158128 (Безпосередні умовиводи), страница 2

Частковозаперечні судження не обертаються, оскільки встановити певне відношення між S і Р у них під час обернення неможливо.

Обернення умовних суджень

Розрізняють два види обернення умовних суджень: контрпозицію і конверсію.

Контрпозиція умовного судження полягає в тім, що ми заперечуємо підставу і наслідок вихідного умовного судження, а потім наслідок робимо підставою, а підставу — наслідком оберненого судження. Наприклад: "Якщо угода не відповідає умовам закону, то вона не дійсна; отже, якщо угода визнана дійсною, то вона відповідає закону". Схема контрпозиції умовного судження така:

Якщо А, то В. Отже, якщо не В, то не А, або інакше:

АВ ВА.

Конверсією називається обернення умовних виділяючих і одиничних умовних суджень. Конверсія умовних суджень полягає в тому, що наслідок вихідного судження робиться основою, а основа — наслідком вивідного судження. Наприклад: "Якщо межі необхідної оборони не перевищені, то кримінальна відповідальність за заподіяне не настає; отже, якщо карна відповідальність за заподіяне при необхідній обороні не настає, то межі необхідної оборони не перевищені". Схема обернення таких суджень:

Якщо А, то В. Отже, Якщо В, то А, або А ~ В  В ~ А.

Протиставлення предикату

Протиставленням предикату називається висновок такого нового судження, суб'єктом котрого є поняття, що суперечить предикату вихідного судження, а предикатом — суб'єкт вихідного судження. Наприклад: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне; отже, жодне не суспільно небезпечне діяння не є злочином".

Тут суб'єктом висновкового судження є не просто предикат вихідного судження ("діяння суспільно небезпечне"), а поняття, що суперечить предикату ("не суспільно небезпечне діяння"). Предикатом у цьому умовиводі є суб'єкт вихідного судження — поняття "злочин". Схема протиставлення предикату така:

Протиставлення — це складніша, ніж перетворення і обернення, форма безпосереднього умовиводу. Протиставлення є синтез перетворення і обернення, необхідно вихідне судження спочатку перетворити, а потім перетворене судження обернути.

Загальноствердне судження за допомогою протиставлення предикату перетворюється в судження загальнозаперечне:

Всі S є РЖодне не Р не є S.

Наприклад: судження "Будь-яке правове відношення є відношення ідеологічне" перетворюється в судження "Жодне ідеологічне відношення не є правовим".

Загальнозаперечне судження перетворюється в частково-ствердне судження:

Жодне S не є РДеякі не Р є S.

Наприклад, судження "Жоден свідок не може бути суддею" за допомогою протиставлення предикату переходять у судження "Деякі не судді є свідками".

Частковоствердне судження під час протиставлення предикату перетворюється в судження частковоствердне:

Деякі S не є РДеякі не Р є S.

Наприклад: "Деякі студенти не є відмінниками; отже, деякі невідмінники — студенти".

Частковоствердне судження шляхом протиставлення предикату не перетворюється, оскільки при протиставленні предикату судження i ми маємо перетворити в судження О, а потім обернути його, але судження О не підлягає оберненню.

2. Практичні завдання: задачі

1. Чи правильно визначені відношення між поняттями:

1. А - композитор;

2. В - П.І.Чайковський;

3. С - автор опери "Пікова дама";

4. Д - музикант?

Відповідь

С – правильно. Написав оперу „Пікова дама” П.І.Чайковський став видатним композитором, тобто це узагальнююче поняття. Відносно цього розглядаються інші поняття.

Відношення між А і Д правильне – це два несумісних поняття. Між ними існує відношення спів порядкування. Вони обидва відносяться до родового поняття „музика” і є його видами: композитор пише музику, музикант її грає.

Відношення між А і В правильне, це відношення сумісних понять підпорядкування. Чи був П.І.Чайковський композитором? Питання риторичне. Він був видатним композитором, на мою думку його можна вважати геніальним композитором, тобто найвищого рівня.

2. Проаналізуйте правильність узагальнення понять: хвилина - година; квітка - троянда; трикутник - рівносторонній трикутник.

Відповідь

Хвилина – година : не вірно це не узагальнення, а аналогія. Узагальнення буде хвилина – час.

Квітка – троянда: не вірно. Правильне узальнення буде троянда –квітка.

Трикутник – рівносторонній трикутник: не вірно. Правильне узальнення буде рівносторонній трикутник – трикутник.

3. Доведіть правильність визначення:

Конституція - Основний Закон держави, який визначає суспільний і державний устрої, порядок і принципи утворення представницьких органів влади, виборну систему, основні права і обов'язки громадян.

Відповідь

Наведений приклад – явне атрибутивно-реляційне визначення. Видовою ознакою Конституції є її властивість – це закон. Для доведення правильності визначення, проаналізуємо, чи додержуються правила явних визначень в цьому прикладі

1). Правило співмірності.

Конституція складається з певних розділів, всі вони перелічені в визначенні, тобто обсяги дефінієндуму (Конституція) і діфінієнса (основний Закон) однакові.

Правило співмірності додержується.

2). Правило заборони кола у визначенні.

Дефінієндум і діфінієнс не виражені однаковими словами, тобто правило додержується.

3). Правило означності.

Що визначає Основний Закон держави із наведеного прикладу зможе зрозуміти люба пересічна людина, він зрозумілий багатьом людям. Правило означності додержується.

4). Правило несуперечності.

Всі аргументи визначення (суспільний і державний устрій, порядок і принципи утворення представницьких органів влади, виборна система, основні правила і обов’язки громадян) регулюються законами, отже не має підстав заперечити, що всі аргументи належать до сфери Основного Закону держави. Правило несуперечності додержується.

Відсутність помилок в Конституції визначення свідчить про його правильність.

4. Визначте фігуру і модус силогізму. Поясніть результат із використанням структурної формули:

Петренко виконує клятву Гіппократа, так як він лікар, а всі лікарі виконують клятву Гіппократа.

Відповідь

Маємо категоричний силогізм, оскільки обидва засновники: 1.Петренко – лікар і 2. Всі лікарі виконують клятву Гіппократа – є категорійним судженням.

Петренко – S

Лікар (лікарі) – М

Клятва Гіппократа – Р

Четверта фігура силогізму

Р – М

М – S

S – Р

Графічно:

Оскільки, по суті силогізму більший засновок, менший засновок є судженнями загально-створеними, а висновок частково ствердженим, то модусом силогізму буде: ААІ

5. Наведіть приклад деструктивної дилеми.

Відповідь

Якщо Петренко своїми діями порушив клятву Гіппократа, то він буде звільнений з посади, або буде визнаний неосудним.

Петренко не було звільнено з посади, не визнано неосудним

Одже, своїми діями Петренко не порушив клятву Гіппократа.

6. Наведіть приклад судження за формулою.

Якщо А то В

Якщо В то С

Отже, А є С

Відповідь

А  В

В  С

А є С

Якщо ментальність на роду спирається на високу духовність, культуру і освіту, устрій суспільства тяжіє до демократії.

Якщо в державі існує демократичний устрій, то народ розвиває та збагачує свою духовність, культуру і освіту.

Отже, менталітет народу – це традиції та духовність народу в розвиненому суспільстві.

7. Чи є тотожними такі поняття:

1)Поет. Людина, яка складає вірші.

2)Юрист -людина, що має вищу юридичну освіту?

В ідповідь

1)Тотожне: графічно

або формула А є А

2)Неточне: графічно

де Л - людина, що має вищу юридичну освіту.

8. Здійсніть логічний поділ понять: ліс, населений пункт, Україна.

Відповідь

Україна – поділюване

Н аселений пункт члени поділу

Ліс

Територія – основа поділу.

Це приклад природної класифікації, коли розподіл території держави проводиться на підставі істотних різниць в ознаках: ліса, поля, болота, населені пункти, водосховища, річки, але в одному вимірнику площі.

9. Побудуйте прямий доказ тези:

Цей магазин необхідно перейменувати.

Відповідь

Аргументи: 1) Наявність конкретного магазину

2) Кожний магазин може бути перейменованим в необхідному випадку – це аксіома, яка не потребує доведення.

Раз існує потреба, цей магазин необхідно перейменувати.

Література

1. Жеребкін В.Є. Логіка. - X.: Основа, 1998.

2. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. - К.: Абрис, 1997.

3. Кириллов В.Н., Орлов Г.А. Упражнения по логике. - М.: МЦУПЛ, 1999.

4. Кириллов В.Н., Старченко А.А. Логика. - М.: Юрист, 1999.

5. Орендарчук Г.О. Основи логіки. - Тернопіль: СМП "Астон", 2001.

6. Рузавин Г.Н. Логика. - М: ЮНИТИ, 2002.

7. Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К.: Четверта хвиля, 1998.

8. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К.: Золоті ворота, 1996.