Гуманітарний університет

“Запорізький інститут державного

та муніципального управління”

Контрольна робота

м.Запоріжжя 200__р.

Зміст

Введение

1.Загальні положення податку на прибуток

2. Кабмін планує почати зниження ставок податків на прибуток і додану вартість

3. Мінімізація податку на прибуток із застосуванням ОФ

4. Кількість підприємств, які сплачують податок на прибуток збільшується

5. Податкове планування на підприємстві

Список використаної літератури

Введение

Розробити модель для прогнозування надходжень податків на прибуток, якщо відомо кількість підприємств у регіоні, їхній варіант оподаткування прибутку, планований обсяг виробництва товарів, робіт, послуг і відомі фактичні дані за аналогічний період минулого року. Провести аналіз формування податків на прибуток для різних варіантів оподатковування.

1.Загальні положення податку на прибуток

Витрати (дохід) з податку на прибуток - загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.

Відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

• тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

• перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

• перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов'язання - сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податок на прибуток - сума податку на прибуток, що визнана відстроченим податковим зобов'язанням і відстроченим податковим активом.

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.

Податкова база активу і зобов'язання - оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток.

Поточний податок на прибуток - сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Тимчасова різниця - різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню - тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню - тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції з рахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками обліку відстрочених податкових зобов'язань або відстрочених податкових активів (на розраховану з цієї операції суму податку на прибуток).

Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю.

Сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається відстроченим податковим активом.

Відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, за винятком:

а) гудвілу, якщо його амортизація податковим законодавством не передбачена;

б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню та є наслідком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим зобов'язанням за винятком:

а) якщо материнське (холдингове) підприємство, інвестор або учасник спільного підприємства визначає і контролює час анулювання тимчасової різниці;

б) якщо не очікується анулювання тимчасової різниці протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові різниці.

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню та є наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за умов:

а) анулювання тимчасових різниць протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

б) очікування податкового прибутку, достатнього для списання тимчасової різниці.

Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для відшкодування цих збитків і користування пільгами.

Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок:

а) негативного гудвілу, який виникає внаслідок об'єднання підприємств згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств";

б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).

Підприємство переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання, наведеним у пункті 8 Положення (стандарту) 17.

Сума зобов'язання або дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до податкового законодавства.

Відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов'язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація або використання активу та погашення зобов'язання.

Сума відстроченого податкового активу на дату балансу зменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. У разі очікування податкового прибутку, достатнього для списання відстроченого податкового активу, сума його попереднього зменшення, але не більше суми очікуваного податкового прибутку, відображається способом сторно.

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов'язань.

У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання можуть наводитися у балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У таких випадках у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" проміжного Звіту про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань за звітний рік.

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов'язання відбудеться заліком цієї дебіторської заборгованості.

У консолідованому балансі дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом.

У консолідованому балансі відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображаються розгорнуто.

Витрати з податку на прибуток від звичайної діяльності відображаються у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" Звіту про фінансові результати в дужках. Дохід з податку на прибуток відображається у вписуваній статті "Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності", а при визначенні фінансового результату від звичайної діяльності на його суму зменшується збиток від звичайної діяльності до оподаткування.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

• Складові елементи витрат (доходу) з податку на прибуток (поточний податок на прибуток та всі коригування цієї суми, включаючи відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов'язання, виправлення помилок тощо).

• Сума поточного та відстроченого податку на прибуток відображена у складі власного капіталу.

• Пояснення різниці між витратами (доходом) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток.

• Ставка податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно із звітним періодом.

• Сума та період дії тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, сума податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов'язаних з невизнанням відстроченого податкового активу.

• Сума тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані.

• Сума визнаних відстрочених податкових активів (за кожним видом) і визнаних відстрочених податкових зобов'язань (за кожним видом).

• Сума відстроченого податку на прибуток, що включена до Звіту про фінансові результати.

• Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.

2. Кабмін планує почати зниження ставок податків на прибуток і додану вартість

Уряд України планує починаючи з 2007 року знизити ставку податку на прибуток з 25% до 23% і надалі зменшувати її на 1 процентний пункт (п.п.) щорічно з доведенням її розміру до 20%, а ставку податку на додану вартість (ПДВ) зменшувати з нинішніх 20% на 1 п.п. щорічно в 2007-2008 роках.

Про це йдеться в затвердженому постановою уряду прогнозі показників зведеного бюджету за основними видами доходів, витрат і фінансування на 2007-2009 роки.

"Зниження фіскального тиску на суб'єктів оподатковування пропонується здійснювати поетапно. Першим кроком повинно стати зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці", - відзначається в документі.

Зокрема, у 2006 році передбачається сукупно зменшити на 2 п.п. відрахування до Пенсійного фонду і Фонду обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що сьогодні сукупно складають 33,9%, і довести єдину ставку внеску, починаючи з 2007 року, з 29,3% до 25% у 2009 році.

"Зазначені зміни передбачають одночасне розширення бази оподатковування за рахунок скасування інших пільг, що не мають соціальної спрямованості, і перенос податкового навантаження на податки, що регулюють ринок споживання шкідливих для здоров'я товарів, зокрема, тютюну й алкогольних напоїв", - говориться в урядовому прогнозі.

Такі плани мають призвести до зниження частки податкових надходжень у валовому внутрішньому продукті з 22,04% у 2007 році до 21,49% - у 2009 році.

3. Мінімізація податку на прибуток із застосуванням ОФ

Визначення основних фондів наводиться у ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема, відповідно до підпункту 8.2.1 під цим терміном слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію, та вартість яких перевищує 1000 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зношенням.

Слід звернути увагу на те, що вартісна межа основних фондів 1000 грн введена з 01.07.2004 року згідно із Законом "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". До вказаної дати у податковому обліку будь-якої сумарної вартості, перевищення якої давало б право чи вимагало б відносити матеріальні цінності до основних фондів, Закон про прибуток не визначав. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні фонди" передбачає, що на підприємствах можуть самостійно встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. Відповідно, матеріальні цінності, вартість яких перевищує встановлену межу, відносять до основних фондів.

Однак Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні фонди" аж ніяк не змінює і не змінювало податкового законодавства, тож податковий облік регулюється тільки Законом про прибуток.

Платнику податків залишалося самому оцінити термін використання (менше чи більше року) того чи іншого предмета і прийняти рішення про доцільність його віднесення до складу основних фондів у податковому обліку. Іншого критерію законодавство не передбачало. Це призвело до того, що на багатьох підприємствах за даними податкового обліку значиться в складі основних фондів багато матеріальних цінностей незначної вартості.

Для впорядкування податкового обліку основних фондів та приведення його у відповідність до даних бухгалтерського на підприємствах намагаються встановити вартісну межу основних фондів у бухгалтерському обліку на рівні 1000 грн, тобто визначену Законом про прибуток, при цьому застосовуючи норми амортизації, визначені податковим законодавством. Про складність, а то й неможливість ведення єдиного обліку, не порушуючи норм законодавства, зокрема П (С) БО №7, говорити не будемо.

Ми ж розглядаємо питання, як позбутися отих раніше придбаних основних фондів незначної вартості, щоб надалі їх не амортизувати. Оскільки Закон №1957-IV не має зворотної сили в часі, вартісну величину 1000 грн на раніше придбані матеріальні цінності поширити не можна. Така норма застосовується для оцінки основних фондів, придбаних після 01.07.2004 р.

Водночас жодних заборон на продаж основних фондів, які були у вжитку, немає. Це дає можливість:

впорядкувати податковий облік основних фондів, виключивши об'-єкти вартістю до 1000 грн з їх складу;