують один із двох встановлених нормативів;
-
знаходяться в кінці своєї групи за показниками капіталу;
-
демонструють певну нездатність або проблеми із якість активів за результатами інспектування.
Рейтинг 5 (незадовільний) – банки:
-
які порушують встановлені нормативи або які мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу);
-
у яких показники капіталу гірші серед інших банків групи;
-
що мають граничну або незадовільну якість активів за результатами інспекторських перевірок.
-
Якість активів визначають за формулою:
Рейтингова оцінка: