148218 (Технічне обслуговування системи живлення автомобіля ВАЗ-2104)

Технічне обслуговування системи живлення автомобіля ВАЗ-2104

1. Особливості будови системи живлення автомобіля ВАЗ-2104

Система живлення карбюраторного двигуна слугує для очищення палива й повітря, приготування пальної суміші, подавання її в циліндри та видаляння продуктів згоряння.

До системи живлення карбюраторних двигунів входять: карбюратор; паливний бак; фільтри для очищення палива й повітря; паливопідкачувальний насос; впускний і випускний трубопроводи; глушник [1].

Система живлення автомобіля ВАЗ-2104 складається з приладів подачі палива, повітря і випуску відпрацьованих газів.

Паливний бак 8 (див. рис. 1.1.) зварений, штампований з освинцьованого сталевого листа, пофарбований чорною емаллю. Бак встановлений у багажнику з правої сторони на гумовій прокладці і кріпиться до кузова двома хомутами 10, що стягуються болтом.

Рис. 1.1. Прилади подачі палива в карбюратор:

1 – паливний насос; 2 – шланг до карбюратору; 3 – карбюратор; 4 – задня трубка;

5 – датчик покажчика рівня палива; 6 – запобіжний щиток; 7 – трубка вентиляції бака;

8 – паливний бак; 9 – прокладки; 10 – хомут кріплення паливного бака;

11 – передня трубка; 12 – фільтр тонкої очистки палива

Паливний насос Рис. 1.2 диафрагмового типу, призначається для подавання палива з бака в поплавцеву камеру карбюратора. Встановлюється на лівій стороні блоку циліндрів і приводиться в дію штовхачем від ексцентрика вала приводу оливного насоса і розподільника запалювання. Для заповнення системи паливом мається важіль ручного підкачування палива 8. [1].

9 12 11 10

Рис. 1.2. Паливний насос:

1 – нагнітальний патрубок; 2 – фільтр; 3 – корпус; 4 – всмоктувальний патрубок;

5 – кришка; 6 – всмоктувальний клапан; 7 – тяга; 8 – важіль ручного підкачування палива;

9 – пружина; 10 – ексцентрик; 11 – балансир; 12 – важіль механічного підкачування палива;

13 – нижня кришка; 14 – внутрішня дистанційна прокладка; 15 – зовнішня дистанційна прокладка; 16 – нагнітальний клапан

Повітряний фільтр сухого типу (рис. 1.3.) установлюється на карбюраторі й очищає повітря, що надходить у нього, від пилу. Складається з корпуса 11, кришки 5 і фільтруючого елемента. На патрубок повітряного фільтра встановлюється терморегулятор 3.

Рис. 1.3. Деталі повітряного фільтра:

1 – шланг повітрозабірника теплого повітря; 2 – забірник холодного повітря;

3 – терморегулятор; 4 – фільтруючий елемент; 5 – кришка; 6 – пластина кріплення фільтра; 7-дистанційна втулка; 8 – прокладка; 9 – патрубок для відводу картерних газів до золотникового пристрою карбюратора; 10 – витяжний колектор картерних газів; 11 – корпус повітряного фільтра; 12 – повітрозабірник теплого повітря;

13 – заслонка терморегулятора; 14 – корпус терморегулятора

2. Карбюратор

На автомобілі ВАЗ-2104 установлюється карбюратор 2104–1107010 емульсійного типу, двухкамерний, з падаючим потоком. Має збалансовану поплавкову камеру, дві головні дозуючі системи, збагачувальний пристрій (еконостат) із пневмоприводом, систему відсмоктування картерних газів за дросельну заслінку, патрубок для подачі розрідження до вакуумного регулятора розподільника запалювання, автономну систему холостого ходу з економайзером примусового холостого ходу з електронним керуванням по частоті обертання колінчатого вала двигуна.

Дросельна заслінка другої камери має пневматичний привід, повітряна заслінка має діафрагмовий пусковий пристрій для запуску холодного двигуна. Прискорювальний насос диафрагмового типу, з механічним приводом подає паливо в першу камеру.

Основні несправності проявляються, як правило, в порушенні роботи дозувальних систем карбюратора, внаслідок чого він приготовляє занадто багату або бідну суміш, під час згоряння якої двигун не розвиває повної потужності, перевитрачає бензин і викидає з відпрацьованими газами багато токсичних (шкідливих) речовин.

Ознака сильного порушення дозування суміші карбюратором – робота двигуна з різкими ударами («стрільба»): в карбюратор – у разі перезбіднення суміші, в глушник – у разі перезбагачення. Ознакою роботи двигуна на перезбідненій суміші є також його перегрівання. В разі сильного перезбагачення суміші відпрацьовані гази набувають темного кольору.

Поширена причина несправності карбюратора – встановлення жиклерів невідповідної пропускної спроможності.

Причини перезбагачення суміші:

• високий рівень палива в поплавцевій камері;

• викручування й випадання жиклерів;

• засмолення повітряних жиклерів;

• негерметичність клапана економайзера й порушення регулювання його привода;

• неповне відкривання повітряної заслінки.

Причини перезбіднення суміші:

• зменшення подачі бензину;

• підсмоктування повітря в місцях кріплення карбюратора та впускного трубопроводу до головок циліндрів;

• мала подача бензину в карбюратор;

• пошкодження діафрагми підкачувального насоса або нещільне прилягання його клапанів;

• нещільне кріплення паливопроводів до штуцерів;

• низький рівень бензину в поплавцевій камері;

• заїдання повітряного клапана в пробці бензобака;

• засмічення паливопроводів і фільтрів.

Надмірне збагачення суміші спричинює прискорене спрацьовування циліндро-поршневої групи. Особливо шкодить двигуну погане очищення повітря повітряним фільтром [4].

2.1 Регулювання холостого ходу

Елементи регулювання холостого ходу двигуна включають гвинт 2 (рис. 2.1.), що визначає склад суміші, і гвинт 1, що регулює кількість суміші.

Щоб тримач не порушував заводського регулювання, на гвинти напресовані обмежувальні пластмасові втулки, що дозволяють повертати гвинти тільки на півоберта.

Якщо з втулками не вдається відрегулювати зміст С у відпрацьованих газах, то викручуючи гвинти, зламайте голівки втулок, виверніть гвинти, зніміть з них втулки і знову заверніть гвинти в карбюратор [2].

Примітка. На заводі установлюються втулки синього, а на станціях технічного обслуговування – червоного кольору. Регулювання холостого ходу проводиться на прогрітому двигуні (температура охолодної рідини 90–95 °С и оливи 75–90 °С) з відрегульованими зазорами в механізмі газорозподілу і з правильно відрегульованим кутом випередження запалювання.

Рис. 2.1. Гвинти регулювання системи холостого ходу карбюратора 2104 -1107010:

1 – гвинт кількості суміші; 2 – гвинт якості суміші

Регулювання проводити в наступному порядку:

гвинтом 1 (див. рис. 2.1.) установити по тахометру стенда частоту обертання колінчастого вала 820–900 хв-¹,

гвинтом 2 добийтеся концентрації С у відпрацьованих газах, у межах 0,5–1,2% при даному положенні гвинта 1;

гвинтом 1 відновити частоту обертання колінчастого вала 820–900 х-¹,

при необхідності гвинтом 2 відновити концентрацію С 0,5–1,2%;

напресуйте на гвинти обмежувальні пластмасові втулки, орієнтуючи шліци втулок відносно установочних виступів [2].

2.2 Регулювання приводу карбюратора

При цілком натиснутій педалі 16 (рис. 2.2.) дросельна заслінка першої камери повинна бути цілком відкритою і важіль дросельної заслінки не повинний мати додаткового ходу. При відпущеній педалі дросельна заслінка повинна бути цілком закрита. Якщо цього нема, то налагодити положення педалі і дросельної заслінки можна зміною довжини тяги 8, згортаючи або навертаючи наконечник.

Рис. 2.2. Привод керування карбюратором 2104–1107010:

1 – рукоятка тяги керування повітряною заслінкою; 2, 17 – ущільнювачі;

3 – тяга приводу повітряної заслінки; 4, 14 – поворотні пружини;

5 – гвинт кріплення поворотної пружини; 6 – поперечна тяга; 7 – проміжний важіль;

8 – подовжня тяга; 9 – скоба кріплення тяги; 10 – кронштейн кріплення валика;

11, 13-важелі; 12-валик; 15 – стопорна шайба; 16 – педаль керування дросельними заслінками

Одночасно перевірте і при необхідності відрегулюйте довжину, тяги 6. Міжцентрова відстань її наконечників повинна бути 80 мм.

Тягу 3, приводи повітряної заслінки і її оболонку необхідно закріпити так, щоб при цілком витягнутій рукоятці 1 заслінка була цілком закрита, а при утопленій рукоятці цілком відкрита [3].

2.3 Розбирання та складання карбюратора

Розбирати карбюратори слід обережно, щоб не пошкодити прокладки й деталі. Жиклери, клапани, голки та канали треба промити в чистому гасі або не етильованому бензині. Роботу виконують на посту з відсмоктуванням повітря або у витяжній шафі. Промивши жиклери й канали в корпусі карбюратора, їх слід продути стисненим повітрям.

Для прочищення жиклерів, каналів та отворів не можна застосовувати жорсткий дріт або які-небудь металеві предмети. Не допускається продувати стисненим повітрям складений карбюратор крізь штуцер, що підводить бензин, і балансувальний отвір, оскільки це призводить до пошкодження поплавця.

Щоб очистити деталі карбюратора від смол, їх слід на кілька хвилин покласти в розчинник (ацетон, бензол), а потім старанно про терти чистою ганчіркою, змоченою в розчиннику.

Якщо на запірній голці поплавцевої камери карбюратора є ущільнювальна шайба, то не рекомендується знімати її з голки. Для промивання слід застосовувати лише бензин або гас.

Рівень бензину в поплавцевій камері перевіряють, установивши автомобіль на горизонтальній площадці й вимкнувши двигун.

9 8 7

Рис. 2.3. Вид на карбюратор 2104 -1107010 з боку приводу дросельних заслінок:

1 – повітряна заслінка; 2 – пусковий пристрій; 3 – трьохплечий важіль керування повітряною заслінкою; 4 – телескопічна тяга; 5 – мікроперемикач; 6 – важіль приводу дросельних заслінок; 7 – важіль, що обмежує відкриття дросельної заслінки другої камери; 8 – поворотна пружина; 9 – шток пневмоприводу; 10 – пневмопривод дросельної заслінки другої камери

Зніміть поворотну пружину 8 (рис. 2.З.). Розшплинтуйте й від'єднайте від важеля дросельної заслінки першої камери тягу зв'язку з трьохплечим важелем 3. Від'єднайте шток 9 пневмопривода від важеля приводу дросельної заслінки другої камери. Зжавши пружину телескопічної тяги 4, від'єднайте її від триплечого важеля 3.

Вивернувши гвинти кріплення, від'єднайте від корпуса карбюратора кришку з прокладкою, намагаючись не зашкодити її і поплавець.

Вивернувши гвинти кріплення, від'єднайте від корпуса карбюратора

корпус дросельних заслінок, намагаючись не зашкодити запресовані в корпус перехідні втулки паливо-повітряних каналів карбюратора і гнізда втулок. Обережно від'єднайте теплоізоляційну прокладку.

Карбюратор збирається в послідовності, зворотному розбиранню. При цьому звертайте увагу на наступне:

поплавець повинен вільно повертатися на своїй осі, не зачіпаючи стінок камери;