162115 (Роль бюджету в фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки), страница 10

Україна посідає восьме місце у світі та п'яте в Європі за величиною встановленої потужності атомної енергетики. Ядерна енергетика є базовою складовою енергозабезпечення країни, її частка в загальному обсязі електроенергії, що виробляється в країні, сягає 50%, і за цим показником Україна входить в групу лідерів.

Все це свідчить про задовільний стан безпеки атомної енергетиці країни. Це підтверджується результатами постійних інспекцій місій Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та партнерськими перевірками ВАО АЕС (Всесвітньої асоціації операторів, що експлуатують АЕС).

Проте, в такій сфері, як ядерна безпека, не можна говорити про абсолютний рівень її досягнення, оскільки наслідки ядерних аварій можуть бути катастрофічними (тому прикладом є Чорнобильська аварія), і процес підвищення ядерної безпеки є постійним.

Тому завдання забезпечення ядерної безпеки та підвищення її рівня завжди знаходиться на порядку денному державних та галузевих структур. Воно є пріоритетним при вирішенні питань, що сьогодні стоять на порядку денному перед вітчизняною ядерною енергетикою, це:

• продовження терміну експлуатації атомних реакторів;

• введення до дії нових потужностей;

• розвиток вітчизняних виробництв, задіяних у ядерно-паливному циклі (ЯПЦ);

• безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ);

• вирішення проблем Чорнобильської АЕС;

• подальше підвищення рівня безпеки діючих атомних блоків.

У цілому, ядерна та радіаційна безпека функціонування ядерних об'єктів на території України забезпечується:

• технічними заходами щодо підвищення надійності і безпеки ядерних об'єктів;

• розвитком національного ядерного законодавства, удосконалюванням національних служб контролю за ядерною діяльністю і матеріалами;

• жорсткістю міжнародного контролю за ядерною діяльністю, реалізацією міжнародних програм з підвищення технічної безпеки і підвищення «культури безпеки» на ядерних об'єктах;

• державним регулюванням і науково-технічною підтримкою галузі.

В умовах економічної кризи в Україні проблема фінансування природоохоронних заходів набуває особливої гостроти, оскільки під час реформування фінансової системи та її адаптації до ринкових умов були втрачені попередні джерела видатків на природоохоронні потреби.

Враховуючи реальне скорочення бюджетного фінансування заходів по забезпеченню екологічної рівноваги, в 1992 році відповідно до Закону України 'Про охорону навколишнього природного середовища' була створена система фондів охорони навколишнього природного середовища на державному та місцевому рівнях.

Зазначені фонди формуються за рахунок:

• збору за забруднення навколишнього природного середовища (за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі);

• частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;

• цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" від 24 червня 2004 року.

2. Постанова ВРУ "Про Концепцію державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні" від 25 січня 1994 року.

3. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року N 1264-XII.

4. http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=Derz%20ohor%20NPS.

5. http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/143.htm.