150133 (Визначення теплової потужності промислової будівлі та величини витрат на генерацію тепла при впровадженні на ній енергозберігаючих заходів), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Визначення теплової потужності промислової будівлі та величини витрат на генерацію тепла при впровадженні на ній енергозберігаючих заходів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "физика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "физика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "150133"
Текст 4 страницы из документа "150133"
З метою приведення результатів розрахунку дійсного стану обстежуваного будинку на предмет енергетичної ефективності його експлуатації, вираженої в остаточному підсумку величиною матеріальних витрат, необхідним є визначення фактичної питомої витрати теплової енергії, що доводиться на 1м2 опалювальній площі.
Питома теплова витрата енергії на опалення будинку за опалювальний період qбуд – це кількість теплової енергії за опалювальний період, необхідної для компенсації тепловтрат будинку із врахуванням повітрообміну і додаткових теплонадходжень при нормованих параметрах теплового і повітряного режимів приміщень у ньому, віднесеної до одиниці площі корисної площі приміщень будинку.
Фактичну питому витрату теплоти можна визначати і у відношенні до всього періоду опалювального сезону, а не тільки по окремо встановлених температурних показниках зовнішнього повітря. З урахуванням градусо-діб опалювального сезону цей показник розраховується по наступній залежності:
, кВт·год/м2. (4.1)
де: - сумарні розрахункові тепловтрати приміщення, Вт;
- загальна площа приміщення будинку, м2;
n – кількість днів опалювального періоду;
Δt – температурний перепад між температурою повітря приміщення та середньою температурою зовнішнього повітря за опалювальний сезон, 0С;
Dd – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з таблицею 5.
Опалювана площа визначається у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни.
Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові
qбуд ≤ Emax, (4.2)
де: qбуд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за (4.1);
Emax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт·год/м2, що встановлюється згідно з табл.16.
Таким чином, якщо > то такий стан всіх технологічних і конструктивних елементів, що визначають енергетичну ефективність процесу створення і підтримки теплового балансу в будинку, необхідно вважати незадовільними. Якщо ≤ - тепловий режим будинку перебуває в задовільному стані.
В адміністративному приміщенні:
кВт·год/м2.
В складі:
кВт·год/м2.
Порівняльна характеристика розрахункових і максимально допустимих тепловитрат наводиться у таблиці 4.1
Таблиця 4.1
Назва приміщення | Опалювальна площа Fоп, м2 | Розрахункові питомі тепловитрати qбуд, кВт·год/м2 | Допустиме значення питомих тепловитрат Emax, кВт·год/м2 |
Адміністративне | 896 | 51 | - |
Склад | 1344 | 100 | - |
5. Розрахунок площі опалювальних приладів
Розрахунок ведеться по кожному приміщенню в будинку.
5.1 Кількість води, що циркулює в системі опалення
, кг/год (5.1)
де: ΔQ – теплова потужність опалювального приміщення, Вт;
с – питома масова теплоємність води, що дорівнює 4,187кДж/(кг·0С);
tвх – температура входу теплоносія в систему опалювальних приладів, (tвх=700С);
tвих – температура виходу теплоносія із системи опалювальних приладів, (tвих=600С);
Δtп.м – величина зниження температури води на ділянках магістралі, що подає теплоносій до опалювальних приладів, 0С. Для випадку ізольованої магістралі, залежно від її діаметра умовного проходу, зазначена величина дорівнює:
Dу, мм | 25-32 | 40 | 50 | 65-100 | 125-150 |
Δtп.м | 0,4 | 0,37 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
β1 – коефіцієнт врахування додаткового теплового потоку встановлюваних опалювальних приладів за рахунок округлення понад розрахункову величину, приймається рівним 1,05;
β2 – коефіцієнт врахування додаткових втрат теплоти опалювальними приладами у зовнішніх огородженнях, приймається рівним 1,06
5.2 Розрахункова щільність теплового потоку опалювальних приладів
, Вт/м2 (5.2)
де: – номінальна щільність теплового потоку опалювального приладу при стандартних умовах роботи, Вт/м2.Система опалення двотрубна (знизу-униз), без підвідних і відвідних стояків;
– середній температурний напір опалювальних приладів:
, 0С (5.3)
tв – температура повітря в приміщенні, 0С
Gпр – дійсна витрата води в опалювальній системі приміщення, кг/год,
n, p – експериментальні значення показників ступеня для визначення теплового потоку опалювальних приладів;
спр – коефіцієнт, що враховує схему приєднання опалювального приладу і зміни показника ступеня р у різних діапазонах витрати теплоносія;
5.3 Визначення загальної площі опалювальних приладів
Розрахунок проводиться без врахування тепловіддачі ділянок труб, що підводять до опалювальних приладів теплоносій.
, м2 (5.4)
5.4 Визначення кількості обраних опалювальних приладів
, (5.5)
де: f1 – площа поверхні нагрівання опалювального приладу залежно від прийнятого до установки в приміщеннях, м2;
5.5 Приклад розрахунку площі опалювальних приладів по складу
Чавунні радіатори розраховані на робочий тиск до 6 кгс/см2. Вимірювачами поверхні нагріву нагрівальних пристроїв є фізичний показник— квадратний метр поверхні нагрівання та теплотехнічний показник - еквівалентний квадратний метр (экм2). Еквівалентним квадратним метром називають площу нагрівального пристрою, який віддає в 1 годину 435 ккал тепла при різниці середньої температури теплоносія повітря 64,5°С та витраті води 17,4 кг/год по схемі руху теплоносія зверху вниз. Радіатор віддає в приміщення радіацією біля 25% загального теплового потоку від теплоносія (інші 75% — конвекцією). Секції радіатору відливають з сірого чавуна,їх можна компонувати в пристрої різної площі. Секції з’єднують на ніпелях з прокладками з картону, резини або пароніту.
Технічні характеристики радіатору приведені в табл. 5.1.1
-
Рис.5.1.1 Чавунний радіатор МС-140
Табл. 5.1.1 Технічні характеристики радіатора
Тип радіатора | Глубина пристрою, мм | Тепловіддача пристрою довжиною1,0 м, % | Поверхня нагріву однієї секції F, м2 | Fэкм2,экм2 |
типа М-140-АО, радиатор секционный | 140 | 100 | 0,299 | 0,35 |
Кількість води, що циркулює в системі опалення
кг/год
Розрахункова щільність теплового потоку опалювальних приладів
Вт/м2
n=0.15, p=0.08 c=1.092
при витраті теплоносія 800 кг/год.
0С
Визначення загальної площі опалювальних приладів
м2
Визначення кількості обраних опалювальних приладів
,
Результати розрахунків по всім приміщенням наведені у таблиці 5.1.2
Таблиця 5.1.2
Назва приміщення | Теплова потужність ΔQ, Вт | Кількість рециркуляційної води, Gпр, кг/год | Щільність теплового потоку qпр, Вт/м2 | Загальна площа опалювальних приладів Fр, м2 | Кількість опалювальних приладів Nр, шт |
Адміністративне | 14699 | 1435 | 407 | 36 | 121 |
Склад | 39513 | 3858 | 598 | 66 | 221 |
ВСЬОГО | 54212 | 5293 | 1005 | 102 | 345 |
6. Визначення витрат на експлуатацію системи опалення
6.1 Визначення витрат на генерацію тепла, для опалення будівлі
У тих випадках, коли обстежувана будівля з виробничим режимом і автономним теплопостачанням, де ведеться регулювання температури в приміщеннях залежно від часу робочих змін, - відбувається зниження внутрішньої температури до чергової tчерг0С у неробочі години доби і на вихідні дні, річні витрати на опалення визначаються
, грн/рік (6.1)
де: 3,6 – число переводу Вт у кДж;
1,2 – коефіцієнт, що враховує втрати теплоти в зовнішніх теплопроводах;
ΔQ- розрахункова теплова потужність будинку, Вт;
tв – розрахункова температура повітря в приміщеннях будинку, 0С;
tз – розрахункова за опалювальний період температура зовнішнього повітря (табл. 10), 0С;
tср.оп – середня за опалювальний період температура зовнішнього повітря, 0С;
tчерг – чергова температура повітря в приміщенні в неробочий час (за звичай 8…120С);
nоп – тривалість опалювального періоду протягом року, год/рік;
nнр – неробочий час (сума годин простою виробничих приміщень і вихідних днів за опалювальний сезон), год/рік;
СТ – вартісна оцінка виробленої теплової енергії, грн/кДж,
, (6.2)
де: SТ =2,3 грн/кг – вартість одиниці об'єму або маси витрачуваного палива,;
ηген =0,85– ККД генератора теплоти,;
Qнр =41000 кДж/кг – нижня робоча теплота згоряння мазуту, кДж/кг або кДж/м3 ,.
6.1.1 Представлення результату розрахунків річних витрат на опалення
грн/рік
грн/кДж